Комітет Верховної ради з питань правоохоронної діяльності під час розгляду законопроєкту щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та мобілізації визначив розміри штрафів для громадян, а також посадових та юридичних осіб.
Про це повідомив голова комітету нардеп від "Слуги народу" Сергій Іонушас у коментарі "Українській правді".
"Сьогодні ми рекомендували парламенту ухвалити законопроєкт №10379 за основу і в цілому з комітетськими правками. Зокрема, комітет запропонував виключили із проєкту закону всі зміни до Кримінального кодексу, тобто тюремних строків за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не буде", – прокоментував нардеп.
За порушення правил військового обліку у мирний час штраф 200-300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо ж це діяння скоєно повторно або в особливий період (тобто під час дії воєнного стану) – від 1 000 - 1 500 неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 17 000-25 500 тисяч гривень.
За порушення законодавства про оборону та мобілізацію передбачений у мирний час штраф від 5 100 до 8 500 гривень для громадян та 17 000 – 34 000 гривень для посадових та юридичних осіб. У воєнний час штраф становитиме 17 000 - 25 500 гривень для звичайних громадян, та для посадових осіб юридичних осіб – 34 000 – 59 500 гривень.
Крім того, перший заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук у коментарі УП уточнив, що відповідний законопроєкт розглянуть у залі парламенту найближчим часом – після ухвалення проєкту закону про мобілізацію.
Додається, що в початковій версії законопроєкту за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і відмову від проходження медичного огляду передбачалася кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Щодо штрафів, то першопочатково було визначено за порушення законодавства про оборону і мобілізацію в мирний час накладення штрафу на громадян та посадових осіб у розмірі 34 000 – 85 000 тисяч гривень, а в умовах особливого періоду – 153 000 – 204 000 тисяч гривень.
Законопроєкт про мобілізацію
- У першому читанні проєктом пропонувалося, аби "консульські дії в закордонних дипломатичних установах для військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 до 60 років виконувались за наявності в них військово-облікових документів. У тому числі оформлення паспорта громадянина України, закордонного паспорта громадянина України тощо".
- 29 березня Комітет Ради з питань оборони завершив розгляд всіх правок до законопроєкту про мобілізацію. Планується, що парламент розгляне законопроєкт у другому читанні на початку квітня.
- Профільний парламентський комітет почав розгляд нового законопроєкту щодо мобілізації ще 4 січня. Нразі він завершує розгляд понад 4 тисяч правок до дискусійного законопроєкту. Друге читання можливе в сесійній залі вже на початку квітня. Однак це не означає, що закон ухвалять швидко. Оскільки парламент засідає у кращому разі чотири дні на місяць, то процес, вірогідно, суттєво затягнеться. Що пропонують члени комітету з нацбезпеки до другого читання та які шанси закону на голосування в цілому — читайте в матеріалі "Закон про мобілізацію: чи ухвалять у цілому?" на LB.ua.
- 2 квітня Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", що зменшує мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Депутати проголосували за нього в першому читанні за основу та в цілому ще 30 травня 2023 року.