Представники робочої групи Верховної Ради з врегулювання конституційної кризи підбили підсумки роботи та представили законопроєкт про конституційну процедуру.
Про це повідомляється на сайті парламенту.
Голова групи, керівник Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що було розглянуто три блоки питань і напрацьовано чотири законопроєкти.
"Перший законопроєкт стосується відновлення відповідальності за недостовірне декларування. Другий законопроєкт – щодо відновлення повноважень НАЗК, який минулого тижня також проголосували. Зараз ми представляємо третій законопроєкт, що стосується удосконалення діяльності Конституційного Суду, так званий закон про конституційну процедуру", - пояснив Монастирський.
За його словами, також вдалося напрацювати рішення щодо оперативного та компромісного врегулювання конституційної кризи.
Заступниця голови групи, постійний представник Ради у КСУ Ольга Совгиря, зауважила, що законопроєкт про конституційну процедуру сьогодні було зареєстровано №4533. Його підтримала більшість депутатських фракцій.
"Цей законопроєкт - своєрідний кодекс конституційного судочинства. Він досить об’ємний та нараховує понад 60 сторінок. Законопроєкт закладає таку модель: на першому місці була і залишається Конституція України, далі буде Закон про конституційну процедуру. Окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні Регламенту КСУ. Така модель регулювання діяльності КСУ повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, які були висловлені 11-12 грудня2, - повідомила Совгиря.
Вона розповіла про ключові засади законопроєкту. Зокрема, документом пропонується, щоб КСУ ухвалював рішення двома третинами від свого складу, це - 12 суддів КСУ. Зараз рішення приймають 10 суддів. Передбачено, якщо у процесі розгляду справи суддя заявляє про відвід, то встановлюється, що кількість голосів може бути зменшена, але не менше 10 суддів мають проголосувати за відповідне рішення.
Також передбачається, що КСУ розглядатиме справи, як правило, за усною формою провадження. "Це важливо і на цьому наголошує Венеціанська Комісія, оскільки це дозволить забезпечити прозорість і відкритість його діяльності», - зазначила заступниця голови Робочої групи.
Совгиря додала, що наразі порядок денний фактично формується у ручному режимі.
"Станом на сьогодні є справи, до яких КСУ не повертався понад півроку. Є такі, що слухаються 5-6 років. Це зокрема, справа про люстрацію. Уже є рішення Європейського суду з прав людини з цього питання. Однак, досі КСУ не може винести рішення щодо нього", - нагадала вона.
Тому Робоча група пропонує, щоб на формування порядку денного могли впливати не лише голова, але й судді КСУ, а справи з певною періодичністю обов’язково мають включатися до порядку денного і слухатися судом.
Також серед новел законопроєкту - запровадження автоматизованого реєстру актів КСУ та автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами. Зараз це відбувається також у ручному режимі. Крім того, неврегульованим є питання реєстрації та оприлюднення актів КСУ. Совгиря зазначила, що термін у 10 днів для отримання процесуального документу - дуже великий. Тому пропонується, щоб усі акти вносилися у реєстр актів КСУ в день ухвалення. Цей реєстр також має бути автоматизованим.
За словами голови Монастирського, Верховна Рада розгляне законопроєкт наступного року.
Нагадаємо, законопроєкт №4533 - це один із законопроєктів, розроблених міжфракційною групою для врегулювання конституційної кризи, викликаною рішенням КСУ.
15 грудня парламент повернув повноваження НАЗК, ухваливши законопроєкт №4470, який відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких Конституційний суд не навів правової позиції щодо їх неконституційності.
Також Рада ухвалила законопроєкт щодо антикорупційного контролю НАЗК за суддями і суддями КСУ.