Росія суттєво наростила постачання нафти до Сирії та фактично стала її головним постачальником, попри спроби нового сирійського уряду переорієнтуватися на Захід.
Про це пише Reuters із посиланням на дані відстеження суден.
За інформацією агенства, у 2026 році обсяги російських поставок зросли на 75% – до приблизно 60 тисяч барелів на добу, порівняно з 46 тисячами барелів у 2025 році. Хоча це незначна частка глобального експорту Росії, для Сирії ці обсяги мають критичне значення через дефіцит власного виробництва.
Загальна потреба Сирії в нафті та паливі оцінюється у 120–150 тисяч барелів на добу. Водночас внутрішній видобуток залишається низьким – близько 35 тисяч барелів щодня у 2025 році, що суттєво менше довоєнного рівня у 350 тисяч барелів. Найбільше родовище країни – Аль-Омар забезпечує лише близько 5 тисяч барелів на добу.
Після повалення режиму Башара Асада у грудні 2024 року Іран, який раніше був основним постачальником сирої нафти, припинив експорт до Сирії. Це створило вакуум, який швидко заповнила Росія.
Водночас сирійська влада усвідомлює ризики такої залежності. За словами економіста Карама Шаара, закупівля російської нафти може призвести до нових західних санкцій, тому Дамаск намагається диверсифікувати постачання. Зокрема, ведуться переговори з Туреччиною, однак поки безрезультатно.
Експерти зазначають, що обмежені фінансові можливості Сирії, слабка інтеграція у світову фінансову систему та наслідки багаторічної війни ускладнюють укладення контрактів із великими міжнародними постачальниками, зокрема країнами Перської затоки.
Крім економічного аспекту, постачання нафти зміцнює політичний вплив Москви у Сирії, де вона зберігає військово-морські та авіаційні бази.
Аналітичні компанії також звертають увагу на непрозорі механізми постачання. Зокрема, частина нафти транспортується через так званий "тіньовий флот" із використанням перевантаження з судна на судно у відкритому морі. Така практика дозволяє приховувати походження вантажів і потенційно обходити санкції.
Попри те, що сирійські державні ЗМІ повідомляють про надходження нафти, вони не розкривають її походження, що може бути пов’язано з негативним ставленням частини населення до Росії через її підтримку попереднього режиму.