Унікальний "бюджет перемоги" з рекордним дефіцитом
На пленарному засіданні 3 листопада 295 нардепів натиснули зелені кнопки за закон про Держбюджет-23 у другому читанні та в цілому. "Слузі народу" (211) традиційно допомогли дві групи колишньої ОПЗЖ: "Платформа за життя та мир" (18), "Відновлення України" (15). А також "За майбутнє" (15), "Довіра" (16), 10 членів фракції "Голос" і стільки ж позафракційних. Не дали жодного голосу фракції "Батьківщина" і "Європейська солідарність".
Членкиня профільного бюджетного комітету, депутатка фракції "Слуга народу" Леся Забуранна заявила, що головний фінансовий закон наступного року є "унікальним".
"Починаючи з того, що вперше за всю історію бюджет проголосовано в цілому рекордно рано — 3 листопада, – сказала вона LB. – По-друге, цей бюджет націлений на перемогу та підтримку людей. Бо закладено два пріоритети та найбільші видатки: на сили оборони (1141 млрд грн), а також на Міністерство соціальної політики (835 млрд грн), яке є другим після Міноборони за рівнем видатків".
Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, член фракції "Голос" Ярослав Железняк додав, що цього року це рекорд не лише завчасного прийняття Бюджету, а й розміру дефіциту – $38 млрд.
"Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит", – наголосив нардеп.
Що ж до основних показників, то до другого читання (31 жовтня Кабмін подав до Ради доопрацьований документ) вони дещо змінилися.
По-перше, це стосується прогнозу зниження темпів зростання ВВП до 3,2% (ще у вересні прогноз зростання становив 4,6%). Переглянули прогнозовану інфляцію – 28% замість 30%.
По-друге, змінили такі параметри бюджету:
– Доходи зросли до 1,3 трлн грн (+50 млрд грн до першого читання).
– Видатки збільшилися до 2,6 трлн грн (+ 66,8 млрд грн).
– Граничний обсяг дефіциту бюджету закладено на рівні 20,6% ВВП, або 1,3 трлн грн (майже 38 млрд доларів).
– Граничний обсяг державного боргу – 6,4 трлн грн.
Щодо соціальної сфери, то мінімальна зарплата залишилася на рівні 6700 грн, а прожитковий мінімум – 2589 грн.
На соціальний захист наступного року в бюджеті передбачено 835 млрд гривень. У тому числі на виплату пенсій – 232 млрд грн.
57 млрд грн спрямують на допомогу внутрішньо переміщеним особам.
Також 38 млрд грн передбачено на виплату субсидій і пільг, 19 млрд – на допомогу особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які доглядають за ними.
На виплати малозабезпеченим родинам – 15,5 млрд грн.
27 млрд грн – на соціальний захист сімей і дітей: виплати на дітей-сиріт, при усиновленні, при народженні дитини.
"Курс гривні до долара США в середньому на наступний рік очікується на рівні 42,2 гривні за долар. На кінець 2023 року – 45,8 грн/дол. Що цікаво, до першого читання в бюджеті закладали курс у 50 грн/дол., що викликало неабиякий резонанс у медіа", – писав у своєму тексті на LB.ua Ярослав Железняк.
Збільшення доходів заплановано коштом деяких податків і зборів. Перш за все, уряд хоче отримати на 51,6 млрд грн більше доходів від НБУ (мінімальна частина прибутку НБУ до розподілу збільшилася до 71 млрд грн).
Також імпортного ПДВ (+27,1 млрд грн), ПДФО (+14,8 млрд грн) та акцизу з пального (+7 млрд грн). Плюс 400 млн грн більше доходів від грантового фінансування.
Однак для деяких інших статей прогнозується зменшення доходів порівняно з першим читанням. Так, очікують менших надходжень від ПДВ з українських товарів (-6 млрд) і цілком логічно закладають менше надходжень від податку на прибуток – на 21,3 млрд грн.
Армія без змін, але додали телемарафону та на дороги
Загалом, до другого читання бюджету депутати подали всього 84 поправки. Тоді як раніше процес прийняття в цілому гальмувався розглядом сотень, а то й тисяч правок. Цього року, за словами першого віцеспікера Олександра Корнієнка, з огляду на війну нардепи заздалегідь пообіцяли не спамити та обмежити пропозиції від фракцій і груп. Врешті, з 84 правок 41 (49%) враховано, 37 (43%) відхилено, 7 (8%) враховано частково.
Перше та найважливіше. До другого читання обсяг коштів на національну безпеку та оборону не змінився і становить рекордні 1141 млрд грн.
Представник президента у ВРУ та член профільного Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп фракції "Слуга народу" Федір Веніславський пояснив, що "43% від загальної видаткової частини у наступному році будуть направлені на сферу безпеки та оборони. Це 1 трлн 141 млрд. Тому це знаковий бюджет нашої перемоги. Думаю, цих грошей буде достатньо, аби ми забезпечили ЗСУ та інші збройні формування всім необхідним для виконання завдань наших військових. Переконаний, що цих коштів вистачить на закупівлю необхідного військового обладнання, техніки, озброєння та матеріально-технічне забезпечення ЗСУ, зарплат та інших видів винагороди військовослужбовців".
Хоч у бюджетних програмах Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони – 1 трлн 121 млрд 108,2 млн грн, безпосередньо на Міноборони у 2023 році заплановано 850 млрд грн.
Серед іншого (згідно з довідкою проєкту) їх заплановано спрямувати на:
– грошове забезпечення та заробітну плату (з нарахуваннями) – 563 млрд 975,5 млн грн;
– медикаменти та перев’язувальні матеріали – 1 млрд 048,4 млн грн;
– продукти харчування – 20 млрд 307,6 млн грн;
– оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 7 млрд 137,1 млн грн;
– створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової (спеціальної) техніки – 298 млрд 601 млн грн;
– виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності та інші соціальні виплати – 47 млрд 958 млн грн;
Оборонка по суті залишилася рекордною, але без змін. Тоді як деяким міністерствам до другого читання видатки вирішили збільшити.
Більше отримають такі відомства:
Міністерство розвитку громад та територій: +25% (+2 млрд грн) і 8 млрд загалом.
"І це збільшення пов’язане з проголосованою в першому читанні правкою про закладення бюджету на славнозвісний Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР)", – пояснив парламентар.
– Міністерство культури – +22% (+1,6 млрд), до 9,2 млрд грн.
Левова частка цих коштів – це збільшення фінансування телемарафону "Єдині новини", бюджет якого у 2023 році складе 1,94 млрд грн замість запланованих 535 млн грн у першому читанні.
Олексій Гончаренко з фракції "Європейська солідарність" і член бюджетного комітету написав, що не голосував за закон у цілому саме через те, що до другого читання видатки на марафон зросли ще на 1,4 млрд грн. Хоча ця стаття з першого до другого читання і так збільшилася з 535 млн грн до 1,94 млрд грн. Показово, що цю правку про додаткові 1,4 млрд грн на марафон нардепи збили в залі під час розгляду в першому читанні. Однак Кабмін усе одно заклав ці гроші в текст до другого читання.
– Верховний Суд – бюджет до другого читання збільшився на 14% (+245,4 млн грн) при 1 млрд грн загального фонду в першому читанні та загалом зі спецфондом у першому 1,8 млрд грн. Тобто тепер його фінансування складе 2 млрд грн.
– Укравтодор – +12% (+6,7 млрд грн). Окрім коштів на Укравтодор, бюджет Державного дорожнього фонду збільшили на 7 млрд грн, до 64,3 млрд грн.
Сукупно на всі дорожні програми та фонди в бюджеті-2023 запланували 76,7 млрд грн.
"У видатках на Укравтодор майже на 2,5 млрд грн виросла субвенція місцевим бюджетам на будівництво та ремонт доріг… У результаті Укравтодор отримує додаткові майже 7 млрд. Навіть з урахуванням того, що бюджет Укравтодору може збільшитися шляхом повного скасування пільг на пальне в липні 2023-го, тенденція виглядає не надто обґрунтовано в розпал війни", – переконаний Ярослав Железняк.
– Міністерство соціальної політики – +10% (+38,9 млрд грн). Основна частина – на фінансування Пенсійного фонду.
Реінкарнація соцеконому для депутатів
За оцінками Железняка, також у бюджеті на 2023 рік "знайшли можливість реінкарнувати славнозвісний соцеконом. У законі передбачили роботу Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Обсяг виділених на це грошей – 35,5 млрд грн».
Напрямки витрат цього фонду: будівництво, реконструкція, капремонт інфраструктури, розробка проєктної документації, закупівля транспорту, благоустрій територій, придбання житла постраждалим від бойових дій.
Важливо, що рішення про виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії буде приймати Кабмін. За погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.
"Тобто схема повторює механізм соцеконому, який використовували багато років і який так люблять деякі депутати", – резюмував Железняк.