ГоловнаЕкономікаДержава

Скорочення транзиту газу буде і без «Північного потоку-2»

Російський «Газпром» уперше допустив припинення чи принаймні зупинку добудови скандального газопроводу «Північний потік-2» через «політичний тиск». Йдеться насамперед про санкції США щодо газопроводу, які американські законодавці вводять напрочуд регулярно. Проте навіть якщо «Північний потік-2» не добудують, транзит газу через Україну все одно буде скорочуватися.

Трубопровід ‘Північний потік 2’ в Лубміні, Німеччина
Фото: EPA/UPG
Трубопровід ‘Північний потік 2’ в Лубміні, Німеччина

Будівництво газопроводу «Північний потік-2» в середині січня вкотре зупинили.

Таке рішення ухвалила компанія Nord Stream 2, підконтрольна російському «Газпрому». Причина – необхідність перевірити технічне обладнання. Тоді ж стало відомо, що з будівництва «Північного потоку-2» вийшов концерн Bilfinger SE – це перша німецька компанія, яка залишила проєкт. У Bilfinger SE не приховують, що припинили співробітництво з росіянами через американські санкції.

Ба більше – США також планують запровадити санкції проти російського судна «Фортуна» – чи не єдиного трубоукладача, який досі бере участь у будівництві «Північного потоку-2».

Раніше будівництво «Північного потоку-2», який має позбавити Україну значної частини транзиту російського газу до Європи, було припинено наприкінці 2019 року через санкції США, пов’язані з газопроводом. Зокрема, Сполучені Штати пригрозили покаранням європейським підрядникам, які наважилися б працювати над будівництвом «Північного потоку-2».

Утім у грудні 2020 року будівельні роботи поблизу берегів Німеччини поновили, і до кінця минулого року було укладено 2,6 км труб газопроводу. Усього залишилося побудувати приблизно 150 км скандальної «труби».

Безпосередньо останній зупинці проєкту передувало декілька подій. У грудні 2020 року Конгрес прийняв оборонний бюджет США на 2021 фінансовий рік, у який включив чергові санкції щодо «Північного потоку-2». Цього разу вони стосувалися не лише участі в будівництві газопроводу, а й продажу, оренди та надання в користування суден-трубоукладачів для його будівництва, а також надання страхових послуг для таких суден.

Труби для будівництва газопроводу ‘Північний потік-2’ складені перед російським трубоукладальним судном
‘Академік Черський’ у порту Мукран, Німеччина, 11 вересня 2020.
Фото: EPA/UPG
Труби для будівництва газопроводу ‘Північний потік-2’ складені перед російським трубоукладальним судном ‘Академік Черський’ у порту Мукран, Німеччина, 11 вересня 2020.

Президент США Дональд Трамп наклав вето на документ, але Сенат на початку січня його подолав, і тепер він набрав чинності, включно із санкціями щодо «Південного потоку-2».

Результат від цих санкцій насправді вже є – від участі у проєкті відмовилися норвезьке сертифікаційне та класифікаційне товариство DNV Glhttps і данська консалтингова компанія Ramboll. Одразу після них з проєкту вийшла Zurich Insurance Group – найбільша страхова компанія Швейцарії, яка мала страхувати будівництво газопроводу.

Велике питання

Новий президент Сполучених Штатів Джозеф Байден, який склав присягу 20 січня, відомий більш жорсткою позицією щодо Росії, ніж його попередник, тому від його адміністрації варто очікувати посилення санкцій стосовно «Північного потоку-2». Проте радник голови Білого дому Ніколас Бернс нещодавно заявив, що санкції проти газопроводу треба зупинити – щоб спокійно провести переговори з європейськими країнами (зрозуміло, що йдеться передусім про Німеччину) стосовно відносин, які були значно зіпсовані під час каденції Трампа.

При цьому Бернс закликав на час припинення дії санкцій також припинити будівництво самого газопроводу.

Утім не варто думати, що нова адміністрація налаштована зняти чи навіть послабити санкції – це дав зрозуміти кандидат на посаду державного секретаря США Ентоні Блінкен. За його словами, Вашингтон і далі буде намагатися переконати зарубіжних, перш за все європейських, партнерів не підтримувати «Північний потік-2». Ба більше, якщо це не спрацює, США будуть вимушені застосувати інші інструменти. Які саме, Блінкен не уточнив.

Донедавна Росія демонструвала всіляку впевненість у тому, що газопровід добудують будь-що. Але у Кремлі не можуть не розуміти, що «Північний потік-2» стає все більш токсичним для європейського бізнесу.

До речі, «Газпром» практично вперше визнав, що реалізація проєкту все ж таки може зупинитися та навіть узагалі припинитися через «політичний тиск» – про це йдеться у проспекті розміщення єврооблігацій російського монополіста.

«Політичний тиск» – це саме ті самі санкції, які запроваджують Сполучені Штати.

Головний офіс ‘Газпрому’, Москва, 3 січня 2021
Фото: EPA/UPG
Головний офіс ‘Газпрому’, Москва, 3 січня 2021

Однак директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев упевнений, що хоронити «Північний потік-2» зарано. Зокрема через те, що в ньому дуже зацікавлений Берлін.

«Німеччина відмовилася від вугілля, відмовляється від атомної енергії, Німеччина нарощує виробництво «зеленої» енергії, і їй потрібно щось, щоб балансувати її енергетичний ринок. Єдиний ресурс, здатний це забезпечити – газ. А єдина країна, яка може забезпечити Німеччину цим ресурсом у необхідному обсязі за прийнятними цінами – це Росія», – каже експерт.

Ну і, звісно, сама Росія теж боротиметься за «Північний потік-2» усіма можливими способами.

Транзит у мінус

А що актуальна ситуація означає для України?

Відомо, що для Росії, на відміну від Німеччини, «Північний потік-2» – це, перш за все, політичний проєкт, покликаний позбавити нашу країну транзиту газу та грошей, які ми за нього отримуємо. Ідея полягала в тому, щоб з початком експлуатації «Північного потоку-2» повністю припинити або принаймні скоротити до мінімуму транспортування газу до Європи українським маршрутом. Але «Газпром» не зміг його вчасно запустити у 2020 році, і саме тому російська сторона, розуміючи це заздалегідь, погодилася на підписання нового транзитного контракту з Україною.

Контракт підписано на п’ять років (2020-2024) з можливістю його продовження, але на це можна не розраховувати, якщо «Північний потік-2» все ж таки добудують.

Проте транзит газу через нашу країну меншає навіть без «Північного потоку-2». За даними Оператора ГТС України, у 2020 році транзит скоротився порівняно з 2019 роком на 38%, склавши лише 55,8 млрд куб. м. Чинний контракт передбачає транспортування через українську ГТС мінімум 65 млрд куб. м – саме цей обсяг мав оплатити «Газпром» у 2020 році – це близько $2 млрд. Починаючи з 2021 року до 2024 року, мінімальний обсяг транзиту вже становить 40 млрд куб. м на рік, річна сплата, незалежно від реальних обсягів транзиту, – близько $1,3 млрд.

Оператор вітчизняної «труби» зазначив, що одним з ключових факторів зниження обсягів транзиту став запуск газопроводів в обхід України.

Трубопровід *Турецький потік*
Фото: IntelliNews
Трубопровід *Турецький потік*

Це, зокрема, «Турецький потік», який Росія проклала через Чорне море. Одна нитка газопроводу доставляє паливо безпосередньо до Туреччини, друга призначена для постачання газу до Південної Європи через його продовження – газопровід «Балканський потік» територією Болгарії та Сербії.

При цьому «Балканський потік» також може використовуватися для постачання газу до Угорщини та Австрії, куди зараз транспортується паливо українським маршрутом.

У самому кінці 2020 року до Болгарії почали постачати газ з Азербайджану Трансадріатичним газопроводом (TAP).

Крім того, на початку 2021 року почав приймати газ LNG-термінал на хорватському острові Крк. З нього паливо буде надходити як самій Хорватії, так і деяким сусіднім країнам. Саме ці проєкти зменшують обсяги транзиту через Україну.

Тому якщо «Північний потік-2» все ж таки запрацює, Україна може взагалі залишитися без транзиту. Власне, як це і планували у Кремлі.

Назар Шевчук, Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram