«Золотий стандарт» кумівства
Закупівля Харківською обласною військовою адміністрацією деревини для зведення фортифікації по завищених цінах у підозрілих новостворених компаній вкотре продемонструвала, що прямі договори (на противагу конкурентним тендерам) сприяють переплатам із бюджету. Втім, навіть закупівлі з відкритими торгами не гарантують чесної конкуренції та відсутності корупційної складової.
Так, після запуску системи електронних закупівель Prozorro (використання якої стало обов’язковим для всіх державних замовників у 2016 році) чиновники винайшли декілька схем для обходу системи. Невдовзі після цього, журналісти почали писати про найпопулярніші з них. Зокрема, про «дискримінацію учасників» (створення технічного завдання під конкретного переможця), використання «спаринг-партнерів» (компаній, з якими є домовленість про їхню фіктивну участь у торгах), перемогу фіктивних підприємств та вибірковість при визначенні переможця (ігнорування порушень в «потрібних» компаній). Ці способи дозволяють «фірмам-фаворитам» (чиновників або наближених до них осіб) отримувати державні замовлення.
«Фаворитизм» при проведенні публічних закупівель Харківською міською радою не обмежується будівельним бізнесом і відбудовою, що було темою одного з наших попередніх досліджень. Зокрема, використання вищезазначених «вибірковості при визначенні переможця» та «дискримінації учасників» простежується при закупівлі комунальними підприємствами міста пально-мастильних матеріалів.
Важливим елементом таких «запрограмованих» закупівель є післяплата через 2-4-6-12 місяців після постачання товару, що відлякує потенційних учасників. Втім, якщо цього виявляється недостатньо, і якась компанія пропонує вигідніші умови за «фірму-фаворита» – таку пропозицію відхиляють на користь «потрібної». Для цього стає у нагоді «вибірковість при визначенні переможця» – замовник знаходить формальні причини відхилити більш вигідну пропозицію, а можливі порушення з боку «фаворита» ігнорує.
Протягом перших 6-ти місяців 2024 року Харківська міська рада, її підрозділи та комунальні підприємства уклали 18 договорів вартістю понад 1 млн. грн. кожний на постачання бензину та/або дизелю. Загальна ціна закуплених пально-мастильних матеріалів за цими контрактами склала трохи менше 186,5 млн. грн. З них 116,1 млн. грн. за 9-ма договорами отримало товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Золотий стандарт К».
Засновником та кінцевим бенефіціаром «Золотого стандарту» є Батвінов Костянтин Леонідович – людина з оточення харківського міського голови Ігоря Терехова. Сімʼя Батвінових хрестила сина Ганни Кузнецової, екс-заступниці директора КП «Харківські ізвєстія» та близької людини Терехова.
У 2013 році Костянтин Батвінов, який був співвласником мережі автозаправок «Спіка», разом з компаньйоном продав її наразі підсанкційному олігарху Курченку, але залишився працювати в ній. Наприкінці 2014-го заснував «Золотий стандарт К». Успішність нового бізнесу співпала з обранням Терехова на посаду Харківського міського голови. Компанія почала отримувати контракти від міських комунальних підприємств. У підсумку, «Золотий стандарт» за перше півріччя 2024-го отримав 50% найдорожчих контрактів на постачання палива (понад 1 млн. грн.) та 62,3% усіх коштів. Натомість, в інших громадах регіону жодного тендеру компанії виграти не вдалось.
Окрім «Золотого стандарту» Батвінова, контракти на постачання бензину та дизпалива вартістю у понад 10 млн. грн. отримали ТОВ «Калам» і ТОВ «Брент ойл-95» - 28,6 та 28,2 млн. грн. відповідно. Обидві компанії повʼязують з вже колишнім першим заступником Харківської обласної адміністрації – Олександром Скакуном.
Централізована закупівельна організація
Недостатня прозорість бюджетних витрат і імовірні корупційні зловживання чиновників як ніколи гостро сприймаються громадськістю та все частіше стають резонансним приводом для критики місцевої влади. Тож, наприкінці лютого 2023-го на позачерговій сесії міські депутати проголосували за створення комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради». Як тоді заявив міський голова, діяльність підприємства має антикорупційну спрямованість та за рахунок оптових замовлень дозволятиме економити бюджетні кошти.
Протягом перших шести місяців 2024 року Централізована закупівельна організація оголосила 120 тендерів, з яких підписанням договору завершились 69 (57,5%). Більшість скасованих торгів (46 з 51-го) не відбулися через відсутність пропозицій. Крім цього, будівельні грунти та емалі на 8,5 млн. не вдалося придбати через «наявні технічні помилки, повʼязані з некоректною синхронізацією даних в системі Prozorro». Ще одні торги – на камʼяну сіль, загальною вартістю у майже 5 млн. грн. – скасували через «відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг». Всі пропозиції у тендерах на закупівлю бензину, дизелю та скрапленого газу на суму в 7,3 млн. грн. та кам’яної солі на 19 млн. відхилив замовник. А закупівля послуг з поводження з побутовими відходами вже шостий місяць перебуває на етапі «подання пропозицій».
Які категорії товарів все ж вдалося закупити через «Центральну закупівельну організацію» та скільки це коштувало місцевому бюджету – наводимо на інфографіці нижче.
Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних системи електронних закупівель Prozorro
Найбільше коштів «Централізована закупівельна організація» витратила на закупівлю електроенергії (362,1 млн. грн.). І попри твердження Ігоря Терехова, що діяльність цього комунального підприємства має сприяти зниженню рівня корупції та підвищенню відкритості, реальність суттєво розходиться зі словами. З 18-ти контрактів, які було укладено на постачання електроенергії, 13 отримали компанії ТОВ «Енера Суми» та ТОВ «Ел-енерго» - 6 та 7 відповідно, отримавши за це 152,7 та 162,9 млн. грн. Відповідно, ці дві компанії майже навпіл розділили 87% усіх коштів, витрачених ЦЗО на електроенергію. Вони жодного разу не конкурували між собою (коли «Енера Суми» брала участь у торгах, тоді «Ел-енерго» – ні, та навпаки), більшість тендерів мали лише одного учасника, а у двох випадках з чотирьох, коли в «Ел-енерго» були конкуренти, компанія перемагала попри вищу ціну. Подібна ситуація помічена і в інших групах закупівель. Зокрема, 4 найдорожчих підряди на постачання пального отримав вищезгаданий «Золотий стандарт К», хоча його пропозиції і були дорожчими за конкурентів. Ідентична ситуація склалась і навколо моторної і трансмісійної оливи – переможцем у тендерах стало ТОВ «СП Юкойл», попри наявність вигідніших пропозицій.
Не знайшли свого підтвердження і слова міського голови про економію внаслідок оптових замовлень через новостворене КП. 53 з 69-ти (76,8%) тендерів, які закінчились підписанням договорів, «Централізована закупівельна організація» проводила для одного комунального підприємства. Відповідно, понад 3/4 усіх організованих торгів комунальні підприємства могли б проводити самостійно з негіршим результатом. Наочний приклад – тендер, організований ЦЗО в червні 2024 року для «Харківських теплових мереж», на 5 акумуляторних батарей загальною вартістю менш ніж у 15 тис. грн. У березні 2024 року КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» уклала договір на закупівлю 27750 пачок офісного паперу формату А4 на загальну суму у 4,1 млн. грн. (148,74 грн./упаковка). Натомість, «Південна залізниця» придбала меншу кількість паперу з подібними характеристиками за нижчою ціною – 123,8 грн./упаковку. Тобто, переплата на всьому обсягу замовлення склала понад 692 тис. грн., і це при більшому об’ємі замовлення та «оптових цінах».
Висновки
Аналіз закупівель паливно-мастильних матеріалів Харківською міською радою та її комунальними підприємствами, а також торгів організованих КП «Централізована закупівельна організація» у першому півріччі 2024-го продемонстрував, що хоча переплати з бюджету на третій рік повномасштабної війни сприймаються суспільством вкрай гостро, корупційна складова у тендерах нікуди не зникла.
Так, у низці закупівель Харківської міської ради простежується «фаворитизм» – коли підряди та замовлення отримують компанії, якими володіють представники місцевої влади або наближені до них. Зокрема, 62,3% коштів на придбання бензину та дизелю комунальними підприємствами Харкова отримує компанія «Золотий стандарт К», якою володіє людина, тісно пов’язана з близькою людиною міського голови.
Не змінило суттєво ситуацію і заснування КП «Централізована закупівельна організація», яка за словами Ігоря Терехова, має сприяти економії коштів та антикорупційності при публічних закупівлях. Так, ЦЗО стало одним з тих КП, яке уклало договори на постачання палива з «Золотим стандартом» на загальну суму у понад 22 млн. грн. Крім цього, ознаки «фаворитизму» та корупційності простежуються й в інших сферах, зокрема, при постачанні розхідних матеріалів для обслуговування парку громадського транспорту та електроенергії.
Одним із аргументів на користь створення «Централізованої закупівельної організації» міський голова називав можливість комплексних закупівель одразу для кількох підприємств, що дозволить отримати вигідніші ціни за рахунок опту. Втім, понад 3/4 тендерів (53 з 69-ти) ЦЗО проводило лише для одного КП, відповідно, жодної вигоди від укладання цих договорів саме «Централізованою закупівельною організацією» - немає. Крім цього, спостерігається тенденція до «дроблення» тендерів. Наприклад, на закупівлю електроенергії проведено 18 торгів, 6 - на пальне, по 4 - на автомобільну оливу та кварцовий пісок. Об’єднавши кожну з цих груп, можна було б дійсно зекономити за рахунок обсягу замовлення, однак, чи не головний сенс створення ЦЗО de facto ігнорується.
У підсумку, ситуація з закупівлями Харківської міської ради та комунальних підприємств громади в 2024 році залишається майже незмінною. Усі ті проблеми та недоліки, які мали місце й раніше («фаворитизм», корупційність та, як наслідок, завищена вартість предметів закупівлі) – нікуди не поділись. А спроби вирішити ці проблеми та зекономити міські кошти залишились лише на папері та у заявах міського голови.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».