Головне за четвер, 5 березня: обмін полоненими, майже 120 боєзіткнень, знищення ворожого гвинтокрила

Україна і Росія 5 березня провели обмін полоненими. Додому повернулися 200 українців, повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.

Це другий обмін від початку року. Домовленість про нього досягнули на переговорах України, США і Росії.

"Серед тих, хто повертається, – захисники Маріуполя, Донеччини, Луганщини, Харківщини, Запоріжжя. Воїни Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту, прикордонники та нацгвардійці", – сказав Володимир Зеленський.

Російська сторона заявила, що цей етап обміну триватиме ще завтра, загалом він стосуватиметься 1000 людей: по 500 з кожного боку. Керівник Офісу президента Кирило Буданов підтвердив, що сьогодні – перший етап обміну.

Тим часом Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що станом на 22:00 5 березня відбулося 117 бойових зіткнень.

Найбільше атак на Покровському і Гуляйпільському напрямках.

Детальніше про оперативну обстановку станом на вечір 5 березня – в новині.

Українські військово-морські сили знищили в небі над Чорним морем російський протичовновий вертоліт Ка-27.

"Силами та засобами Військово-морських сил Збройних сил України над акваторією Чорного моря знищено ворожий корабельний протичовновий вертоліт Ка-27", - йдеться в повідомленні ВМС ЗСУ.

Корабельний протичовновий вертоліт типу Ка-27/28 призначений для вирішення завдань протичовнової оборони флоту з базуванням на кораблях різного класу. Він здатний виявляти сучасні підводні човни та надводні цілі, передавати дані про них на корабельні і берегові пункти, а також атакувати їх з застосуванням бортових засобів ураження.

Унаслідок російських ударів по нафтопроводу "Дружба" 27 січня була суттєво пошкоджена основна перекачувальна станція в місті Броди. Ємність нафтопроводу на 75 000 тонн була зруйнована.

Про це керівник НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький повідомив журналістам за результатами зустрічі з президентом. Він сказав, що відновлювати нафтопровід та супутню інфраструктуру в минулому вигляді немає сенсу через ризик повторних ударів.

З міркувань безпеки потрібно будувати казематного типу підземні, маневрові резервуарні парки. Також треба зробити скидний резервуар.

Корецький розповів, як ліквідовували наслідки удару.

Докладніше – в новині.

США приєдналися до Росії, Китаю та Нігеру, вперше за чотири роки повномасштабної війни проголосувавши проти резолюції Ради керуючих МАГАТЕ, яка засуджує обстріли української енергетичної інфраструктури, передає Reuters.

У своїй заяві перед голосуванням американська сторона пояснила таку позицію тим, що вважає резолюцію «непотрібною». У тексті документа наголошується, що атаки на енергетику, від якої залежить живлення атомних електростанцій (включаючи окуповану ЗАЕС), становлять пряму загрозу ядерній безпеці.

Попри опозицію США, Рада керуючих, що складається з 35 країн, ухвалила документ 20 голосами «за». Резолюцію підтримали, зокрема, Британія, Франція, Канада, Австралія та Аргентина. 10 країн утрималися.

Найповніша картина сьогоднішнього дня - на нашому сайті.

Тримаймося!