ГлавнаяПолитика

Михайло Федоров: «Дуже багато людей приходять домовлятися і пропонують відсотки»

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зберіг свою посаду після відставки уряду у березні цього року. Усе тому, що Федоров не лише член уряду Олексія Гончарука чи Дениса Шмигаля. Він перш за все міністр Володимира Зеленського, з яким працює разом з часу виборів, коли вів діджитал-напрямок кампанії.

За час роботи міністерство запустило свій головний іміджевий проект – застосунок Дія з цифровими документами – і таким чином реалізувало одну з виборчих обіцянок Зеленського – створити державу у смартфоні. Однак, попрацювавши у Кабмін, Федоров зрозумів, що хоче більшого.

«Мені вже набридло займатися відцифруванням процесів. Я хочу в кожному міністерстві руйнувати забюрократизовану логіку роботи за багатьма напрямками. Ми почали системно працювати з усіма міністерствами і зрозуміли, де розташовані всі корупційні схеми та як їх можна вирішити за допомогою ІТ-технологій», – описує міністр свої амбітні плани. 

Владимир Зеленский и Михаил Федоров
Фото: Укринформ
Владимир Зеленский и Михаил Федоров

Однак імідж майже бездоганного міністерства нещодавно похитнувся. У травні особисті дані мільйонів українців виставили на продаж у Telegram. У соцмережах почали припускати, що витік даних міг статися з Дії. Поліція одразу ж спростувала цю версію, бо дані були вкрадені із застарілих баз даних. Проте, на думку фахівців з кібербезпеки, такі припущення виникли небезпідставно, адже міністерство недостатньо інформувало користувачів про перевірку застосунку та технічні особливості його роботи.

«Сто відсотків – інформувати суспільство і комунікувати потрібно було ще більше», – погоджується Федоров. 

Міністр поспішно додає: зливів з Дії не було, та запевняє, що до кібербезпеки розробники ставляться серйозно. В інтерв'ю LB.ua пояснює, як міністерство захищає дані користувачів Дії та чому вирішив розвивати не лише цей застосунок.

«Дія – це стратегічний проект нашої держави»

Особисті дані мільйонів користувачів виставили на продаж у Telegram. Вам уже зрозуміло, звідки стався витік даних?

Кіберполіція і Служба безпеки України проводять розслідування. У них уже є певні дані, гіпотеза. Але точно доведено, що це дані старі, ще 2018 року. У МВС були відкриті кримінальні провадження з цього приводу. Зараз тривають слідчі дії. Застосунок Дія тут ні до чого. Це така історична халатність, якої вже, я дуже сподіваюсь, буде мінімум, а згодом і взагалі не буде. 

Тобто ви не можете зараз назвати реєстри і бази даних, з яких стався витік?

Ще 2018 року були певні витоки з бази даних транспортних засобів, тобто електронних посвідчень і технічних паспортів. Чимало інформації, що були виставлені на продаж отримані з баз даних приватного бізнесу - не державних. Чому говорили про Дію? Тому що всіх цікавили саме ці бази. 

Фото: facebook.com/eGovernanceUkraine

Як профільний міністр, що ви думаєте про захист даних з приватних баз? Серед джерел витоків називали «Нову пошту» і «ПриватБанк». Можливо, застосувати санкції щодо самих компаній?

Потрібно вдосконалювати законодавство. Це системна проблема, яка до цього завжди велася в Україні. Ми не можемо втручатися в діяльність приватних компаній, але можемо законодавчо стимулювати їх покращувати власну інфраструктуру захисту. Уже розроблений закон, який зараз на розгляді у комітеті цифрової трансформації. Я думаю, що після останніх гучних справ приватні компанії будуть більш уважно слідкувати за якістю даних. 

Що стосується нашого міністерства і роботи з державними реєстрами, то ми вже декілька місяців тому почали шлях до централізації реєстрів та їхній системний аудит. Тільки створення великого державного дата-центру зможе повністю захистити всі персональні дані, тому що тоді ми будемо реально розуміти, що відбувається в кожному реєстрі, зможемо технічно їх доробити, впровадити вхід за цифровим підписом, щоб бачити за прізвищем, хто саме змінює дані, заходить до реєстру. І тоді буде чітка персональна відповідальність за те, що відбувається. 

Сьогодні технічний стан реєстрів дуже жахливий. Я про це вже півроку всім розповідаю. Будівельний реєстр взагалі перебував у приватних руках і зберігався у Європі. Ми сьогодні переписали вже на 90% реєстр забудовника. Там буде вся історія змін даних, вхід тільки за електронним ключем, тому це реєстр такого нового формату.

Одразу після того, як в соцмережах звернули увагу на витік даних, поліція опублікувала повідомлення про те, що Дія до цього непричетна. Це було зроблено на ваше прохання?

Ні, я нікого не просив нічого коментувати публічно на наш захист. Просто всі розуміють, що Дія – це такий стратегічний проект нашої держави. Він дуже позитивний, презентує нас по-іншому у світі, у нього є майбутнє. Тому почались атаки на Дію, і поліція прокоментувала для того, щоб всі зрозуміли, що додаток тут ні до чого і що не потрібно заважати розвиватися такому проекту. Ми дуже багато уваги приділяли кібербезпеці Дії, і я неодноразово казав, що 80% часу ми працювали саме над архітектурою, щоб вона була безпечною.

У заяві кіберполіції, принаймні у першому її варіанті, йшлося про те, що витік стався з сервісу Opendatabot попри те, що він не зберігає жодних паспортних даних. Чи, на вашу думку, не ставить це під сумнів професійність кіберполіції?

Трохи не так було. У заяві йшлося про використання відкритих даних. Opendatabot тут точно ні до чого. Це класний стартап, який, до речі, отримав приз від нашого партнерського проекту, що вже кілька років поспіль проводить найбільший конкурс ІТ-проектів на основі відкритих даних – «Open Data Challenge». 

Малося на увазі, що там є багато публічної інформації, яка і так відкрита. Злочинці зв’язали відкриті дані з закритими й отримали такий комплексний набір. 

Ви не думаєте, що поліція такими заявами хотіла дискредитувати саме поняття відкритих даних?

Ні, точно ні.

Тоді це халатність з їхнього боку?

Думаю, що просто невдале формулювання.

Фото: Прес-служба Мінцифри

Чи зменшилася кількість користувачів Дії після цього повідомлення про витік даних?

Я кожного дня уважно дивлюсь на статистику. Вона не зменшилася. За цей час ще 200 тисяч користувачів додалося. Щодня з’являється якась аудиторія і якась частина видаляє додаток, це нормально. Якщо у людини немає, наприклад, ID картки, біометричного паспорта, документів водія, то додаток їй не потрібен: вона встановила, подивилася і видалила. Для нас важливо, щоб кількість видалень не перебільшувала кількість встановлень. Цього не відбулося. Кількість стабільно зростає. Наразі Дією вже користуються майже 4 мільйони українців.

Ви заявляли, що пов’язування витоку даних з Дією може бути спричинене тим, що Мінцифри готує аудит державних реєстрів за участі СБУ і що є люди, яким це невигідно. Можете пояснити, що це за люди і кому заважає централізація реєстрів?

Я вважаю, що почалася кампанія з дискредитації нашого міністерства і того, що ми робимо, бо ми почали системно працювати з усіма міністерствами і зрозуміли, де розташовані всі корупційні схеми та як їх можна вирішити за допомогою ІТ-технологій. Мені телефонувало багато людей, які займаються піаром, і казали, що працює певне замовлення. У мене є гіпотеза, що це може бути пов’язано з будівельним реєстром, тому що ми хочемо побороти корупцію в ДАБІ. 

Мені здається, що причина може бути і в тому, що ми продовжуємо ІТ-реформування податкової і митниці. Там взагалі є над чим працювати. Також не всім подобається те, що ми зупинили закупівлі ІТ-систем. Не хочу персоналізувати, щоб не поставити під сумнів репутацію якогось міського голови або чиновників, але є міста, де ми зупинили закупівлі на 300-400 мільйонів гривень, бо побачили корупційні ризики. 

Дуже багато людей приходять до мене з усіх сторін домовлятися і пропонують відсотки, щоб ми підтвердили закупівлю. Ми про це інформуємо Службу безпеки України. Я дуже сподіваюсь, що ми взагалі зупинимо всі закупівлі і правильно цю програму трансформуємо – будемо давати дозволи на закупівлю тим компаніям, які реально відповідають вимогам, а не тільки намагаються заробляти на цьому гроші 

Приходять безпосередньо до вас з такими цікавими «пропозиціями» чи до заступників?

Різні спроби бувають: пишуть повідомлення, через знайомих телефонують. Навіть тиснуть на інших міністрів і ставлять під сумнів нашу репутацію. До одного з міністрів звернулися його знайомі і сказали, що Міністерство цифрової трансформації не хоче погодити тендер на 30 мільйонів для вирішення однієї проблеми за допомогою технологій. Він мені натякнув, що, може, у мене у міністерстві хочуть заробити грошей, тому зупиняють. Для мене це дуже принципове питання. Я відразу зібрав велику нараду, аби показали багато листів, аналізів цієї закупівлі, де із 30 мільйонів тільки 18 мільйонів потрібно було заплатити роялті невідомій компанії за використання цієї технології. У мене такого бюджету немає для всього міністерства! Ми відразу зрозуміли, що хтось хоче заробити, тому нас всі підтримали.

Який найбільший хабар вам пропонували?

Ніколи не пропонували якусь суму – зазвичай це відсоток із закупівель.

Ви ж підраховували, скільки це буде?

Ні. Я навіть таких розмов не веду. До речі, після цього я встановив собі камери в кабінеті і записую, що відбувається, для того, щоб, якщо будуть якісь конкретні пропозиції до мене, я звернувся в правоохоронні органи. У ситуації з Дією я зрозумів, що потрібно дуже часто працювати на випередження. Я хочу тепер, щоб до мене навіть не приходили з такими питаннями і розуміли, що у мене все пишеться. Ідеально було б зробити, щоб колись стало публічним те, що тут відбувається. Чим більше ми будемо впроваджувати наші трансформаційні зміни, тим більше до нас будуть ставитись як до ворогів. До цього ми робили якісь цікаві красиві проекти.

Як розвагу?

Так, якусь розвагу. Тепер мені додали функції як віце-прем’єру з координації МОН, МОЗ, Мінфіну і Мінрегіонів. Я потроху починаю створювати групу радників і хочу контролювати, аналізувати усі нормативні акти, які рухаються у підзвітній мені сфері. 

Михаил Федоров
Фото: LB.ua
Михаил Федоров

«Кіберзагрози – один із топ-напрямів нашого міністерства»

Кіберексперти пояснювали повідомлення про нібито витік даних з Дії тим, що ви мало інформували громадськість про безпеку застосунку. Спочатку не було до кінця відомо, хто саме його розробляв, звідки гроші, чи був проведений аудит безпеки. Ви самі не вважаєте, що, можливо, припустились якихось помилок в інформаційній кампанії?

Сто відсотків – інформувати суспільство і комунікувати потрібно було ще більше. Ми комунікували досить багато і ніколи нічого не приховували, завжди казали правду. Коли ми презентували додаток, то сказали, хто розробник. У нас є пости, колонки, інтерв’ю, в яких ми розповідали про архітектуру, шифрування даних, які Дія не зберігає, а тільки відображає з реєстрів. Але потрібно робити більше зустрічей з громадськими активістами, компаніями, неформально ділитись тим, чим ми займаємось. Ми будемо нарощувати комунікацію, бо не хочемо закриватися, і будемо робити все, щоб ці люди були на нашому боці, тому що вони нам не вороги, а можуть бути частиною команди. 

Коли була перша зустріч Громадської ради декілька місяців тому, я зібрав усіх активістів і сказав, що нам дуже важлива їхня думка, і запросив працювати. Писати коментарі в Фейсбуці – це добре, це нас стимулює працювати, але нам не вистачає рук, компетенції, людей з реальними проектами в державному секторі, тому я всіх запрошую працювати до нашого міністерства. 

Станом на сьогодні Громадська рада так і не запрацювала?

Ні, ми її перезапустили. Зараз працює ініціативна група з восьми осіб, яка повинна підготувати пропозиції щодо шляху формування Громадської ради та визначити її склад. Весь склад ініціативної групи оприлюднено на сайті Мінцифри.

Які компанії залучали до розробки додатку Дія?

Додаток розробила EPAM – одна із найбільших IT-компаній у світі. Портал Дія створила компанія KitSoft – це українська компанія, яка є лідером у розробці державних сервісів. На розробку застосунку та порталу Дія ми не витрачали бюджетних коштів. EPAM взагалі працював pro bono, інші компанії були профінансовані міжнародними донорами. Здебільшого, це проекти, діяльність яких зосереджена на боротьбі з корупцією.

Можете назвати цих донорів?

Так. Це проект USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах/TAPAS»; програма EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Innovabridge; проект EGOV4Ukraine, що є частиною програми U-LEAD з Європою та SURGe, що діє за підтримки Уряду Канади. У нас є сайт «План.Дія», і там написана вся ця інформація.

Фото: Макс Требухов

Чи був проведений аудит безпеки додатку?

Так, аудит проводили і Служба безпеки України, і Держспецзв’язок. Зараз ми будуємо систему КСЗІ – комплексну систему захисту інформації. Я сподіваюсь, що за декілька місяців ми отримаємо цей сертифікат. До речі, серверна частина системи розгорнута в хмарній інфраструктурі, яка має необхідні сертифікати безпеки, у тому числі КСЗІ. Тому не розумію, чому всі так порушують це питання. Ми зараз готуємось до bug bounty – це коли збирають хакерів, тобто спеціалістів з кібербезпеки з ІТ-компаній, і вони атакують додаток, тестують його на вразливість. 

Аудит СБУ і Держспецзв’язку був проведений до запуску Дії?

Звичайно. СБУ робила декілька перевірок, останню – кілька тижнів тому. 

Серед зауважень спеціалісти висловлювали також те, що Дію тестувала внутрішня команда компанії EPAM, яка і розробляла застосунок, що може бути небезпечно. На думку експертів, тестування такого застосунку повинна проводити інша фірма, а не та ж, що його створювала.

Якщо я не помиляюсь, то ще була компанія або львівський філіал EPAM, які брали участь у тестуванні. 

(Від редакції. Пізніше прес-служба міністерства уточнила, що Дію тестувала внутрішня команда EPAM, яка не була залучена у розробку. Усього – близько 20 експертів із кібербезпеки, серед яких і фахівці EPAM Security Competence Center. З точки зору безпеки вони перевіряли і production backend (програмно-апаратну частина сервісу, – LB.ua), і мобільний застосунок).

Зі всіх сторін додаток тестували, тобто проблем не може бути, тому що застосунок Дія не зберігає персональних даних, а лише відображає інформацію, яку містять реєстри.

Так чому тестувала EPAM?

Тому що вони розробляли його. Ми будемо робити bug bounty, де будуть тестувати всі компанії, і будемо навіть за це гроші платити. Але сьогодні Дія – це навіть не 1% від того, що ми хочемо зробити. Це не кінцевий продукт. Коли ми зробимо першу власну базу даних, тоді буде більше компаній залучено.

Чому тестування так званими «білими» хакерами не було проведено раніше?

Тому що ми кожного місяця запускаємо новий функціонал і хочемо після того, як запустимо підписи Smart Дії, бо це досить чутлива технологія, провести вже комплексно цей аудит. 

Це все гроші. Ми не можемо витрачати 200 тисяч доларів щомісяця після запуску кожного продукту. Посвідчення, техпаспорт, навіть паспорт – це просто відображення документів з реєстрів. Усі ці реєстри мають КСЗІ. Тобто додатково кожного місяця проводити тестування за такі гроші немає жодного сенсу. Ми його готуємо. Ми не хочемо зловити хайп, щоб комусь відповісти: ми і так планували зробити тестування. 

Фото: kmu.gov.ua

Ви часто повторюєте, що Дія не зберігає персональних даних користувачів. Однак, даючи згоду на обробку інформації, користувачі вказують, що погоджуються на «накопичення, адаптування, зберігання, використання і поширення персональних даних». Чому?

Дані зберігаються в реєстрах. Архітектура Дії побудована таким чином, що на серверній частині взагалі не здійснюється зберігання персональних даних користувачів. Інформація передається в зашифрованому вигляді. На деяких етапах навіть відбувається подвійне шифрування.

Мобільний застосунок – це модуль порталу Дія. Портал тимчасово зберігає дані своїх користувачів, які подаються під час отримання послуги. Але знову ж таки, ми ці дані зберігаємо не для себе, а для відомства, що надає цю послугу. Як тільки людина заповнила форму, підписала її, заявка надсилається у профільне відомство разом з даними цієї людини. Тому юридично ми вказуємо, що зберігаємо і обробляємо персональні дані, відповідно до законодавства.

У нас є цілий відділ, який займається персональними даними. Також перевірку проводить офіс уповноваженої з захисту персональних даних для того, щоб ми точно розуміли самі для себе, що в нас усе добре. Ми з усіх сторін намагаємось якось правильно зробити, щоб усе це було прозоро і відповідало законодавству.

Ви говорили, що всі дані додатку зберігаються в Україні, однак, IР-сервери знайшли на серверах компанії Amazon у Німеччині. Чому так і чи це безпечно?

Це технологія, яка дозволяє фільтрувати трафік та робити так, щоб всі реєстри і додаток не ліг. Дані зберігаються в De Novo (провайдер хмарних сервісів, – LB.ua). Усі айтішники розуміють цю технологію. 

Чому у відкритому доступі немає документацій технічного опису додатку Дія?

Опис скоро з’явиться. Ми змінюємо, завжди допрацьовуємо, зараз переходимо на власну розробку інхаус. Наші розробники вже на новій технології повторили цей додаток, і в червні з'явиться вся документація, ми відкриємо повністю всю цю інформацію. 

Ми розвиваємось як стартап. Можна багато питань ставити про те, чому зараз немає чогось. Ми все намагаємось урегулювати законодавчо і з технічної точки зору. Але десь щось ми, можливо, не встигаємо робити, тому що у нас дуже швидкий рух. 

Фото: Макс Требухов
 

Ви говорили, що у міністерстві є підрозділ, який займається кіберзахистом. Можете про нього розповісти? Скільки фахівців там працюють, хто вони?

Це департамент. Зараз знову змінюємо організаційну структуру міністерства, тому що хочемо створити департамент, який буде за допомогою технологій боротися з корупцією і аналізувати різні сфери. І також ми збільшуємо департамент кіберзахисту, знайшли людину, яка буде, можливо, профільним заступником або керівником департаменту. Це людина з Одеси, у неї була власна компанія, вона працювала в державі.

Хто це?

Ми анонсуємо скоро. Цей напрямок перебуває у нашому фокусі. Ми також нещодавно відвідали Держспецзв'язок, дивилися, як працює центр Cert.ua (підрозділ Державного центру кіберзахисту, який реагує на кіберінциденти, – LB.ua). Хочемо на його базі створювати «Дія. Кіберцентр», змінювати фінансування цієї структури, зібрати найкращих людей в сфері кіберзахисту в Україні. Тому що з розвитком Дії загрози точно будуть наростати.

Під час нашого попереднього інтерв’ю ви сказали, що роль кіберзахисту у світі дещо перебільшена. Чи переглянули ви свою цю думку?

Я мав на увазі, що 90% всіх проблем стаються через людський фактор. Те, що продаються бази, це людський фактор. Це люди, які хотіли заробити гроші. Кіберзагрози – один із топ-напрямів нашого міністерства. Ми розуміємо, що його актуальність буде збільшуватись.

«Я хочу в кожному міністерстві руйнувати забюрократизовану логіку роботи за багатьма напрямками»

Мінцифри розробила застосунок «Дій вдома» для контролю за самоізоляцією. Скільки людей ним скористалося? Чи задоволені ви результатом?

Загалом ним вже скористалися понад 179 тисяч людей. На даний момент ним користуються 38,8 тисяч. Загалом і ми, і люди задоволені, бо їм не потрібно проходити обсервацію у різних державних установах. Питання, звісно, виникали, бо інформаційну кампанію вели прикордонники і вони не завжди могли пояснити, де потрібно почати фіксувати, що ти перебуваєш на місці самоізоляції. Дехто відмічався прямо на кордоні і коли приїжджав додому та надсилав фото для підтвердження дотримання режиму, отримував сповіщення, що покинув місце самоізоляції. Звичайно, були проблеми з базовою цифровою грамотністю у людей, коли фотографували вікно чи надсилали засвічені фотографії. Ми дуже швидко обробляли такі запити, давали зворотній зв'язок і загалом задоволені роботою. Зараз усе працює.

Фото: Прес-служби Мінцифри

Скільки людей порушили самоізоляцію?

Я точно не володію цією цифрою. Звичайно, були випадки, коли люди не встигали надіслати дані, тоді приїздила поліція. На початку дуже багато було таких історій, але потім усе нормалізувалося. Контролювати – це завдання поліції. Наше ж – організувати ІТ-систему, а не відповідати за весь процес. 

Виникає питання про безпеку даних, адже користувачі надають доступ до своїх медіафайлів, місця розташування. Що буде з цими даними? Чи можна буде їх пізніше використати?

Звичайно, ні. У нас є політика, яка регламентує, як використовуються дані. Ми ці дані не зберігаємо. Це технологія, яка порівнює первинні дані з наступними. Ми не знаємо, що це за людина, де вона проживає. Немає жодної прив'язки до біометрики чи місця прописки. Це лише інструмент, який дозволяє дані А порівняти з даними Б. Ми тільки кажемо поліції, чи людина зробила фото і чи перебуває у відповідному місці.

Зараз користувачі Дії мають можливість завантажити кілька документів. Скільки людей користуються різними можливостями Дії?

Усього користувачів 3 мільйони 512 тисяч, з них понад 2,6 мільйони використовують додаток, щоб побачити технічний паспорт або посвідчення водія. У 307 тисяч людей запрацювало страхування. Активних студентів — 151 тисяч, тобто кожен п’ятий студент у країні використовує додаток.

Що ще плануєте додати у Дію?

Ми плануємо розвивати ті послуги, які є наразі. Надати можливість передавати свій технічний паспорт іншому водію. Ми запускаємо АРІ (програмний інтерфейс, — LB.ua), який дозволить перевіряти дійсність документу «Новій пошті» та банкам, плануємо запустити у червні-липні електронний підпис через смартфон. Також працюємо над тим, щоб люди могли сплачувати водійські штрафи та різні послуги. Плануємо доопрацьовувати кабінет громадянина – відправляти сповіщення, якщо хтось з чиновників переглядає ваші дані. У нас є сайт Мінцифри, на якому можна відслідковувати все, що ми плануємо запустити.

 

Михаил Федоров
Фото: facebook/Паша Макс
Михаил Федоров

Завдання міністерства – формувати державну політику. Проте досі немає закону, який би дозволяв Дії працювати легально. Чи робиться щось в цьому напрямку?

Є кілька постанов Кабміну, які регулюють і додаток, і портал Дія. Звичайно, було б добре це ще зарегулювати законом, але навіщо? Для цього достатньо нормативних актів Кабінету міністрів. 

А як щодо стратегії цифрового розвитку країни?

Зараз ми вводимо в кожне міністерство CDO (Chief Digital Officer). Перші вже з’явилися у Мінветеранів, Міноборони та МОЗ. Є протокольне доручення прем’єр-міністра – за 2 тижні розшити штатний розпис кожного міністерства, щоб з’явилась така посада – заступник з цифрової трансформації. Потім є чотири тижні для того, щоб призначити CDO і місяць – на розробку цифрової стратегії кожного міністерства. Це все буде зшито в єдину стратегію, і я хочу презентувати її кожному комітету у Верховній Раді. 

Для того, щоб в нас була змога все це зробити, ми побудували міністерство і зрозуміли реальні проблеми кожного напряму. Нам розповідали одне, а на практиці виявилося інакше. У багатьох реєстрів, з'ясувалося, немає API, логування (це означає, що не вівся автоматичний журнал обліку авторизації користувачів, внесення змін до реєстру) , дані з них продавалися. Ми зрозуміли, як все це працює, тому зараз кардинально переглядаємо пріоритети міністерства і хочемо займатися не лише онлайн-послугами, тому що це не вирішує проблем. 

Наше завдання – не просто відцифровувати послуги, а трансформувати напрямки, максимально прибирати людей з цих процесів. Щоб це зробити сфокусовано, ми не можемо 2 тисячі послуг робити паралельно, нам потрібні заступники. Ми дуже довго боролися для того, щоб у нас була змога провести цей акт, бо не всі бажають трансформуватися зсередини. Менше місяця тому я проводив презентацію для всіх міністрів, розказав, що таке цифрова трансформація для нас, як ми її бачимо. Сподіваюсь, що через два місяці у нас буде стратегія, яку ми зможемо прийняти на державному рівні.

Як закон?

Не знаю. Будемо говорити з юристами. Мені здається, що ідеально було б це зробити законом і щоб національна програма інформатизації спиралася на цю стратегію. Тобто, якщо хочете щось закупити, повинні подивитися, чи це відповідає цілям цифрової трансформації. Мені вже набридло займатися відцифруванням процесів. Я хочу в кожному міністерстві руйнувати забюрократизовану логіку роботи за багатьма напрямками. Для цього потрібен більш комплексний процес. 

«Zoom досить безпечний для того, щоб ми могли комунікувати»

На якому етапі проект електронного голосування?

Ми готуємо голосування на виборах у жовтні, хочемо запустити портал, де буде можливість проголосувати за свого кандидата. Але це буде не замість голосування, а просто моделювання. Тобто ти проголосував на дільниці, а потім пішов додому і проголосував онлайн. Ми хочемо показати людям, як це буде виглядати, як потрібно буде реєструватися, як можна змінити свій вибір протягом усього дня. 

У мене немає цілі зробити електронні вибори заради електронних виборів. Нам потрібно підготувати інфраструктуру і паралельно розвивати цифрові навички. У нас є проект «Цифрова освіта», там уже 250 тисяч людей пройшли навчання.

Ви вже вибрали ОТГ, на якій можливо застосувати це моделювання?

Моделювання виборів буде у всіх великих містах. 

Фото: Lb.ua

Чи будете ви консультувати «Слугу народу» на місцевих виборах? 

Це не входить до моїх обов’язків.

(Від редакції. Після запису інтерв'ю стало відомо, що Михайло Федоров очолить осередок «Слуги народу» у Запорізькій області. Згідно з законодавством, члени Кабінету міністрів не мають права поєднувати службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, якщо вона оплачується).

У ЗМІ була інформація, що ви все-таки будете допомагати з діджітал-кампанією.

Ні, я не буду допомагати з діджітал-кампанією. Я, звичайно, спілкуюсь з людьми, які займаються кампанією, у мене є деякі думки, ідеї, але операційно я в цьому працювати, звичайно, не буду. Мені досить мого міністерства і цілей, які в мене є. 

Ми з першим заступником Офісу президента Трофімовим і з Кабміном працюємо над розробкою національної програми розвитку регіонів і з міністром регіонального розвитку — над регіональними програмами. Це ідея Сергія Трофімова – розробити такий індекс оцінки ефективності міст для того, щоб у людей була змога впливати на місцеву владу, аналізувати їхню ефективність. Як віце-прем'єр, я координую Мінрегіон, тому займаюсь цим питанням.

Фото: Прес-служба Мінцифри

Наостанок хочу вас запитати про карантин. Під час епідемії практично весь світ перейшов на життя в онлайн. Як думаєте , чи глобально це якось змінить мислення людей і ставлення до диджіталізації?

Звичайно. Усі відчули, що таке цифрова трансформація, навіть ми з вами інтерв’ю записуємо в Zoom. Я спілкуюся з власниками різних компаній, багато з них оптимізували власний штат, дозволили працювати віддалено. Змінилась поведінка людей у комерційній сфері. Багато людей почали замовляти продукти додому, оплачувати все онлайн. У нас став популярним курс про те, як оплачувати комунальні послуги онлайн. Бабусі дивляться і потім оплачують. Що для нас важливо, з’явився ще більший попит на державні електронні послуги. Усе більше людей підтримують те, що ми робимо і розуміють актуальність процесів. Світ точно змінився.

Ми справді записуємо інтерв’ю в Zoom, однак до роботи цієї програми були зауваження, сталися витоки даних. Ви, як міністр, рекомендуєте користуватися цією програмою?

Я рекомендую робити базові речі: захищати власний комп’ютер, ставити двофакторну авторизацію за відбитком (якщо на телефоні) або просто звичайний пароль (якщо це комп’ютер). Рекомендую ставити пароль на Zoom, для того, щоб діалог був захищений. Я сам завжди його використовую. Узагалі, бажаю всім не мати справ, які потрібно приховувати від інших людей.

Zoom безпечний?

Я підписаний на блог Zoom, дивлюся, скільки всього вони зробили для того, щоб захистити себе. Ви бачите, що в інтерфейсі багато чого змінилося, додалися кімнати очікування – треба підтверджувати людей, які заходять. Тому, я вважаю, що наразі Zoom досить безпечний для того, щоб ми могли комунікувати. Але всі державні речі, комунікацію онлайн ми проводимо на спеціальному захищеному зв’язку – і це точно не Zoom. Такої довіри, щоб проводити тут якийсь селектор з президентом і головами обласних адміністрацій, у мене немає.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram