Дефіцит солі
У квітні через постійні обстріли російських окупантів на Сході України припинив роботу найбільший у Європі завод з видобутку солі – Державне підприємство “Артемсіль”.
«Сіль з нашого родовища переважно харчова. Крім цього є технічні сорти, для медицини та металургійної промисловості, – повідомив Віктор Юрін. – Все, що видобули, ми передали у торгові мережі. З квітня підприємство законсервоване і не працює».
Про те, що “Артемсіль” припинила роботу, стало відомо наприкінці травня. Після чого українці масово почали скуповувати сіль. Це призвело до того, що ритейлери підвищили ціни та дуже скоро виник дефіцит. Ціни з 10-12 гривень за кілограм кухонної солі здорожчав до 50-60 грн.
Крім копалень у Соледарі, сіль видобувають на Західній Україні.
У Солотвиному соляну шахту затопило ще 20 років тому, а у Дрогобичі виробляють лише 300 кілограмів на день.
Як розповіли НВ-Бізнес у Fozzy Group, до якої входить мережа «Сільпо», у травні знайшли нових постачальників у Польщі, Румунії та Туреччині.
Після тижня ажіотажу довкола солі цю тему прокоментували у Раді національної безпеки і оборони. За оцінками РНБО, нинішній дефіцит солі є штучним, а ціни невиправдано завищеними через масовий попит.
Ажіотаж штучний, переконана і експертка у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру «Агро перспектива» Лариса Гук.
У колонці для ZN.ua вона написала що, ажіотаж довкола солі незабаром мине, а ціни стабілізуються, щоправда, вони вже будуть вищими.
«Питання буде більше в ціні, ніж у наявності продукту. Середня ціна буде на рівні 20 гривень. Це, звісно, не 9-10 гривень, як за стандартну довоєнну півторакілограмову пачку «Артемсолі», але і не 95 гривень, які подекуди просили за сіль на піку соляного ажіотажу», – пише Лариса Гук.
Те, що сіль стане дорожчою, підтвердив і керівник з корпоративних комунікацій АТБ Сергій Демченко. У коментарі Forbes.ua він зазначив, що імпортний продукт буде дорожчим через складну логістику. Вона йде не через порти, які заблоковані, а через материкову частину Європи.
Дефіцит гречки до вересня
Коли в Україні починається турбулентність, традиційно відразу скуповують сіль та гречку. З останньою ситуація доволі непроста. За даними директора Міжнародної асоціації гречки (входять 11 компаній, що виробляють гречку в Україні, –LB.ua) Сергія Громового, українці в середньому споживають 140 тисяч тонн гречки на рік, при цьому вирощуємо ми лише половину від своїх потреб. Решту традиційно експортували з Росії та Казахстану. Втім, у минулому році, за інформацією аналітикині Українського клубу аграрного бізнесу Світлани Литвин, українським аграріям у 2021 році вдалось виростити рекордний врожай гречки і забезпечити понад 80% усієї потреби у цій крупі.
«Через війну люди почали робити запас гречки не на один місяць. Це призвело до зростання цін і обсягів продажу. За місяць громадяни викупили три-чотири місячних обсяги продажів», – зазначила вона.
Цьогоріч Канада надала українським аграріям 140 тонн насіння гречки. Ним зможуть засіяти поля фермери з деокупованих територій, де ще не встигли посадити ранні культури. Станом на 26 травня засіяно на 30% площ менше, аніж у 2021 році. Але посівна ще триває.
Експерти вважають, що дефіцит та високі ціни протримаються до нового врожаю.
Не чекати ранніх овочів
Традиційно наприкінці травня – початку червня прилавки магазинів заповнювали ранні овочі та фрукти, а ціни на них значно знижувалися. Але цього року ситуація інакша: ранніх овочів мало, і вони дорогі. Все через окупацію південної частини України, де було найбільше теплиць.
За інформацією проєкту «Сади Перемоги», через російське вторгнення Україна може недоотримати 71% врожаю баклажанів, 68% помідорів, 58% перцю, 46% цибулі, 45% огірків, 39% кабачків, 38% моркви, 38% часнику, 36% картоплі, 35% буряку та 32% капусти.
Про те, що українці можуть зіткнутись з дефіцитом овочів під час національного телемарафону повідомив заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький.
“Є напруга по ранній овочевій групі, зокрема це молода цибуля, морква, буряк, адже овочі саме ранньої групи вирощували в Херсонській та Запорізькій областях”, – сказав він.
Виникнуть проблеми з постачанням томатів. Значну їх кількість вирощували у Запорізькій та Херсонській областях. Там вони достигають швидше через сприятливий клімат.
Крім томатів, дефіцит зачепить цибулю, солодкий та болгарський перець. Основну частку цих продуктів виробляють фермери Херсонщини та Миколаївщини, де зараз тривають бойові дії або ж росіяни окупували регіон.
Відсутність помідорів та перцю зачепить як звичайних споживачів, так і підприємства, що виробляють кетчупи, соусів та томатну пасту. Заводи, які виробляють цю продукцію переважно завозили сировину з південних областей.
Не зможе задовольнити попит і овочі з теплиць та парників. Їх було дуже багато на тимчасово окупованій території у Херсонській та Запорізькій областях.
Супермаркети та великі мережі намагаються компенсувати дефіцит за рахунок імпорту. Наприклад, огірки та помідори везуть з Туреччини, де їх вирощування є дешевшим через кліматичні умови. Також значні обсяги овочевого імпорту припадають на Польщу та Нідерланди.
Проте імпортні товари значно дорожчі через логістику. За даними Державної служби статистики, у категорії овочів у квітні-травні ціни зросли на 8,5%, а з початку року – на 69%.
Наприклад, овочі борщового набору: морква, цибуля, капуста, буряк, картопля у травні коштують набагато дорожче, ніж минулого року. На приготування борщу тільки за овочі доведеться викласти майже 99 гривень, тоді як рік тому вони коштували 48 гривень.
Експерти вважають, що дефіцит спаде у середині червня, коли овочі дозрівають у центральних та північних областях. Те саме прогнозують і великі ритейлери. Проте у пресслужбі АТБ Forbes.ua зазначили, що ціни на овочі до серпня не знизяться, бо частка імпорту все одно буде зростати.
Чи будуть кавуни та черешня
Через окупацію частини Запоріжжя та Херсонщини цього року запізнюється ягідний сезон. Зазвичай полуницю, вишню, черешню та кавуни вирощені у теплицях масово з'являються на прилавках магазинів наприкінці травня. Через бойові дії та окупацію урожай ягідних ферм в Україні скоротився на 30-50% залежно від ягоди. Особливо відзначається дефіцит черешні.
«Рання черешня, яка вирощують на півдні, не потрапить у магазини через окупацію цих територій. Крім того, весна, холодна і затяжна у більшості областей України – це теж впливає на урожай. Будемо мати дефіцит ранньої черешні і загалом черешні», – зазначила президентка Української ягідної асоціації Ірина Кухтіна.
Така ж ситуація і з вишнею та іншими кісточковими фруктами.
«Ціни на вишню і та інші кісточкові фрукти будуть високими. Загалом зрозуміло, що ближче до середини літа ціни знизяться. Але вони все одно будуть вище ніж минулого року», – додала Ірина Кухтіна.
Українці без черешні не залишаться, переконана Світлана Литвин. Дефіцит може спостерігатись лише у великих торгових мережах.
“У 2021 році в Україні зібрали понад 60 тисяч тонн черешні. З цього обсягу лише чотири відсотки припадали на фермерські господарства. Все інше – це приватне вирощування на присадибних ділянках. Це говорить про те, що в українців у кого є городи без черешні не залишаться. Проблеми будуть лише у великих мереж. Оскільки вони купують черешню у фермерів, а там буде дефіцит близько 50%», – зазначила вона.
Замінити черешню з півдня повинні за рахунок Закарпаття та імпорту.
Будуть дорогими цього року і кавуни. Як зазначила Світлана Литвин, за даними Держстату, у 2021 році було вирощено 400 тисяч тонн кавунів і 38% цього обсягу припадало на Херсонську область. За її словами, компенсувати дефіцит кавунів вдасться за рахунок імпорту Туреччини, Азербайджану та Греції.
