“Те, як ви думаєте, може покращити те, що ви відчуваєте”, – каже у пресрелізі інституту Джон Габріелі, професор наук про здоров’я та технології та професор мозкових і когнітивних наук інституту, старший автор дослідження. Інститут каже, що їхня робота, опублікована в PLOS ONE, є першою у вивченні ефективності цієї когнітивної стратегії.
Що мається на увазі? Подумайте про медиків, які борються за життя пацієнтів чи першими приїжджають на ДТП для порятунку ще вцілілих. Або рятувальників, які також першими приїжджають на пожежу чи руйнування після обстрілів. Емоційна вага пережитого може бути для них психологічним тягарем.
Аби могти працювати, їм потрібно вміти регулювати емоції. Тобто могти подумки змінювати свої емоції від події. Ця навичка має вирішальне значення для підтримки доброго психічного здоров’я. Вона покращує емоційні, соціальні, когнітивні та фізіологічні результати протягом усього життя. І – може покращити самопочуття під час несприятливих подій.
Однією зі стратегій регулювання емоцій є «дистанціювання», коли людина справляється з негативною подією, уявляючи, що це відбувається далеко, давно або з точки зору третьої особи.
Дистанціювання добре показало себе як корисний когнітивний інструмент, але воно може бути менш ефективним у певних ситуаціях, особливо в тих, які мають соціальне значення, Наприклад, коли пожежник рятує сім’ю з палаючого будинку. Замість того, щоб дистанціюватися, він може бути змушений безпосередньо взаємодіяти з ситуацією.
“У цих випадках стратегія “соціального блага” може бути потужною альтернативою. Коли людина використовує метод соціального блага, вона розглядає негативну ситуацію як можливість допомогти іншим або запобігти подальшій шкоді”, – каже Ненсі Цай, постдокторка в лабораторії Габріелі в Інституті Макговерна, провідна авторка дослідження.
Наприклад, пожежник, який відчуває емоційний стрес, може зосередитися на факті, що його робота дозволяє рятувати життя.
Ідея “соціального блага” ще мала бути підкріплена науковими дослідженнями, тому вчені вирішили ретельно перевірити її.
Дослідники Массачусетського технологічного інституту набрали когорту дорослих і попросили їх заповнити анкету, щоб зібрати інформацію, включаючи демографічні дані, риси особистості та поточне самопочуття, а також те, як вони регулюють свої емоції та справляються зі стресом.
Групу випадково розділили на дві: групу дистанціювання та соціального добра. У ході онлайн-дослідження кожній групі показали серію зображень, які були або нейтральними (наприклад, фрукти), або містили неприйнятний вміст (наприклад, тілесні ушкодження).
Кожну групу попросили використати призначену їм когнітивну стратегію, щоб відповісти на половину негативних зображень. Наприклад, дивлячись на тривожне зображення, людина в групі дистанціювання могла уявити, що це скріншот із фільму.
І навпаки, група соціального блага могла відреагувати на зображення, уявляючи, що була першою, хто реагував і рятував людей від біди.
Для іншої половини негативних зображень учасників попросили лише дивитися на них і звертати пильну увагу на свої емоції.
Команда інституту виявила, що підходи до дистанціювання та соціального блага допомагають зменшити негативні емоції. Учасники повідомили, що почувалися краще, коли використовували ці стратегії після перегляду несприятливого контенту, порівняно з тим, коли не застосовували їх. І заявили, що обидві стратегії легко реалізувати.
Результати показали, що в цілому дистанціювання дало сильніший ефект. Однак провідні вчені дослідження вважають, що їхня робота дає переконливі докази соціального блага як потужного методу, який краще підходить для ситуацій, коли люди не можуть дистанціюватися, наприклад, рятуючи когось із автомобільної аварії, «що більш імовірно для людей у реальному світі».
Крім того, результати показали, що літні люди використовували когнітивні стратегії ефективніше, ніж молоді. Ймовірно, тому, що люди похилого віку більш вправно регулюють свої емоції, скоріш за все, завдяки більшому життєвому досвіду.
«Це не означає, що люди, наприклад лікарі, повинні змінити свої емоції до такої міри, щоб повністю відсторонитися від негативних ситуацій, — каже Габріелі. – Але наше дослідження показує, що підхід соціального блага може бути потужною стратегією боротьби з величезними емоційними вимогами певних професій».
Команда Массачусетського технологічного інституту каже, що необхідні майбутні дослідження для подальшої перевірки цієї роботи, і що таке дослідження є багатообіцяючим, оскільки воно може відкрити нові когнітивні інструменти, які допоможуть людям піклуватися про себе, коли вони сміливо приймають виклик піклування про інших.