ГоловнаСуспільствоВійна

Головне за день. Середа, 26 липня

Масована ворожа ракетна атака, 25 бойових зіткнень на сході, наступальні дії Сил оборони, перше засідання ради Україна-НАТО, судилище над "айдарівцями" в Росії. Яким запам’ятається 518-й день повномасштабної війни.

Головне за день. Середа, 26 липня
Фото: Телеграм-канал Юрія Малашка

Сьогодні, 26 липня, протиповітряна оборона України знищила 36 повітряних цілей.

“Близько 17:00 противник атакував з району Каспійського моря крилатими ракетами повітряного базування Х-101/Х-555. Було зафіксовано пуски 36 ракет із восьми стратегічних бомбардувальників Ту-95МС”, - повідомили в пресслужбі Повітряних сил ЗСУ.

Українська ППО знищила 33 крилаті ракети Х-101/Х-555, випущені по Україні. Зазначається, що російські ракети заходили в повітряний простір України з південно-східного напрямку та йшли на Захід, постійно змінюючи напрямок польоту.

Крім того, близько 19:00 окупанти підняли в небо винищувачі МіГ-31К і завдали удару чотирма аеробалістичними ракетами Х-47 “Кинджал” у напрямку Хмельницької області.

Щодо наслідків пусків Х-47 “Кинджал” інформація уточнюється.

Також у першій половині дня українські бійці збили, за уточненою інформацією, 3 крилаті ракети “Калібр”.

Як повідомлялося, увечері 26 липня російські крилаті ракети збивали щонайменше у трьох регіонах України - на Київщині, на Харківщині та у Дніпрі. Ціллю російської атаки був Старокостянтинів.

Рада Україна-НАТО під час зустрічі в середу, 26 липня, рішуче засудила рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди.

“Члени Альянсу та Україна рішуче засудили рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди та її свідомі спроби зупинити український сільськогосподарський експорт, від якого залежать сотні мільйонів людей у всьому світі. Вони також засудили нещодавні ракетні атаки Росії на Одесу, Миколаїв та інші портові міста, включаючи цинічну атаку безпілотників Москви на українське зерносховище в портовому місті Рені на Дунаї, неподалік від румунського кордону”, - йдеться у повідомленні пресцентру НАТО.

Зазначається, що члени Альянсу відзначили, що нова зона попередження Росії в Чорному морі, у межах виключної економічної зони Болгарії, створила нові ризики, а також серйозні перешкоди для свободи судноплавства.

Тим часом Генштаб Збройних Сил України повідомив, що за добу відбулось 25 бойових зіткнень.

Ворог завдав трьох ракетних та 28 авіаційних ударів, здійснив понад 10 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та мирних населених пунктах. Є постраждалі серед цивільного населення, руйнувань зазнали житлові будинки.

Авіація сил оборони за добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника та двох - по його зенітно-ракетних комплексах. Підрозділи ракетних військ і артилерії уразили дев'ять артилерійських засобів на вогневих позиціях та два пункти управління російських окупантів.

Детальніше про оперативну обстановку станом на 18:00 26 липня – в нашій новині.

Голова Служби безпеки Василь Малюк визнав, що за підривом Кримського мосту стоїть українська спецслужба.

Про це він заявив під час презентації поштової марки, присвяченої діяльності спецслужби та її внеску у захист країни.

"З перших днів повномасштабного вторгнення Росії співробітники СБУ нищать ворога у найгарячіших точках і роблять все, щоб якнайшвидше звільнити нашу землю. Руйнування Кримського мосту – це одна з наших реалізацій. Переконаний, що унікальні спецоперації, які проводить СБУ, стануть сюжетами для нових марок", - зазначив Малюк.

Він подякував співробітникам СБУ за роботу і побажав, щоб "кількість їх бойових виходів відповідала кількості повернень на місця дислокації". Пам’ять загиблих Героїв, які віддали своє життя за Батьківщину, вшанували хвилиною мовчання.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував судилище над українськими військовослужбовцями батальйону “Айдар” у РФ, заявивши, що Росія робить злочинців із тих, хто боронив рідну землю.

“У Ростові-на-Дону показово судять українських військовослужбовців батальйону «Айдар». На лаві підсудних – 18 полонених. Українським захисникам інкримінують насильницьке захоплення влади, зміну конституційного ладу так званої ДНР і участь в діяльності терористичної організації”, – зазначив Лубінець.

“Це ті люди, які не вторгались на чужі території, а лише боролись за свою свободу, державу, сім’ю і життя. Світ має реагувати на такі ганебні судилища захисників України. Адже очевидно для всіх, що на лаві підсудних мають опинитися не ті, хто захищається, а ті, хто зі зброєю в руках прийшов на чужі території”, – йдеться в повідомленні.

Лубінець наголосив, що такі судилища – це чергове грубе порушення загарбниками Женевської конвенції, за що країна-агресорка повинна постати перед судом.

Шевченківський районний суд Києва взяв під варту на 2 місяці без права внесення застави водія автомобіля Volkswagen, який 25 липня 2023 року здійснив смертельну ДТП, внаслідок чого один військовослужбовець загинув, а іншого госпіталізовано з травмами.

Водій автомобіля Volkswagen, рухаючись по Берестейському проспекту в період дії комендантської години, наїхав на військовослужбовців НГУ, які несли службу на блокпосту. Внаслідок ДТП один військовий від отриманих травм помер. Інший госпіталізований у важкому стані. Крім того, водій протаранив автомобіль, в якому перебував військовослужбовець. Третій потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, лікарі надали йому допомогу.

Більшість українців найбільше довіряють Збройним силам України і не довіряють судам та політичним партіям. Про це свідчать резльтати опитування соціологічної служби Центру Разумкова.

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіру висловлюють до ЗСУ (їм довіряють 93% опитаних) та добровольчих загонів (87%). Волонтерські організації користуються довірою 83%, Державна служба з надзвичайних ситуацій – 81%, Національна гвардія України – 81%, президент України – 80%, Державна прикордонна служба – 78%, Міністерство оборони України – 75%, Служба безпеки України – 67%, Національна поліція України – 61%, голова міста (селища, села), в якому живе респондент – 60,5%, громадські організації – 60%, церкви – 58%, ЗМІ України – 56%, ради міста (селища, села), в якому живе респондент – 55%.

Подробиці – в новині.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) за рік до старту літньої Олімпіади-2024 у Парижі направив офіційні запрошення взяти участь у змаганнях 203 країнам.

У списку відсутні три країни: Гватемала, діяльність НОК якої тимчасово призупинена, а також Росія та Білорусь.

Проте російських та білоруських спортсменів можуть допустити до участі під нейтральним прапором. Очікується, що питання можливості участі російських і білоруських спортсменів як нейтральних осіб вирішуватиметься на сесії МОК у Мумбаї (Індія) в жовтні.

Найповніша картина сьогоднішнього дня – на нашому сайті. Сподіваємося, що завтра добрих новин буде більше.

Тримаймося і наближаємо Перемогу!

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram