Впровадження верифікації пацієнтів переносили тричі, розповідає Наталія Гусак, але без цього ніяк — відсутність якісних даних унеможливлює впровадження будь-яких якісних змін.
«Першу програму медичних гарантій неможливо було правильно сформувати, тому що форма 20-та чи 12-та (форми звітності для медичних закладів. — Ред.) були такою творчою річчю, яка не давала можливості сказати, який в нас попит на медичні послуги, скільки людей їх отримують. Для того, щоб на восьмому році реформи не перетворювати електронну систему охорони здоров'я — центральну базу даних — на ще один творчий проєкт, і були впроваджені верифікації. На старті реформи ми говорили, що система перебудовується так, що ми — як закупівельник медичних послуг — сплачуємо за реальні послуги і за реальних пацієнтів», — заявила очільниця НСЗУ.
Окрім того, чітка база даних пацієнтів, за словами Гусак, є вимогою і міжнародних партнерів, які після повномасштабного вторгнення фінансують усю програму медичних гарантій і хочуть розуміти, за що сплачують.
«Перевірки, які були в Національній службі здоров'я України впродовж останніх чотирьох років — а це BDO, Deloitte (аудиторські компанії — Ред.) на замовлення Світового банку, USAID, які фінансували програму медичних гарантій — давали нашому уряду одну чітку рекомендацію — здійснити верифікацію всіх пацієнтів і послуг відповідно до тих державних реєстрів, які є в нашій країні», — відзначила Гусак.
Верифікація, додає посадовиця, — не якась новація, ще у постанові Кабінету міністрів № 411 (від 25 квітня 2018 р. щодо деяких питань електронної системи охорони здоров'я. — Ред.) чітко зазначено, що всі реєстри, які є в центральній базі даних електронної системи охорони здоров'я, мають верифікуватися з державними реєстрами.
Станом на 1 липня статус «успішна верифікація» мають 89 % дітей, загалом — 95 % пацієнтів (30 млн з 35 зареєстрованих. — Ред.), розповіла Наталія Гусак.
«Це говорить про те, що система викликає довіру не тільки міжнародних партнерів, які фінансують програму медичних гарантій, але й наших основних стейкхолдерів — Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров'я, правоохоронних органів. І це важливо, тому що ця довіра буде вимірюватися в обсягах фінансування, яке може бути додатково виділено в наступні роки», — пояснила представниця Національної служби здоров’я.
Що буде з оплатою за тих дітей, які не верифіковані?
Наталія Гусак сподівається, що більша частина все ж пройде перевірку. А щодо тих, хто знаходиться за кордоном, чи кого батьки верифікувати не хочуть, вважаючи, що держава їм і так має гарантувати медичну послугу, ведеться комунікація, тому ще це, «безумовно, буде викликом для медичних працівників».
Одним з підходів, за словами Гусак, може стати співпраця з Міністерством соціальної політики, яке також розпочало верифікацію соціальних виплат.
«В них теж є свій механізм призупинення соціальних виплат для осіб, які навіть фізично не прийшли до Пенсійного фонду і не змогли верифікувати свою персону. Я думаю, що це теж може бути одним з таких рішень, які ми зараз напрацьовуємо спільно з експертним середовищем», — розповіла очільниця НСЗУ.
Які ще зміни чекають на систему охорони здоров’я
Метою Національної служби здоров’я, нагадує Наталія Гусак, є створення цивілізованого ринку медичних послуг. Але на сьогодні, визнає вона, виглядає так, що попит на послуги задовольняється гіпердіагностикою задля створення оплат. Відповідно, ця ситуація потребує регулювання.
Водночас у 5-10-річній перспективі, передрікає керівниця НСЗУ, ринок медичних послуг зазнає переформатування: якісь сегменти втратять свою актуальність, якісь — навпаки з’являться. Наприклад, через війну зростає кількість хронічних захворювань. А демографічна ситуація призведе до того, що виникне потреба у послугах сестринського догляду і загалом у лікарнях сестринського догляду, яких медична система наразі майже не має.
«Ми маємо також прототип обов'язкового медичного страхування у вигляді закупівельника, у вигляді програм медичних гарантій, але й маємо певні інструменти закупівлі медичних послуг, які ще не всі реалізували з нашого сегмента і які ми можемо використовувати.
На одній з нарад ми розглядали високоспеціалізовані медичні послуги, кардіохірургічні, до прикладу. …Національна служба здоров'я України готується закуповувати медичні послуги не виключно за рахунок селективного контрактування і концентрації послуг, а також шляхом нормування кількості послуг. Це теж дасть поштовх розвитку ринку. Ми починаємо потрішки це використовувати. Наприклад, у дев'ятому пакеті в амбулаторній допомозі у 2025 році», — розповіла Наталя Гусак.
Загалом, припустила вона, НСЗУ закуповуватиме не всі, а лише пріоритетні для держави послуги. «І на восьмому році реформи ми вже можемо вимірювати, що отримуємо відповідно від таких закупівель у вигляді здоров'я населення», — зауважила Наталія Гусак.
Цей матеріал можна прочитати англійською.
Відеоверсія розмови: