Що не так з обмінним курсом для ІТ?
З 21 травня НБУ скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки можуть продавати готівкову валюту клієнтам, а також обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують із рахунків клієнтів кошти у гривні, коли вони розраховуються гривневими картками за кордоном.
При цьому офіційний курс залишився фіксованим на рівні 29,25 грн/$. Водночас, як експортери так і імпортери і надалі зобов'язані продавати валюту за офіційним курсом + 1%.
Наслідком цього рішення НБУ стало те, що банки почали купувати валюту у експортерів за фіксованим курсом, а продавати її клієнтам за ринковим, який, мінімум, на 6-7 гривень вищий. В результаті, експортерів, серед іншого ІТ-галузь, фактично змусили платити «додатковий податок», який іде не до бюджету країни, а є прибутком банків.
«Ті проблеми, перед якими став НБУ, можна було вирішувати по-різному. Але хлопці зібралися з банками та лобістами імпортерів, «забули» запросити експортерів та дізнатися, як це вплине (ймовірно, знаючи чим скінчиться), та влаштували схему перерозподілу від експортерів імпортерам та банкам. Це не податок. Не державі», – каже LB.ua Макс Зорян, обраний член ради представників ITU, член AmCham, IT cluster EBA, CEO компанії Qarea, експерт у галузі корпоративного управління.
Та зазначає, що у воєнний час не варто дискримінувати галузь, яка забезпечує валютою країну і є критично важливою.
«Просто вручну, у воюючій країні провели акцію саботажу проти цілого сегмента економіки. І вигадали ще й назву цьому – «критичний імпорт». Якого виявилося 80% всього імпорту, обраного вручну з лобістами від імпортерів і промисловості. За масштабом семантичної претензії нагадує «критичну расову теорію», яку почали викладати нещасним школярам в Америці. А як же критичний експорт? А чи бувають взагалі не критичні сегменти економіки? Може перед тим як оголошувати критичним сегмент економіки, який витрачає валюту – спочатку оголосити ще більш критичним той сегмент, завдяки якому ця валюта взагалі опиняється в країні?», – констатує він.
З ним згоден його колега, засновник IT Guild Ukraine, Єгор Чумаков.
«Все дуже просто: валютні обмеження створюють для експортерів та особливо ІТ фінансовий стимул акумулювати валюту на зарубіжних рахунках і загалом менше витрачати в Україні, менше наймати тощо. Фактично це прихований податок в розмірі 20-30%», – зазначає він LB.ua.
Як наслідок, компанії та окремі спеціалісти ІТ або візьмуть паузу в переказах валюти в Україну, або будуть шукати можливість зробити це у спосіб, який не контролює НБУ. Тим більше, що механізмів для цього є достатньо – та ж криптовалюта.
«Для фрілансерів це створює стимули просто не продавати валюту, що проступає за зовнішньо-економічну діяльність. Деяких це стимулює йти в тінь і переходити на розрахунки в криптовалютах типу USDT або GUSD», – каже Егор Чумаков.
«Фактично, має місце пряма експропріація частини прибутку ІТ-спеціалістів (у формі різниці курсів)», – констатує Асоціація «IT Ukraine».
На думку її спеціалістів, цілком ймовірні наслідки такого рішення:
- відтік валютних доходів фізичних осіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг (зокрема послуг в сфері ІТ), з України та акумулювання таких доходів за межами країни;
- зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різкому падінню валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з червня 2022 року;
- перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, від українських до іноземних компаній.
У першому кварталі 2022 року ІТ-індустрія України забезпечила рекордні $2 млрд експортних надходжень. Аналогічний показник у 2021 році становив $1,44 млрд. Тобто навіть в умовах війни обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%, зазначає Асоціація IT.
«Сьогодні ІТ-галузь – одна з небагатьох, що є економічною опорою для держави та майбутнього відновлення національної економіки на основі цифровізації й тих конкурентних перевагах, що викристалізувалися у воєнний час... За нашими новими даними, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, на зростання на 5-30% у цьому році очікує 56% з них», – резюмує виконавчий директор Асоціації «IT Ukraine» Костянтин Васюк.
Та НБУ, схоже не планує йти на поступки.
«З самого початку війни ми вирішили, що не створюватимемо преференцій конкретним галузям. По-перше, це може використовуватися для виведення капіталу, по-друге, це буде тиснути на міжнародні резерви, по-третє, це дискримінація інших галузей та громадян. Ми бачим, що розблокування курсу готівкового ринку швидко збільшило конкуренцію на ньому. Курс на сірому ринку після спекулятивного сплеску, що виник одразу після ухвалення нашого рішення, знижується», – зазначив у відповідь на питання про невдоволення експортерів, зокрема IT-галузі, заступник голови НБУ Юрій Гелетій, у інтерв'ю Forbes.