У МЗС України вже заявили, що вважають такий крок США (і, по суті, їхніх партнерів) передчасним, адже, як зауважують у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві, кардинальних змін у безпековій ситуації на кордоні не відбулося.
«Поважаючи право іноземних держав на забезпечення безпеки своїх дипломатичних місій, вважаємо такий крок американської сторони передчасним і проявом надмірної перестороги. Фактично кардинальних змін у безпековій ситуації впродовж останнього часу не відбулося: загроза нових хвиль російської агресії залишається сталою з 2014 року, а накопичення російських військ біля державного кордону почалося ще у квітні минулого року», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
Водночас не йдеться про обов’язковий від’їзд американських дипломатів. Окремі з них можуть зробити це за власним бажанням, однак представництво працюватиме в повному обсязі. І якщо кардинальної зміни ситуації не станеться, уже в лютому рішення американців може бути переглянуте – Держдеп повідомив, що це станеться не пізніше ніж через 30 днів.
Як слушно зауважив речник українського МЗС, змін у безпековій ситуації, які вимагали б такого кроку, як виїзд співробітників посольств, немає. Є лише інформаційне тло, яке, судячи з усього, й змусило Держдеп ухвалити таке відверто надмірне рішення. Імовірно, щоб не наражатися на критику опозиції з Республіканської партії про те, що Вашингтон не дбає про безпеку своїх дипломатів. Потрібно розуміти, що рішення на зовнішньополітичному треку часто є лише виявом внутрішньої політичної конкуренції. Прикро, що такі резони взяли гору в непростий для нашої держави час.
На щастя, не всі закордонні дипустанови узяли приклад з американців. Зокрема, посол Естонії в Україні Каймо Кууск заявив, що його країна не евакуюватиме дипломатів і що не потрібно дозволяти себе залякувати. І додав, що Україна готова захищати себе. Шкода, такого рівня солідарності ми не побачили від США.
***
Чи справді зараз ситуація нагадує афганську влітку 2021 року, коли американці, поспілкувавшись із росіянами в Женеві, в екстреному порядку вивели свої війська і здали Афганістан терористам з «Талібану», проти яких 20 років вели війну?
Російські «яструби», зокрема секретар радбезу Микола Патрушев, раніше заявляли, що на Україну чекає доля Афганістану, маючи на увазі, що американці та їхні союзники так само втечуть, залишивши українців на поталу Москві.
Насправді ні, бо рівень залученості США в ситуацію з україно-російським конфліктом навіть близько не порівнюваний з масштабом їхньої підтримки вже колишнього уряду Афганістану. В Україні немає ні американського контингенту, ні американських ПВК. Та головна відмінність в іншому – Україна має Збройні сили, які не будуть, як афганська армія, розбігатися ще до приходу ворога – незалежно від того, допомагають США чи ні.
Однак втеча американців і їхніх партнерів украй негативно впливає на поширення панічних настроїв і загального рівня тривожності. Значно погіршилася ситуація на фінансовому ринку України. Це нагнітання паніки «союзниками» ослаблює нашу державу. Так само, як і заяви деяких українських чиновників, які навіщось кажуть, що Путін нападе на Україну у двадцятих числах лютого – після завершення Олімпійських ігор у Пекіні.
Путіну насправді начхати, коли нападати. Він напав на Грузію 8 серпня 2008 року, якраз у день старту літньої Олімпіади в тому-таки Пекіні. Ми не знаємо, що в його голові, і наші західні партнери теж можуть лише здогадуватися.
Але заяви про те, що Путін от-от нападе, що великі міста нашої держави невдовзі захопить Росія, дестабілізують і погіршують економічну, соціальну, психологічну і політичну ситуацію. Ба більше, усе це послаблює дипломатичні можливості України. Тому було б дуже добре, якби наші партнери це усвідомлювали.