Ризиків угорського "сепаратизму" в Закарпатській області зараз немає і ніколи не було, вважає новий заступник голови Офісу президента з питань регіональної політики Віктор Микита. Він – уродженець Закарпатської області і екскерівник відповідної ОДА.
В інтерв'ю LB.ua Микита висловив думку, що угорський сепаратизм – це "лякалка, вигідна Росії". Водночас він не виключає, що в планах Москви після початку повномасштабної війни було проведення спецоперацій, аби дискредитувати України "переслідуванням" громадян за етнічною чи національної ознакою.
Микита також сказав, що проявів угорського націоналізму в Закарпатській області не було й десятки років тому.
"Навіть мови не могло бути. Для Закарпаття угорська мова, як і словацька чи румунська, – це база. Для мене, дитини, було абсолютно нормально чути її щодня в побуті, школі, скрізь. Жодних конфліктів не виникало", – запевнив він.
Водночас Микита додав, що закарпатським політикам хотілося мати певну цінність у Києві, через що вони спекулювали угорським питанням.
"Судіть самі: за всі роки незалежності поміж українських угорців навіть не народилося власного радикального руху. А питання про «автономію» порушували лише певні політики в Києві. Жодного разу (не було підстав – ред.). Навіть не було таких закликів. Усі, хто порушує зараз угорське питання, роблять це з-за меж України", – сказав він.
За його оцінкою, наразі в цій області залишаються 80-90 000 мешканців-угорців. Після здобуття Україною незалежності в 1991 році їх було близько 150 000.
- Після ухвалення закону про освіту Будапешт став критикувати українську політику стосовно мов у освіті та вимагати для угорської національної меншини особливих умов. Досі відносини між Києвом і Будапештом мають складнощі через місцями проросійську і євроскептичну позицію угорського прем'єра-популіста Віктора Орбана.
- За даними "Європейської правди", цього року Угорщина висунула Україні список з 11 вимог, одна з яких полягає у визнанні "традиційно угорською" всю Закарпатську область.