Про поступове пожвавлення ділової активності свідчать оперативні опитування підприємств, які здійснює НБУ: станом на кінець квітня кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже вдвічі порівняно з початком військових дій (з 32% до 17%). Утім, 60% підприємств працює нижче довоєнного рівня завантаженості, майже 23% – більш, ніж удвічі. Наприкінці квітня найбільше підприємств працювало в с/г, відновлювали роботу транспорт та переробна промисловість. Найскладніша ситуація в будівництві та добувній промисловості, значно нижче довоєнного рівня залишається завантаженість торгівлі.
Згідно з останніми оперативними опитуваннями НБУ основними проблемами бізнесу є втрати ринків збуту та порушена логістика. Вплив фактору «бойових дій навколо» поступово скорочується.
За даними EBA також спостерігається пожвавлення діяльності серед малих підприємств: кількість непрацюючих підприємств у квітні скоротилась майже втричі у порівнянні з березнем (з 73% до 26%). Водночас «запас міцності» МСБ є значно нижчим ніж держ. підприємств або великого бізнесу: за квітень заробітну плату в повному обсязі виплачували 25% підприємств, здійснювали авансові виплати – 5%, скоротили виплати – 27%, не мали коштів для виплати – 22%, вдалися до неоплачуваних відпусток та звільнень – 15% та 9% відповідно.
За інформацією Мінекономіки понад 600 підприємств України, які беруть участь у програмі релокації виробничих потужностей, вже завершили переїзд з областей, де тривають бойові дії. 390 з них вже відновили роботу на нових майданчиках у західних регіонах України. Ще 87 підприємств знаходяться на різних стадіях транспортування, 151 підприємство на даний час вже знаходяться на маршрутах або оформлюють необхідні документи.
Найпопулярнішими областями для релокації підприємств залишаються Закарпатська, Львівська та Чернівецька. Також бізнес знаходить нові місця для розміщення своїх потужностей у Тернопільській, Івано-Франківській, Вінницькій і деяких інших областях.
Вагому підтримку відновленню економічної активності надає державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої за період дії воєнного стану укладено 7 654 кредитні договори на загальну суму 28,29 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 6 042 кредитних договорів на суму 16,7 млрд грн), з яких 0,23 млрд грн – на інвестиційні цілі; 3,26 млрд грн – як антикризові кредити; 2,07 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів.
За допомогою програми на кредитування сільськогосподарських товаровиробників було спрямовано 17 млрд грн, що дозволило майже повністю завершити сівбу ярих зернових та зернобобових культур. Станом на кінець травня польові роботи проведено на 12,6 млн га, що становить 88% від запланованих на поточний сезон 14,4 млн га. Зокрема, ярої пшениці вже посіяно 98,5% від показників минулого року, ярий ріпак – на 95% прогнозованих площ.
Нагадаю, що у березні для підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності у період дії воєнного стану Уряд вніс низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Змінами передбачено суттєві спрощення для кредитування, зокрема, можливість отримання пільгових кредитів під 0% річних з гарантією від Уряду України на рівні 80%. Окрім того, 29 квітня Уряд вніс зміни до деяких постанов з питань надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва для створення єдиного підходу в застосуванні державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» і «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», а також з метою розширення можливостей та суб’єктного ряду цих програм.
Бюджетна сфера
Військові облігації залишаються одним із основних джерел фінансування державного бюджету в умовах війни. За результатами аукціону із розміщення військових ОВДП, який відбувся 31.05.2022, Міністерством фінансів було залучено 2,6 млрд. гривень, з яких 1,7 млрд. гривень – за 6-місячними ОВДП (ставка 10%).
За даними Національного банку з початку війни Міністерство фінансів провело 38 аукціонів із продажу військових облігацій, залучивши до державного бюджету майже 77 млрд грн, близько 199 млн дол. США та 229 млн євро. Найбільший портфель військових облігацій сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Водночас попит населення та бізнесу України на відповідні цінні папери й надалі зростає. Зокрема, упродовж минулого тижня кількість вкладників серед них збільшилася з 67 тис. до майже 76 тис.
Станом на 30 травня 2022 року обсяг вкладень українських громадян та бізнесу у військові облігації становить 7,8 млрд грн (10% від загального обсягу придбаних військових ОВДП номінованих у гривні); 57,4 млн дол. США (29% від загального обсягу військових ОВДП номінованих у доларах США); 26,6 млн євро (11,7% від загального обсягу ОВДП номінованих у євро). У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на суму 300,4 млн грн.
З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень скоротився на 1,2 млрд. гривень. Зокрема, вкладення банків в ОВДП зменшилися за тиждень на 2,0 млрд. гривень, натомість вкладення юридичних та фізичних осіб – зросли на 181 та 474 млн. гривень відповідно. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів за тиждень практично не змінився та становить 72,4 млрд. гривень.
Валютний ринок
Ситуація на міжбанківському валютному ринку минулого тижня характеризувалася суттєвим зростанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків (на 20% порівняно з попереднім тижнем) на тлі скорочення її пропозиції (на 32%). Це обумовило поглиблення дефіциту безготівкової іноземної валюти на ринку, який головним чином був компенсований інтервенціями Національного банку з продажу іноземної валюти, обсяг яких за минулий тиждень збільшився до 1,4 млрд. доларів США, що у 2,2 рази більше, ніж тижнем раніше.
Разом з тим, фундаментальні чинники впливу на обмінний курс гривні продовжують визначати стійкість його позиції. Поточний рахунок платіжного балансу у квітні 2022 року був зведений із профіцитом 1,1 млрд. доларів США (у квітні 2021 року був близьким до нуля). Це було обумовлене більш суттєвим скороченням імпорту товарів відносно експорту товарів поряд зі стійкими надходженнями з оплати праці (близько 1 млрд. доларів США на місяць – на рівні минулого року) та суттєвим скороченням виплат доходів на користь нерезидентів. Загалом, за результатами січня-квітня 2022 року профіцит поточного рахунку сягнув 3,2 млрд. доларів США, тоді як за відповідний період минулого року він був від’ємним на рівні -0,4 млрд. доларів США.
Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-квітні 2022 року становили 142 млн. доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (713 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (151 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-722 млн. доларів США).
Фінансовий сектор
Обсяг кредитів банків у квітні залишався близьким до рівня попереднього місяця. Банки головним чином нарощували кредитування державних компаній (+7,4% за місяць), тоді як кредитування інших нефінансових корпорацій залишалося на рівні попереднього місяця (+0,3% за місяць), а домогосподарств – скорочувалося (-1,3% за місяць). При цьому, разом з падінням обсягів кредитування бізнесу у березні-квітні (учетверо порівняно з січнем-лютим) ставки за новими гривневими кредитами комерційному сектору зросли на 1,6 в. п. – до 13,7%.
Ці тенденції підтверджують суттєве зниження схильності фінансових установ до ризику, про яке зазначається у травневому опитуванні Національного банку про системні ризики фінансового сектору. За результатами опитування керівники фінансових установ назвали війну з росією головним джерелом ризику. Серед основних джерел ризиків у травні опинилися інфляція, динаміка обмінного курсу, динаміка припливу іноземного капіталу (інвестицій), вартість активів та якість застави. Попри це, респонденти відзначили, що стійкість сектору до значних негативних подій не змінилася та залишилася на середньому рівні.
Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) упродовж тижня скоротилася до 240,3 млрд. гривень (порівняно з 251,9 млн. гривень тижнем раніше). Це стало результатом більш помірних обсягів видатків з Єдиного казначейського рахунку Уряду на тлі зростання обсягів купівлі іноземної валюти Національним банком. Скорочення ліквідності банківського сектору обумовило збільшення попиту банків на кредити рефінансування, обсяг надання яких минулого тижня становив 5,9 млрд. гривень (строком на 1 рік за ставкою 11%).