Вчора після 22 години мені як голові тимчасової контрольної комісії надійшов телефонний дзвінок. Чоловік з грузинським акцентом представився Автанділом.
- Я строю возле Ботсада, на Ольшанской. Давайте встретимся, поговорим, решим все по-хорошему. Или будет по-плохому, - сказав Автанділ.
- Нам нема про що говорити, - відповів я йому.
Після цього на мою адресу посипалися незліченні погрози від дзвонаря Автанділа.
І якщо чоловік з грузинським акцентом, який назвався Автанділом, так занервував і відкрито погрожує, значить ми на правильному шляху і комісія працює у вірному напрямі. Хочу запевнити пана Автанділа: комісія працюватиме з іще більшим ентузіазмом.
Річ у тім, що тимчасова контрольна комісія Київради, яку я очолюю, ретельно вивчає факти незаконної забудови навколо Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України та передає їх до правоохоронних органів для відповідного реагування.
Наразі найбільш «гарячими» точками, по яким працює комісія, є скандальні будівництва на зсувонебезпечних схилах на вулицях Вільшанській та Мічуріна. До речі, щодо будівництва на вул. Мічуріна, 44 Печерським управлінням поліції розслідується кримінальне провадження за фактом самоправних дій та самовільного зайняття земельної ділянки, а місцевою прокуратурою № 6 пред’ялено позов до Печерського районного суду м. Києва про повернення ділянки.
Ще однією проблемною точкою є територія біля паркану Ботсаду, де нечистий на руку забудовник ще за часів Черновецького через підставних осіб отримав 12 ділянок по 0,1 га. Він навіть не приховує намірів забудувати ці землі, про що неодноразово говорив у телевізійних інтерв'ю.
І все це відбувається на елітному Печерську, на крутих схилах, впритул до Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, який є об'єктом природно-заповідного фонду. Всупереч Постанові Верховної Ради, якою передбачено встановлення 200-метрової охоронної зони навколо Ботанічного саду і мораторію на відведення там земельних ділянок.
Панове Автанділи і їм подібні, вашим незаконним забудовам немає місця в сучасному Києві. І всі ці дзвінки з погрозами ми вже проходили, коли боролись за збереження Біличанського лісу.