Понад сотня зруйнованих росіянами шкіл. Як навчаються діти з Харкова
Школярі Харкова навчаються в основному дистанційно. Інакше небезпечно. Або й просто немає куди заводити дітей: від 24 лютого росіяни зруйнували у місті 113 шкіл.
В одній із таких працює Юлія Должанська, викладає дітям українську мову та літературу. Корпус їхньої школи постраждав від ворожої ракети: вибито вікна, зруйновано їдальню, ділиться вчителька.
Через це, а також оскільки багатьох дітей евакуювали з міста, школа пані Юлії запустила три освітні пакети: з уроками за розкладом для тих, хто в Україні, другий - із вечірнім розкладом для тих, хто за кордоном, та сімейний, коли учні самостійно опрацьовують матеріал і чотири рази на рік здаватимуть контрольні.
Так робочий день учительки ділиться на дві зміни: з 9:00 до 15:00 - уроки за першим освітнім пакетом, з 17:30 до 19:00 - за другим.
"Якщо в тій області, де перебуває дитина, тривога - вона відключається від уроку і прямує до укриття (за це відповідають батьки), потім можна переглянути урок у записі", - пояснює пані Юлія. Сама ж вона під час тривоги переходить з ноутбуком у коридор і продовжує заняття.
За учнями помічає збільшення інтересу та мотивації вчити українську мову та історію.
"Думаю, це пов’язано із самоідентифікацією себе як українців, у тому числі й за кордоном", - міркує вчителька.
Читайте такожУчити історію, щоб не бути, як росіяни. Як під час війни школярі полюбили історію України
Загалом, каже, працювати онлайн їй подобається. Утім не вистачає електронних підручників нового формату: не просто pdf-версії, а саме з інтерактивними завданнями. Через це доводиться створювати контент самостійно і ділитися ним на власній професійній сторінці в інстаграмі.
Навчання з-під окупації. Мелітополь
Школа, де працює Наталія Кідалова вчителькою англійської, української мови і літератури, з 25 лютого разом з містом Мелітополем перебуває в окупації. 60% учителів і дітей з міста виїхали.
Учні мають два варіанти, як долучитися до навчання: дистанційно або ж через єдину міську освітню платформу.
"Майже 14 000 дітей зараховано на дистанційну форму навчання за українською програмою не тільки з Мелітополя і Мелітопольського району, а й з інших тимчасово окупованих територій. Серед них є ті, хто не виїхав і має сміливість навчатися в українській школі", - пояснює вчителька.
На платформі є підручники, матеріали для уроків, у тому числі для тих дітей, які вчитимуться на екстернаті або сімейній формі навчання.
У їхній школі уроки починаються онлайн о 15-й годині. 1 вересня, каже вчителька, створювали листівки з побажаннями українським захисникам і захисницям, які потім роздрукували і відправили на фронт.
"Уроки сплановано за паралелями, тобто всі 5 класи мають, наприклад, математику першим уроком у вівторок. Це зумовлено тим, що не всі вчителі виїхали і можуть долучитися до активного викладання. Тривалість уроків зменшено до 20-30 хвилин, залежно від віку дітей", - пояснює вчителька.
На період воєнного стану в школі відмовилися від оцінювання учнів. Зворотний зв'язок діти отримують у вигляді порад і підтримки, зазначає пані Наталія.
"Оцінка в балах буде лише за семестр (за підсумками самооцінювання дітей і семестрової підсумкової роботи). Наші діти травмовані війною, переживають стреси й невизначеність, тому безпека, спокій і стійкий емоційний стан – це базові потреби, що мають бути задоволені", - пояснює вона.
Учителі стараються всіляко підтримувати дітей і вдосконалювати освітній процес, спираючись на нову реальність і на потреби учнів.
"За моїми спостереженнями, діти більше цікавляться українською мовою, історією, медіаграмотністю, прагнуть обговорювати контроверсійні питання", - ділиться пані Наталія.
Стрес і травматичний досвід також мали свій вплив, каже вчителька.
"Ми (і діти, і дорослі) потребуємо більше часу на звичні раніше речі, уповільнюємося, підвисаємо, не запам’ятовуємо, швидко втомлюємося. З іншого боку, спостерігаю за тим, що діти подорослішали, їхня поведінка якась більш усвідомлена, серйозна", - зазначає вона.
Зі свого боку додає, що підлаштовуватися під нову реальність допомагають віра в перемогу та ЗСУ, розуміння, що діти потребують найважливішого мінімуму навчального матеріалу, неформальне спілкування з колегами та взаємопідтримка, а також прогулянки для поповнення внутрішнього ресурсу.
З того, що хотілося б покращити - додати щоденні короткі мотиваційні зустрічі для всіх дітей школи. А також забезпечити всім, хто залишився на окупованих територіях, доступ до української освіти.
"Освіта має бути на часі завжди, особливо під час війни, війни за незалежність, війни цивілізаційної, війни з ворогом, який хоче не просто захопити країну, а знищити її на всіх рівнях", - пояснює пані Наталія.
Навчання під звуки тривоги. Одна з небагатьох шкіл Дніпра, яка працює офлайн
У Дніпрі за останній навчальний тиждень під час уроків повітряна тривога не лунала лише в п’ятницю, а так уроки доводилося зупиняти по декілька разів за день, розповідає Богдан Завидовський, учитель хімії приватної школи. Зазначимо, що всі комунальні у Дніпрі навчають дистанційно.
Хоч тривоги зазвичай тривають близько 15 хвилин, щодня учням доводиться спускатися в укриття.
"На мій подив, усі діти реагують спокійно і навіть у самому сховищі їм весело. Під час тривоги по школі лунає спокійним голосом: "Просимо зупинити навчальний процес і спуститися до сховища". Якщо тривога під час уроку - діти йдуть разом із вчителем, який проводить заняття. Якщо перерва чи обід - йдуть з куратором класу", - розповідає вчитель.
В укритті дітям є чим гратися. А деякі вчителі навіть пробують продовжити заняття.
"Якщо перші рази воно було трохи незвично для всіх - то зараз доволі спокійно, тихо, всі зайняті своїми справами", - ділиться пан Богдан.
На уроках учителі розповідають дітям, що відбувається і чому російським діячам культури не місце в шкільній програмі. 1 вересня почали зі згадок про жахливі події війни, ушанували хвилиною мовчання всіх загиблих за Україну. А також передивлялися відео з минулих років з радісними митями.
"На своїх уроках хімії на прикладі хімічних речовин, які горять - газ, вугілля - розповідаю, що через окупацію у нас є деякі проблеми в країні. Що їх можна було б вирішити, якби не заважала сусідня країна-агресор. Діти наші в курсі, що відбувається", - ділиться учитель.
Водночас, каже, помічає за дітьми втрату якості знань через дистанційку. Але зараз у класі менше учнів, бо частина або за кордоном, або батьки вирішили залишити їх удома, тому кожній дитині приділяється більше уваги, тож є шанс надолужити.
Як вийшли з канікул школярі в Києві
У Києві повітряних тривог було значно менше. А шкіл з укриттями - більше. За даними КМДА, 95% закладів працюють очно або в змішаному форматі.
В столичній школі, де навчається син Яни, навчання змішане: 10-12 дітей у класі, інші паралельно підключаються онлайн.
У розкладі занять майже без змін. Уроки тривають, як і раніше.
"Розклад занять сформували практично 1-2 вересня, бо кілька вчителів звільнилися 31 серпня і потрібно було знайти заміну. Наприклад, не було вчительки англійської, досі немає вчительки музики", - розповідає Яна.
Повітряна тривога, каже, за тиждень лунала раз, коли вона тільки завела сина на уроки.
"Дітей у цей час не можна забрати зі школи (і не можна приводити під час тривоги). Вони відразу спускаються в укриття. Це в них займає близько трьох хвилин. Усе організовано, ніхто не панікує. Багато хто звик до таких правил. У класі є хлопчик з Маріуполя, який практично два місяці жив з мамою у підвалі, доки змогли виїхати. Тобто діти все розуміють і чітко виконують усі інструкції", - розповідає Яна.
Харчування обіцяють організувати з 15 вересня. Але безоплатним воно буде тільки для пільгових категорій. Батьки першачків уже також платитимуть за обіди.
Син поверненням до школи задоволений. Яна організацією навчального процесу також.
"Спілкується нарешті з друзями, учитися в класі йому легше, навіть домашку встигає в школі робити. Загалом мінімум тричі за минулий тиждень казав після школи, що в нього був супердень", - ділиться мама чотирикласника.
Змішана форма й оренда класів. За якою системою працює школа в місті на Хмельниччині
Різні школи організували навчання по-різному, залежно від своїх можливостей, зазначає Наталія Уткіна, учителька початкових класів школи в місті Шепетівка, що на Хмельниччині.
Їхня школа, наприклад, поділила класи на зміни. Цей тиждень її другий клас навчався онлайн. З понеділка виходять за парти. А ті, хто ходив до школи цього тижня - йдуть на дистанційку. Лише перші класи незмінно навчаються очно.
Перший дзвоник також розділили - проводили заняття з безпеки та тренування, як спускатися в укриття, для однієї групи класів 1 вересня, для другої - 2 вересня.
Такий поділ через те, що школа велика, а укриття вміщає лише половину учнів - близько 500. Крім того, чотири кабінети здають під потреби іншої школи, яка не має сховища.
"Вони там помістили перші класи і розписали погодинні зміни. Наприклад, до 11-ї години - перші класи, далі середня школа. Так клас за класом до 16-ї години. Є також школи, які в садочках орендують приміщення, туди завезли свої парти, їхня прибиральниця приходить", - пояснює пані Наталія.
Усі її колеги вийшли на роботу, але, каже, в одній місцевій школі вчителька початкових класів залишилася за кордоном. Їй на заміну вийшла педагог, яка до цього пішла на пенсію.
"Складно організувати, щоб діти вчилися офлайн, а вчитель працював онлайн. Я уявила цю картину, що буде робитися в тому класі", - сміється вчителька.
Стосовно учнів, каже, були випадки, коли батькам довелося змінювати рішення про формат навчання і забирати заяви про дистанційку, бо діти наполягли, що хочуть до школи.
Досвід пандемії і навчання на дві школи. Як працюють освітні заклади Одеси
В Одесі менше учнів можуть сісти за парти. У місті лише 27% шкіл мають укриття. І тільки чотири з них - правильно облаштоване: з двома виходами та вентиляцією. Тому в основному школи працюють дистанційно. Одна з яких - ліцей, де Павло Віктор навчає дітей фізики.
Різниця між цьогорічною школою і навчанням під час пандемії, каже, у двох моментах. Перший - запровадження електронного класного журналу, що зручно для вчителів, бо раніше їм доводилося бодай раз на тиждень приходити до школи і переносити оцінки в паперовий. Водночас таке запровадження безпечніше, адже росіяни цілять по закладах освіти.
Другий - частина учнів не може доєднатися до процесу синхронно з усіма.
"Дехто з дітей за межами країни, і паралельно з нашим ліцеєм вони навчаються у школі там, де мешкають. Тому ми записуємо уроки і потім завантажуємо їх в інтернет", - пояснює вчитель.
Досвід запису уроків пан Павло має неабиякий: на його професійному ютуб-каналі із заняттями з фізики уже близько мільйона підписників.
До дітей, які навчаються на дві школи, вимоги щодо домашнього і контрольних ті самі. Тільки в журналі їх не відмічають як відсутніх.
Навчання, каже, дається дітям нелегко. Особливо тим, хто за межами країни.
"Кількість учнів у класах не зменшилася, вона залишилася такою самою, бо ніхто не хоче відлучатися від ліцею. А ті, хто паралельно займаються у двох школах - вони самі вибрали собі такий шлях. Хоча наскільки мені відомо, у деяких країнах діти зобов'язані відвідувати школу", - розповідає вчитель.
Майже як у допандемічні часи. Як стартував навчальний рік у Львові
У Львові свої укриття мають більшість шкіл. Для тих учнів, які пішли до школи офлайн, майже нічого не змінилося - навчання за партами, як і в допандемічні часи. Крім тренувань, як реагувати на повітряну тривогу. Хоча в місті в перший тиждень школи вона лунала лише раз - перед початком уроків, розповідає Юлія, мама чотирикласника.
Про те, яким буде формат навчання, каже, не знали до середини серпня. Багато хто хвилювався за дітей, та й учителі були за онлайн, хоч школа має своє укриття і додаткове в сусідньому будинку - для старших класів. Та все ж вирішили вчитися очно.
"Перший дзвоник ми мали 29 серпня, потім два дні діти тренувались, як спускатися в укриття. 1-2 вересня не вчились, бо директор боявся провокацій. Усе решта спокійно, діти дуже раді, що повернулися до школи", - розповідає Юлія.
За вказівкою вчительки батьки спакували для дітей тривожні наплічники з теплим одягом, водою, снеками. Їх залишили у школі.
Деякі однокласники сина відлучилися від навчання на рік, бо вчаться за кордоном, розповідає Юлія. Частина учнів, яких батьки бояться відпускати в школу, лишилися на домашньому навчанні. Є в класі і діти внутрішньо переміщених осіб.
"Від себе скажу, що я дуже за офлайн-навчання, поки це можливо. Невідомо, скільки триватиме війна, тож якщо є змога вчитись офлайн - треба це робити. Діти не так сильно бояться тривог і ходити в укриття, бо вже звикли за пів року", - міркує Юлія.
***
На думку освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, оцінювати початок нового навчального року ще рано. Для розуміння ситуації, каже, має минути принаймні два тижні навчання. Тоді ж можна аналізувати і скарги, які надходять від учасників освітнього процесу.