ГоловнаПолітика

Множинне громадянство. За що проголосував парламент?

Верховна Рада ухвалила внесений президентом Володимиром Зеленським законопроєкт про забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України. За своєю суттю це документ про множинне громадянство, запровадження якого глава держави просував не один рік.

Закон насамперед має надати право українцям, які виїхали за кордон, зберегти громадянство України, коли вони набувають інше.

Також закон розширить підстави набути громадянство України деяким категоріям іноземців й особам без громадянства. У першу чергу тим, хто проходить військову службу за контрактом у Силах оборони України.

Додатково він встановлює підстави для втрати громадянства України — аби позбавити його тих, хто отримав російські паспорти чи воює за ворога.

Про деталі закону — у матеріалі LB.ua.

Фото: varta1.com.ua

Ідея президента з 2021 року

Ще у 2021 році президент Володимир Зеленський у зверненні до депутатів зазначив, що вносить у Верховну Раду законопроєкт про множинне громадянство. Аби українці в усьому світі, яких 65 мільйонів, «відчули себе не діаспорою, не людьми українського походження, а людьми українського громадянства», наголосив президент.

Але тоді парламент так і не розглянув законопроєкт. У парламенті точилися дискусії про відповідність ідеї множинного громадянства Конституції. Бо множинне громадянство означає, що особа одночасно визнається громадянином або громадянкою двох чи більше країн відповідно до їхнього законодавства. Однак Конституція України, стаття 4, встановлює, що «в Україні існує єдине громадянство».

Уже після повномасштабного вторгнення, 2023 року, до цієї ідеї повернулися. Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виступив за впровадження інституту множинного громадянства, аби мільйони українців за кордоном могли зберегти український паспорт, набуваючи інше громадянство. Йшлося, зокрема, про те, що українське громадянство мають отримати новонароджені за межами України.

Дані МЗС свідчать, що нині за кордоном через війну перебувають близько 8,9 млн українців (15–20 % від населення України до 24 лютого 2022 року).

Тоді як на консульському обліку лише близько 394 тис. українців. Це близько 4–5 % від усіх, хто перебуває за кордоном.

Мітинг на підтримку України у Вашингтоні, березень 2022 року.
Фото: EPA/UPG
Мітинг на підтримку України у Вашингтоні, березень 2022 року.

У січні минулого року президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня Соборності знову анонсував подання законопроєкту, а серпні 2024-го вніс відповідний проєкт до Верховної Ради.

Лише у грудні 2024 року нардепи ухвалили його в першому читанні. Упродовж пів року готували до другого — подали понад 1300 правок, більшість з яких у підсумку відхилили.

Основні правки та критичні зауваження були від групи Дмитра Разумкова й голови фракції «Батьківщина». Юлія Тимошенко назвала закон президента «руйнацією української нації», оскільки сотні тисяч людей, які ніколи не жили в Україні, отримають українські паспорти. А Разумков наголошував, що тепер іноземці зможуть набути український паспорт, обіймати посади у владі й керувати країною.

Що передбачає закон

18 червня 2025 року депутати всіх фракцій і груп, окрім «Батьківщини», 243 голосами проголосували за закон у цілому.

Перелік країн, громадянство яких буде сумісним з українським, визначить Кабмін додатковою постановою. У законі передбачено, що такими країнами не можуть бути ті, які підтримують агресію окупанта, не визнали суверенітету й територіальної цілісності України.

Тому всі, хто має паспорти Росії, а також країн, які не визнають нашої територіальної цілісності, не можуть мати громадянство України.

Мешканці окупованого Мелітополя отримують російські паспорти, 14 липня 2022 року.
Фото: EPA/UPG
Мешканці окупованого Мелітополя отримують російські паспорти, 14 липня 2022 року.

Крім того, закон передбачає:

— право набуття громадянства України за етнічним походженням за скороченою процедурою;

— право набуття громадянства за територіальним походженням, якщо хоча б один з батьків, дідів, бабусь чи їхні повнорідні родичі проживали чи народилися на території, яка після 24 серпня 1991 року стала Україною;

— право отримання громадянства України за скороченою процедурою в разі проходження військової служби в Україні.

Важливо, що під час другого читання нардепи врахували правки про обовʼязковий іспит на знання Конституції України, історії, української мови. Щоб набути українське громадянство, іноземцям потрібно буде також подати декларацію про визнання себе громадянином України й чекати на відповідний указ президента.

Крім того, закон визначає, що у громадянство України не прийматимуть осіб:

— яких засудили в Україні за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів (до погашення судимості);

— які вчинили на території іншої держави діяння, визнані Кримінальним кодексом України тяжким злочином;

— які створюють загрозу національним інтересам, безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету, територіальний цілісності.

Фото: EPA/UPG

Також у законі прописані підстави для втрати українського громадянства:

— набуття громадянства держави-агресора;

— набуття громадянства держави, якої Кабмін не включив до відповідного списку;

— створення загрози нацбезпеці, інтересам України;

— військова служба в державі-агресорі;

— злочини проти України, міжнародного правопорядку (засуджені в Україні);

— обман, підробка документів під час набуття громадянства.

Застереження правозахисників

Українські правозахисники застерігають: через закон втратити громадянство можуть жителі тимчасово окупованих територій.

Коаліція громадських організацій, яка захищає права постраждалих від війни, наголосила, що отримання російського паспорта на ТОТ не можна вважати добровільним, а отже, воно не має призводити до втрати українського громадянства.

Особливо правозахисники акцентують на положеннях, які дозволяють втрату громадянства на розпливчастих, на їхню думку, підставаї, як-от «загроза національній безпеці». Зокрема, вказують, що це створить широкий простір для свавільного трактування й поставлять під удар тих, хто забезпечував на ТОТ базові потреби населення: медиків, комунальників, рятувальників.

Серед правників також тривають дискусії про відповідність закону Конституції. «Ми можемо отримати відповідь лише через конституційне подання. Однак наразі в КСУ немає кворуму для розгляду й ухвалення рішень», — сказав LB.ua юрист, депутат Київради від ЄС Леонід Ємець.

Леонід Ємець
Фото: Big Kyiv
Леонід Ємець

У коментарі ЧЕСНО Володимир Шаповал, колишній заступник голови КСУ й ексголова ЦВК, пояснив, що в Конституції чітко написано — в Україні чинне єдине громадянство.

«Політично так, можливо, це вигідно. Скажімо, емігранти другої чи третьої хвиль матимуть українське громадянство. Це буде своєрідна подяка України за здебільшого пасивну участь у нашій боротьбі. І це красиво. Але ключовий момент — 4-та стаття Конституції, в якій визначено, що в Україні єдине громадянство. Вибачте, але єдине — це єдине. Все», — зазначив правник.

Закон набере чинності наступного дня після підписання президентом. А деякі норми закону - через 6 місяців. Кабміну доручено у двомісячний термін підготувати підзаконні акти й перелік держав, громадяни яких зможуть набути громадянство України за спрощеною процедурою. Однак депутати не виключають, що звернуться до Конституційного Суду після оприлюднення закону.

Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua