Чому з АЗС зникло пальне?
24 квітня Росія обстріляла Кременчуцький нафтопереробний завод, найбільший в Україні і єдиний, що працював на той час.
Цього дня в парламенті зареєстрували проєкт закону про відмову від пільгового оподаткування бензинів і дизпалива (Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану № 7311 від 24 квітня 2022 р.).
Автори на чолі з головою податкового комітету Данилом Гетманцевим вважали, що його прийняття призведе до "належного наповнення дохідної частини бюджету коштом надходження податкових і митних платежів".
Після цього бензин на АЗС зник. Хоч і перед цим з ним були проблеми на заправках.
Бо вперше Кременчуцький НПЗ росіяни обстріляли ще 2 квітня. Завод призупинив роботу – і почалися перебої з пальним.
По всій країні без винятку. Навіть у столиці, яку трейдери, як вважають, намагалися забезпечувати передусім.
Кажуть, частково це було спричинено тим, що до міста повернулося багато киян і зросло споживання. Також додав тиск на окремі АЗС, які, як заявлялось, витратили всі запаси аж до їхнього закриття.
Джерела LB.ua в парламенті розповідають, що ініціативи скасувати пільги на завезення бензину та дизпального були не останньою чергою зумовлені тим, що в цих перебоях були ознаки певної змови операторів. Тож законодавці зрозуміли, що поспішили з наданням пільг коштом надходжень доходів держбюджету. "Підозріло швидко бензин почав зникати, було схоже на "договірняк", а їм же і так спеціально надали пільги, від яких держбюджет фактично втрачає", – сказав співрозмовник видання.
Натомість експерти, яких пов'язують з операторами ринку, переконували, що руйнування інфраструктури та ризики постачання призводять до ускладнення підвезення пального, навіть попри податкові пільги, здорожчують товар.
Мовляв, везуть уже навіть автоцистернами. Та ними не навозишся. Море перекрито. Залізниця не дає ради, та й додаються проблеми через те, що колії в Україні та ЄС різної ширини.
Хай там як, але вже через 5 днів після реєстрації, 29 квітня, у Верховній Раді відмовилися від думки повернути акцизний податок на пальне і 20% податку на додану вартість.
Про це повідомив перший заступник голови податкового комітету ВРУ Ярослав Железняк.
До другого читання законопроєкту №7311 з документа виключили відповідні норми.
"Досвід проходження коронавірусної кризи показав, що митні збори в нас системотворчі для наповнення бюджету. Уся податкова модель в Україні збудована на податках внутрішнього споживання імпорту. Знімаючи митні збори, ми лише стимулюємо імпорт, гнобимо внутрішнє виробництво, посилюємо тиск на курс гривні та вбиваємо дохідну частину бюджету», – констатував через це економіст Олексій Кущ.
І додав, що через це повернення оподаткування імпорту цілком слушна ідея.
При цьому він зазначає, що впроваджені раніше з подачі податкового комітету пільги – це "лише подарунок для кількох трейдерів і ФПГ".
"Ціни все одно зростають, проблеми з логістикою наростають, але бюджет при цьому просто недоотримує доходи. Адміністративне регулювання цін на бензин потрібно знімати, акцизи повертати в колишньому обсязі", – констатує він.
Схоже, це вже зрозуміли і в парламенті, однак не наважилися.
Натомість поки що через нестачу пального в Україні частішають випадки шахрайства та реалізації різного низькоякісного сурогату – самопалу.
Через обмеження вільного продажу пального з'являться багато оголошень про продаж талонів на паливо. Це механізм реалізації для юридичних осіб, які купують пальне для власних потреб. Таке явище було дуже поширене і до війни, оскільки багато мереж надавали великим покупцям знижки, а ті потім перепродували їх «фізикам».
А зараз і поготів, як зазначає Сергій Куюн, багато випадків шахрайства – талони виявляються недійсними. Перевірити їх можна лише на АЗС чи в офісі оператора-емітента.
Загострилась і така стара проблема, як сурогат. Йдеться про міні-НПЗ, які переробляють газовий конденсат з українських родовищ, додаючи октанопідвищувальні компоненти.
Зараз вартість газового конденсату сягає 50 тис. грн за тонну, що майже відповідає вартості дизпального. Стабільний бензин коштує, як товарний – 39-42 грн/л.
Але проблема в тому, що раніше октан підвищували за допомогою так званих «розчинників» з Білорусі та Росії. Рецептури були різні, в тому числі з використанням товарного бензину А-92. Зараз немає ні розчинників, ні А-92.
Тож якщо раніше спритники в цьому досягали непоганих результатів, маючи на меті оминути податки, то зараз питання саме в якості, яка здатна спричинити ламання авто та серйозні проблеми з двигуном.
Як октанопідвищувальний компонент зараз часто використовують біоетанол (зневоджений спирт). Його у досить великих кількостях виробляють в Україні.
А бензин з більш ніж 30% біоетанолу – так зване альтернативне паливо – регламентована законодавством річ та поширена у світі. Воно за своїми експлуатаційними показниками має бути не гіршим від стандартних бензинів. Тобто споживач не повинен відчувати різниці, що в нього в баку. Держава стимулювала випуск цього пального пониженою ставкою акцизу.
Але зараз для виробництва такого пального та просто для «бодяги» зі спиртом немає всіх складових. Окрім вищезазначених базових компонентів, це пальне також потребує пакету стабілізаційних присадок для запобігання його швидкому псуванню (розшаруванню). Їх немає теж. Європейські постачальники підняли ціни та люб’язно запропонували забирати товар самовивозом з Німеччини.
"Саме тому якість крафтового бензину зараз кульгає на обидві ноги. Відчувають це і споживачі: черг за «альтернативою» не спостерігається навіть на тлі жорсткого дефіциту. Тому цікавтеся, звідки паливо, не поспішайте заправляти повний бак, спробуйте. Точно не варто заправляти «спиртовим» бензином, якщо не збираєтесь його швидко використати. Тривале зберігання не бажане", – зазначає Сергій Куюн.
Що буде з цінами на бензин і ДП далі?
Часткове повернення податків разом з підняттям планки максимальної роздрібної ціни, на думку експертів, може стати збалансованим вирішенням проблеми.
Та проблеми тривають.
Так, у гурті ціна на дизпаливо стартує з 39,5 та закінчується на 44 грн/л. Пропозицій небагато, але вони є. При тому, що гранична «урядова» ціна для АЗС – ті самі 39,5. На несистемних станціях на обмеження почали забивати, повідомляли навіть про 45 грн/л. Проте без обмежень по літражу.
Є надія, що за тиждень-два сезонний попит трохи присяде і стане легше.
І хоча урядовці та законодавці переконують, що паливо буде, залишається актуальним питання: "За якою ціною?"
Станом на четвер, 5 квітня Юля Свириденко розповіла, що запаси бензинів, згідно з даними щоденного моніторингу КМУ, в операторів зросли... на 3%.
"Але ми прийняли низку рішень, які дозволяють направити близько 70 тис. тонн бензину і близько 40 тис. тонн дизелю в ринок, аби зменшити дефіцит, який є сьогодні", – сказала вона.
На травень, за її даними, оператори законтрактували по бензинах 72 тис. тонн, по ДП – 252 тис. тонн. За потреб споживання бензину 96 тис. т, дизпалива – 256 тис. тонн.
"Ресурс є. Є, звичайно, логістичні питання", – додала вона. Та наголосила, що останніми днями фіксується "аномальне споживання бензину та дизпалива... Це називається паніка", – сказала урядовець.
"У нас є тимчасовий дефіцит, але всі оператори ринку працюють на повну потужність, аби пришвидшити логістику", – зазначила вона при цьому.
А поки що, навіть на тлі поступок уряду та парламенту, в країні залишається проблема з наявністю бензину та дизпалива загалом. Через теперішнє, як стверджують оператори, держрегулювання цін на бензини і дизельне пальне, бо вони, мовляв, не мають змоги придбати пальне за такою ціною, яка дала б змогу торгувати за граничними цінами.
Цікаво, що ще 27 квітня Сергій Куюн зазначав: "Скасування акцизу та зменшення ПДВ з 20 до 7% у середині березня знизило ціни на 10-12 грн/л. Відповідно, повернення податків приведе до зворотного ефекту. Розрахунок за формулою Мінекономіки показує, що гранична ціна на бензин буде 45 грн/л (зараз 34,10), дизпальне – 48 грн/л (38,7 зараз)... Тому бензин реально вже 40, а дизпальне – 45 грн/л. Тобто з повною ставкою податків реальна ціна злетить мінімум до 52 та 55 грн/л".
І поки що все йде за цим планом.
