Мери в мережі: якою є публічна комунікація влади в міських громадах Харківщини

Сторінки в соціальних мережах та особисті telegram-канали – це примхи чи необхідність для представників влади, які в 2023 році вибудовують публічну комунікацію з громадянами? Тренд на діджиталізацію в українській політиці після повномасштабного вторгнення значно посилився – принаймні, на рівні центральної та регіональної влади. Чи долучилися до нього очільники міських громад на Харківщині дослідив Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Офіційні ресурси міськрад

Повномасштабна війна суттєво змінила структуру і пріоритети політичної комунікації в Україні. В цих складних умовах влада рефреном повторювала громадянам заклик «довіряти лише офіційним джерелам» – тобто, лише представникам влади. Водночас, це покладало на неї додаткову відповідальність за оперативність, достовірність і повноту інформування суспільства в умовах війни.

На центральному рівні найвагомішим втіленням став «єдиний телемарафон» та щоденні відео-звернення Володимира Зеленського – формат, який він започатковував ще в 2019-му році, і до якого знову повернувся після 24 лютого 2022-го. Зміни структури комунікації, окрім посилення провладної монополії в інформаційному просторі, мали й інструментальний вимір – у 2022-му телебачення вперше поступилося інтернету (зокрема, соціальним мережам і месенджерам) першістю в статусі головного джерела інформації для українців. Ймовірно, цей тренд лише посилюватиметься і надалі.

Але ані президент, ані міністр оборони, ані спікери «єдиного марафону» не надають конкретні відомості про, наприклад, місця роздачі гуманітарної допомоги, графік відключення світла або роботу громадського транспорту в окремо взятому місті. Очевидно, що інформування про нагальні питання життєзабезпечення громад – це компетенція саме місцевої влади.

На основі даних із відкритих джерел (і усвідомлюючи, що це не єдиний вимір, особливо, для невеликих громад, де є значний вплив особистих зустрічей, оголошень та неформального спілкування), проаналізуємо, як вибудовують публічну комунікацію зі своїми мешканцями голови міських громад Харківської області. Відповідно, об’єктом дослідження є офіційні сайти та сторінки міських громад, а також особисті ресурси мерів у соціальних мережах.

Перш за все, варто відзначити, що в 15-ти з 17-ти міських громад регіону станом на початок 2023-го року повноцінно функціонують офіційні сайти. Виключення складають дві деокуповані громади – Куп’янська та Вовчанська. Так, у випадку Куп’янської громади сайт взагалі не відкривається, а у Вовчанської – остання новина на ньому датована 8 березня 2022 року (привітання жінок від колишнього мера-втікача Анатолія Степанця, звинуваченого в державній зраді, графік прийому якого й досі зазначений в розділі сайту «Керівництво громади»).

FB-сторінка Вовчанської міськради також синхронно з сайтом припинила оновлювання 8 березня. Що стосується FB-сторінки Куп’янської ради, то (на відміну від сайту) вона відкривається, а останній допис датовано 21 жовтня. Публікації у вересні та жовтні – це, переважно, репости зі сторінки колишнього секретаря міськради Вадима Крохмаля, який намагався в судовому порядку поновитися на посаді, але утворення військової адміністрації населеного пункту завадило йому стати де-факто очільником громади. До репостів Крохмаля, які почалися в вересні, останні публікації на сторінці – це звернення колишнього мера-зрадника Геннадія Мацегори (від 24 березня).

Джерело: сайт Вовчанської міської ради, FB-сторінки Вовчанської та Куп’янської міськрад

При цьому в інших двох деокупованих міських громадах – Ізюмській та Балаклійській – публічна комунікація з боку легітимного керівництва громад за допомогою web-ресурсів вже відновилася: в обох громадах запрацювали та регулярно оновлюються офіційні сайти, в Балаклійській також активно функціонує facebook-група міськради на 10 тисяч учасників.

Сайти інших міських громад Харківщини працюють у звичному режимі з поправкою на обмежене висвітлення частини інформації. Зокрема, це стосується персональних даних (контакти, графік прийому) депутатів, проектів рішень місцевих рад, бюджетної документації тощо. В роз’ясненнях Офісу уповноваженого ВРУ з прав людини сказано, що в таких обмеженнях на час воєнного стану немає ознак порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», і для отримання інформації громадяни можуть звертатися зі зверненнями та запитами. Водночас, в частині 6 самого цього Закону, яка стосується обмеженого доступу до частини даних, міститься ключовий принцип легітимних обмежень – «шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні». Імовірно, відштовхуючись від цього принципу, в 2023-му році потрібно деталізувати та уніфікувати (на рівні урядової постанови або законодавчих змін), яку саме інформацію сайти місцевих рад зобов’язані оприлюднювати і оновлювати за замовченням, попри правовий режим воєнного стану.

Особисті ресурси мерів

Разом із тим можна припустити, що для переважної більшості мешканців Харківщини найбільшим комунікаційним пріоритетом є не вивчення тих чи інших документів на сайтах міськрад, а своєчасна, зрозуміла та точна інформація щодо нагальних питань життєзабезпечення в їхній громаді. В таких умовах, коли ключову роль відіграє оперативність, на перший план вийшли соціальні мережі та месенджери.

Так, за даними Київського міжнародного інституту соціології, найпопулярнішими online-джерелами отримання українцями інформації стали telegram та facebook. При цьому користувачам інтернету також було задано питання «Яким видам контенту Ви надаєте перевагу?». Й найчастіше респонденти обирали варіанти «короткі відео» (62%) та «короткі інформаційні повідомлення» (61%).

Голови міських громад на Харківщині більшою чи меншою мірою врахували ці комунікаційні запити мешканців, опановуючи онлайн-інструменти комунікації. Нижче наведено статистику обсягу аудиторії особистих ресурсів у ТОП-5 найактивніших мерів у соціальних мережах (варто пам’ятати, що кількість підписників залежить не лише від комунікаційної активності мерів, але й від чисельності населення в громаді).

Джерело: особисті ресурси в соціальних мережах Ігоря Терехова, Вячеслава Задоренка, Миколи Бакшеєва, Галини Мінаєвої, Сергія Зеленського

З огляду на те, що (принаймні до війни) в обласному центрі проживало більше половини усіх мешканців регіону, цілком прогнозовано найбільшу аудиторію мають особисті telegram-канал та facebook-сторінка мера Харкова Ігоря Терехова. Загалом, пошук у telegram засвідчив наявність особистих каналів у 4-х голів громад – окрім Терехова, це Вячеслав Задоренко (Дергачівська громада), Галина Мінаєва (Чугуївська) та Микола Бакшеєв (Первомайська). Цікаво, що за кількістю, регулярністю та інформативністю повідомлень, канал Терехова не виглядає таким самим лідером, як за обсягом аудиторії. Три інші канали наповнюються суттєво інтенсивніше (при цьому канали Мінаєвої та Бакшеєва були створені раніше – навесні та влітку 2020-го). З точки зору різноманітності контенту найбільш оригінальним виглядає саме канал мера Первомайської громади – окрім типових для усіх повідомлень про новини громади, у Миколи Бакшеєва, наприклад, часто проводяться опитування серед підписників, а також публікуються відео не лише сесій міської ради, але й засідань депутатських комісій.

Більш поширеним інструментом online-комунікації з мешканцями для мерів на Харківщині слугує соціальна мережа facebook – з тією різницею, що в більшості мерів ведуться особисті акаунти (відповідно, «недрузі» мають обмежений доступ до контенту та до статистики підписників), але в деяких - це саме публічні сторінки з вільним доступом (подекуди, як у Бакшеєва чи Задоренка, наявні і акаунт, і сторінка).

Аналізуючи формат контенту, варто відзначити, що багато мерів перейняли саме «президентський тренд» відео-звернень. Окрім запиту на такий формат від самих громадян, до його переваг можна віднести «кросплатформність» (підходить для розповсюдження майже в усіх online-платформах), а також наочність місця перебування голови громади (про що не дає змогу судити формат текстових повідомлень), що мало особливе значення для мешканців у перші тижні повномасштабної війни.

Джерело: сайти та сторінки у соціальних мережах Первомайської, Лозівської, Чугуївської, Зміївської міськрад

Найбільш системно практику регулярних відео-звернень до мешканців реалізують у Лозівській, Первомайській, Чугуївській, Зміївській та Дергачівській громадах. При цьому в перші тижні війни (а також поодиноко, переважно на свята, у подальшому) подібні відео записували й інші мери – наприклад, Ігор Терехов (Харків), Олександр Бало (Барвінково), Володимир Бєлий (Богодухів).

Загалом, найскладнішою в плані публічної online-комунікації виглядає ситуація в трьох громадах, де були призначені начальники військових адміністрацій населених пунктів замість звинувачених у держзраді мерів-утікачів. Відносно більша комунікаційна активність спостерігається від начальника Куп’янської ВА Андрія Беседіна – окрім наповнення свого особистого facebook-акаунту (1,2 тис. підписників), протягом останніх місяців він дав декілька інтерв’ю регіональним інтернет-ЗМІ (зокрема, в грудні «Суспільному», повідомивши про руйнування 30% міста). Начальник Вовчанської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі має досить скромний за аудиторією та наповненням особистий акаунт у facebook, але в грудні також дав одне інтерв’ю про стан справ у громаді. У його балаклійського колеги Віталія Карабанова внутрішній пошук facebook знаходить лише закритий особистий акаунт, а також публічну сторінку на 900 підписників, на якій, втім, немає жодних публікацій після призначення.

Висновки

Комунікація з мешканцями про різноманітні аспекти життєдіяльності громади в умовах війни стала однією з критично важливих функцій місцевої влади. Якщо в мирний час, здебільшого, така комунікація розглядалася як перший крок із залучення громадян до спільної участі в виробленні та впровадженні місцевих політик, то війна змістила першочерговий акцент на інформування як допомогу у вирішенні базових щоденних потреб громадян. Паралельно після повномасштабного вторгнення змінилася й інструментальна структура політичної комунікації, яка ще більше перейшла до online-формату. Відповідно, суттєво посилилась роль таких джерел інформації, як офіційні та особисті web-ресурси (зокрема, в соціальних мережах) місцевої влади.

Станом на початок 2023-го року на Харківщині функціонують та оновлюються 15 із 17-ти офіційних сайтів міських рад – виключення складають web-ресурси деокупованих у вересні Куп’янської та Вовчанської громад (включно з їхніми сторінками у facebook). З одного боку, можна із розумінням поставитися до того, що в цих громадах наразі є більш нагальні безпекові та гуманітарні виклики, але з іншого – незрозуміло, чому військові адміністрації цих громад нехтують таким важливим інструментом комунікації з мешканцями (як тими, хто залишився в громаді, так і внутрішньо переміщеними особами). Водночас, варто відзначити, що всі міські громади Харківщини скористалися послабленням вимог щодо оприлюднення документів, тому реальна інформативність їхніх сайтів суттєво знизилася. На відміну від перших тижнів війни, коли приймалися відповідні урядові постанови, у 2023-му році все більш актуальним виглядає питання, чи дійсно потенційна шкода від оприлюднення цих даних переважає суспільну корисність від доступу до них.

Для оперативної комунікації з громадянами, за прикладом центральної та обласної влади, очільники громад стали більше уваги приділяти особистим ресурсам у соціальних мережах та створенню відео-контенту. Але якщо акаунт чи сторінка у facebook для мерів на Харківщині вже стали нормою, то online-інструмент із найбільшим охопленням (за даними соціологічних досліджень) – telegram-канали – опанували тільки 4 із 17-ти голів міських громад. При цьому, лише начальник Дергачівської військової адміністрації почав вести свій канал саме після повномасштабного вторгнення, тоді як троє інших представлених у telegram мерів (Чугуєва, Первомайська та Харкова) зробили це ще в 2020-му році. Загалом, голови міських громад на Харківщині не повною мірою використовують потенціал соціальних мереж для комунікації з мешканцями – відповідно, посилення роботи над цим інформаційним напрямом може покращити взаємодію з громадою.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов'язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram