Чотири курси гривні
Зараз в Україні фактично існують чотири різні курси.
Перший – безготівковий: купівля та продаж валюти за фіксованим курсом НБУ 29,25 грн/$1 +1%. За ним продають експортери, купують банки для розрахунків з картковими системами та постачальники критичного імпорту.
Другий діє для розрахунків українців гривневими картками за кордоном, який банки мають компенсувати Visa/Master Card або власною валютою (довга валютна позиція), або купуючи валюту в НБУ. Він теж спочатку був 29,25 грн/$1 + комісія банку.
З 21 травня курс валюти для карток банки визначають самостійно. Поки що він у діапазоні 32,5 грн.
Далі йде готівковий ринок, де працюють фінансові установи (обмінники) та банки. При цьому НБУ обмежив банки в продажу тим обсягом готівкової валюти, який вони купили з 13 квітня. З 21 травня курс готівкової валюти банки визначають самостійно.
Ну і четвертий – чорний. До нього, окрім міняйл, можна зарахувати прямі продажі валюти населенням одне одному й операції через крипту (USDT), за якими працює частина малого та середнього бізнесу.
Чому такі відмінності? НБУ констатує, що до війни між готівковим і безготівковим сегментами ринку існувало майже вільне перетікання готівкової валюти - не було обмежень. Зокрема в курсі обміну та обсягах купівлі готівки населенням у банків та видачі вкладів у валюті. Плюс населення могло купувати валюту в банків. Нині валютні обмеження НБУ поставили «завісу» на такі перетікання й обсяг продажу готівкової валюти банками.
«Зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування сірого імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни. Тому НБУ не витрачає дефіцитних міжнародних резервів для згладжування коливань у цьому сегменті ринку», – кажуть у Нацбанку.
Хоча вона потрібна волонтерам для закупівель за кордоном, але НБУ чомусь не вказує на це.
Чому долар подорожчав?
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну НБУ ввів обмеження на валютних ринках, щоб стримати спекулятивне зростання долара. Бо в перші дні прогнозовано спостерігався підвищений попит на валюту.
До того ж через блокування РФ чорноморських портів і знищення двох великих меткомбінатів у Маріуполі (Азовсталі та ММК ім. Ілліча) Україна втратила більшу частину традиційного експорту.
Падіння доходів бюджету та надходжень валюти від експорту певним чином компенсувалося значним падінням попиту – люди купували лише життєво необхідне (продукти, ліки, пальне). Причому не лише всередині країни, а й за кордоном.
І в березні – на початку квітня в людей ще були запаси. Валюти треба було менше.
Потім через низку факторів потреба в ній у країні почала зростати. Наприклад, щоб придбати автомобілі за кордоном, які стало можливим завозити без колишніх витрат на розмитнення. Почалися перебої з пальним, яке теж купували за валюту.
Курс – це похідна від стану економіки. Тому Нацбанк змушений стримувати ситуацію за рахунок міжнародної допомоги і обмежувальних заходів на валютному ринку: відмова від «плаваючого» курсу, ліміти на зняття готівки та ін.
З першого дня війни НБУ, як уже згадувалось, заморозив офіційний курс долара на рівні 29,2549 грн.
За ним банки продавали валюту тим, хто займався критично важливим імпортом, і громадянам для розрахунків картками за кордоном.
Потім НБУ дозволив максимальну 10% націнку до цього офіційного курсу під час продажу готівкової валюти. Чим фактично узаконив продаж долара за 32 з лишком гривні.
І от у кінці другої декади травня голова НБУ Кирило Шевченко раптово заявив, що регулятор замислюється над поверненням до політики «плаваючого» курсу.
Ця заява спричинила багато галасу і спонукала цінники в обмінниках за лічені дні злетіти до 38-40 грн за готівковий долар з попередніх 34,50-34,65 грн, а люди знову поспішили купувати валюту.
Та об'єктивних причин для зростання курсу валют саме в ті дні не було – стан економіки, фінансової системи різко не змінювався.
Зрештою, рішення про повернення до вільного, «плаваючого» курсу НБУ не прийняв, хоча 21 травня були зроблені певні послаблення обмежень і регулювань.
Зокрема, скасовано обмеження на встановлення курсу, за яким банки та обмінники можуть продавати готівкову валюту клієнтам і за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.
У НБУ заявили, що це «дасть змогу запобігти непродуктивному виведенню капіталу та захистити міжнародні резерви України».
Фактично мова йшла про так званий картковий туризм, коли підприємливі українці їхали за кордон зняти валютну готівку в банкоматах з гривневих карток. Навіть за умови комісії банку все одно виходило вигідніше, ніж в обмінниках. Значна частина цієї готівки потім повертається в Україну і потрапляє на готівковий ринок.
«НБУ створює можливості для зближення курсу конвертації валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курсу купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні», – йдеться в повідомленні.
При цьому регулятор підкреслює, що офіційний курс гривні до долара зостається фіксованим – на рівні 29,25 грн/$1. «Фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси через здешевлення критичного імпорту», – констатує Нацбанк.
Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%.
«Більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають і купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажем валюти з міжнародних резервів», – йдеться в повідомленні.
Другим сегментом валютного ринку є готівковий, який під час воєнного стану працює в обмеженому режимі. Банки можуть продавати через каси іноземну валюту лише в тому обсязі, в якому до цього купили її в населення.
У НБУ стверджують, що дозвіл банкам з 21 травня не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти вирівнює умови порівняно з сірими обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу.
До того ж так регулятор намагається запобігти відпливу грошей з країни. Тому знижено щомісячний ліміт на зняття за кордоном готівкової валюти з гривневих рахунків, відкритих в українських банках удвічі – зі 100 до 50 тисяч гривень.
Що буде з гривнею далі?
Упродовж найближчих 10 днів валютний курс в Україні стабілізується на позначках 34-36 грн/$. Такий прогноз в ефірі національного телемарафону озвучила виконавчий директор Незалежної асоціації українських банків Олена Коробкова.
На її думку, нормалізація на ринку готівкового долара відбудеться впродовж 10 днів після зняття обмежень на продаж готівкової валюти 21 травня. Тобто вже до початку червня. Після цього курс можливий на позначці 34-36 грн/$, вважає експертка.
«Нормалізацію курсу спостерігатимемо в найближчі 10 днів, коли білий і сірий ринок вирівняються та стануть майже однаковими», – зазначила Олена Коробкова.
На думку виконавчого директора Центру економічних стратегій Гліба Вишлінського, на сьогодні чітких причин для зростання попиту та збільшення вартості валюти немає.
«А подорожчання валюти США, що спостерігається в останні дні, схоже на спекулятивний розгін долара, а не на реальний стан речей», – переконаний він.
Експерт теж прогнозує, що ситуація на ринку стабілізується вже найближчими тижнями, а спекуляції вщухнуть.
У Нацбанку теж кажуть, що сплеск мав спекулятивний характер.
«Ми бачимо, що розблокування курсу готівкового ринку швидко збільшило конкуренцію на ньому. Курс на сірому ринку після спекулятивного сплеску, що виник одразу після ухвалення нашого рішення, знижується», – розповів в інтерв'ю Forbes заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Поки що позитивні прогнози експертів підтверджуються – курс долара на чорному ринку припинив падіння й відкотився від позначки 40 грн/$1, до якої підбирався в окремих регіонах.
Надалі ситуація на валютному ринку країни багато в чому буде залежати від допомоги, яка надається Україні міжнародною спільнотою, і затримки з її надходженням теж негативно впливають на настрої на ринку.
«Україна лишилась без експорту, і надходження валюти зменшилось. Але є фінансова підтримка з боку МВФ і країн-партнерів», – каже економічний експерт Геннадій Кобаль.
Однак тільки за рахунок притоку валюти від міжнародних партнерів утримати курс Нацбанку буде вкрай важко, бо ця валюта дуже швидко йде з України на закупівлі імпорту. Тож потрібне відновлення експорту.
«Люди призвичаїлися, потроху повертаються до звичного життя, зростає економічна активність. Фактично що більше буде відновлюватись економіка, то за нинішніх умов вищою буде інфляція. Бо зростання економічної активності – це збільшення купівлі товарів і послуг (підвищення споживчої та інвестиційної активності). А в нас понад половина товарів – це імпорт, за який треба сплачувати валютою. А її надходження впали, бо порти стоять, експорт мінімальний», – констатує економічний експерт Олексій Кущ.