Росіяни знайшли простий спосіб купувати американські напівпровідники, щоб надалі їх використовувати у товарах військового призначення.
Про це йдеться у розслідуванні агенції Bloomberg.
Зазначається, що росіяни роблять "багато кроків", щоб придбати компоненти в американського виробника мікросхем Texas Instruments без його відома. Потім ці деталі використовуються у безпілотниках, плануючих бомбах, високоточних системах зв’язку та ракетах «Іскандер», які Москва використовує для ударів по містах України.
Зазначається, що деякі російські дистриб’ютори інтегрували інформацію з онлайн-магазину Texas Instruments на свої торгові платформи, дозволяючи клієнтам бачити інвентаризацію напівпровідників і ціни, перш ніж розміщувати запити. Із Росії вони можуть придбати необхідні компоненти "кількома клацаннями миші", розміщуючи замовлення, які здійснюються та доставляються через компанії за межами Росії.
В одному випадку, який розглянула агенція, великий російський дистриб’ютор обробив до серпня цього року понад 4000 замовлень на суму близько 6 мільйонів доларів. З них замовлення на майже 4 мільйони доларів призначалися для російських військових компаній, а решта, ймовірно, була призначена для цивільного використання. Перед тим, як прибути в Росію, речі відправлялися через Гонконг або інші країни.
Відправною точкою для багатьох незаконних технологічних замовлень є веб-сайти, зокрема два під назвою getchips.ru і altchips.ru. Доступ до цих сайтів заблоковано з багатьох західних країн, у тому числі в США та Європі, але вони обидва доступні в Росії. Величезний каталог порталу доступний для перегляду лише після того, як компанії зареєструються для доступу. Сайти містять мільйони продуктів, у тому числі товари виробництва TI.
Видання пише, що вибірка товарів TI, яку запитує російська служба, збігається з точною інформацією, знайденою одночасно на веб-сайті порівняння цін за межами Росії, який отримує інформацію безпосередньо з онлайн-магазину TI. Тому є висока імоовірність того, що російський портал збирав інформацію через інтерфейс прикладного програмування або API, технічні координати, які дозволяють програмам спілкуватися та обмінюватися даними один з одним. Альтернативні варіанти, такі як збирання інформації з іншого веб-сайту, були можливі, але менш ймовірні, враховуючи обсяг залучених даних та їх своєчасний характер.
Компанія TI заперечила, що надає API-з’єднання російським компаніям чи веб-сайтам. Там заявили, що для того, щоб отримати доступ до API TI, фірма повинна спочатку пройти перевірку. Однак інформація про продукти широко доступна на веб-сайтах дистриб’юторів, агрегаторів та інших компаній. Тому неможливо точно визначити, як російські дистриб’ютори завантажують інформацію на свої веб-сайти.
Багато товарів, які надходять із магазину TI, зрештою потрапляють до Росії з третіх країн. Це означає, що деякі замовлення могли бути виконані через дистриб’юторів, торгових посередників або через старі запаси, які раніше були замовлені та зберігалися на складі.
TI особливо важко відстежити, куди потрапляють її чіпи, оскільки вона продає великі обсяги компонентів за відносно низькою ціною, на відміну від виробників чіпів, таких як Nvidia Corp. або Intel. Дистриб’ютори також можуть купувати та зберігати запчастини протягом місяців або навіть років, що підвищує ймовірність того, що деякі чіпи TI, які використовуються російськими військовими, могли бути придбані до запровадження санкцій Заходу.
У той час як усі чотири виробники мікросхем у США звернули увагу на безпеку розміщених замовлень, TI не зробила двох кроків, які більшість інших технологічних компаній роблять частиною своїх санкцій. Наприклад, компанія дозволяє клієнтам купувати мікросхеми на своєму веб-сайті, не розкриваючи кінцевого користувача цих продуктів, на відміну від більшості інших виробників мікросхем, які вимагають такої інформації про кінцевого користувача, щоб уникнути продажу постачальникам, які передають товари в такі місця, як Росію, Іран або Північну Корею.
Рахунки-фактури та інші документи, з якими ознайомилося Bloomberg, ясно показують, що продукція TI важлива для військових зусиль Росії. Хоча Москва могла би виробляти деякі запчастини, які вона отримувала із Заходу до запровадження санкцій, або замінювати їх на альтернативи, але все ж вона ще залежить від багатьох технологій іноземного виробництва.
Наприклад, у одному із випадків російське військове підприємство надало Міністерству оборони детальне пояснення щодо свого запиту на закупівлю. Серед десятків предметів, які шукали від різних виробників, був транслятор напруги з одним джерелом живлення виробництва TI. Продукт, який коштує близько 10 центів, використовується в пристроях з батарейним живленням, щоб компоненти з різною напругою могли контактувати один з одним. Саме цей товар необхідний для виробництва радіомодемів і альтернатив місцевого виробництва в Росії немає.
Серед найбільш затребуваних продуктів TI також є тригери, які використовуються для захисту пристроїв і модулі понижувального живлення, які зазвичай використовуються в засобах зв’язку.
Після того як російський уряд схвалить такі закупівлі, обладнання TI замовляється принаймні через одного посередника та відправляється принаймні в одну проміжну країну. Серед залучених посередників Sure Technology, Chipower Electronics і Horsway Tech з Гонконгу.
Видання перевірило історію замовлень, і виявило "сплески" закупівель для доставки в Росію. Три компанії, які знаходяться в центрі маршруту постачання, зареєстровані за адресами в Гонконзі, які зазвичай використовуються як прикриття, коли фактичні операції здійснюються в іншому місці. Зокрема, згідно із відкритими даними, як мінімум одна ізфірм шукала російськомовних працівників із досвідом експорту електронних компонентів.
Згідно з даними, товари доставляються з Гонконгу до Росії в основному через транспортну компанію Sea Global SCM і російську авіакомпанію "Аерофлот".
Наприкінці ланцюга постачання знаходиться група дистриб’юторів, включаючи Arvis Group, Alternativa та Getchip. Всі компанії зареєстровані за адресами на вулиці Хохрякова в місті Єкатеринбург.
Саме ця група компаній є кінцевим отримувачем продукції ТІ, яку зрештою доставляють і підприємствам військово-промислового комплексу Росії.
Кілька фірм, які є клієнтами російського дистриб’ютора, постачають критичні компоненти для озброєння та військових систем або беруть участь у їх виробництві. Серед них Елара, НПП Мера, ПХБ-технології, ФГУП ПО Октябрь, НПФ Мікран, Ангстрем ЕКБ, МКБ Факел, СКБ МО РФ і АО НИИЭП. США та деякі їхні союзники запровадили санкції проти кількох організацій.
Проте не всі клієнти є військовими фірмами. Одна із фірм, NAMI, це компанія, яка виробляє Aurus, улюблені розкішні лімузини Путіна.
Компанія-виробник каже, що приділяє багато часу та ресурсів тому, щоб не допустити потрапляння продукції в Росію, і постійно вдосконалює свою політику та процедури для боротьби з незаконним перетоком. Щороку в середньому вона перевіряє понад 4 мільйони замовлень і скасовує тисячі тих, які викликають серйозне занепокоєння.