Хто має виборчі права
Право вільно обирати й бути обраним громадянину України гарантує стаття 38 Конституції. Обирати мають право всі громадяни України, яким на день волевиявлення виповнилось 18 років, окрім визнаних судом недієздатними.
Право бути обраним має кілька рівнів вимог залежно від посади. Базові цензи закріплені в Конституції, а деталізовані — у Виборчому кодексі України № 396-IX від 19 грудня 2019 року й інших виборчих законах, пояснює колишній заступник голови Центральної виборчої комісії та правник Андрій Магера.
Стаття 103 Конституції встановлює, що президентом можуть обрати громадянина України, якому виповнилося 35 і який має право голосу, володіє державною мовою й живе в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років. Окремо ця стаття забороняє главі держави третій строк підряд і встановлює вимоги несумісності.
Стаття 76 — що народним депутатом можуть обрати громадянина України без судимості, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу й живе в Україні протягом останніх 5 років. Стаття 78 обмежує суміщення мандата, не балотування.
Цей період — 10 років для президента і 5 для нардепа — називають цензом осілості.
Як працює ценз осілості
Стаття 75 Виборчого кодексу пояснює: аби відповідати вимогам цензу, потрібно, щоб «разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а строк перебування за межами України кожного річного періоду протягом останніх десяти років перед днем голосування на відповідних виборах не перевищував 183 дні». Втім ці обмеження не стосуються службових відряджень, навчання, відпусток і лікування.
Чи порушує дипломатична робота за кордоном ценз осілості? Державний секретар Міністерства закордонних справ України Олександр Карасевич в інтерв’ю LB.ua сказав, що посол або працівник дипломатичної установи «перебуває в офіційному відрядженні» в іншій країні. Проте живуть дипломати все ж не на території України (якою вважають посольство чи консульство).
Читайте такожДержсекретар МЗС Олександр Карасевич: «Треба 1000 дільниць і десятки мільйонів доларів, щоб українці проголосували за кордоном»
Натомість голова Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська вважає, що поняття «проживання» у Виборчому кодексі ширше за поняття «фізична присутність». «Воно включає як перебування в межах державного кордону України, так і перебування громадян і членів їхніх сімей у відрядженні за межами України, — пояснює експертка. — Можна зробити висновок, що законодавче поняття “проживання” враховує сталість політико-правового зв’язку з державою Україна».
За словами Ольги Айвазовської, тривале — як правило, три-чотири роки — відрядження дипломата за кордон «зумовлене виконанням дипломатичних або консульських функцій, покладених на них державою», тому їх не можна обмежувати у праві бути обраними.
Слон у кімнаті
«Ми всі розуміємо, про кого йдеться, — коментує народний депутат від «Батьківщини», правник за фахом Сергій Власенко. — Про посла у Великій Британії Валерія Залужного. Англійською це називається elephant in the room — слон у кімнаті, якого, вдаємо ми, не бачимо».
Колишній головнокомандувач української армії Залужний послідовно спростовує інформацію про політичні амбіції. Утім соціологічні компанії не припиняють включати його в перелік потенційних кандидатів у президенти, а його гіпотетичну партію — в перелік учасників парламентських виборів. І результати незмінно високі. Не допустити конкурента до участі у виборах за формальною ознакою цензу осілості було б простим рішенням для чинної влади, але чи спрацює це?
Сергій Власенко вважає ідею запровадити обмеження для дипломатів юридично безперспективною. «Хоча Конституційний Суд у нас у дещо підвішено-замороженому стані, але будь-який притомний суд визнає це неконституційним… Я не бачу жодних застережень для будь-якого посла висунути свою кандидатуру на будь-яких виборах — парламентських чи президентських. Я вважаю, що це відповідає Конституції і законодавству», — каже депутат від «Батьківщини». Ольга Айвазовська з ОПОРИ також не бачить перспектив переглянути ценз осілості саме для дипломатів.
«Різночитання не виникатимуть, — коментує заступник голови ЦВК Сергій Дубовик. — Посольство й інші дипломатичні й консульські установи вважають територією України, а дипломатів тими, хто перебуває в довгострокових відрядженнях».
Виняток і для військових
Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера каже, що ценз осілості не застосовують також для військових, які, наприклад, беруть участь у навчаннях за кордоном або миротворчих місіях.
«Якщо Верховна Рада України надала згоду на перебування українських військових за кордоном на основі міжнародного договору, то жодних питань немає. Вони вважаються такими, що проживають в Україні та зможуть балотуватися», — каже він.
Водночас він вважає, що інші підстави для тривалого перебування за кордоном, які дозволяють уникнути цензу осілості: навчання, лікування, відпочинок, тривалі відрядження до приватних структур, — є неконституційними. «Бо якщо все це більш ніж шість місяців на рік — вибачте, це вже не перебування за кордоном, це проживання», — зазначає Андрій Магера.
Читайте такожПерші повоєнні вибори: як голосуватимуть військові? Інтерв’ю з Романом Лозинським
Остаточне рішення щодо реєстрації кандидатів ухвалюватиме ЦВК, і його можна буде оскаржити в суді. В історії бували випадки, коли ЦВК реєструвала кандидатами людей, які явно не відповідали вимогам цензу осілості. Як і випадки, коли партії включали у список кандидатів, які явно не відповідали цим вимогам, передбачаючи відмову в реєстрації. Зокрема №1 у списку «Батьківщини» 2012 року була Юлія Тимошенко, яка тоді сиділа в тюрмі.
Чи зможуть балотуватись українці за кордоном?
Мільйони українських громадян живуть за межами країни. Частина з них емігрувала чи поїхала на заробітки ще до початку повномасштабного вторгнення, частина — виїхала через війну. Український громадянин, у тому числі біженець, пробувши за кордоном понад пів року, за чинним законом втрачає право балотуватись. Чи справедливо це?
На засіданнях робочої групи з підготовки проєкту закону про повоєнні вибори лунали полярні пропозиції. Один екстремум — позбавити українців за кордоном права не тільки балотуватись, а й голосувати. Другий — скасувати ценз осілості й дозволити українцям, які виїхали, балотуватись без обмежень.
Читайте такожСергій Дубовик: «4,5 мільйона виборців за кордоном і 104 дільниці в консульствах. Цю мережу треба збільшити вдесятеро»
У травні 2024 року народна депутатка Аліна Загоруйко («Слуга народу») з групою з понад 40 співавторів зареєструвала законопроєкт № 11300 про зміни до Виборчого кодексу. Одна з його новацій — лібералізація цензу осілості: перебування за кордоном під час воєнного стану перестає бути підставою для відмови в реєстрації.
Центральна виборча комісія у січні 2026 року ухвалила постанову №1, в додатку до якої додатку запропонувала власний механізм перевірки цензу осілості: подання кандидатами декларацій щодо термінів перебування за межами України за останні 5 (10) років та обов’язкову перевірку Державною прикордонною службою.
Ольга Айвазовська розповіла LB.ua, що остаточного рішення ще немає, бо парламентський підкомітет із питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії ще влітку 2024 року не рекомендував до ухвалення у першому читанні жодного проєкту. Підкомітет, за її словами, запропонував напрацювати окремий законопроєкт.
Керівниця ОПОРИ вважає, що реальна причина зволікання політична. Її організація вимагатиме лібералізувати ценз осілості, але з обмеженнями: «Ми пропонуємо певні запобіжники, щоб лише ті, хто законно перебував за кордоном, могли бути у категоріях виключення». Це значить, наприклад, що втікачі, які перепливли Тису, балотуватись не зможуть.
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик також погоджується, що збройна агресія змінила усталені засади й вимагає від парламенту нового рішення. «Законодавцю слід замислитись і визначитись щодо остаточного переліку поважних причин перебування за кордоном у контексті перших повоєнних виборів… На мою думку, це питання має бути вирішене в комплексі», — каже він.
Читайте такожАліна Загоруйко: «Якщо хтось каже, що знає, коли будуть вибори чи новий виборчий закон, — не вірте»
Натомість Андрій Магера проти винятків. Ценз осілості, каже він, закріплений у Конституції. «Усі ці намагання виляти хвостом і вигадувати особливі умови, особливі обставини… Вибачте. Підлаштовувати під когось Конституцію — це дуже погана затія», — коментує він. Спроба зробити виняток для одних, вважає Андрій Магера, породить несправедливість щодо інших. «А громадяни, які виїхали до 2022 року, вони що, люди другого сорту, раз їм не дадуть права балотуватись? Має бути єдиний підхід: ти живеш за кордоном — все, ти не можеш балотуватись», — пояснює він.
Втім експерти сходяться в тому, що права голосу українців за кордоном позбавляти не можна.
Громадяни на окупованих територіях
Говорячи про українців за кордоном, не слід забувати, що сотні тисяч громадян нашої держави живуть у Росії й Білорусі. Скасування цензу осілості без особливого уточнення означатиме для таких людей право балотуватись. Щоб проголосувати, їм доведеться покинути межі країни-агресора, адже, за словами держсекретаря МЗС Олександра Карасевича, виборчих дільниць ані в Росії, ані в Білорусі не буде.
Ситуація з громадянами України на окупованих територіях також непроста. Андрій Магера каже, що вони зможуть проголосувати, приїхавши на вільну частину України. А балотуватись?
«Це складна історія, яка перебуває в сірій зоні», — відповідає Сергій Власенко з «Батьківщини». Оскільки окуповані території — це Україна, то Конституція дає українським громадянам, які там мешкають, такі самі виборчі права, як усім іншим. Сергій Власенко каже, що на виборах 2019 року цим скористались кандидати, які жили на окупованих територіях.
«Людину питали: де ти був весь цей час? А людина каже, що була у Криму. І що ти йому скажеш на це? Крим же ж — це Україна», — розповідає Власенко.
Наприклад, Ренат Кузьмін, колишній соратник Януковича, був обраний від проросійської «Опозиційної платформи — За життя» попри те, що у 2015—2016 роках здійснив щонайменше 240 перельотів до Росії і Криму.
Андрій Магера погоджується, що «більшість українських громадян, які зараз перебувають в окупації, не вчиняли злочинів проти української держави — не організовували псевдовибори, псевдореферендуми, не працювали в окупаційних органах влади. Але є меншість». Колаборанти, які зараз допомагають Росії порядкувати на окупованих українських територіях, після відновлення законної влади можуть згадати про українське громадянство і балотуватись на виборах.
Читайте такожОльга Айвазовська: «Під час воєнного стану вибори чи референдум проводити не можна — це політичний консенсус, заявлений у Раді»
Андрій Магера називає два способи не допустити таких людей до виборів. «Перший — це набрання законної сили обвинувальним вироком суду, якщо ми говоримо про парламентські вибори. Усіх таких людей треба переслідувати, отримувати вирок. І вирок є безумовною перешкодою для балотування на виборах до парламенту. На виборах президента — ні, бо стаття 103 (вимоги до кандидата в президенти) взагалі не містить вимоги про відсутність судимості», — каже він.
Другий спосіб Андрій Магера вважає радикальнішим і дієвішим: позбавлення громадянства. «Є дві підстави для припинення громадянства України. Перша — добровільний вихід, коли людина подає заяву про вихід із громадянства. Друга — втрата громадянства, передбачена, коли людина добровільно набуває громадянство іншої держави. Тоді президент має повноваження видати указ про втрату громадянства України», — пояснює правник. Позбавлена громадянства людина вже не зможе ані балотуватись, ані голосувати.
Закон про множинне громадянство, на думку Андрія Магери, колаборантам не допоможе, «бо навіть у ньому передбачено, що Кабмін має визначити перелік держав, паспорти яких громадянин України може легально отримувати. І йдеться про демократичні держави західного світу — точно не про країну-агресора».
М’яка люстрація
Олексій Арестович — ще одне ім’я, що часто фігурувало в соцопитуваннях у перші роки повномасштабної війни. Колишній радник Офісу Президента виїхав з України за дивних обставин у 2023 році, і за кордоном його риторика стала відверто проросійською. Торік щодо нього запровадили санкції. Арестович, на відміну від Залужного, політичних амбіцій не приховував.
Таких «політичних біженців», як Арестович або також підсанкційний блогер Мирослав Олешко, мав би відсіяти ценз осілості, адже вони роками не повертаються в Україну. Утім Андрій Магера попереджає, що є ризик появи фіктивних документів про законні підстави виїзду: відрядження чи виконання спецзавдань. «Ніхто не може гарантувати, що умовний Арестович у якийсь момент не витягне подібного листа — мовляв, він перебував у відрядженні, переходив лінію фронту. І це може бути проблемою», — каже експерт.
Якщо є вирок суду, все простіше, погоджується Ольга Айвазовська: засуджений не зможе балотуватись. Однак кримінальний процес може тривати дуже довго. Тому на робочій групі обговорюють люстраційні механізми.
Компромісною зараз виглядає модель м’якої люстрації. «Коли людина сама декларує будь-які можливі зв’язки з Росією, інформація про них включається до її автобіографії, і виборці можуть оцінити ці факти. Якщо ці відомості неповні або неправдиві, людині відмовляють у реєстрації кандидатом», — пояснює керівниця ОПОРИ.
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик каже, що запобіжників проти участі людей, які скомпрометували себе співпрацею з Росією, можна знайти чимало, але «останнє слово буде за парламентом і суспільством».