Як не стати пластуном

Рішення комісії з найменувань КМДА про початок громадського обговорення перейменування вулиці Олександра Бойченка у вулицю Українсього пласту викликало сильну негативну реакцію мешканців вулиці Бойченка та усього Північно-Броварського масиву. Олії у вогонь підлив сам Український пласт, який своєю недолугою агітацією за таку назву нагадав відому байку про слона у посудній лавці.

На сьогодні позиція місцевих практично сформована. Незважаючи на те, що більшість мешканців проти будь-яких перейменувань, вони розуміють, що є законодавство України і міняти назву потрібно. Серед різних варіантів найбільшу підтримку має пропозиція назвати вулицю ім’ям видатного українського співака Анатолія Солов’яненка. Така пропозиція від місцевих надійде.Поки ж на сайті КМДА, де йде голосування, пропозиція за «Український пласт» і проти такої назви набирають приблизно однакову кількість голосів. Ситуація багато у чому скандальна, тому і рішення комісії має бути юридично і фактично бездоганним. Спробую розібратися безпристрасно, оцінивши як юридичну, так і політичну складову проблеми.

По-перше. Чи мала право комісія, ставити на обговорення таку назву? Відкриваємо профільне законодавство.

Закон України «Про географічні назви» чітко тлумачить: «Назва, яка присвоюється географічному об'єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об'єкта, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, де він розташований, думку населення, яке проживає на цій території, вписуватися в існуючу систему назв цієї території і складатися з мінімальної кількості слів».

Яким чином вулиця на лівому березі Дніпра в місті Київ пов’язана з «Українським пластом»? Наскільки мені відомо - ніяким. Абсолютна більшість місцевих почула про таку організацію лише після початку скандалу. Щодо активності пластунів у цьому мікрорайоні, то я, людина яка добре володіє інформацією по масиву, про активність пласту на місті та у місці чув лише завдяки бутафорській процедурі передачі віфлеємського вогню, що щороку організує пласт.

Але повернемося до законодавства. Ні в одному з законів немає навіть натяку на те, що географічна назва може бути пов’язана з діючою громадською організацією. Фактично комісія, поставивши на обговорення такий варіант назви, створює дуже небезпечний прецедент. Коли та чи інша організація зможе лобіювати свою назву на мапі столиці. Якщо доводити ситуацію до абсурду, то, якщо назва «Українського пласту» пройде, то чим гірше «Солідарність» Петра Порошенка замість Банкової чи площа «Свободи» замість Майдану Незалежності?! А Палац Спорту імені духовного центру «Відродження» – непогано звучить?!

Чи пройдуть такі назви через комісію? Не знаю, але, повторюсь, прийнявши такий варіант до обговорення і, тим більше, якщо на мапі міста з’явиться вулиця «Український пласт» – такі звернення будуть, а комісія буде вимушена їх розглянути.

Підемо далі. Мабуть саме для того, щоб не допустити такий варіант розвитку подій, законодавець прийняв ще один закон: «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». В 4.3 частина 2 якого указується що під об’єкти права власності попадають «сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости».

А тепер дивимось на назву закону. Саме у назві цього закону є повний і абсолютний перелік того, чим може бути названа вулиця. Річ іде про фізичних осіб, святкові та ювілейні дати, назви та дати історичних подій.

Про громадську організацію там ні слова. І це той випадок, коли обійти закон неможливо. Якщо іти по логіці закону, то комісія могла би розглянути питання, щодо таких варіантів перейменування: «вулиця українського пластуна Іванова» чи «сторіччя з дня заснування Українського пласту». Це на той випадок, якщо Іванов нічим іншим, крім участі в пласті, не запам’ятався, а депутати Київради дійсно вважатимуть, що сторіччя з заснування пласту дуже важлива подія для Києва.

Але, наголошую. Ніяких громадських організацій у назвах вулиць бути не може. Це дійсно дуже небезпечний прецедент.

По-друге. З першого із наведених законів. «Думка населення, яке проживає на цій території». Про що іде мова? Про адміністративну одиницю – місто Київ? Чи адміністративну одиницю – Дніпровський район міста? Чи географічну назву або об’єкт права власності, вулицю? Законодавець це не уточнює. Комісія вважає, що міста. Мешканці вулиці – що саме вони мають вирішувати, яку назву має мати їх вулиця.

Уточнюємо у другому законі: «після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу». Виходить, що нова назва, наприклад, для школи потребує згоду трудового колективу. А чим кілька тисяч мешканців вулиці гірше колективу вчителів? І хоч прямого посилання немає, по духу цього закону місцеві мають бути як мінімум не проти запропонованої назви.

По-третє. Обговорення на сайті КМДА. Я вже писав, що голосування на сайті викликає дуже багато питань щодо його відповідності законодавству у частині об’єктивності. У даному же випадку можна говорити про невідповідність і навіть накрутку голосів. Звідки впевненість? Чи не 90% своїх голосів пласт набрав за чотири чи п’ять днів. Перших два і початок минулого тижня.

Реклама голосування за пласт йшла виключно через Фейсбук. Перші два дні голосування кількість лайків під відповідним постом на сторінці пласту приблизно дорівнювалась кількості голосів на сайті. Що зрозуміло. Але є невідповідність. Якщо проаналізувати географію лайків, то можна констатувати – лише половина з них кияни. Щодо мешканців вулиці Бойченка, чи Північно-Броварського масиву, то виходячи з голосування у групі масиву назву «Український пласт» готові підтримати на більше ніж 5% тих, хто прийняв участь у голосуванні. Це б була не проблема – 5% роблять революції. Але питання в іншому – абсолютна більшість мешканців категорично проти такої назви. Критична більшість!

Але повернімося до голосування на сайті. Що стосується ривка, який зробив пласт на минулому тижні, а це біля півтисячі голосів, то невідповідність лайків під відповідним постом на сторінці пласту і голосів на сайті – більш ніж в п’ять разів – говорить, що голосування ведеться шляхом реєстрації нових електронних скриньок на підставних осіб. Особисто у мене була ідея оформити поштову скриньку на свого кота й від його імені проголосувати проти перейменування. Не став – я людина законослухняна, але я не виключаю, що хтось це зробив. І не впевнений, що комісія захищена від накручування голосів за допомогою мертвих душ. Чи живих, але таких, що не знають про свій голос…

Четверте. Що стосується голосів проти пласту, то місцеві мешканці працюють по технології «від дверей до дверей», паралельно збираючи підписи тих, хто проти перейменування. По факту значна частина мешканців вилиці пенсіонери, які фізично не можуть прийняти участь у голосуванні на сайті. Я розумію, що в КМДА сидять люди просунуті, але якщо ми говоримо про громадське обговорення, то давайте приймати голоси всіх. І тих, хто має електрону скриньку і тих, хто не знає, що це таке, але вправно ходить на виборчі дільниці.

П’яте і останнє. Не знаю чим закінчиться голосування по Українському пласту і, чесно кажучи, знати і не хочу. Тому що згідно законодавства і в ситуації, яка склалася, вважаю необхідним прийняти рішення щодо неможливості подальшого голосування за таку зміну назви. Та розглянути звернення місцевої громади щодо перейменування вулиці Олександра Бойченка у вулицю імені Анатолія Солов’яненка.

Це все, хоча не можу не висловитися окремо щодо дій чильників пласту. Головним аргументом на користь пласту вони називають людей, яки пройшли через пласт. Так, там дійсно багато поважних персон і, навіть, постатей.

Щодо нащадків, які організували весь цей цирк з перейменуванням – мені б дуже хотілося, щоби законодавець ввів би якщо не кримінальну, то адміністративну відповідальність за фальсифікацію голосувань. Те, що така фальсифікація є – довести не важко, якщо комісія поставить собі це за мету.

Як правильно кажуть: репутація створюється роками, а втрачається за хвилини. Якщо Український пласт поставив собі за мету саме це – в нього виходить дуже гарно…

Анатолій Велімовський Анатолій Велімовський , голова громадської наглядової ради КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги»
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram