ГоловнаЕкономікаДержава

Кирило Шевченко: "Протестні акції не залежать від прізвища того, хто очолює Нацбанк"

"Скажіть, а які сьогодні є серйозні підстави для мого звільнення?" - зазначає в ексклюзивному інтерв'ю для LB.uа голова Національного банку України Кирило Шевченко на відповідне питання.

Виникло воно не спонтанно - чутки в політикумі ширяться давно.

"У нас зростає капіталізація та прибутковість банківської системи. Сьогодні за схожістю маржинальності (дохідності, - LB.ua) та оптимізму такі ж привабливі умови для роботи в системі я можу згадати лише у 2005-2006", - додає при цьому.

Однак визнає, що тривають інформаційні атаки на НБУ та нього самого.

Опонентів у центробанку предосить. У тому числі через не/погодження кандидатури керівників як держбанків, так і комерційних фінансових установ. Усередині структури - низка кадрових суперечностей.

Усе це Кирило Шевченко коментує достатньо вичерпно. Також говорить про черговий транш МВФ; ринок віртуальних активів; е-гривню; «озеленення» фінансів в Україні, перспективи гідної пенсії для нині сорокарічних.

Окремо - вплив на фінанси країни припинення транзиту газу через запуск "Північного потоку-2"; можливе введення локдауну восени цього року; показники інфляції; готовність банків до масштабного кредитування.

Про все це - в розлогій розмові з LB.ua.

Фото: Макс Требухов

«Було б дивно, якби секретар РНБО погоджував свої заяви з головою НБУ»

Cоня Kошкіна: Почнімо з YES (Yalta European Strategy – щорічний форум, де обговорюється європейське майбутнє України в глобальному контексті, - LB.ua). Здивувало, що вас там не було…

Потрапити на Форум можна було тим, хто був вакцинований (проти COVID-2019, - LB.ua) мінімум за два тижні до початку форуму, а в мене друге щеплення відбулося 8 серпня.

C.K.: Стосовно «банкопаду» на YES була заява Олексія Данілова (секретар РНБО, - LB.ua): «Апарат РНБО розгляне питання про масовий вивід банків з ринку часу банківської кризи 2016-2017 рр.». Чи знали ви про такі наміри, чи брали участь у підготовці матеріалів, на які Данілов посилався?

З ініціативи НБУ нещодавно було подовжено санкції щодо російських банків, зокрема й тих, що працюють на території України: Сбербанку Росії, Промінвестбанку, який є дочірнім банком ВЕБ РФ (до 2018 року - «Зовнішекономбанк» РФ, - LB.ua), та низки банків, що працюють у Криму. Тому для нас питання безпеки й оборони лежать виключно в площині особливостей роботи фінансових установ з капіталом країни-агресора.

НБУ також виконує свою роль, коли РНБО приймає рішення щодо санкцій стосовно певних осіб і президент своїм указом вводить його в дію. НБУ інформує про це фінансову систему, щоб відбулося блокування рахунків та активів, якщо є такі.

Питання зменшення втрат держави на збанкрутілі банки передбачене і, серед іншого, у статті 19 Меморандуму про співпрацю України з МВФ. Яка охоплює цілий ряд питань. Це і питання до власників банків, які сьогодні перебувають під управлінням ФГВФО, вони здебільшого пов’язані з прізвищами тих, хто не повернув кредити рефінансування НБУ. Окремо стоїть питання повернення коштів ПриватБанку.

Окремі питання assets-recovery (повернення активів збанкрутілих банків, – LB.ua) пов’язані з ПриватБанком. Тому я сприймаю цю заяву Олексія Данілова виключно в цьому контексті.

Фото: скрин відео

C.K.: Тобто на момент, коли заява пролунала, ви не знали, що він (Олексій Данілов, - LB.ua) буде про це говорити?

Це було б дивно, якби секретар РНБО погоджував свої заяви з головою НБУ… Я впевнений, коли почнеться активна робота над цим питанням, НБУ одним з перших буде залучений до неї.

C.K.: Було б так само дивно, якби він такі заяви робив без необхідних для цього даних…

Я можу сказати, що ми працюємо виключно в межах assets-recovery. Улітку Кабінетом Міністрів була створена робоча група саме з цих питань. Її очолив прем’єр-міністр, а я – заступник. Ці питання також обговорюються на засіданнях робочої групи. Інших даних у мене немає.

Олександр Децик: Тоді як ви взагалі оцінюєте дії НБУ в період «банкопаду»? Чи є в РНБО підстави розглядати це питання? Низка експертів переконують, що частину банків, які вивели з ринку, можна було врятувати.

Чи є підстави в РНБО? Це питання до РНБО.

Ми сьогодні питання «очищення» сприймаємо як позитивний крок у становленні банківської системи. І зайве підтвердження цього - те, як банківський сектор пройшов минулорічну кризу (локдауни через пандемію, - LB.ua) без зайвих потрясінь. Банківський сектор на сьогодні є високоліквідним і прибутковим.

Наведу кілька цифр. За результатами стрес-тестування, яке провів НБУ, потреба в капіталі за базовим сценарієм зараз складає 5,3 млрд грн, а не 35,3 млрд грн, як у 2019 році. Тобто вона зменшилася у 7 разів. Маємо найнижчий за останні роки рівень NPL (рівень непрацюючих кредитів, - LB.ua) - 35%. У середині 2019 р. він складав більше ніж 50%. Чистий прибуток зріс на 40% р/р за 7 місяців 2021-го і склав 39,8 млрд грн.

О.Д.: Тобто у вас питань до перебігу «очищення» немає?

Коли ми з вами навчались у школі, приходили на урок математики, то на початку кожної задачі був перелік умов, що вже задані. Тут схожа ситуація для мене як керівника Нацбанку: усе, що я прийняв на момент приходу на цю позицію, це саме те, що «дано».

Фото: Макс Требухов

С.К.: Але це все, що «дано», сформувалося не лише за часів одного з ваших попередників. Це було і за Якова Смолія (голова НБУ, березень 2018 – липень 2020 рр., – LB.ua), і того ж Арсенія Яценюка (виконувач обов’язків голови НБУ, 2003 – 2005 рр., – LB.ua), і Сергія Тігіпка (голова НБУ, грудень 2002 – грудень 2004 рр., – LB.ua). Однак оскільки Олексій Данілов сказав про 2016-2017 рр., період перебування на посаді Валерії Гонтаревої, то це було сприйнято як «привіт» для неї та Петра Порошенка (президент України на той час, - LB.ua). Тобто в цьому є певна політична складова…

Якщо дотримуватися вашої логіки, можна дійти до пана Матвієнка (Володимир Матвієнко, голова НБУ у 1991-1992 рр.)…

С.К.: І все ж таки питання про політичну складову заяви…

Так НБУ - аполітична організація…

С.К.: Тобто ви не вбачаєте в заяві Данілова політичного контексту і загрози «розборок» аби поквитатися з політичними опонентами?

Давайте так - станом на сьогодні НБУ не отримував офіційних звернень і будь-яких матеріалів від РНБО з цього приводу.

С.К.: Добре, переходимо до іншого блоку питань…

У мене немає «біткойнів»… Коли закон запрацює, тоді, можливо, будуть.

О.Д.: Давайте про майбутнє. У середині вересня цього року з нагоди затвердження Основ монетарної політики НБУ на 2022 рік ви зазначали, що вони вперше в історії містять розділи про сферу обігу віртуальних активів, а також стосовно врахування в монетарній політиці кліматичних змін. Можна детальніше, про що саме йдеться?

Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи» (№3637, від 8 вересня 2021 року, - LB.ua), і хоча його імплементація розтягнута в часі, ми повинні бути готовими до цього.

У нас була досить тривала дискусія щодо цього, зокрема, з колегами з Мінцифри.

І позиція НБУ в цьому питанні – віртуальні активи не є засобом платежу в Україні, а також не можуть бути предметом обміну на майно, товари, роботи чи послуги. Це принципово. У законі це відображено. Нацбанк не буде створювати можливості для паралельного обігу чогось, що визначено як нематеріальне благо. Адже те, що у нас називають «віртуальна валюта», це не валюта по суті, а набір, елемент цифрового коду, такий собі нематеріальний актив.

Є визначення FATF (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering - Група розробки фінансових заходів з боротьби з відмиванням коштів), що таке віртуальний актив. Це цифрове представлення вартості, яким можна торгувати чи передавати в цифровому вигляді.

Фото: Пресслужба НБУ

І ви можете мати такі віртуальні активи у себе в гаманці, але для того, щоб купити щось матеріальне – квартиру, машину і таке інше, спочатку треба здійснити їх обмін на фіатну валюту, а саме – на гривню.

Сьогодні у світі активно дискутують стосовно цього. Є приклад Сальвадору (Сальвадор не має власної національної валюти, він став першою країною, яка почала використовувати віртуальну валюту як законний засіб платежу на рівні з доларом США, - LB.ua), де після дозволу паралельного обігу суттєво погіршилися фінансові показники, зокрема щодо зовнішнього боргу.

Ще є намагання низки країн віртуальні активи зробити частиною системи платежів.

Ми бачимо вже, що віртуальна валюта може бути засобом накопичення, як і будь-який інший нематеріальний актив.

Однак найбільше побоювання у випадку з віртуальними активами пов’язане з їх використанням для відмивання брудних коштів і недопущенням того, щоб наша країна перетворилася на таку собі всесвітню пральню, через яку відмивають брудні гроші.

Були звернення до НБУ від комерційних банків з пропозиціями дозволити випускати картки з криптовалютами, вмотивовані тим, що банки ж перевіряють клієнтів. Але тут виникає питання високої ризикованості таких операцій, дотримання необхідних процедур фінансового моніторингу.

Фото: Макс Требухов

О.Д.: Будь-що-будь, але криптовалюти, віртуальні валюти вже активно використовують в Україні, а Нацбанк практично стоїть осторонь і бере участь лише в розробці законодавчої бази. Може, перейдете до більш активних дій?

Закон («Про віртуальні активи», - LB.ua) визначає основні засади політики в цій сфері. Він містить перелік основних регуляторів, серед яких є Нацбанк (разом з Мінцифри та Нацкомісії з цінних паперів, передбачено створення окремої служби, - LB.ua), містить вимоги міжнародних стандартів з Anti Money Laundering. Ми будемо визначати, на які валютні цінності (крім гривні) може бути здійснено обмін віртуальних активів, порядок здійснення такого обміну, перелік валютних цінностей, які можуть виступати забезпеченням фінансових віртуальних активів. А також регулювати обіг на території України такого різновиду фінансових віртуальних активів, як забезпечені валютними цінностями віртуальні активи, що випускатимуть резиденти. Це, зокрема, і буде ключова сфера компетенції НБУ в регулюванні обігу віртуальних активів згідно з законом.

С.К.: Але ж закон («Про віртуальні активи», - LB.ua) не стосується фізичних осіб. А ще є питання ліцензування віртуальних бірж, на яких торгують віртуальними валютами. Як це буде враховуватись на практиці?

У нас ще є час. Ми напрацьовуємо нормативну базу. Сьогодні немає чіткої відповіді на це питання. Коли розробимо нормативні акти, обов’язково проведемо їх публічне обговорення.

С.К.: Які оцінки цього ринку взагалі? Чи відповідає дійсності інформація, що Україна входить у п'ятірку країн, громадяни яких мають найбільші віртуальні активи?

Немає жодної офіційної статистики. Оцінити дуже складно.

Хоча я вважаю, що дані ЗМІ стосовно того, що там в обігу 1 млрд грн на день, перебільшені.

С.К.: У нас з 1 вересня почалося декларування доходів громадян. Але ж навіть у багатьох наших народних депутатів є ці активи, то чи не буде наявність таких віртуальних активів, які неможливо порахувати, схемою для ухилення від податків? Як їх вказувати в деклараціях?

Стосовно нульової декларації, то щодо рахунків, які відкривають громадяни в банках, будуть застосовуватись усі вимоги, які стосуються протидії відмиванню коштів.

Фото: Макс Требухов

С.К.: У вас є власний досвід користування віртуальними активами? Є біткойни?

Ні, немає.

Коли закон («Про віртуальні активи», - LB.ua) запрацює, тоді, можливо, будуть.

С.К.: А коли закон запрацює, коли громадянин зможе відкрити рахунок з віртуальними активами?

Коли будуть внесені відповідні зміни в Податковий кодекс.

О.Д.: Але ж НБУ вже заявляв, що вивчає можливості емітувати е-гривню.

По-перше, е-гривня - це не віртуальний актив, а гроші центрального банку.

По-друге, технічно зробити емісію цифрових грошей можливо, ми навіть провели у 2018 році пілотний випуск на суму, якщо не помиляюсь, трохи більше ніж 5 тис. грн.

Хоча питання вибору технології, її функціоналу та безпечності також важливе. На сьогодні найбільше питання, яке ми обговорюємо, це use cases (напрямки використання, - LB.ua), це для чого, для кого та яким чином буде функціонувати е-гривня?

Питання дуже комплексне, необхідно врахувати все – від дизайну продукту та технології до впливу на монетарну політику та фінансову стабільність. Попередньо ми визначили три напрямки для подальшого дослідження (для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом "програмованих" грошей і можливістю здійснення цільових соціальних виплат; для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів; для транскордонних платежів). Ми і надалі з колегами з Мінцифри думаємо, як і де її можна застосовувати, яку технологію краще обрати. Бо випускати заради випуску – це абсурд.

Фото: Макс Требухов

Є світова практика, коли це роблять острівні держави, для них цей use case простий – держава складається із 700 островів, тож уявіть собі, яка там вартість інкасації (збір і перевезення готівкових грошових коштів, - LB.ua) фізичних грошей.

Для нас це, скажімо, не так актуально.

Тому ми думаємо над власними use сases, корисними для нашої країни.

Якщо маєте ідею – давайте.

Закінчуємо розробку «Дорожньої мапи» по «озелененню» фінансів в Україні

С.К.: Повернімося до врахування в монетарній політиці кліматичних змін. Це про що?

Сьогодні у світі дискутують щодо можливостей розширення мандатів центробанків у формуванні політики протидії змінам клімату та негативному впливу на екологію.

Звичайно, Нацбанк не може бути основним двигуном такої політики, але може підставити плече уряду в цих питаннях.

І ми сьогодні закінчуємо розробку стратегії із «зеленого» фінансування, «озеленення» фінансів в Україні. Ми її презентуємо в жовтні разом зі групою Світового банку, IFC.

Це кілька складових. Починаючи зі свідомого інформування компаніями суспільства про те, який вони здійснюють вплив на довкілля своєю діяльністю. Потім – стандарти ризик-менеджменту, які вказують оцінку кожного проєкту, які фінансує банк.

Тобто якщо в рамках проєкту передбачається вирубка, умовно, 2 га лісу в Карпатах, то банк в принципі може це фінансувати, але це буде дуже-дуже дорого.

Цей тренд є у світі. І ми можемо в цьому бути одними з перших.

Фото: president.gov.ua

«У нас немає підстав говорити про відставку»

С.К.: Мій улюблений блок питань - щодо кадрів. Які у вас взаємини з Офісом президента?

Як і з будь-якими українськими стейкхолдерами (зацікавлені сторони, - LB.ua) у нас нормальні, робочі стосунки.

С.К.: З ким конкретно ви там контактуєте?

Профільний заступник Офісу президента - Юлія Свириденко.

С.К.: А з Єрмаком (Андрій Єрмак, керівник Офісу, - LB.ua) спілкуєтесь?

Під час нарад.

С.К.: Улітку була інформація, що на тлі скандалу зі звільненням керівника департаменту ліцензування Олександра Бевза, який заявив про "централізацію прийняття рішень в одних руках", Офіс президента почав думати про ваше звільнення з посади.

Сьогодні штатна чисельність цього департаменту - 107 осіб, і звільнення навіть 8 осіб разом з керівником не впливає на його роботу.

Зараз триває конкурс, і скоро ми визначимо нового керівника цього департаменту.

Я вже озвучував свою позицію щодо рішення Олександра Бевза звільнитися.

Для мене було дуже дивним як те, що я дізнався про звільнення цих людей з фейсбуку, так і те, як у цілому відбувався цей процес. Спочатку вони заявили про звільнення, потім вирішили його відтермінувати, потім зробили низку заяв в ЗМІ, потім звільнилися...

За правилами корпоративної культури, етики, коли виникають будь-які скарги, їх обговорюють чи адресують керівництву. Але жодних скарг я тоді не отримував. Мені не хотілося б, щоб ці молоді люди стали заручниками чужих політичних інтересів. Але зараз саме так і виглядає.

С.К.: Ви пов’язуєте їхні звільнення з інформаційними атаками на вас, які зараз відбуваються?

Я думаю, що це одна з них.

Олександр Бевз
Фото: Укрінформ
Олександр Бевз

С.К.: Хто тоді головний бенефіціар цього?

У нас демонстрації під стінами НБУ та збір підписів за відставку керівника НБУ відбуваються з року в рік. Складається враження, що протестні акції не залежать від прізвища того, хто очолює Нацбанк.

С.К.: Ви ж знаєте, що в Бевза була зустріч з президентом Володимиром Зеленським?

Дізнався з інтерв’ю Бевза.

С.К.: На ній у присутності свідків, за моєю інформацією, Володимир Олександрович (Зеленський, - LB.ua) сказав таку фразу: «Помилки роблять всі. Кирило (Шевченко, голова НБУ, - LB.ua) це моя велика кадрова помилка». Очікуєте, що допрацюєте до кінця терміну чи восени будуть спроби усунути вас з посади?

Скажіть мені, будь ласка, а які сьогодні серйозні підстави для мого звільнення?

За весь час перебування на посаді голови НБУ я робив усе, що потрібно для посилення стабільності банківської сектору та фінансової системи в цілому.

От візьмімо минулорічні події. Це була перша криза, під час якої банківська система України не відчула відтоку депозитів. Ба більше, мало місце зростання – плюс 35% у корпоративному секторі в гривні та 27% у роздрібному.

За попередній рік з ринку виведено «аж» три банки. НБУ здійснив низку заходів для активізації кредитування, і результат говорить сам за себе.

За вісім місяців 2021 року гривневі кредити нефінансовим корпораціям зросли на 15.4% (12.3% у річному вимірі). Також помітно пришвидшилося кредитування домогосподарств – до 21.8% з початку року (17.2% у річному вимірі). Зокрема, банки активно нарощують іпотечне кредитування. Кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості за вісім місяців поточного року зросли на 28.8% порівняно з таким самим періодом минулого року. Обсяги нового іпотечного кредитування за сім місяців зросли у 2.3 разу за кількістю договорів і більш ніж утричі в грошовому вимірі порівняно з відповідним періодом минулого року.

Фото: facebook/Кирило Шевченко

У нас зростає капіталізація та прибутковість банківської системи. Сьогодні, на мою думку, з урахуванням мого «скромного» 27-річного досвіду в цій сфері, за схожістю маржинальності (дохідності, - LB.ua) та оптимізму такі самі привабливі умови для роботи в системі я можу згадати лише в такі роки, як 2005, 2006.

Можу впевнено сказати, що Нацбанк працює на майбутнє. За останній рік Національний банк взяв участь у підготовці та доопрацюванні близько 20 законопроєктів, важливих для фінансового сектору. Вони визначать його майбутній ландшафт. Ініціативи про фінансовий лізинг, про платіжні послуги, про віртуальні активи вже стали законами. Три «небанківські» законопроєкти вже ухвалені парламентом, готуються до другого читання.

У цілому ми задоволені такою плідною та інтенсивною роботою з парламентом.

На мій погляд, підстав говорити про відставку немає.

С.К.: У нашій державі існують «універсальні» механізми зміни чиновника – підозра, наприклад…

Я не маю інформації щодо такого сценарію. Можу сказати, що моя совість чиста.

С.К.: Є ціла низка непрямих свідчень того, які в того чи іншого керівника складаються стосунки з президентом. Показовим у цьому є візит Володимира Зеленського в США. Згідно з протоколом таких поїздок, ви мали бути у складі делегації. Рівень візиту і зустрічей це передбачав. Але вас там не було.

У мене високий рівень комунікації з МВФ, Світовим банком, мінфіном США, іншими Authority та фінансовими установами цієї країни. Цей рівень таким був і залишається. Ба більше, за результатами візиту до нас уже приїздив в.о. заступника міністра фінансів США (в.о. заступника міністра фінансів США з міжнародних відносин Енді Баукол, - LB.ua), тому рішення не включати мене у склад делегації до США мало під собою підстави.

Голова НБУ Кирило Шевченко та його заступники Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Сергій Ніколайчук зустрілися з представниками міністерства фінансів США на чолі з в.о. заступника міністра з міжнародних справ Енді Боколом, Київ, 6 вересня, 2021
Фото: facebook/Національний банк України
Голова НБУ Кирило Шевченко та його заступники Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Сергій Ніколайчук зустрілися з представниками міністерства фінансів США на чолі з в.о. заступника міністра з міжнародних справ Енді Боколом, Київ, 6 вересня, 2021

«У нас немає 100% погоджень по усіх тих кандидатурах, які подає банківська система»

С.К.: Якщо кажете, що не бачите причин для невдоволення вашою роботою з боку Офісу президента (ОП), я спробую запропонувати варіанти таких підстав. За моєю інформацією, керівник ОП Андрій Єрмак хоче повернення в Ощадбанк (Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», - LB.ua) керівником пана Пишного (Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку у 2014-2020 рр.), а ви категорично проти. Це так?

У нас акціонером державних банків є уряд в особі Міністерства фінансів.

Для нас (НБУ, - LB.ua) завжди важливо, щоб ті чи інші рішення приймались відповідно до практик корпоративного управління. НБУ не є суб’єктом цих рішень. Нацбанк виникає в цьому питанні в самому кінці процесу, коли потрібно узгодити кандидатуру.

О.Д.: Але ж ми знаємо про випадки, коли Нацбанк не погоджував кандидатури, які пройшли всі узгодження до цього…

Коли ці кандидатури не відповідали нашим вимогам до професійних якостей чи ділової репутації, то так.

Хочу сказати, що це постійна практика і в нас немає 100% погоджень по всіх тих кандидатурах, які подає банківська система. На жаль. Або на щастя.

С.К.: А стосовно Пишного ви що думаєте?

Можу сказати, що це питання перебуває у сфері відповідальності власника (Мінфіну, - LB.ua).

Для нас (НБУ, - LB.ua) головне, щоб усі процедури погоджень, звільнень відповідали практикам корпоративного управління, щоб це не відбувалось утаємничено, з-під поли. Так не має бути.

І моя особиста думка така сама.

С.К.: Добре, а що у вас із Рожковою (перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, - LB.ua)? Бо ви їй спочатку винесли догану, ініціювали внутрішнє розслідування і справ йшла до звільнення з посади, але згодом усе стишилось.

Внутрішнє розслідування – це фейк. У нас робочі стосунки. Вона бере участь у засіданнях усіх колегіальних органів регулятора. Особливість вибудуваних в НБУ процесів у тому, що всі рішення тут приймаються колегіально.

Катерина Рожкова
Фото: finclub.net
Катерина Рожкова

С.К.: Щодо неї було 6 проваджень, залишилось одне – у ДБР.

Це зовсім далеко від зони моєї відповідальності.

С.К.: Тоді щодо колегіальності. Опоненти критикували вас за централізацію прийняття рішень…

Моя відповідь проста – це неможливо з урахуванням того, як у НБУ відбувається прийняття рішень.

Так, у кожної людини, напевно, різні стилі керування. І мій порівняно з іншими може бути більш жорстким чи більш м’яким.

С.К.: А все ж таки, хто конкретно є інтересантом політичного тиску на голову НБУ? Хто замовник?

Не я один є центром прийняття рішень – є правління НБУ. Тому будь-який тиск на мене – це тиск в принципі на правління Нацбанку.

Я думаю, що в нас достатньо багато рішень, які є непопулярними, і виділити одного конкретного ініціатора тиску дуже складно.

Ми цього року нарешті розпочали розбір завалів на небанківському фінансовому ринку. З липня 2020 по вересень цього року з ринку небанківських послуг пішли 232 компанії. Серед них можуть бути незадоволені.

А ще є маса незадоволених нашою монетарною політикою і так далі.

С.К.: Тобто це така коаліція проти вас?

Можливо.

Фото: Макс Требухов

«Аби Приват був цікавим серйозному інвестору, його треба розділити на «поганий» і «гарний» банки»

О.Д.: Яка частка в цій коаліції колишніх власників банків, що виведені з ринку за період «банківської чистки»?

Уявлення не маю.

С.К.: На якому етапі зараз суди, що пов’язані ПриватБанком?

Цього року саме завдяки зусиллям НБУ відбувся суттєвий прогрес у справі ПриватБанку – визнання Банком Англії процедури Bail-in (інструмент врегулювання неспроможності, який дає змогу списати або конвертувати акції, борги та інші зобов'язання банку для покриття збитків, - LB.ua), проведеної під час націоналізації ПриватБанку, такою, що відповідає законодавству. Це відкрило нові можливості в перебігу судових справ щодо ПриватБанку.

Зараз у НБУ 84 судові спори стосовно ПриватБанку. Кількість судових справ у самого банку ще більша. Коли взяти їх усі і згрупувати по блоках, то перший блок буде стосуватись питань націоналізації. Другий – bail-in. Третій, скажімо так – інше. Зараз розгляд усіх цих справ проходить доволі спокійно.

У нас нещодавно один із судів, який стосувався спору компаній, пов’язаних з родиною Суркісів, із ПриватБанком, не залучив НБУ третьою стороною. Це з останнього.

С.К.: Коли відбувалася націоналізація, йшлося про його подальший продаж іншому власнику. Але зараз ніхто не хоче таким чином фактично купувати собі «квиток на війну» з Ігорем Валерійовичем (Коломойським, колишнім власником ПриватБанку, - LB.ua)…

Я є переконаним прихильником приватизації державних банків. Чому?

Коли ми сьогодні порахуємо, скільки держава тільки з 2014 року вклала в держбанки, це буде 222 млрд грн. А з урахуванням того, що їхня докапіталізація потребує внесення не грошей, а ОВДП, то до цієї суми ще треба додати купони, які сплачує Мінфін.

Як дивіденди з 2014 року уряд отримав від держбанків 58 млрд грн. Із них 55 млрд грн було сплачено одним банком – ПриватБанком, на капіталізацію якого було витрачено 155 млрд грн. Решта ж державних банків сплатили лише 2,6 млрд грн дивідендів.

Як ви вважаєте, це ефективно?

Держава все ще не є ефективним власником.

Фото: Макс Требухов

А для того, щоб продати ці банки, потрібні дві речі, якими ми і займаємося.

Перше – рівень «поганих» кредитів, про який ми говоримо постійно. І він упевнено знижується, і зараз на рівні 35%. А ще два роки тому, влітку 2019, був більш ніж 50%. Це непросто. У мене регулярні зустрічі з наглядовими радами усіх держбанків, менеджерами.

І другий блок питань – це питання корпоративного управління.

Не буде серйозний покупець купувати організацію, якщо не буде впевнений у прозорості корпоративного управління. А вона передбачає прозорість процесів прийняття рішень, прозорість і достовірність фінансової звітності.

Тому в нас є перша угода ще на початку року щодо Укргазбанку і входження в його капітал IFC (Міжнародна фінансова корпорація, що входить у структуру Світового банку, - LB.ua). Зараз відбувається процес взаємодії Європейського банку реконструкції та розвитку з Ощадбанком.

А стосовно ПриватБанку, то його теж треба продавати, але для цього потрібна низка кроків.

Перший, як ви абсолютно точно кажете, допоки кількість судів навколо нього вимірюється сотнями в українських чи закордонних юрисдикціях, цей банк не буде викликати інтерес у серйозного профільного інвестора.

Ми бачили ознаки зовнішньої зацікавленості стосовно ПриватБанку. Але на мою суб’єктивну думку, за цим інтересом могли стояти ексвласники банку. Бо будь-якого інвестора буде відлякувати наявність судових спорів з довгим терміном розгляду та невідомим фіналом.

Тому аби Приват був цікавий серйозному інвестору, його треба розділити на «поганий» і «гарний» банки. Це перший крок. А далі з’ясувати низку моментів, що пов’язані з диджитал-процесами (цифровими операційними та програмними, - LB.ua) і так далі.

І цю низку кроків має зробити менеджмент банку до продажу.

Фото: EPA/UPG

Матимемо певне зниження обсягів транзиту газу... Але нічого неочікуваного для нас не відбудеться.

О.Д.: Прогнози НБУ рівня споживчої інфляції у 2021-му - 9,6%, у 2022 році – 5,6%. Які ризики виконання чи фактори для перегляду?

Ми очікуємо, що інфляція в останні місяці року повернеться до однозначних рівнів і сповільниться до цілі НБУ 5% наступного.

У липні та серпні інфляція очікувано перебувала за позначкою 10% (в обидва місяці склала 10,2% у річному вимірі).

Липнева інфляція відповідала прогнозу НБУ, серпнева виявилася нижчою, ніж прогнозувалося.

Відхилення від прогнозу відбулося через збереження тарифів на електроенергію, тоді як очікувалося їхнє підвищення, а також через зміцнення обмінного курсу й більшу пропозицію сезонних продуктів. Це переважило вищі темпи подорожчання послуг і палива.

Базова інфляція в липні склала 7,3%, а в серпні навіть дещо сповільнилася (7,2%).

Стабілізація базової інфляції драйвитиме інфляцію нижче від прогнозу. Чинники: корекція цін на олію, міцніший курс гривні.

Водночас ціни на послуги зростають вище від прогнозу.

Зважаючи на ці фактори, упродовж вересня-жовтня інфляція залишатиметься в діапазоні 10–11%, а в останні місяці року сповільниться нижче за 10%. За нашим прогнозом, інфляція за підсумком 2021 року складе 9,6% р/р. Фактично вона навіть може бути дещо нижчою.

Корегування глобальних цін на енергоносії та продовольство, новий врожай, а також посилення монетарної політики Національного банку (зокрема, підвищення облікової ставки та згортання антикризових монетарних заходів) сповільнюватимуть інфляцію.

Фото: Макс Требухов

О.Д.: Якими будуть втрати бюджету внаслідок припинення транзиту газу через запуск "Північного потоку-2"?

У наші прогнози закладено припущення відповідно до чинного транзитного договору. У ньому прописано принцип "бери або плати". Тобто Україна отримає в будь-якому випадку оплату за прокачування 40 млн куб. метрів щорічно до 2024 року включно.

Цього року Росія вже прокачала більше ніж 40 млн куб. метрів, тож доходи від транзиту будуть дещо вищими. Наступного року і надалі (прогноз у нас наразі розробляється до 2023 року) закладено контрактні 40 млн куб. метрів, тобто матимемо певне зниження порівняно з цим роком. Але нічого неочікуваного для нас не відбудеться.

Щодо подальших перспектив – то це вже питання геополітики, і це не сфера компетенції НБУ. Звичайно, певне зниження обсягів експортної виручки буде негативно впливати на платіжний баланс. Це математика. Чи буде цей вплив критичним?

Це залежить і від маси інших факторів. Зокрема від факторів, що пов’язані з рівнем світових цін на продукти нашого основного експорту.

А стосовно інших прогнозів. У нас є вже фактично традиційне розходження з Мінфіном стосовно прогнозів на наступний рік у частині прибутку, який НБУ перерахує в бюджет. Нагадаю, ми прогнозуємо, що вона складе 13,6 млрд грн. У тому прогнозі, який ми побачили (в Держбюджеті 2022, - LB.ua), стоїть сума 24 млрд грн. Ми не розуміємо, звідки ці цифри. Аналогічна історія була минулого року, коли в бюджеті стояла цифра 33 млрд грн, а НБУ прогнозував 22,6 млрд грн, зрештою, НБУ перерахував близьку до прогнозу суму – 24,4 млрд грн. Ми це питання розглядаємо з позиції незалежності Нацбанку.

Плюс торік почали дискусію (з Мінфіном, - LB.ua), а тепер продовжимо стосовно скасування податку на доходи від депозитів фізичних осіб.

На перший погляд, ви мені відразу можете сказати, що, мовляв, це призведе до втрат бюджету. Насправді ефект в іншому. За нашими оцінками, введення такої податкової пільги призведе до переорієнтації населення з 6 місячних депозитів на річні. Поясню детальніше.

Зараз різниця між ставками на депозити на 6 міс. і 12 міс. складає всього лише 0,6 відсоткового пункту. Після впровадження податкової пільги різниця зросте до 2 в.п.

Фото: Макс Левин

Ставки за річними депозитами зростуть, вони стануть більш привабливішими для населення, і завдяки цьому отримаємо ситуацію win-win: вкладники – вигідніші умови зберігання коштів, банки – додатковий ресурс для довгострокового кредитування (за різними сценаріями, обсяг гривневих депозитів може збільшитись на 25-37 млрд грн).

Нагадаю, що податок був введений у 2014 році, коли ситуація з надходженнями була просто жахливою. Сьогодні цього вже немає, є досить стала дохідна база, і ми вважаємо, що можна скасувати цей податок.

О.Д.: Із цим зрозуміло. Давайте загалом про оцінки загроз втрат від нового можливого локдауну.

Попри те, що на сьогодні робочі процеси повертаються в офлайн, темпи вакцинації підвищуються, ризики запровадження нового локдауну через поширення нових штамів вірусу залишаються вагомими.

Оцінка впливу на ВВП залежатиме від формату запровадження карантинних обмежень. Залежно від жорсткості заходів, які можуть бути застосовані, втрати – від 0,4%, до 0,6%. Це суттєво, але не критично.

С.К.: А стосовно проєкту бюджету – джерела для наповнення, знову через випуск і розміщення ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики з гарантованою дохідністю, - LB.ua)?

Я вважаю, що цього року в нас стабільна економічна ситуація і є всі можливості намітити економічну стратегію на наступний бюджетний період.

Дійсно, коли торік співвідношення ОВДП у портфелі банків до їхньої депозитної бази наблизилося до 39%, Нацбанк почав усіляко сигналізувати про те, що ми підійшли до небезпечної межі. Ми навіть перейшли за неї, бо, на мою думку, такою межею є 35%.

Сьогодні ми бачимо позитивну тенденцію – це співвідношення знизилося до 36,7% у серпні. Частка ОВДП у банківських активах зменшилася до 29% з 32% на початку року. Зараз у нас банківська система менше цікавиться ОВДП і більше – кредитуванням. Цифри я вам називав.

Фото: Макс Требухов

О.Д.: Але ж ви тим часом збільшуєте облікову ставку. Відповідно, зростуть відсоткові кредитні ставки, і вони будуть менш привабливими…

Ми збільшуємо облікову ставку, тому що інфляція висока і зараз вимірюється двозначними цифрами. Збереження її на такому рівні тривалий час – це дуже велика небезпека для економіки. Тому НБУ спрямовує свої дії на зниження інфляції до прийнятного рівня – нашої цілі 5%. Я додав би ще, що за постійно високої інфляції не буває дешевих кредитів. Тому задача НБУ – не допустити розкручування інфляції, щоб зберегти низькі процентні ставки за кредитами, насамперед довгими.

А от стосовно бажання і апетиту банківської системи кредитувати є інша складова.

І ми виявимо її, коли подивимось, як формується ціна на продукт – на гроші в цьому випадку.

Є дуже велика складова в банківській маржі, собівартості ставки за кредитами, яку дуже важко прораховувати наперед. Це видатки на судову та правоохоронну складову. І ця складова постійно закладається.

Чому? Тому що коли позичальник з тих чи інших причин не повертає банку кредит, то є ціла низка інструментів, як банку не віддати не тільки гроші, але й заставу.

Це, зокрема, одна з причин того, чому в нас перекоси в споживче кредитування. Бо воно простіше для банків – з «тієї» сторони немає команди гарних юристів.

І це одна з причин того, чому так швидко не відновлюється апетит на корпоративне кредитування, відповідно, чому такий рівень маржі.

«Нацбанк не перевіряє цільове використання цих коштів. Це не його завдання»

С.К.: Минулоріч на нарадах за участю президента, нардепів, прем’єра лунали заклики до НБУ «завалити економіку грошима».

Це з розряду швидких і поганих рішень.

С.К.: А в ОП це розуміють?

У мене поки що немає підстав вважати, що Офіс президента не поділяє наших економічних поглядів.

Фото: facebook/Кирило Шевченко

С.К.: Частина коштів, які НБУ направив на рефінансування банків, пішла на фінансування програми «Велике будівництво». Зокрема, державний Укрексімбанк направив частину цих коштів - 2,87 млрд грн - на придбання облігацій Державного агентства автомобільних доріг. Ще частину коштів банки направляли на фінансування видатків уряду та купівлю облігацій Мінфіну. Чи не ризиковано фактично друкувати гроші на ці цілі?

Нацбанк не перевіряє цільового використання цих коштів. Це не його завдання. Натомість одним із наших завдань є забезпечення фінансової стабільності.

Тож якщо, кажучи про фінансування, ви натякаєте на довгострокове рефінансування, то воно не мало цільового призначення.

Ми знаємо, що може відбуватися з ліквідністю банків під час кризи – ми пам'ятаємо черги до банкоматів у 2014 році. Тому щоб зберегти фінансову стабільність, Національний банк вирішив підтримати ліквідність банківського сектору, запровадивши довгострокове рефінансування. Це допомогло – банки пройшли кризу добре. Довгострокове рефінансування було не лише підтримкою для банків під час кризи. Воно було також важливим сигналом для клієнтів банків, які розуміли, що банківська система залишиться стабільною.

Зараз ми бачимо, що в банківській системі спостерігається структурний профіцит ліквідності, що економіка відновлюється, відповідно, ми вирішили згортати цей інструмент. Це відбувається поступово. У червні ми повідомили про свої плани згортання й з липня почали крокувати в цьому напрямі, зменшили граничні строки для довгострокових кредитів до трьох років (з п'яти), почали обмежувати обсяги тендерів.

З IV кварталу ми припинили проводити операції довгострокового рефінансування – останній тендер відбувся у вересні.

І НБУ за моєї каденції не фінансував видатків бюджету. Це прямо забороняє стаття 54 закону про Національний банк.

Фото: Укрінформ

О.Д.: І це одна з вимог МВФ. Давайте щодо продовження співпраці з Фондом.

З 21 вересня в Україні у віртуальному режимі працює місія МВФ. Національний банк виконав усі структурні маяки, закріплені за установою у Меморандумі про співпрацю України з МВФ. Зараз основне питання до нас – це покращення корпоративного управління в НБУ. Ми очікуємо, що законопроєкт, який це врегульовує – №5850, – невдовзі буде ухвалений у другому читанні.

Відповідно до початкового графіка, наступний транш - 500 млн спеціальних прав запозичень (англ. special drawing rights, SDR - резервний та платіжний засіб, що емітується МВФ і існує лише у вигляді записів на банківських рахунках, - LB.ua), що трохи більше за $700 млн. Однак за результатами переговорів під час місії сума наступних траншів може бути скорегована.

Поточна програма закінчується 8 грудня цього року, і важливо визначитись, що далі. Наразі ми проводимо консультації з МВФ і сподіваємось на рішення щодо її продовження на 6-9 місяців. Цей термін обумовлено технічною потребою – саме стільки часу потрібно для того, щоб пройти всі передбачені програмою перегляди.

І вже зараз, домовляючись про продовження поточної програми, Україні потрібно сідати за стіл переговорів з МВФ і обговорювати базові підходи та принципи, на яких будуть будуватися економічні зміни в наступні три-п'ять років.

О.Д.: Стосовно боргу Пенсійного фонду і введення накопичувальної пенсійної системи. Яка є позиція НБУ?

Сьогодні банківська система фактично випала з переліку тих інструментів, які можуть забезпечувати громадянам збереження їхніх пенсійних заощаджень. Як би дивно це не звучало. Тому позиція Нацбанку, оскільки зараз банківська система вже є «острівцем стабільності», в тому, що вона має бути учасником і тримачем пенсійних накопичувальних рахунків. Це наша позиція.

С.К.: Ви особисто розраховуєте на пенсію?

Звичайно. У мене перше робоче місце було на шахті, де рік рахується за півтора, необхідний для отримання пенсії стаж я вже маю, але ще не досяг пенсійного віку.

С.К.: І якою вона буде?

Не рахував, але зараз мені точно не до думок про пенсію (сміється).

Фото: Макс Требухов

Соня КошкінаСоня Кошкіна, Шеф-редактор LB.ua
Олександр ДецикОлександр Децик, редактор відділу "Економіка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram