Протягом тисячоліть у світі склалася концепція, що переможців не судять, каже міністр юстиції Денис Малюська, та Україна намагається відходити від неї уже зараз, під час війни, і розбила низку механізмів, щоб притягнути російських воєнних злочинців до відповідальності. Можливо, не всі вони будуть дієві, зазначає міністр, але що більш їх буде, то більше ми матимемо козирів у разі переговорів.
Заморожені активи
Частину завданих Російською Федерацією збитків можна компенсувати ще до кінця війни й безвідносно до того, як вона закінчиться, вважає міністр юстиції.
«Є кошти Російської Федерації, заморожені за кордоном, суверенні в першу чергу, однак є й кошти державних компаній, російських олігархів (порівняно із суверенними російськими коштами це дуже невелика частина). Відповідно, ми працюємо над тим, щоб заморожені кошти Російської Федерації потрапили до України — або громадянам, або юридичним особам, уряду, місцевому суверенному департаменту, які постраждали внаслідок війни», — розповів Денис Малюська.
За його словами, відповідне рішення мають ухвалити в червні на саміті очільників держав G7 в Італії.
«Найімовірніше, це буде політичне рішення. Можливо, воно буде не кінцевим, а перехідним. Перший крок зроблять щодо доходів від російських активів — передати їх в інтересах України чи якимось іншим чином використати. Чи секвеструвати доходи через цінні папери на енну кількість років уперед і виплатити ці прибутки вже зараз, передавши нам кошти від прибутків, які будуть отримані протягом наступних 10, 20, 30 років», — додав міністр.
Він зазначив, Україна не відмовляється від ідеї повної конфіскації активів і наполягатиме на цьому надалі.
«Точно можна сказати, що вже протягом найближчих місяців російські гроші почнуть працювати на Україну. Тобто якась частина справедливості економічної, хай і невеличка, але буде досягнута, не очікуючи закінчення війни», — зазначив очільник Мін’юсту.
Міжнародний реєстр збитків
Міжнародний реєстр збитків запрацював 2 квітня на основі резолюції Генасамблеї ООН. Відтепер українці, чиє майно зруйноване чи постраждало від російської агресії, можуть подавати туди заявку. У перші дні їх була більш ніж тисяча, каже народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов. А очікують сотень тисяч, додав він, оскільки в національній системі зареєструвалися понад 600 тисяч осіб.
Проблема реєстрів у тому, зазначив бізнесмен, голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі, що всі вони розраховані тільки на фізичних осіб.
«Як людина, яка зі збитками й несправедливістю війни стикнулася трішки раніше, ніж уся країна, — ще у 2014 році, коли в Луганську, Донецьку ми втратили все, починаючи від житла, закінчуючи підприємствами (Ігор Ліскі з Луганська. — Ред.), знаю, що досі немає юридичного рішення про якісь компенсації за втрачене, зруйноване, захоплене майно», — зазначив він. У 2022 році дві російські ракети зруйнували його підприємство на 70 %, сказав бізнесмен, і досі незрозуміло, яким шляхом це фіксувати, куди звертатись, який можливий юридичний шлях для фіксації і компенсації.
Коментуючи це, міністр юстиції Денис Малюська наголосив, що найближчими місяцями міжнародний реєстр збитків відкриється й для бізнесу. Точна дата поки що невідома, ще багато «технічної роботи».
«Реєстр відкривають поетапно. Відкрили першою житлову нерухомість, тому що в нас є український реєстр, де ці дані зібрані, відповідно, подача заявок і розуміння, що подавати, дуже спрощені», — розповів міністр. Він порадив максимально збирати докази знищення майна, залучати до справи судового експерта, оцінника, який визначить і зафіксує розмір збитків.
Денис Маслов при цьому додав, що наразі українці можуть розраховувати на компенсації лише теоретично й невідомо коли. Для цього Рада Європи повинна створити компенсаційну комісію, яка розглядатиме такі вимоги й визначатиме розмір збитків і пріоритетність їх виплати. Та вже зрозуміло, відзначає нардеп, що заморожених активів на виплати компенсацій не вистачить.
«Давайте дивитися правді в очі. У нас заморожених активів, за різними оцінками, 280–300 мільярдів. Ніхто навіть конкретної цифри не скаже. Нам мають виділити понаднормові доходи від активів і оподаткування — 3,5 мільярди, які в першу чергу — 90 % — будуть іти на оборону. У нас зруйновано об'єктів інфраструктури, у тому числі житлових будинків, близько 150 тисяч. Це колосальна сума. Думаю, навіть тих 300 мільярдів може не вистачити.
Але ми ж маємо не забувати, що насправді найбільше зло — це шкода життю й здоров’ю людей. І якщо взагалі можна говорити про відшкодування збитків за вбивство чи каліцтво особи, зважаючи на те, скільки вже їх було, можу точно стверджувати, що жодних заморожених грошей РФ не вистачить», — акцентував очільник комітету з питань правової політики.
Бізнесу, сказав міністр юстиції Денис Малюська, й узагалі не варто розраховувати на матеріальні компенсації, якщо ми не отримаємо доступу до суверенних активів РФ або не виграємо війни повноцінно на наших умовах.
Натомість Ігор Ліскі зауважив, що питання фіксації та компенсацій збитків бізнесу — це передусім не про гроші, а про ставлення держави.
«Щоб не було такого, що держава піклується про мости, школи, госпіталі, лікарні, по суті будівлі, і забуває про своїх громадян. У першу чергу — громадяни, у першу чергу — підприємці, це формує довіру до держави.
Навіть якщо не буде фізичних компенсацій чи вони будуть сьомою-десятою чергою, чи у вигляді пільг чи інших умов, важлива принциповість цього рішення щодо тих, хто ризикує щось будувати і створювати в країні... Оце ставлення дуже важливе, тому що воно і формує ставлення до своєї землі, до своєї країни, до цього паспорта, до цього прапора. І це дуже сильно пов'язано зі справедливістю», — зазначив Ліскі.
Санкції проти РФ
Санкцій проти Росії запровадили безпрецедентно багато, звернув увагу радник голови Офісу Президента Владислав Власюк, більше, ніж проти Північної Кореї та Ірану, які десятиліттями живуть з обмеженнями. Проблема в тому, що санкцій проти Росії не визнає ООН, а це дозволяє, наприклад, Індії купувати російську нафту, а Китаю — постачати росіянам мікроелектроніку.
Попри це, зазначає Власюк, 40+ країн дотримуються санкційних обмежень. А російська агресія зробила Україну значно вагомішою в багатьох питаннях світової політики — ми надали 40 % інформації, доказів і рекомендацій до останніх санкційних пакетів.
Завдяки санкційним обмеженням Росія втрачає 170 млрд, підкреслив представник ОП, зростання ВВП у РФ становить 2–3 % (і це тому, що хороша світова кон'юнктура цін на нафту), Газпром став збитковим, а цілі галузі: авіабудування, деревообробка, окремі шматки нафтопереробки, машинобудування, де основним ринком був Європейський Союз, — просто зникли.
«Імперська російська величавість дуже сильно страждає в ті моменти, коли росіянам доводиться уклінно просити навіть не Китай, не Емірати, а інші країни в тому регіоні допомогти щось купити, постачити або провести якусь відповідну транзакцію навіть не в юанях, а в третіх, четвертих валютах. Це те, де Росія опинилася в контексті світової економіки за наслідками свого цивілізаційного вибору. Там зараз немає інвестицій», — пояснив Власюк.
Утім констатував: Росія все ще дуже багато заробляє на нафті.
«Різниця в заробітку від експорту сирої нафти за лютий була 10 мільярдів, за березень — 17, за квітень — 17. Тобто плюс 7 мільярдів, тому що вони знову пристосувалися до нафтових санкцій. І ми про це говоримо, нас чують, побачимо», — сказав радник Андрія Єрмака.
До того ж європейські компанії, які залишаються на російському ринку, сплачують шалені податки. Європейські банки заплатили в РФ 800 мільйонів євро податків за попередній рік, що вдвічі більше, ніж у будь-який інший рік, заявив Власюк.
Водночас акцентував: накладені на Росію санкції спровокували серйозний зсув у багатьох економічних процесах. Приміром, країни Центральної Азії отримують неймовірні прибутки. Відбувається перенаправлення економічних і торговельних потоків.
«Це такий струс, який відбувся і продовжує відбуватися. І повірте, наша позиція та позиція багатьох партнерів: санкцій мало, санкцій буде більше й більше», — зауважив радник Єрмака.
Проте досить часто партнери отримують запити на зняття санкцій з Росії, і найчастіше з ініціативи угорців і австрійців, уточнив Власюк.
«Добре, що ми залучені до можливості санкціонувати когось конкретного або отримувати санкції на комусь. Це рідко стає публічним, але досить часто до нас по допомогу звертаються партнери, зокрема, Великобританія, Євросоюз: їм надходять листи скасувати санкції, які вони утримують, а їм не вистачає доказів, тоді ми допомагаємо — і ці санкції встоюють... Та рано чи пізно питання зняття санкцій і умов, на яких їх зніматимуть, постане. Це питання часу», — резюмував він.
Спецтрибунал щодо Росії
Спецтрибунал щодо злочину агресії — єдиний механізм притягнути до відповідальності, покарати представників вищого політичного та військового керівництва Росії за планування, початок і ведення агресивної війни проти України, зазначив посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Україн Антон Кориневич.
Але його створення ускладнене тим, що йдеться про інституцію, якої не існувало майже 80 років, а Нюрнберзький і Токійський військові трибунали, які судили найвищих представників політично-військового керівництва держави-агресора, ніколи зі злочином агресії не працювали.
«Тому важливо створити дійсно успішний кейс і розвинути цей трибунал. Дуже важливо, що рух цим треком — це не тільки дискусії, не тільки розмови, а вже й конкретна робота, конкретні результати, які ми сьогодні можемо відчути», — пояснив посол з особливих доручень МЗС.
За його словами, з липня 2023 року в Гаазі працює Міжнародний центр з кримінального переслідування зі злочину агресії проти України (ICPA).
«Це перша міжнародна ініціатива розслідування злочину агресії після Другої світової війни. І сьогодні в Гаазі на базі Євроюсту щомісяця збираються понад 20 прокурорів і слідчих з декількох держав світу, у тому числі з України, США, Польщі, країн Балтії, опрацьовують спільну рамку розслідування злочину агресії», — зауважив Кориневич. Цей центр напрацює матеріали, які мають використати в суді.
«У нас є Core Group — 40 держав, декілька міжнародних організацій, які зустрічалися минулого тижня у Вільнюсі, і ми вже бачимо рамку, як можна створити трибунал... Тепер важливо наповнити це все правовим змістом. Напрацювати основу — проєкт статуту трибуналу, який буде задовольняти нас як громадян України в нашому прагненні до відповідальності і який у тому числі підтримують наші ключові міжнародні партнери», — розповів посол МЗС, зазначивши, що це вже відчутні проміжні результати.
Допомога інших країн у кримінальному переслідуванні
Кримінальний блок, за словами Дениса Малюськи, має багато складових і в національній, міжнародній, і в юрисдикціях наших союзників і партнерів.
«Це і діяльність Міжнародного кримінального суду. І так само ордер на арешт Путіна. Величезний крок уперед. Шалений. Радикальність і крутість якого, щоправда, може бути знівельована, якщо МКС видасть якийсь ордер щодо очільників Ізраїлю. Тоді вийде іміджево трошки не так гарно, як має вигляд зараз... Поки що президент країни — постійного члена Радбезу ООН у розшуку. Прекрасний, фантастичний результат. Він вкрай обмежений у своєму пересуванні й має досить негативні перспективи», — заявив Малюська.
На думку засновниці Лабораторії журналістики суспільного інтересу і The Reckoning Projec Наталії Гуменюк, Україна має залучити партнерів до спільного розслідування скоєних Росією воєнних злочинів, бо їхня кількість — близько 130 тисяч, зафіксованих Генеральною прокуратурою, сказала вона — просто не залишає шансів робити це своїми силами.
При цьому Наталія Гуменюк розповіла деталі резонансного кейсу — позову українця до росіян, від яких зазнав тортур, до аргентинського суду.
«Ми подали позов до Федерального суду Аргентини, бо ця країна, по-перше, має відповідне законодавство. По-друге, завдяки судам над хунтами (найбільший після Нюрнберзького процес) має досвід розслідувати злочини, не просто щодо катувань, а катувань електрострумом», — повідомила Наталія Гуменюк. Крім того, Аргентина має повагу в міжнародній юстиції.
І ця справа, наголосила журналістка, дає можливість показати росіянам, що їх хапатимуть де завгодно.
«Зараз понад 90 країн мають безвізовий режим з Росією. У Латинській Америці вони почувають себе доволі вільно. І те, що на території, яку вони вважають своєю, щось подібне може бути, важливо, бо вони поки що не знають, проти кого пред'явлене звинувачення», — відзначила Гуменюк.
Цей кейс, додала вона, значущий і для Аргентини, яка, не маючи фінансових ресурсів, може по-своєму допомагати Україні. І для чоловіка з України — позивача, оскільки він спілкувався в Аргентині з потерпілими, які свого часу пережили катування, і зрозумів, наскільки важливо в таких справах гуртуватися.
Кожен злочин, вчинений росіянами, слід зафіксувати, вважає Наталія Гуменюк, бо якщо не відкривають провадження — можливий інший злочин, злочин заперечення, коли казатимуть, що цього не було. Очевидно, у всіх справах вироків не буде, багато де для покарання не вистачатиме доказової бази, а це означає, що повної справедливості не буде ніколи, але її, однак, треба прагнути. І інші країни могли б у цьому допомогти.
Крім того, зазначив міністр юстиції Денис Малюська, «що більше ми зараз накопаємо, що більше палиць у колеса повставляємо Російській Федерації, то ліпше нам буде потім».
«Що більше санкцій, що більше обмежень, що більше заморожених активів, що більше кримінальних проваджень і позовів, то більше козирів у нас в рукаві, щоб хоча б про щось торгуватися. Якщо в нас цього немає — тоді гра в одні ворота: здалися, руки підняли, вчимо гімн Російської Федерації та віршики російською мовою. Іншого варіанта немає», — переконаний Малюська.
Цей матеріал можна прочитати англійською.