Розширення повноважень голів військових адміністрацій: переваги та ризики
Минулого тижня, 3 травня, Верховна Рада загальмувала свою роботу на розгляді понад 500 правок до законопроєкту 7269 про особливості діяльності органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Сам проєкт було зареєстровано ще на початку квітня. Тоді ж один з його авторів, член профільного комітету та депутат фракції «Слуга народу» Віталій Безгін розповідав в інтерв'ю LB.ua, що основні зміни скеровані на «більш оперативне управління на місцевому рівні».
Законопроєкт мав суттєво розширити повноваження голів громад на територіях, де не ведуться бойові дії, надавши їм право:
– використовувати кошти громади на потреби Збройних сил України;
– управляти майном громади;
– змінювати склади виконкомів сільської, селищної, міської рад;
– утворювати інші виконавчі органи ради;
– реорганізовувати комунальні підприємства;
– вносити зміни до цільових програм місцевого самоврядування;
– скасовувати конкурсні процедури призначення держслужбовців на місцях під час дії ВС.
Опозиція натомість вказувала, що влада намагається позбавити місцеві ради їхніх повноважень.
Утім Безгін запевняв, що мова йде «лише про переведення частини повноважень від громад на одноосібні рішення голів з інформуванням військової адміністрації». Хоча визнавав, що ризики такого розширення повноважень голів на місцях є.
«Усі розуміють, що не всі голови громад є добропорядними і такий підхід підвищує корупційні ризики. Але перевага в тому, що такий підхід дозволяє ефективно працювати громадам, де великий шмат місцевих рад складають представники проросійських партій або велика кількість місцевих депутатів наразі не перебуває на місці. На моє переконання, тут переваги явно переважають ризики», – запевняв він.
Військові адміністрації по всій країні
Однак до другого читання в комітеті вирішили не зупинятися лише на розширенні повноважень голів громад. Зокрема, голова комітету, представник «Слуги народу» Андрій Клочко запропонував ряд поправок про передачу повноважень місцевих рад військовим адміністраціям.
На період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення:
– повноваження обласних і районних рад здійснюють обласні та районні військові адміністрації;
– виконавчий апарат районних та обласних рад підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;
– районні та обласні ради, на території яких утворено районні, обласні військові адміністрації, не здійснюють своїх повноважень;
– комунальні підприємства, установи та організації підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;
– управління об'єктами спільної власності територіальних громад здійснюється відповідними військовими адміністраціями;
– особи можуть призначатися на посади в органах місцевого самоврядування шляхом переведення відповідно до законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування.
Його колега по фракції та комітету Олег Дунда також подав аналогічну правку: «повноваження обласних рад та районних рад здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації». Та ще одну – про підпорядкування начальнику відповідної військової адміністрації «посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у районних та обласних радах».
Інший «слуга» з комітету з питань молоді та спорту Георгій Мазурашу вніс правку про виключення з тексту слів: «у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області» при призначенні військових адміністрацій. Тобто щоб повноваження обласних і районних рад могли перебирати відповідні ОВА чи РВА по всій території, а не лише в місцях бойових дій.
Щоб не допустити прийняття закону у другому читанні та в цілому з рекомендованими правками Комітету, нардепи фракції «Європейської солідарності», «Батьківщини» та частини групи «Довіра» подали декілька сотень своїх альтернативних пропозицій. Опозиція попереджала, що буде наполягати на розгляді кожної з них.
На думку опонентів влади, законопроєкт насправді «писали у високих кабінетах не Верховної Ради виключно для Києва».
«Зрозуміло, ніхто не сперечається щодо необхідності створення таких адміністрацій у Херсоні чи інших гарячих точках. Але новим законом запропонували створювати указами президента адміністрації по всій Україні. У Києві така адміністрація вже є. Їй би просто передали повноваження міськради ради і міського голови», – припустив один з депутатів Київради.
За інформацією LB.ua, свої застереження висловилися й посольства, попереджаючи, що в такому вигляді законопроєкт суперечить Європейській хартії про місцеве самоврядування. І в разі його ухвалення «зелене світло євроінтеграції вимкнуть».
Лист голів фракцій і компромісне повторне друге читання
Ще напередодні засідання в четвер до рук LB.ua потрапив лист на ім'я спікера Руслана Стефанчука, який підписали всі голови фракцій та груп, окрім Юлії Тимошенко. Основний меседж – депутати попросили відправити проєкт на повторне друге читання.
Також у листі зазначалося, що документ «до другого читання місить загрозу свавільного заміщення місцевої влади військовими адміністраціями там, де сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи справно здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження. Також проєкт містить ризик підпорядкування місцевих рад начальникам військових адміністрацій, а не головам рад на всій території України, і не лише у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області».
У підсумку на пленарному засіданні депутати конституційною більшістю (333 «за») відправили законопроєкт на повторне друге читання, технічно знявши весь поправковий спам. Одразу після цього профільний комітет провів своє засідання. Та за пів години в Раді без обговорень 289 нардепів (окрім «ЄС» і «Батьківщини») проголосували в цілому за нову редакцію без суперечливих правок.
«Громади отримали спрощений порядок ухвалення рішень у деяких сферах. Правда, перелік сфер було скорочено порівняно з першим читанням», – повідомив Віталій Безгін.
По суті, були зняти запропоновані повноваження голів громад щодо одноосібного фінансового управління та права формування виконкомів.
Тепер одноосібні рішення голів громад можливі в таких напрямках:
– передача коштів з місцевого бюджету на потреби ЗСУ;
– створення установ для надання безоплатної первинної правової допомоги;
– боротьба зі стихійними лихами та епідеміями;
– поводження з небезпечними відходами;
– звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд;
– обстеження будівель і споруд, пошкоджених унаслідок бойових дій;
– демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно-небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.
Урегульовано також найбільш спірний блок закону щодо прав ОВА чи РВА перебирати на себе права обласних/районних рад. У кінцевій редакції таке право можливе лише за умови «окупації або оточення адміністративного центру. Чи відповідного рішення президента, якщо воно підтримане голосуванням Верховної Ради».
«Опозиція боролася як могла. Тепер запобіжником для призначення військових адміністрацій по всій Україні буде парламент, який має проголосувати за таке подання. Ми розуміємо, що у «Слуги народу» наразі є більшість. Але все ж таки винесення такого питання на голосування в Раду – це важлива пересторога від узурпації», – визнав один з депутатів Київради у спілкуванні з LB.ua.
Якщо ж Верховна Рада прийме за поданням президента таке рішення, начальники ОВА/РВА отримають додатковий функціонал. А саме:
– виконавчий апарат районної та обласної ради буде підпорядковуватися начальнику відповідної військової адміністрації:
– усі комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, також будуть підзвітні відповідній військовій адміністрації;
– управління об'єктами спільної власності територіальних громад району або області буде здійснюватися начальником відповідної районної чи обласної військової адміністрації.
За словами нардепа «Слуги народу» Павла Фролова, також законом розв'язали проблему призначення держслужбовців у воєнний час: «Відтепер призначення на політичні посади, держслужби, керівників держпідприємств буде здійснюватися без конкурсного добору. А після припинення воєнного стану на них оголошуватимуться конкурси».