ГоловнаСуспільствоЖиття

Прокладення інтернету, цифровий лікнеп і нові сервіси: як діджиталізуватимуть регіони

Восени 2019 року у світі вийшла японська комп’ютерна гра Death Stranding. За сюжетом, у ній треба зв'язати темпоральною сіткою (щось на кшталт суперінтернету) міста США, які опинились у постапокаліптичній ізоляції. Чим більше міст ви під'єднаєте, тим більше інфраструктури зможете побудувати та покращити життя мешканців.

Тоді ж, восени 2019 року, в Україні запрацювало Міністерство цифрової трансформації, головна мета якого – перевести всі державні послуги в онлайн. На місцевому рівні стоїть завдання ліквідувати «цифровий розрив» між українською глибинкою й обласними центрами, провести інтернет навіть у найбільш віддалені села та навчити українців цифрової грамотності. 

Як долатимуть «цифровий розрив», які зміни чекають на місцеві громади і що таке діджиталізоване село по-українськи – у матеріалі LB.ua.

Золочівська селищна рада, Золочівська громада
Фото: decentralization.gov.ua
Золочівська селищна рада, Золочівська громада

Що таке діджиталізація?

Наприкінці січня 2019 року мер Києва Віталій Кличко не зміг вимовити слово «діджиталізація». Як і багато разів до цього, курйоз політика став мемом. Для початку треба пояснити, що таке діджиталізація, або цифрова трансформація.

«Цифрова трансформація – це не просто цифровізація або про впровадження досягнень IT у певній сфері. Це зміни цінностей для споживача у всіх процесах бізнесу. Наприклад, служба таксі. Раніше поки набереш телефоном диспетчера, авто приїхало, не приїхало, чекаєш у середньому 15 хвилин. Зараз через додаток у два кліки легко можна викликати авто – без зайвих розмов. І служба таксі, і клієнти отримують кращий сервіс. Увесь світ так рухається. Для держави – це надання покращених послуг онлайн для мешканців. Коли держава стає цифровим сервісом, зручно і громадянину, і держава працює ефективніше, у тому числі витрачає менше грошей. Зникає додаткова основа для корупції», – каже директор Директорату регіональної цифровізації Міністерства цифрової трансформації України Вадим Бортник.

Хто діджиталізує громади на місцях

Для діджиталізації місцевого самоврядування у кожній обласній адміністрації ввели посади заступників голів ОДА з цифрової трансформації. Це CDTO (Chief Digital Transformation Officer), або керівники цифрової трансформації. Головне завдання цих менеджерів – упроваджувати на місцях ті зміни, що відбуваються в державі.

Заступник голови ОДА з діджиталізації буде займатися цифровою трансформацією роботи ОДА, допомогою органам місцевого самоврядування у впровадженні нових державних цифрових послуг, розширенням переліку сервісів, які надаються у ЦНАПах певних територій, цифровою освітою та проведенням інтернету в населені пункти. Станом на лютий 2021 року в Україні призначено п’ятьох заступників голів ОДА з цифрової трансформації. Ще в п’яти областях кандидати на цю посаду готуються до призначення.

Михайло Федоров і Вадим Бортник під час презентації CDTO
Фото: facebook/Vadim Bortnik
Михайло Федоров і Вадим Бортник під час презентації CDTO

«Чому CDTO впроваджено на рівні заступника голови ОДА, бо це практично його права рука. Він допомагає зробити всі процеси та сервіси для мешканців громад ефективними за допомогою цифрових змін. Частіше за все люди стикаються із цифровими технологіями у своїй громаді. Це транспорт, ЖКГ, отримання місцевих послуг, електронна демократія і так далі. Задача CDTO – забезпечити консультацію місцевого самоврядування у впровадженні цих змін», – пояснює Вадим Бортник.

Ідеальним варіантом для держави, як вважають у Мінцифрі, є створення посад СDТО у всіх територіальних громадах на рівні заступників голів. З приводу цього зараз тривають перемовини з Асоціацією міст України. У Харкові та Дніпрі такі посади вже створені.

Також на рівнях управлінь і департаментів ОДА створюються структурні підрозділи з цифрової трансформації. Такі самі відділи запрацюють і в структурах райдержадміністрацій. За словами Вадима Бортника, на рівні області можуть бути створені комунальні підприємства, що надаватимуть послуги у сфері IT.

Інтернет і цифровий лікнеп

За версією Міністерства цифрової трансформації, станом на 2019 рік цифрова грамотність 53% українців нижча від базового рівня. Понад 15 тисяч населених пунктів не підключені до швидкісного інтернету, понад 6 тисяч шкіл також не мають доступу до високошвидкісного інтернету. Мешканці сіл і малих міст не мають тих можливостей, що українці в обласних центрах.

Зал засідань Зборівської громади, місто Зборів
Фото: decentralization.gov.ua
Зал засідань Зборівської громади, місто Зборів

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, цьогоріч до швидкісного інтернету під’єднають п'ять тисяч сіл з населенням 2,5 мільйони осіб. На це виділяли цільову субвенцію у 850 мільйонів гривень. Волоконний інтернет проведуть до об’єктів соціальної інфраструктури: шкіл, ЦНАПів, бібліотек, сільрад, лікарень і ФАПів. За 2-3 роки планують підключити 95% соціальних об'єктів.

Інтернет у селі повністю змінює життя громади. Ефективніше працює сільрада, а молодь змінює посиденьки в сільському кафе на прогулянки на свіжому повітрі. Так змінилося життя більш ніж тисячі мешканців села Жабокричка на Вінниччині.

«У 2018 році провели інтернет у нову амбулаторію. Почалися консультації з лікарями через інтернет. У центральну лікарню швидко відправляємо кардіограму. Медсестра відправила, лікар одразу подивився, призначив лікування - і бабусі не треба нікуди їхати. Сільрада стала працювати краще, швидше опрацьовувати запити та видавати довідки. У школах теж є інтернет. Учителі можуть більше показати та розказати. На площі поряд з будинком культури встановили дитячий майданчик з безкоштовною зоною Wi-Fi. Тепер уся молодь не сидить у кафе, гуляє в центрі села, уткнувшись у телефони. Хтось просто в машині сидить поряд. Уже зараз у нас у селі 170 абонентів підключили інтернет. Люди можуть подивитися якийсь фільм і працювати дистанційно. Я розумію, що для містян тут нічого дивного, але для села це новинка. І це не якийсь привілей, а виклик часу”, – розповідає Микола Савченко, що був сільським головою до реформи адмінтерустрою.

Місто Борщів, Борщівська громада
Фото: decentralization.gov.ua
Місто Борщів, Борщівська громада

А от ліквідовувати цифрову неграмотність населення збираються через освітній серіал із 45 серій, який уже є на порталі Мінцифри та в додатку «Дія». По всій країні будуть створювати офлайн-хаби цифрової освіти на базі тих самих ЦНАПів, бібліотек, шкіл та IT-компаній. Уже створено дві тисячі таких хабів, готуються до відкриття ще чотири тисячі.

«Щоб подолати цифровий розрив, у сільську бібліотеку треба провести інтернет і купити комп'ютери. Людина туди прийде, подивиться наш серіал і зможе користуватися комп'ютером», – пояснює Вадим Бортник.

Цифрова громада

Невдовзі в Мінцифри з'явиться рейтинг цифровізації всіх 1469 громад. Він щороку буде змінюватись, таким чином можна побачити цифрову трансформацію в Україні.

Щоб ці зміни відбувалися швидше, Мінцифри розробляє портал «Цифрова громада». На ньому буде інструкція для всіх громад з різною кількістю населення, що їм треба зробити, щоб провести цифрову трансформацію. Також для громад створять маркетплейс, у якому будуть уже готові цифрові рішення. Про кожне можна залишити свій відгук.

Прокладення інтернету і цифрова грамотність – це лише перший крок. З упровадженням цифрових технологій життя середньостатистичного українця мало б змінитися кардинально в усіх сферах.

Уже скоро покоління Z буде заздрити міленіалам. Бо діти не зможуть прогуляти уроки та виривати сторінки зі щоденника, щоб батьки не насварили. Так уже не можуть робити учні двох шкіл Зимнівської громади на Волині. З вересня 2020 року там перейшли на онлайнові щоденники та журнали.

«У дітей електронні щоденники, де вони бачать свої оцінки, відвідуваність занять і домашнє завдання. Одночасно все це можуть подивитись і тато з мамою через «Електронний кабінет для батьків». Тому дитина вже не зможе не виконати домашнього завдання чи прогуляти уроки. У вчителів поменшало паперової роботи із заповненням журналів і планами уроків. У першому семестрі вони просто завантажили табелі, роздрукували та роздали дітям», – розповідає директорка опорної школи Юлія Степанюк.

Фото: EPA/UPG

У Чортківській громаді на Тернопільщині для мешканців розробили мобільний додаток і встановили GPS-трекери на громадський транспорт. Тепер жителі міста та приєднаних шести сіл можуть бачити онлайн, де зараз їде необхідний автобус.

«Люди через мобільний додаток і сайт компанії, що ставила трекер, можуть бачити, де транспорт знаходиться. Також установили чотири електронних табло, які показують час, коли приїздить транспорт. Там є зворотний зв'язок з поліцією, камера, яка фіксує, чи не зламався транспортний засіб, і безкоштовний wi-fi. Почали впроваджувати картку містянина, щоб у транспорті був безготівковий розрахунок. Уже виготовили чотири тисячі карток для пільговиків. Це дасть інформацію про фактичну кількість пасажирів і суми, які треба виплатити з бюджету перевізникам», - каже завідувач сектору інформаційно-програмного забезпечення Чортківської міської ради Богдан Школьницький.

Інформаційні технології змінили роботу комунальників у Чугуївській громаді Харківської області. Мешканці тепер можуть онлайн повідомити про аварію у своєму будинку.

«У нашій громаді є сервіс, називається «Диспетчер онлайн». На сайті міської ради можна подивитись онлайн, де виконуються ті чи інші роботи, та зробити заяву. Ви зможете побачити, скільки заява виконується та в кого з працівників вона на контролі. Вам передзвонює диспетчер, і спеціаліст виїздить на місце, щоб розв'язувати ваші проблеми. У планах створити єдиний комунальний кабінет. У ньому можна було б подивитися, чи є заборгованість у споживача, та оплатити комунальні послуги онлайн. Це допомогло б створити єдину платіжку - і мешканець громади відразу платив би за всі послуги. Але на цей час ми збираємо на це кошти і компанії-монополісти не хочуть ділитися своїми даними», – розповів заступник чугуївського міського голови Костянтин Бармін.

Діджиталізоване село по-українськи

Прототип цифрової сільської громади вже можна побачити в Україні. Це Печеніжинська громада Івано-Франківської області.

«Коли об’єдналася громада, вся інформація про населені пункти була в паперовому вигляді. Ми її відцифрували. На це пішло майже сім місяців. Тепер у нас на сайті доступна вся інформація про всі населені пункти. Виявилося, що в нас населення на майже 600 осіб більше, ніж в офіційній статистиці», – говорить керуючий справами виконавчого комітету Печеніжинської громади Роман Шупяк.

Більша частина громади має статус гірської, між селами дуже велика відстань. Керувати громадою та добратися до центру важко, тому всі довідки можна отримати на місцях.

Золочівська селищна рада, Золочівська громада
Фото: decentralization.gov.ua
Золочівська селищна рада, Золочівська громада

«Ми закупили програму. Тепер можемо в нашій «центральній садибі» контролювати робочий день усіх працівників. Чи працюють вони, чи не працюють. Що підписують старости. Наприклад, видали довідку, а ми вже бачимо, відповідає вона законним нормам чи ні. Нам ще потрібне дофінансування, щоб створити кабінет жителя громади. Це дозволить нам видавати довідки онлайн за цифровим підписом. Плануємо це реалізувати вже в березні», – пояснює Роман Шупяк.

За його словами, у громаді вже працює електронний документообіг.

Головним ресурсом сільських громад залишається земля. Ефективно нею розпоряджатися теж допоможуть цифрові технології. У Головинській громаді на Рівненщині інвентаризацію земель провели за допомогою квадрокоптера та знімків із космосу.

«Я попросив у друзів коптер, а в місцевих орендарів - знімки з космосу, вони їх постійно купують. Виявили, що за призначенням не використовується 50 гектарів землі. Ми її здали в оренду на відкритому аукціоні і тепер щороку будемо отримувати 160 тисяч гривень», – каже голова Головинської громади Олександр Бачук.

Також у громаді завершується створення інтерактивної карти, де онлайн можна буде побачити кожну земельну ділянку та інформацію про те, хто нею володіє, орендує та успадкує.

Цифровізація і Донбас

Цифровізація на місцях впливає на інтеграцію неокупованої частини Донбасу. Цифрова демократія ЦНАПи, електронний документообіг і цифровий підпис – це те, що вже існує безпосередньо на лінії зіткнення.

Окремі населені пункти Очеретянської громади знають майже всі в країні: Верхньоторецьке, Красногорівка, Водяне, Піски – це фактично лінія зіткнення. Але там курсує мобільний ЦНАП, а на сайті громади можна залишити петицію.

Мобільний центр надання адміністративних послуг у Кремінській громаді.
Фото: vistilug.com.ua
Мобільний центр надання адміністративних послуг у Кремінській громаді.

«У нас створили сайт-хаб. Там були дані про всі населені пункти Ясинуватського району, районну раду та адміністрацію. Після децентралізації він став сайтом Очеретянської громади. Туди потім підтягнули ЦНАП. Це зроблено для того, щоб люди не їхали до Очеретного, а могли отримати послуги на місцях, якраз через цей сайт. Ще в нас є мобільний ЦНАП, який через інтернет теж приєднується до цієї мережі. Через наш сайт ми запроваджуємо систему петицій. Цього року хочемо взяти участь у програмі та провести інтернет у всі населені пункти, хоча в основних селах у нас він є», – розповів заступник голови Ясинуватської РДА Сергій Добряк.

У той самий час на окупованій території не всюди є інтернет, не працюють інтернет-магазини, за довідкою треба стояти у величезних чергах, а про електронні петиції навіть немає сенсу говорити. 

Андрій ОленінАндрій Оленін, журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram