Яскравим прикладом показово фальшивої боротьби за дотримання державних інтересів стало цькування, так саме цькування, а не щось інше, власників нелегальних автозаправних станцій (АЗС). Такі АЗС й стали «нелегальними» тому, що їм нав’язали такі правила гри, коли дозволялося за відповідну ціну отримувати надійний патронат контролюючих органів і працювати без відповідних дозвільних документів.
За експертними оцінками, частка таких АЗС на роздрібному ринку нафтопродуктів становить близько 20%. Як правило такі АЗС функціонують на віддалених від великих населених пунктів територіях і забезпечують місцеве населення різними видами пального. Фактично вони допомагають сільським домогосподарствам отримувати за більш-менш прийнятними цінами пальне для здійснення посівної чи для збору врожаю.
Треба зазначити, що окремі сільські поселення знаходяться на відстані більше 50 км від великих населених пунктів і відповідно від великих АЗС і для них так звані нелегальні АЗС палочка-виручалочка у всі пори року (взимку – для заготівлі і підвезення паливних дров, весною – для здійснення посівної, влітку – для проведення жнив та сінокосіння, восени – для збору та доставки врожаю).
Селянин, який ледве зводить кінці з кінцями, не може дозволити собі таку розкіш як проїжджати більше 30-40 км для того, щоб заправити трактор чи вантажівку, які, як правило, давно відпрацювали термін експлуатації і є фізично зношеними. Тому контролюючі органи, знайшовши в діяльності нелегальної АЗС якусь невідповідність існуючим вимогам природоохоронного та дозвільного законодавства, не повинні поспішати їх закривати, а навпаки повинні допомагати їх власникам відповідними консультаціями та порадами, щоб пришвидшити процес отримання дозвільних документів, виправлення існуючих невідповідностей технічним і пожежним нормам, що дасть можливість зробити такі АЗС легальними.
Від легалізації названих АЗС виграють всі: держава – оскільки буде виведено з тіні значний сегмент АЗС; територіальна громада – оскільки розшириться база нарахування акцизного податку, який спрямовується до місцевих бюджетів; власник АЗС – оскільки йому не прийдеться платити «чорну» ренту своїм покровителям; споживач – покращаться умови обслуговування та якість пального.
Так звані нелегальні АЗС в разі їх легалізації дозволять забезпечити збільшення надходжень акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до місцевих бюджетів. У 2017-2019 роках навіть при звуженій базі стягнення акцизного податку за імпортне пальне та пальне вітчизняного виробництва, надходження даного фіскального платежу до місцевих бюджетів були доволі значними.
Зокрема у 2017 році до місцевих бюджетів надійшло 5,7 млрд. грн. акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального, у 2018 році – 6,4 млрд. грн., у 2019 році – 5,9 млрд. грн., що становило 43,2-46,1% загальних надходжень внутрішніх податків на товари і послуги (рис. 1). Також до місцевих бюджетів у 2017-2019 надійшло 1,4-1,6 млрд. грн. акцизного податку з виробленого в Україні пального.
Рис. 1. Надходження акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до місцевих бюджетів*
*розраховано за даними Державної казначейської служби України
Легалізація малих АЗС, які за експертними оцінками постачають на роздрібний ринок 20% нафтопродуктів, суттєво розширить базу стягнення акцизного податку за пальне. Отже, легалізація так званих нелегальних АЗС має важливе значення для наповнення місцевих бюджетів і тому місцеве самоврядування як найбільш зацікавлена сторона має докласти всіх зусиль, щоб разом з контролюючими органами забезпечити не закриття цих АЗС, а виведення їх з тіні.
Для забезпечення оперативності вирішення проблеми легалізації вказаних АЗС необхідно створити мобільні робочі групи як на представницькому, так і на виконавчому рівнях влади, щоб сформувати алгоритм виведення АЗС, які фактично забезпечують 20% роздрібного товарообороту нафтопродуктів, з тіні. Регіональні органи державної влади, в тому числі спеціальні контролюючі органи разом з представниками місцевого самоврядування, зокрема сільських територіальних громад, мають забезпечити належну інвентаризацію нелегальних АЗС для вироблення відповідних механізмів та порядку легалізації такого роду АЗС з врахуванням вимог природоохоронного та регуляторного законодавства.