Усе треба починати з нуля
«З початком війни в нас заблоковане море, припинилися постачання пального з Білорусі та Росії. Після цього РФ цілеспрямовано знищувала українську нафтопаливну інфраструктуру. Крапку в цьому поставили, коли розбомбили Кременчуцький НПЗ, нафтобази по всій країні. Тому мене дивують люди, які питають: «А чому немає пального? Що трапилось?» Трапилось, що 100% наших джерел пального розбомблені і треба з нуля все починати», – говорить LB.ua експерт ринку палива Сергій Куюн.
Однак відбудова логістики потребує часу та має певні складнощі.
«Проблема з постачанням з ЄС навіть не в нас – у нас все готово; у них немає надлишку продукту, потужностей, щоб в Україну постачати», – каже Сергій Куюн.
Оператори ринку АЗС теж говорять про це.
«Проблема не лише в тому, де купити пальне (частина законтрактованого нами пального вже є в портах), проблема в тому, як його привезти (це питання і кількості вагоноцистерн, і бензовозів, і нафтобаз для зберігання, адже частина цієї інфраструктури просто зруйнована). Тож поки не будуть налагоджені ланцюжки постачання і не розшириться географія закупівель на ринку, будуть спостерігатися перебої з постачанням», – пояснюють ситуацію в пресслужбі мережі АЗС «ОККО».
І в уряді вказують на цю причину.
«Фактичні перебої з пальним у нас почалися після того, як росіяни зруйнували Кременчуцький завод. Далі додалося те, що почала відновлюватись економічна активність і почало стрімко зростати споживання. У результаті ті обсяги імпорту, які задовольняли споживання попереднього періоду, були недостатні для того, щоб задовольнити всіх споживачів», – констатує перший заступник міністра економіки Денис Кудін.
У підсумку виник ажіотаж, а всі плани уряду поламалися – ресурсу стало обмаль і продавати його в роздріб за регульованими цінами виявилося невигідно, бо на гуртовому ринку бензин готові були купувати дорожче.
Адміністративне регулювання й обмеження ціни було головним аргументом у процесі зниження податків для учасників ринку – ПДВ та акцизів.
«Логіка, за якою це робилося: ми знижуємо – ви забезпечуєте населення дешевим паливом. Однак це не спрацювало. Чому? Можливо, тому що можновладці не знайомі з таким поняттям, як еластичність ціни. Коли зростання ціни підвищує попит на товар. Тобто що вищі ціни на певний товар, то більше людей хочуть його купити. Це перший том «Економіксу» (підручник для економістів-початківців. – LB.ua). Тому люди й хочуть купити паливо, коли бачать підвищення цін – аби мати запас. Це як з крупами, хлібом, маслом», – вважає економіст Олексій Кущ.
І додає у своєму коментарі для LB.ua, що підприємці будуть усіляко намагатись обійти обмеження, коли є попит на ресурс.
Сергій Куюн не такий критичний до дій уряду в цій ситуації.
«Уряд намагався убезпечити людей від подорожчання пального і знизив податки. Це дійсно зменшило вартість на 10-12 грн на літрі. Але після цього розбомбили Кременчуцький НПЗ. І нас позбавили 80% ринку бензину. Бо після початку війни з нього була більша кількість бензину», – каже він.
Та головне, як розповідають експерти ринку офрекордз, через регулювання – фіксовану ціну – значна частина роздрібних мереж фактично не імпортувала пального у квітні.
«Ми втратили квітень у плані імпорту», – зазначив співрозмовник LB.ua.
Це посилило дефіцит.
За оцінками експерта ринку Олександра Сіренка, зараз роздрібний ринок пального – АЗС – можна умовно поділити на три категорії.
- Перша – взагалі не працює або продає лише скраплений газ. Десь третина.
- Друга – продають по 52 і 58 грн за літр. Це 2,5-3 тис. АЗС.
- Третя категорія – ті, хто не має можливості виїхати за кордон за ним, вони купують по 60-70 грн на гуртовому ринку. І продають, відповідно, по 65-75 грн.
Ті ж мережі АЗС, які мали можливість везти самостійно, а не закуповуватися на ринку, намагалися працювати в межах фіксованих цін. Як вказує Сергій Куюн, таких у квітні було небагато – у Києві впродовж квітня пальне можна було купити на заправках групи «Приват», оператора Кременчуцького НПЗ, ОККО та WOG. При цьому залишків бензину з Кременчука вистачило лише на першу половину квітня, а далі ринок почав «висихати», мовою трейдерів, і на кінець місяця вже були черги.
І заяви урядовців про те, що пальне буде за тиждень, не допомогли.
«Думаю, заяви Юлії Свириденко (першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко в кінці травня про те, що пальне буде за тиждень. – LB.ua) щодо конкретних термінів, коли закінчаться перебої, були її помилкою. Хоча вона дійсно так вважала, хотіла заспокоїти людей. Але реальність трохи інша», – каже Сергій Куюн.
Чому черги за пальним не зникають?
Потреби в пальному та попит на нього обумовлені й тим, що через війну соціальна мобільність у країні дуже висока – маса людей переміщуються по державі.
«Соціальна мобільність зараз головне. Авто вже не розкіш, а засіб, який гарантує можливість переїзду в безпечне місце. Тож у разі повної лібералізації потрібні дотації тим, хто втратив роботу чи доходи. Як варіант – електронні талони на пальне через Дію», – розповів LB.ua економіст Олексій Кущ.
У Мінекономіки поки що вказують, що обсяги завезення пального зараз ростуть, однак є проблеми з певними його видами.
«Сьогодні до нас заходить приблизно на 20% більше дизелю, ніж споживається. Якщо взяти в цілому по місяцю, то ми приблизно виходимо в баланс і завозимо дизелю стільки, скільки споживаємо. Бензину заходить суттєво менше від потреб споживання. І тут ми розраховуємо на допомогу наших європейських партнерів», – констатують у Мінекономіки й додають, що постійно працюють над вирішенням цього питання.
Оператори ринку більш конкретні і говорять, що нестача пального по країні складає близько 200 тис. тонн.
«Причиною нестачі пального на заправках є дефіцит на ринку. До війни українці споживали в середньому 950 тис. тонн пального щомісяця (600 тис. тонн дизелю, 200 тис. тонн бензинів і 150 тис. тонн скрапленого газу). Такі об’єми задовольняли потреби ринку в необмеженій кількості. Для порівняння: у квітні паливний ринок України спожив 500 тис. тонн пального (300 тис. тонн дизелю, 150 тис. тонн бензинів і 50 тис. тонн газу). Це – попит, який сформувався в умовах війни. Тобто станом на зараз щомісяця ринок потребує близько 500 тис. тонн пального. Значну частину цієї потреби закривав Кременчуцький НПЗ, однак після сумних подій наприкінці квітня він так і не відновив роботу. Тож на ринку утворилася «дірка» обсягом близько 200 тис. тонн. Інші учасники ринку не можуть швидко її закрити, оскільки є дві ключові проблеми: диверсифікація ринків закупівлі та налагодження логістичних ланцюжків», – зазначають у пресслужбі мережі АЗС «ОККО».
При цьому возять пальне автотранспортом.
«Для певних видів пального зараз постачання бензовозами сягають 40%. Раніше такого не було. Це нове, ринок змінюється, і ми майже заново налаштовуємо схеми постачань, бо раніше бензовоз їздив до заправки 100 км, зараз – 500 км. Цей бензовоз через пістолет на заправках у Києві за 6 годин продається. Його черга висмоктує», – каже у своєму коментарі для LB.ua експерт ринку Олександр Сіренко.
За оцінками Сергія Куюна, бензовоз, який раніше продавали за 3-4 дні, зараз розпродують за 3-4 години.
Аби пальне почали активніше возити після зняття обмежень на ціни, потрібен час.
«Державне регулювання скасували тиждень тому. За цей час, щоб ви розуміли, бензовоз доїде до Європи тільки під завантаження», – констатує Сергій Куюн.
Поступки уряду в питанні ціни та наявний попит мають заохотити трейдерів везти більше пального.
«Певно, що зараз на бензовозі – а це близько 30 тис. літрів – можна заробити до пів мільйона гривень саме прибутку. Це при вхідній ціні 40 грн за літр і продажу по 58 грн/літр. Те, що компанії заробляли за місяць, зараз можуть заробити за декілька днів», – зазначає при цьому Олександр Сіренко.
Що далі?
На думку експерта Геннадія Кобаля, нинішні ціни – 60-70 грн за літр – нереальні для економіки.
«Так, його можуть купувати люди, аби відчувати себе в більшій безпеці. Та бізнес, економіка не буде працювати за ціни на бензин 70 грн. Це ж автоматично робить дорожчим у два рази все, що пов’язано з перевезеннями», – коментує Кобаль для LB.ua.
Він зазначає, що ще один негативний фактор для ціни палива – курс гривні.
Тому, на його думку, якщо курс гривні буде стабільним, після задоволення ажіотажного попиту на пальне ціна на нього може впасти.
З курсом близько 40 гривень за долар ціни на нафтопродукти можуть залишатися на нинішньому високому рівні.
Сергій Куюн вказує, що, умовно, падіння курсу національної валюти на 1 гривню додає 1 гривню у вартості літра.
При цьому він теж говорить, що коли пального буде вдосталь, ціни на нього можуть зменшитися.
«Досить висока ціна не дає робити великі запаси чи кататися без діла. Особливо з урахуванням того, що більшість за цей час заможнішими не стали. Тому впродовж наступного тижня, за ідеальних умов, постачання перевищить попит. Тоді почнеться формування запасів на АЗС, і коли запаси сягнуть хоча б тижневого рівня, ціна має піти донизу, бо трейдерам потрібні обігові кошти – їм за таких умов невигідно притримувати пальне», – каже Сергій Куюн.
І додає: так буде, якщо не виникне форс-мажорів, бо в нас іде війна.
