Соня Кошкіна: Ви стали другим генеральним директором «Укроборонпрому» за час президентства Зеленського. Знаю, що переговори тривали достатньо довго.
Насправді розмови про моє можливе повернення до Києва йшли доволі давно, але конкретну пропозицію щодо «Укроборонпрому» президент озвучив на початку грудня. Я відповів, що він головнокомандувач, я в його команді, тому прийму будь-яку пропозицію.
С.К.: Які завдання поставив президент?
Він озвучив, що очікує реформування «Укроборонпрому» в холдингові структури з корпоративним управлінням.
С.К.: Якщо не помиляюся, те саме завдання ставили і попереднім керівникам.
Мені складно сказати, що саме озвучували попереднім керівникам.
С.К.: Вони говорили про це після призначення. На своїй першій пресконференції в ролі керівника «Укроборонпрому» ви сказали, що концепція реформування є попередньою і потребує розгляду, обговорення і затвердження.
Ба більше, я попросив президента, а після цього й секретаря РНБО, щоб питання трансформації «Укроборонпрому» обговорили на засіданні РНБО. І саме там концепція має бути затверджена. Адже концерн – дуже важлива підгалузь оборонно-промислового комплексу, він є стратегічно важливим для національної безпеки.
Сама концепція дійсно є попередньою, доки не з’явиться нормативний акт, який чітко затверджував би, що саме це треба. Понад те, насправді для реалізації цього потрібні і зміни в законодавстві.
Олег Базар: Потрібно змінити Закон «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та ухвалити новий – «Про корпоратизацію підприємств ОПК».
Абсолютно. Для цього і важливо, щоб дорожня карта трансформації «Укроборонпрому» була розглянута на РНБО, рішення якого впроваджуються указом президента. Ну і, звичайно, дуже важливо, щоб була політична воля народних депутатів схвалити законопроєкти, які потрібні для цієї трансформації.
О.Б.: На РНБО мала б розглядатися саме концепція реформування «Укроборонпрому» чи оборонна реформа загалом?
Мені важливо, щоб РНБО розглянула дорожню карту трансформації «Укроборонпрому». Хоча я усвідомлюю необхідність розгляду стратегії оборонно-промислового комплексу як цілої галузі, яка є дуже важливою для сектору національної безпеки.
О.Б.: Ви стали генеральним директором на етапі, коли попереднє керівництво представило свою концепцію реформування концерну. Віцепрем’єр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський також має своє бачення реформування. Ви будете базуватися на їхніх напрацюваннях чи робитимете свою концепцію?
Ми обговорили концепцію з президентом, і для мене важливо її реалізувати.
О.Б.: Чию саме концепцію?
Я вважаю, що є концепція президента Зеленського і ми є командою президента Зеленського.
С.К.: Ще 20 травня президент Зеленський говорив, що у нас повністю готова реформа «Укроборонпрому». Минуло немало часу. Чому ви знову на етапі обговорення і погодження?
Концепція, яку я мав честь презентувати, дійсно напрацьовувалась упродовж багатьох місяців. І я мав можливість її обговорити і з президентом, і з віцепрем’єром. І це якраз результати напрацювання тієї концепції, яка тепер має бути реалізована через зміни до законодавства.
С.К.: Якщо вона була готова ще у травні, то чому досі не почалась її реалізація?
Чому вона не була реалізована, це питання не до мене.
С.К.: Скільки часу ви даєте собі, щоб показати перші результати?
До дев’яти місяців мають бути перші результати.
С.К.: Які саме?
Ухвалення необхідних нормативних актів і управлінських рішень про створення цих холдингів, які я мав можливість презентувати минулого тижня.
Паралельно з цим, безумовно, має бути виконання тих завдань, які визначаються Державним оборонним замовленням, для забезпечення озброєння і військовою технікою Збройних сил України.
О.Б.: Кінцевий термін реалізації цієї концепції?
Кінцевий термін реалізації цієї концепції буде визначений у дорожній карті, яку, я сподіваюсь, затвердить РНБО.
С.К.: Олег Уруський нам в інтерв’ю казав, що є вже затверджена концепція.
Я не бачив концепції, затвердженої міністерством, ба більше, міністерство формує політику.
О.Б.: Є ж концепція попереднього керівництва «Укроборонпрому», так?
Іще раз, я вважаю, що в нас є єдина концепція, яка є концепцією і «Укроборонпрому» і Міністерства стратегічних галузей, і уряду, і президента України. Саме тому я вважаю, що її важливо розглянути і затвердити рішенням РНБО для того, щоб у подальшому не було ніяких дискусій навколо того, хто який етап забезпечує для того, щоб досягнути цільової моделі. І я б говорив, що це концепція президента України.
О.Б.: Ця концепція чимось принципово відрізняється від моделі, яку пропонує…
Дивіться, я бачив кілька моделей. Попередньо я читав моделі, які передбачали створення кластерів, я читав інші речі, які розроблялись у попередні періоди. На сьогодні є чітка позиція щодо двох холдингів: «Оборонні системи» і «Аерокосмічний холдинг».
О.Б.: Згідно з концепцією Олега Уруського, холдингів має бути більше.
Ні. І ми про це говорили з Олегом Семеновичем. Ба більше, хочу ще раз підкреслити, тому що багато запитань ставлять, чи є конфлікт між мною і Олегом Семеновичем. Ми з Олегом Семеновичем познайомилися цього року під час його візитів у Херсонську область, і я вважаю, що ми працюємо над одним завданням реформування «Укроборонпрому», він – як віцепрем’єр, який відповідає за формування політики. Я – як менеджер «Укроборонпрому», який відповідає за трансформацію концерну. Саме тому в нас збігається позиція щодо того, яким має бути майбутнє нових холдингів.
О.Б.: На пресконференції з нагоди вашого призначення Олексій Арестович, який вас представляв, заявив, що допомагатиме порозумінню між вами і Уруським. Якщо потрібно налагоджувати комунікацію, отже, якийсь конфлікт є?
Уже не потрібно.
О.Б.: Не потрібно?
Ми з Олегом Семеновичем регулярно спілкуємось, і, повторюся, ми є однією командою президента, який поставив чітке завдання трансформації «Укроборонпрому».
О.Б.: Чому саме Арестович вас представляв?
Тому що він визначений не лише радником керівника Офісу президента, а й людиною, яка відповідає за комунікації, в тому числі в секторі нацбезпеки.
О.Б.: Немає такої посади «Людина, яка відповідає за комунікації в секторі нацбезпеки».
Це не посада, це завдання, яке поставлено.
С.К.: Володимир Горбулін дав своє благословення вам на цю посаду?
Я поки що не знайомий з Горбуліним, на жаль. Я очікую, що найближчим часом ми зустрінемося (бесіда відбувалася до призначення Горбуліна очільником Спостережної ради концерну, – LB.ua).
"Наступного року «Укроборонпром» як державний концерн має зникнути"
О.Б.: 18 листопада тогочасне керівництво «Укроборонпрому» виступило із заявою, в якій висловило стурбованість згортанням реформ у оборонній галузі.
Ви, напевно, знаєте про те, що минулого тижня була колонка Мустафи Найєма, який сказав про те, що ми маємо намір працювати однією командою для реалізації реформ. Наше завдання: виконати ту мету реформи, яка доручена президентом України. Озвучена була мені під час пропозиції очолити «Укроборонпром».
О.Б.: Менеджмент концерну залишиться?
Цього тижня ми говоримо про бізнес-процеси всередині концерну в цілому, наступного тижня я буду заслуховувати кожного керівника і по кожному буду ухвалювати рішення відповідно до тих результатів, які були досягнуті, і тих бачень майбутнього, які в кожного керівника структурного підрозділу «Укроборонпрому» є. За підсумками буду ухвалювати відповідні рішення, не виходячи з особистих симпатій чи антипатій, а з професійних якостей. Я звик працювати з професіоналами.
О.Б.: Це той аудит, про який ви казали?
Ні, аудит – це інше. Я сподіваюся, що аудит буде розглянутий найближчим часом на засіданні наглядової ради. Якраз аудит допоможе нам оцінити стан у концерні і на підприємствах концерну для того, щоб спланувати подальші кроки з реформування «Укроборонпрому».
О.Б.: На початку грудня відбулись обшуки в Морозова. Це теж частина аудиту?
Я теж про це чув із засобів масової інформації.
О.Б.: Вам невідомо, чи це правда?
Ні, те, що були обшуки – це, очевидно, правда. Мета цих обшуків і суть справ, за якими відбувалися обшуки, мені невідомі.
С.К.: Розкажіть, будь ласка, про послідовність дій. Спочатку потрібне засідання РНБО, потім – законодавчі зміни. Що далі?
Зараз ми рухаємося у двох напрямах, навіть у трьох. Перший – це підготовка пропозицій для можливого засідання пропозицій РНБО, другий – це робота над законодавчими змінами, зокрема над прийняттям важливого закону про корпоратизацію “Укроборонпрому”. І з цього приводу в нас була дискусія на профільному комітеті (парламенту, – LB.ua) минулого тижня, і сьогодні я також говорив з депутатами профільного комітету для того, щоб цей закон усе ж таки почав рухатися. Тому що без цих змін до законодавства трансформація концерну значно ускладнюється, якщо не стає майже неможливою. Ну і, безумовно, робота з наглядовою радою щодо рішень, які потрібно ухвалити на рівні концерну.
С.К.: Ряд експертів, з якими ми спілкувалися у процесі підготовки до інтерв’ю, висловлювали побоювання, що дроблення «Укроборонпрому» на холдинги матиме негативні наслідки.
Я не говорив би про децентралізацію, навпаки, я говорив би про укрупнення. Якщо на сьогоднішній день в «Укроборонпромі» працює 137 підприємств, то планується, що буде створено холдинг «Оборонні системи України», до якого мають увійти 65 підприємств, і «Аерокосмічний холдинг», у якому будуть три великі підхолдинги: авіабудування, аерокосмічні компоненти і космічні системи. І якраз така система корпоративного управління зменшує всі корупційні ризики і дозволить перетворити «Укроборонпром» на дуже дієву систему забезпечення Збройних сил якісним озброєнням, військовою технікою і сучасними розробками.
О.Б.: Олег Уруський пропонує, щоб «Аерокосмічний холдинг» був створений уже, до ухвалення закону про корпоратизацію «Укроборонпрому», і за його логікою, цей холдинг має бути виведеним зі структури концерну.
Я, власне, тому і пропоную всю цю дискусію провести на засіданні РНБО, тому що є плюси і мінуси кожного з таких рішень. І тому одна інтегральна дорожня карта трансформації «Укроборонпрому» дозволить зняти всі питання: коли які дії мають відбутись для того, щоб досягнути одного важливого результату – створення ефективної системи забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням.
О.Б.: Ви визначили дуже жорсткі дедлайни для змін.
Ми говоримо про те, що наступного року «Укроборонпром» як державний концерн має зникнути. Мають з’явитися нові системи. Буде перехідний етап у кожному разі, мають відбутись інвентаризації, аудити.
О.Б.: Проте зникнення «Укроборонпрому» – це ж не перший етап, а останній?
Є різні бачення того, з чого варто починати, і це так само має бути затверджено відповідними змінами до законодавства, тому що «Укроборонпром» сьогодні – це державний концерн, який створено на виконання окремого закону. І саме законодавча зміна дозволить трансформувати «Укроборонпром» в інші, на моє переконання, більш ефективні системи.
О.Б.: Останнім часом було чимало конфліктів між керівництвом «Укроборонпрому» та трудовими колективами підприємств концерну.
Я вважаю, що має бути якісна комунікація з трудовими колективами. Вони мають усвідомлювати, яке майбутнє їх очікує. Це дуже-дуже важливо. Ба більше, я вже побував із регіональними візитами у Харківський, Миколаївській і Херсонській областях, найближчим часом планую ще кілька регіональних візитів і зустрічі на підприємствах з людьми, які безпосередньо працюють на підприємствах «Укроборонпрому». Якщо люди усвідомлять, що в них є майбутнє в більш ефективній системі, вони поділятимуть необхідність створення такої системи.
О.Б.: Попередня концепція передбачала, що всі підприємства мають пройти процес корпоратизації, а вже після того об’єднання в холдинги.
Є дискусія навколо питання того, в якій послідовності мають відбуватися процеси, і є і плюси/мінуси кожного з цих процесів. І дійсно, треба прийняти рішення, яким саме шляхом варто трансформувати державні підприємства в акціонерні товариства, потім об’єднувати в холдинги і так далі. Саме тому я сподіваюсь на те, що на майданчику апарату РНБО ми відпрацюєм відповідні позиції для засідання РНБО, які затвердять відповідну покроковість трансформації «Укроборонпрому» і конкретних підприємств.
О.Б.: Чи буде ця трансформація передбачати більш розширені можливості для створення спільних підприємств з іноземними компаніями? Бо в нас у порядку денному спільні проєкти з Туреччиною, Великобританією.
Законопроєкт (про корпоратизацію, – LB.ua) дійсно передбачає поглиблення співпраці з нашими партнерами для створення більш сучасного, більш якісного, більш високотехнологічного озброєння спільно з країнами-партнерами. Ви щойно сказали і про Туреччину, і Великобританію. Мені відомо, що є напрацювання і з іншими країнами-партнерами, співпраця з якими (спільне виробництво чи інші речі) дозволили б нам виробляти озброєння і військову техніку і для потреб Збройних сил, і для зовнішніх ринків.
О.Б.: Олег Уруський сказав, що вже сформована група підприємств, які підуть на приватизацію. Можете назвати ці підприємства?
Ні, я поки що не можу сказати, які це підприємства, ба більше, ви знову повертаєте мене до того, що для того, щоб прийняти це рішення, потрібно нормативно його обґрунтувати й ухвалити. Тобто має відбутися розгляд на засіданні РНБО з чітким обґрунтуванням, чому ці підприємства, чому в такому порядку. І якщо навіть і має бути приватизація окремих підприємств, як каже Олег Семенович Уруський, то це має бути максимально прозора приватизація і кошти, які будуть отримані в результаті цієї приватизації, на мій погляд, мають бути спрямовані на модернізацію інших підприємств оборонно-промислового комплексу.
О.Б.: Тобто кошти мають залишитися, умовно кажучи, всередині структури?
Це моя позиція.
О.Б.: Ви підтримуєте ідею Уруського про створення державного фонду оборонної промисловості, куди мали б надходити кошти від приватизації підприємств оборонної галузі. Також він говорив про те, що у власність такого фонду має перейти група з 40 підприємств.
Я не бачив концепцію створення цього фонду. В окремих країнах такі фонди існують, і такі фонди можуть бути ефективними. Але конкретна концепція цього фонду, повторю, мені поки що невідома.
О.Б.: Питання щодо неймінгу. Хто придумує назви на кшталт «Високоточне озброєння»? Як ви будете просувати його на зовнішніх ринках? «Vysokotochne Ozbroyennia» чи там «High precision weapons»? І як його мають відрізняти від російських «Высокоточных комплексов»?
Це робоча версія, я думаю, що мають бути не неймінги, а бренди, які будуть мати впізнаваність на зовнішніх ринках.
О.Б.: Тобто «Антонов», «Луч»?
Наприклад. Це вже дуже відомі бреди. І я переконаний, що нові холдинги так само стануть брендами, які будуть впізнавані на зовнішніх ринках.
О.Б.: Олег Уруський є прихильником виведення спецекспортерів зі структури «Укроборонпрому». Чи ви підтримуєте цю ідею?
Ми говорили з цього приводу з Олегом Семеновичем і говорили всередині команди. Знову ж таки, питання, яке має свої плюси і мінуси. І на сьогоднішній день я так само, як і по керівниках «Укроборонпрому», планую провести аналіз спецекспортерів. Надалі, після того як буде ухвалене рішення про корпоратизацію, після того як зміниться законодавство, окремі підприємства зможуть отримувати ліцензії і бути спецекспортерами самостійно. На цьому етапі, на перехідному, це питання потребує додаткового узгодження.
О.Б.: Зараз грошима спецекспортерів нерідко латають якісь дірки в поточній діяльності «Укроборонпрому», наприклад, виплати боргів із зарплати на підприємствах концерну. Якщо спецекспортери будуть виведені, концерн позбудеться частини фінансових ресурсів.
Підприємства, які мають певні фінансові складнощі в силу багатьох причин, отримують підтримку з боку концерну. Те, де і як мають бути спецекспортери, – це питання якраз тієї дорожньої карти балансів «Укроборонпрому», яку, сподіваюсь, затвердить РНБО. Є плюси і мінуси в цих підходах, тому зараз ми працюємо над тим, щоб узгоджену дорожню карту запропонувати апарату РНБО для розгляду на засіданні.
О.Б.: Ви особисто є прихильником якої моделі?
Я вважаю, що в майбутньому підприємства, які випускають на експорт озброєння, мають отримати ліцензію і здійснювати свою діяльність самостійно.
О.Б.: А чинні спецекспортери, в яких є контракти, контакти?
Якщо чинні спецекспортери допомагають просувати на зовнішніх ринках у силу напрацьованих контактів, у силу досвіду участі в різних міжнародних заходах, виставках і так далі, вони можуть пропонувати свої послуги іншим підприємствам чи холдингам.
О.Б.: Чи повинні вони бути в структурі холдингів, які постануть на місці «Укроборонпрому»?
Повторюсь, є плюси і мінуси того чи іншого.
О.Б.: А ваша особиста позиція?
Моя особиста позиція, що в майбутньому підприємства мають отримати ліцензію, здійснювати зовнішню економічну діяльність самостійно.
О.Б.: На своїй пресконференції ви заявили, що є проблеми з ДОЗ-2020.
Я заявив про те, що питання виконання ДОЗ-2020 має бути розглянуто на профільному комітеті. І я це питання порушував і планую, хотів би, щоб депутати розглянули це питання, тому що сьогодні, навіть в перший свій робочий день, мій аналіз виконання ДОЗ підприємствами «Укроборонпрому» є достатньо позитивним.
Я планую у найближчі кілька тижнів підбити підсумки 11 місяців роботи «Укроборонпрому» і з цього приводу провести окрему пресконференцію з показниками роботи концерну (відбулася учора, – LB.ua).
О.Б.: Як ви оцінюєте ефективність співпраці Збройних сил України і концерну? Наскільки підприємства оборонно-промислового комплексу добре розуміють запити Збройних сил України, і наскільки Збройні сили здатні сформулювати чітке бачення – щоб оборонники розуміли, куди потрібно рухатись?
Це якраз питання Державного оборонного замовлення, про яке ми щойно говорили. Тому що державне оборонне замовлення формується в стінах Генерального штабу, Міністерства оборони і в подальшому проходить цілу низку погоджень і затверджень. Я вважаю, що важливим з боку «Укроборонпрому» є інформування Міністерства оборони і Генерального штабу про новітні розробки, а з боку Міноборони і Генерального штабу – формування замовлення, яке в подальшому виконує концерн. Це спільна командна робота на виконання тих рішень, які потрібні для посилення оборонної здатності нашої держави.
О.Б.: Україна ухвалила рішення прийняти на озброєння комплекси «Нептун» і «Вільха». При цьому начальник генерального штабу Руслан Хомчак буквально днями заявив, що до кінця 2021 року Збройні сили, ймовірно, отримають лише один дивізіон «Нептуна», хоч потрібно щонайменше п’ять. У самому КБ «Луч» (виготовляє комплекси «Нептун», – LB.ua) заявили, що оборонне відомство готове профінансувати «Нептун» на 10%, тоді як підприємству потрібно хоча б 50% для того, щоб розпочати повноцінну роботу над проєктом.
Це якраз аналіз того державного оборонного замовлення, про який ми з вами вже згадували. Я цей аналіз проводжу і саме тому, що це є на перетині кількох міністерств, відомств і підприємств, його варто обговорювати на майданчику, скажімо, профільного комітету Верховної Ради, можливо, навіть у закритому форматі.
О.Б.: Зараз концерн на 60-70% працює на експорт. При тому що в нас дійсно величезна проблема з переозброєнням Збройних сил України. Чи є це серед ваших завдань - виправити цей дисбаланс, чи ви не вважаєте, що це дисбаланс?
Я вважаю, що своєчасне і якісне забезпечення озброєння військовою технікою Збройних сил – це головне завдання «Укроборонпрому». Але просування продукції підприємств «Укроборонпрому» на зовнішніх ринках теж є дуже важливим завданням. Тому що це і валютна виручка, і багато інших важливих складових для розвитку економіки.
О.Б.: Останнє питання. Коли «Укроборонпром» зникне, де ви себе бачите?
Багато разів на нього відповідав. Відповідав на нього востаннє тиждень тому. Я – член команди Володимира Зеленського. Де Володимир Зеленський визначить моє місце роботи, там я і готовий служити Українській державі і народу.
