Люди у різних країнах зможуть отримати вільний доступ до вакцин від COVID-19 не раніше початку наступного року.
Про це під час ефіру на радіо НВ, присвяченому спільному спецвипуску "Перемогти корону" журналу "НВ" і британського TheEconomist, заявив голова ради директорів DarnitsaGroup Дмитро Шимків. За його словами, для цього є об'єктивні причини. Зокрема, глобальна потреба світу у вакцинах.
"Вільний доступ до вакцин з'явиться на початку наступного року. На сьогоднішній день у цих препаратах є глобальна потреба світу, а потужності компаній, які їх виробляють, - обмежені. Відповідно, вільний доступ до вакцин з'явиться тоді, коли глобальні потреби будуть задоволені. А поки вони будуть вироблятися і доставлятися на вимоги держав", - зазначив Шимків.
Коментуючи питання вільного пересування людей по світу він не виключив, що окремі країни будуть більш лояльними до історії вакцинування і, відповідно, умови їх відвідування будуть менш жорсткими. Шимків не виключив, що питанням універсалізації ковідного паспорту буде опікуватися ВООЗ, яка допомагатиме країнам врегулювати розбіжності.
Голова ради директорів Darnitsa Group також пояснив, як вираховується відсоток ефективності тієї чи іншої вакцини.
"Коли відбувається тестування вакцини, є вибірка людей, які тестують її, і є група людей, які отримують плацебо. Учасники не знають, в кого плацебо, а в кого реальна вакцина. Це називається подвійне сліпе тестування. Далі, відповідно, відбувається спостереження за людьми, що отримали реальні препарати. І у певні часові проміжки після введення препарату відбувається замір: скільки людей захворіло у кожній групі, а скільки - ні. Ось цей відсоток ефективності і означає, скільки людей у вибірці серед вакцинованих не захворіли по відношенню до групи плацебо", - зазначив Шимків.
Він також наголосив, що в різних країнах, які приймали участь у дослідженні, відсоток ефективності у вакцин може варіюватися і розраховували його, базуючись лише на отриманих власних даних. У якості прикладу він навів Sinovac. Було повідомлено про ефективність препарату цього виробника за проміжними результатамидосліджень в Індонезії на рівні 65%, в Туреччині - 91%, а в Бразилії 50%.
Проте жодна країна не надала необхідної інформації щодо того, яка кількість людей, котрі були вакциновані, включена у аналіз ефективності, якого віку, яка була тривалість спостереження за вакцинованими та, зрештою, яка епідеміологічна ситуація була у країні протягом спостереження.
Відповідно, на думку Шимківа, коли мова йде про порівняння вакцин та їх ефективності, необхідно мати повну інформацію щодо особливостей дослідження, сукупно оцінювати результати, отримані у різних країнах для однієї і тієї ж вакцини та розуміти, що така оцінка ефективності зроблена на достатній вибірці людей.