Україні необхідно ввести квотування імпорту мінеральних добрив за підсумками спеціальних розслідувань, проведених Мінекономрозвитку. Це треба, щоб установити ефективний контроль за виконанням санкцій РНБО і ембарго Кабміну щодо країни-агресора, пише в аналітичній публікації видання Hubs з посиланням на позицію профільних бізнес-об'єднань, повідомляють "Українські новини".
Як повідомляє видання, з урахуванням аналізу митної статистики, необхідність таких дій виникла в зв'язку зі значним зростанням імпорту в Україну мінеральних добрив походженням з Росії по різних каналах, у тому числі через інші держави - шляхом заміни країни-постачальника.
Таким чином російські виробники навчилися обходити ембарго на поставки добрив на український ринок. "В кінці червня український уряд опублікував ... постанову №535 "Про внесення змін до переліку товарів, походженням з Російської Федерації, заборонених до ввезення на митну територію України" ... В список з 77 санкційних товарних позицій і підгруп потрапили і всі види добрив, які поставляються з Росії, (раніше ембарго вводили тільки на частину з них) ... Але є сумніви в тому, наскільки навіть пряма заборона на імпорт добрив виявиться ефективною", - пишуть журналісти.
Проблема полягає в тому, що росіянам, за рахунок більш низької собівартості продукції (сировина - природний газ - їм обходиться дешевше), вдається вигравати цінові гонки у нашого хімпрому.
Раніше впроваджувані заходи (окремі санкції РНБО, антидемпінгові мита) також не зробили ефекту. Наприклад, російські виробники стали обходити антидемпінгові мита шляхом "підміни митного коду". За оцінкою Тамари Ковен, директора Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості, таким чином, росіянам вдалося заощадити понад 7 млрд грн на сплату антидемпінгового мита в український бюджет. Повну ж заборону на поставку всіх добрив можна обійти, змінюючи країну-постачальника. Як пише видання, російські виробники в останні роки або увійшли до складу акціонерів підприємств інших країн (Польща, Грузія), або різко наростили експорт добрив в інші країни, чого раніше не робилося (Туреччина, Литва, Болгарія). Одночасно з цим, з цих країн значно зріс імпорт цієї продукції в Україну. Наприклад, Литва з 2015 р наростила поставки добрив в 22,5 рази. При цьому обсяг поставок російських добрив в Литву дивним чином збігається з обсягом поставок литовських добрив в Україні.
За даними журналістів, в Україні імпортом цих обсягів добрив, що різко збільшилися, зайнялася ціла група компаній - "Белор Україна", "ТД Поліхім", "Страбіс-Агро", "Хімпром ЛТД" і безліч інших.
Як прокоментував генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов: "Повірити в цілу низку збігів дуже складно. Швидше за все ми маємо справу зі своп-операціями (операціями заміщення - Ред.), давальницькими схемами поставок і іншими варіантами перерозподілу продуктів. Зрозуміло, що в цій ситуації навіть повне ембарго на російські добрива не дасть ніякого ефекту ... росіяни будуть диктувати ціну на нашому ринку".
Журналісти акцентують увагу на тому, що санкції проти литовських, польських чи турецьких компаній ніхто вводити не буде. За словами Руслана Іллічова, для української хімічної промисловості вихід бачиться тільки один: потрібно використовувати наявні в держави важелі захисту ринку, намагаючись не зачіпати інтересів аграріїв, а також - наших економічних партнерів. Таким методом може бути, наприклад, квотування імпорту, за підсумками спеціальних розслідувань МЕРТ. Це світова практика, такі кроки дозволять встановити реальний контроль над дотриманням санкцій, сумлінно розподілять ринок між місцевими та іноземними виробниками і не дозволять допустити його монополізації Росією.