Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час першої Міжурядової конференції Україна-ЄС у Люксембурзі відзначила, що переговори про вступ України в Євросоюз є початком подальшого довгого шляху, пише "Інтерфакс-Україна".
"Вступ України до ЄС посилить Євросоюз як глобального гравця на міжнародній, політичній і торговельній арені", – відзначила Стефанішина.
На її сподівання, процес переговорів буде конструктивним і вступ України до ЄС захистить інтереси громадян країни.
"Україна вітає поліпшення методології вступу... Україна погоджується узгодити своє законодавство з Європою", – додає вона.
Також віцепрем'рка відзначила, що Україна підтверджує своє зобов'язання забезпечити добрі відносини з країнами-сусідами, зокрема, в питаннях національних меншин відповідно до стандартів ЄС. Зокрема, знайти порозуміння з Угорщиною щодо питання нацменшин.
"Ми віримо, що переговори про вступ відзначають історичний етап наших відносин, це початок подальшого довгого шляху, який ми пройдемо разом", – підсумувала вона.
- У Люксембурзі розпочалася перша Міжурядова конференція щодо вступу України в ЄС, яка дасть офіційний старт перемовинам про членство України в Європейському Союзі.
- Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна виконала всі вимоги для відкриття переговорів про вступ до ЄС.
Вступ України до ЄС: початок шляху
- Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу в лютому 2022, коли почалася повномасштабна війна.
- 23 червня 2022 Україна отримала статус кандидатки в члени Євросоюзу. Київ отримав від Брюсселя список необхідних для подальшої євроінтеграції семи реформ.
- 8 листопада 2023 Єврокомісія рекомендувала почати процес переговорів про вступ України до ЄС. ЄК вважала повністю успішними чотири з семи вимог: впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного суду України, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору, реформа медіагалузі – приведення українського законодавства у відповідність з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Натомість над боротьбою з корупцією, законодавством про нацменшини та зменшенням впливу олігархів ще слід було працювати.
- Політичне рішення про початок переговорів про вступ залежить від усіх 27 країн-членів Євросоюзу. Основною перешкодою була Угорщина, яка виступає проти приєднання України і натомість пропонує якусь угоду про співпрацю. Проросійський прем'єр Словаччини Роберт Фіцо казав, що не вважає Україну готовою до вступу, але пообіцяв не перешкоджати початку переговорів. Наразі Угорщина обіцяла не блокувати вступу України.
- Президент України Володимир Зеленський говорив, що якщо Єврорада не ухвалить рішення про переговори, то це означатиме вплив на це президента Росії: "вони почали працювати з країнами, не тільки Європи, на багатьох континентах, і тиснути на них. Тому якщо не буде позитивного результату, то питання не в плані Б. У нас є лише один план – це вибір нашого народу бути в ЄС. Тому якщо не буде там позитиву, це буде говорити про те, що Путін наклав вето на це рішення. Ось про що це буде говорити, мені так здається".
- Зрештою в грудні 2023 Єврорада дозволила запустити процес перемовин про вступ із Україною. Таке ж рішення ухвалили щодо Молдови, а Грузію зробили кандидаткою на вступ. Щоправда, європейські прагнення цієї країни під загрозою у зв'язку з ухваленням закону про "іноагентів".