Чи буде Зеленський проводити реформи у лісовому секторі?

Питання мораторію на експорт необробленої деревини разом з питанням про обіг земель сільськогосподарського призначення перейшло з економічної у політичну площину, що зробило цю проблему об’єктом численних маніпуляцій, які, як правило, не підкріплені належними обґрунтуваннями і тому вносять додатковий деструктив у роботу суб’єктів лісового господарства та деревообробного виробництва.

Фото: universe.zp.ua

Заборона експорту лісу-кругляка, з однієї сторони, «знекровлює» оборотні кошти державних лісогосподарських підприємств, а з іншої – ускладнює взаємовідносини з європейськими партнерами, оскільки суперечить окремим положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Вузьким місцем державного протекціонізму, спрямованого на розширення пропозиції лісосировини на національному ринку, стало поетапне введення обмежень на експорт необробленої деревини: спочатку ввели заборону на експорт листяних порід, а потім – хвойних. Саме даний часовий лаг спонукав до максимально можливого вивезення за кордон необробленої деревини хвойних порід, що культивувало першочергове освоєння найбільш ліквідних запасів лісосировини і не стимулювало процеси комплексного її використання.

Також введення мораторію звужує канали поповнення лісогосподарськими підприємствами обігових коштів та капітальних вкладень, що змушує дані суб’єкти господарської діяльності виготовляти продукцію з низькою доданою вартістю, а це дає їм можливість без значних інвестиційних затрат обходити мораторій і отримувати валютну виручку.

Основної мети введення мораторію на експорт необробленої деревини (нарощення інвестицій в деревообробку) не досягнуто. В динаміці номінальної величини капітальних інвестицій у вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність за період 2001-2017 рр. в цілому спостерігається висхідна тенденція, що, як правило, зумовлено інфляційно-девальваційними коливаннями (рис. 1).

Рис. 1. Капітальні інвестиції у вітчизняну деревообробку*

* розраховано European Analytical Centre за даними Державної служби статистики України

Якщо в 2001 році сума капітальних інвестицій у вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність становила 460 млн. грн., у 2004 р. – 1122 млн. грн., у 2008 р. – 3326 млн. грн., у 2014 р. – 2012 млн. грн., то у 2017 р. – 6841 млн. грн. Тобто в цілому в 2017 р. порівняно з 2001 р. номінальна величина капітальних інвестицій у вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність збільшилася більш як у 10 разів.

Але висхідний тренд спостерігається лише в динаміці капітальних інвестицій у вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність у номінальному вираженні. Якщо проаналізувати динаміку даного виду інвестицій у порівняних цінах (сума капітальних інвестицій у порівняних цінах 2001 р. розраховувалася шляхом ділення номінальної величини за відповідний рік на кумулятивний індекс цін виробників), то висхідного тренду не спостерігається, що свідчить про відсутність чітко виражених позитивних реальних зрушень.

Якщо у 2001 р. реальна величина капітальних інвестицій у вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність складала 456 млн. грн., у 2004 р. – 763 млн. грн., у 2008 р. – 1194 млн. грн., то у 2017 р. – 598 млн. грн. В цілому низхідна тенденція в динаміці капітальних інвестицій у порівняних цінах 2001 р. свідчить про відсутність якісних зрушень стосовно залучення як внутрішніх, так і зовнішніх капітальних вкладень у модернізацію та реконструкцію основного капіталу деревообробних виробництв.

За період 2001-2017 рр. питома вага капітальних інвестицій у вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність в загальному обсязі капітальних інвестицій в переробну промисловість коливалася в інтервалі 4,5-10,1 %. Зниження даного показника, як правило, відбувалося у періоди макроекономічної стабілізації, що пов’язано з прискореним інвестуванням інших складових переробної промисловості.

Відсутність проривних зрушень в динаміці капітальних інвестицій у вітчизняну деревообробку свідчить про низьку ефективність державної політики в цьому секторі національної економіки. Незабаром пройдуть дострокові парламентські вибори і буде сформовано нову пропрезидентську більшість в законодавчому органі країни. Тому актуальним та відкритим залишається наступне питання: чи стане розвиток вітчизняної деревообробки та лісового сектору в цілому пріоритетом економічної політики нової пропрезидентської парламентської більшості? Чи налаштований Зеленський і його команда зрушити з місця вирішення проблем розвитку лісового сектору, які штучно консервувалися в попередні періоди, особливо в останні п’ять років?

Як один із варіантів підвищення ефективності дії мораторію на експорт необробленої деревини могло б стати узаконення комплексу державних фінансових преференцій для масштабної модернізації вітчизняної деревообробки, що дозволило б підвищити попит на лісосировину на внутрішньому ринку і лісогосподарські підприємства не так болісно відчували б втрату традиційних закордонних ринків у зв’язку із забороною експорту необробленої деревини.

Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру

Василий Голян Василий Голян , Доктор экономических наук, профессор, академик Инженерной академии Украины
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter