Понад сотня зруйнованих росіянами шкіл. Як навчаються діти з Харкова
Школярі Харкова навчаються в основному дистанційно. Інакше небезпечно. Або й просто немає куди заводити дітей: від 24 лютого росіяни зруйнували у місті 113 шкіл.
В одній із таких працює Юлія Должанська, викладає дітям українську мову та літературу. Корпус їхньої школи постраждав від ворожої ракети: вибито вікна, зруйновано їдальню, ділиться вчителька.
Через це, а також оскільки багатьох дітей евакуювали з міста, школа пані Юлії запустила три освітні пакети: з уроками за розкладом для тих, хто в Україні, другий - із вечірнім розкладом для тих, хто за кордоном, та сімейний, коли учні самостійно опрацьовують матеріал і чотири рази на рік здаватимуть контрольні.
Так робочий день учительки ділиться на дві зміни: з 9:00 до 15:00 - уроки за першим освітнім пакетом, з 17:30 до 19:00 - за другим.
"Якщо в тій області, де перебуває дитина, тривога - вона відключається від уроку і прямує до укриття (за це відповідають батьки), потім можна переглянути урок у записі", - пояснює пані Юлія. Сама ж вона під час тривоги переходить з ноутбуком у коридор і продовжує заняття.
За учнями помічає збільшення інтересу та мотивації вчити українську мову та історію.
"Думаю, це пов’язано із самоідентифікацією себе як українців, у тому числі й за кордоном", - міркує вчителька.
Загалом, каже, працювати онлайн їй подобається. Утім не вистачає електронних підручників нового формату: не просто pdf-версії, а саме з інтерактивними завданнями. Через це доводиться створювати контент самостійно і ділитися ним на власній професійній сторінці в інстаграмі.
Навчання з-під окупації. Мелітополь
Школа, де працює Наталія Кідалова вчителькою англійської, української мови і літератури, з 25 лютого разом з містом Мелітополем перебуває в окупації. 60% учителів і дітей з міста виїхали.
Учні мають два варіанти, як долучитися до навчання: дистанційно або ж через єдину міську освітню платформу.
"Майже 14 000 дітей зараховано на дистанційну форму навчання за українською програмою не тільки з Мелітополя і Мелітопольського району, а й з інших тимчасово окупованих територій. Серед них є ті, хто не виїхав і має сміливість навчатися в українській школі", - пояснює вчителька.
На платформі є підручники, матеріали для уроків, у тому числі для тих дітей, які вчитимуться на екстернаті або сімейній формі навчання.
У їхній школі уроки починаються онлайн о 15-й годині. 1 вересня, каже вчителька, створювали листівки з побажаннями українським захисникам і захисницям, які потім роздрукували і відправили на фронт.
"Уроки сплановано за паралелями, тобто всі 5 класи мають, наприклад, математику першим уроком у вівторок. Це зумовлено тим, що не всі вчителі виїхали і можуть долучитися до активного викладання. Тривалість уроків зменшено до 20-30 хвилин, залежно від віку дітей", - пояснює вчителька.
На період воєнного стану в школі відмовилися від оцінювання учнів. Зворотний зв'язок діти отримують у вигляді порад і підтримки, зазначає пані Наталія.
"Оцінка в балах буде лише за семестр (за підсумками самооцінювання дітей і семестрової підсумкової роботи). Наші діти травмовані війною, переживають стреси й невизначеність, тому безпека, спокій і стійкий емоційний стан – це базові потреби, що мають бути задоволені", - пояснює вона.
Учителі стараються всіляко підтримувати дітей і вдосконалювати освітній процес, спираючись на нову реальність і на потреби учнів.
"За моїми спостереженнями, діти більше цікавляться українською мовою, історією, медіаграмотністю, прагнуть обговорювати контроверсійні питання", - ділиться пані Наталія.
Стрес і травматичний досвід також мали свій вплив, каже вчителька.
"Ми (і діти, і дорослі) потребуємо більше часу на звичні раніше речі, уповільнюємося, підвисаємо, не запам’ятовуємо, швидко втомлюємося. З іншого боку, спостерігаю за тим, що діти подорослішали, їхня поведінка якась більш усвідомлена, серйозна", - зазначає вона.
Зі свого боку додає, що підлаштовуватися під нову реальність допомагають віра в перемогу та ЗСУ, розуміння, що діти потребують найважливішого мінімуму навчального матеріалу, неформальне спілкування з колегами та взаємопідтримка, а також прогулянки для поповнення внутрішнього ресурсу.
З того, що хотілося б покращити - додати щоденні короткі мотиваційні зустрічі для всіх дітей школи. А також забезпечити всім, хто залишився на окупованих територіях, доступ до української освіти.
"Освіта має бути на часі завжди, особливо під час війни, війни за незалежність, війни цивілізаційної, війни з ворогом, який хоче не просто захопити країну, а знищити її на всіх рівнях", - пояснює пані Наталія.
Навчання під звуки тривоги. Одна з небагатьох шкіл Дніпра, яка працює офлайн
У Дніпрі за останній навчальний тиждень під час уроків повітряна тривога не лунала лише в п’ятницю, а так уроки доводилося зупиняти по декілька разів за день, розповідає Богдан Завидовський, учитель хімії приватної школи. Зазначимо, що всі комунальні у Дніпрі навчають дистанційно.
Хоч тривоги зазвичай тривають близько 15 хвилин, щодня учням доводиться спускатися в укриття.
"На мій подив, усі діти реагують спокійно і навіть у самому сховищі їм весело. Під час тривоги по школі лунає спокійним голосом: "Просимо зупинити навчальний процес і спуститися до сховища". Якщо тривога під час уроку - діти йдуть разом із вчителем, який проводить заняття. Якщо перерва чи обід - йдуть з куратором класу", - розповідає вчитель.
В укритті дітям є чим гратися. А деякі вчителі навіть пробують продовжити заняття.
"Якщо перші рази воно було трохи незвично для всіх - то зараз доволі спокійно, тихо, всі зайняті своїми справами", - ділиться пан Богдан.
На уроках учителі розповідають дітям, що відбувається і чому російським діячам культури не місце в шкільній програмі. 1 вересня почали зі згадок про жахливі події війни, ушанували хвилиною мовчання всіх загиблих за Україну. А також передивлялися відео з минулих років з радісними митями.
"На своїх уроках хімії на прикладі хімічних речовин, які горять - газ, вугілля - розповідаю, що через окупацію у нас є деякі проблеми в країні. Що їх можна було б вирішити, якби не заважала сусідня країна-агресор. Діти наші в курсі, що відбувається", - ділиться учитель.
Водночас, каже, помічає за дітьми втрату якості знань через дистанційку. Але зараз у класі менше учнів, бо частина або за кордоном, або батьки вирішили залишити їх удома, тому кожній дитині приділяється більше уваги, тож є шанс надолужити.
Як вийшли з канікул школярі в Києві
У Києві повітряних тривог було значно менше. А шкіл з укриттями - більше. За даними КМДА, 95% закладів працюють очно або в змішаному форматі.
В столичній школі, де навчається син Яни, навчання змішане: 10-12 дітей у класі, інші паралельно підключаються онлайн.
У розкладі занять майже без змін. Уроки тривають, як і раніше.
"Розклад занять сформували практично 1-2 вересня, бо кілька вчителів звільнилися 31 серпня і потрібно було знайти заміну. Наприклад, не було вчительки англійської, досі немає вчительки музики", - розповідає Яна.
Повітряна тривога, каже, за тиждень лунала раз, коли вона тільки завела сина на уроки.
"Дітей у цей час не можна забрати зі школи (і не можна приводити під час тривоги). Вони відразу спускаються в укриття. Це в них займає близько трьох хвилин. Усе організовано, ніхто не панікує. Багато хто звик до таких правил. У класі є хлопчик з Маріуполя, який практично два місяці жив з мамою у підвалі, доки змогли виїхати. Тобто діти все розуміють і чітко виконують усі інструкції", - розповідає Яна.
Харчування обіцяють організувати з 15 вересня. Але безоплатним воно буде тільки для пільгових категорій. Батьки першачків уже також платитимуть за обіди.
Син поверненням до школи задоволений. Яна організацією навчального процесу також.
"Спілкується нарешті з друзями, учитися в класі йому легше, навіть домашку встигає в школі робити. Загалом мінімум тричі за минулий тиждень казав після школи, що в нього був супердень", - ділиться мама чотирикласника.
Змішана форма й оренда класів. За якою системою працює школа в місті на Хмельниччині
Різні школи організували навчання по-різному, залежно від своїх можливостей, зазначає Наталія Уткіна, учителька початкових класів школи в місті Шепетівка, що на Хмельниччині.
Їхня школа, наприклад, поділила класи на зміни. Цей тиждень її другий клас навчався онлайн. З понеділка виходять за парти. А ті, хто ходив до школи цього тижня - йдуть на дистанційку. Лише перші класи незмінно навчаються очно.
Перший дзвоник також розділили - проводили заняття з безпеки та тренування, як спускатися в укриття, для однієї групи класів 1 вересня, для другої - 2 вересня.
Такий поділ через те, що школа велика, а укриття вміщає лише половину учнів - близько 500. Крім того, чотири кабінети здають під потреби іншої школи, яка не має сховища.
"Вони там помістили перші класи і розписали погодинні зміни. Наприклад, до 11-ї години - перші класи, далі середня школа. Так клас за класом до 16-ї години. Є також школи, які в садочках орендують приміщення, туди завезли свої парти, їхня прибиральниця приходить", - пояснює пані Наталія.
Усі її колеги вийшли на роботу, але, каже, в одній місцевій школі вчителька початкових класів залишилася за кордоном. Їй на заміну вийшла педагог, яка до цього пішла на пенсію.
"Складно організувати, щоб діти вчилися офлайн, а вчитель працював онлайн. Я уявила цю картину, що буде робитися в тому класі", - сміється вчителька.
Стосовно учнів, каже, були випадки, коли батькам довелося змінювати рішення про формат навчання і забирати заяви про дистанційку, бо діти наполягли, що хочуть до школи.
Досвід пандемії і навчання на дві школи. Як працюють освітні заклади Одеси
В Одесі менше учнів можуть сісти за парти. У місті лише 27% шкіл мають укриття. І тільки чотири з них - правильно облаштоване: з двома виходами та вентиляцією. Тому в основному школи працюють дистанційно. Одна з яких - ліцей, де Павло Віктор навчає дітей фізики.
Різниця між цьогорічною школою і навчанням під час пандемії, каже, у двох моментах. Перший - запровадження електронного класного журналу, що зручно для вчителів, бо раніше їм доводилося бодай раз на тиждень приходити до школи і переносити оцінки в паперовий. Водночас таке запровадження безпечніше, адже росіяни цілять по закладах освіти.
Другий - частина учнів не може доєднатися до процесу синхронно з усіма.
"Дехто з дітей за межами країни, і паралельно з нашим ліцеєм вони навчаються у школі там, де мешкають. Тому ми записуємо уроки і потім завантажуємо їх в інтернет", - пояснює вчитель.
Досвід запису уроків пан Павло має неабиякий: на його професійному ютуб-каналі із заняттями з фізики уже близько мільйона підписників.
До дітей, які навчаються на дві школи, вимоги щодо домашнього і контрольних ті самі. Тільки в журналі їх не відмічають як відсутніх.
Навчання, каже, дається дітям нелегко. Особливо тим, хто за межами країни.
"Кількість учнів у класах не зменшилася, вона залишилася такою самою, бо ніхто не хоче відлучатися від ліцею. А ті, хто паралельно займаються у двох школах - вони самі вибрали собі такий шлях. Хоча наскільки мені відомо, у деяких країнах діти зобов'язані відвідувати школу", - розповідає вчитель.
Майже як у допандемічні часи. Як стартував навчальний рік у Львові
У Львові свої укриття мають більшість шкіл. Для тих учнів, які пішли до школи офлайн, майже нічого не змінилося - навчання за партами, як і в допандемічні часи. Крім тренувань, як реагувати на повітряну тривогу. Хоча в місті в перший тиждень школи вона лунала лише раз - перед початком уроків, розповідає Юлія, мама чотирикласника.
Про те, яким буде формат навчання, каже, не знали до середини серпня. Багато хто хвилювався за дітей, та й учителі були за онлайн, хоч школа має своє укриття і додаткове в сусідньому будинку - для старших класів. Та все ж вирішили вчитися очно.
"Перший дзвоник ми мали 29 серпня, потім два дні діти тренувались, як спускатися в укриття. 1-2 вересня не вчились, бо директор боявся провокацій. Усе решта спокійно, діти дуже раді, що повернулися до школи", - розповідає Юлія.
За вказівкою вчительки батьки спакували для дітей тривожні наплічники з теплим одягом, водою, снеками. Їх залишили у школі.
Деякі однокласники сина відлучилися від навчання на рік, бо вчаться за кордоном, розповідає Юлія. Частина учнів, яких батьки бояться відпускати в школу, лишилися на домашньому навчанні. Є в класі і діти внутрішньо переміщених осіб.
"Від себе скажу, що я дуже за офлайн-навчання, поки це можливо. Невідомо, скільки триватиме війна, тож якщо є змога вчитись офлайн - треба це робити. Діти не так сильно бояться тривог і ходити в укриття, бо вже звикли за пів року", - міркує Юлія.
***
На думку освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, оцінювати початок нового навчального року ще рано. Для розуміння ситуації, каже, має минути принаймні два тижні навчання. Тоді ж можна аналізувати і скарги, які надходять від учасників освітнього процесу.