Впровадження верифікації пацієнтів переносили тричі, розповідає Наталія Гусак, але без цього ніяк — відсутність якісних даних унеможливлює впровадження будь-яких якісних змін.
«Першу програму медичних гарантій неможливо було правильно сформувати, тому що форма 20-та чи 12-та (форми звітності для медичних закладів. — Ред.) були такою творчою річчю, яка не давала можливості сказати, який в нас попит на медичні послуги, скільки людей їх отримують. Для того, щоб на восьмому році реформи не перетворювати електронну систему охорони здоров'я — центральну базу даних — на ще один творчий проєкт, і були впроваджені верифікації. На старті реформи ми говорили, що система перебудовується так, що ми — як закупівельник медичних послуг — сплачуємо за реальні послуги і за реальних пацієнтів», — заявила очільниця НСЗУ.
Окрім того, чітка база даних пацієнтів, за словами Гусак, є вимогою і міжнародних партнерів, які після повномасштабного вторгнення фінансують усю програму медичних гарантій і хочуть розуміти, за що сплачують.
«Перевірки, які були в Національній службі здоров'я України впродовж останніх чотирьох років — а це BDO, Deloitte (аудиторські компанії — Ред.) на замовлення Світового банку, USAID, які фінансували програму медичних гарантій — давали нашому уряду одну чітку рекомендацію — здійснити верифікацію всіх пацієнтів і послуг відповідно до тих державних реєстрів, які є в нашій країні», — відзначила Гусак.
Верифікація, додає посадовиця, — не якась новація, ще у постанові Кабінету міністрів № 411 (від 25 квітня 2018 р. щодо деяких питань електронної системи охорони здоров'я. — Ред.) чітко зазначено, що всі реєстри, які є в центральній базі даних електронної системи охорони здоров'я, мають верифікуватися з державними реєстрами.
Станом на 1 липня статус «успішна верифікація» мають 89 % дітей, загалом — 95 % пацієнтів (30 млн з 35 зареєстрованих. — Ред.), розповіла Наталія Гусак.
«Це говорить про те, що система викликає довіру не тільки міжнародних партнерів, які фінансують програму медичних гарантій, але й наших основних стейкхолдерів — Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров'я, правоохоронних органів. І це важливо, тому що ця довіра буде вимірюватися в обсягах фінансування, яке може бути додатково виділено в наступні роки», — пояснила представниця Національної служби здоров’я.
Що буде з оплатою за тих дітей, які не верифіковані?
Наталія Гусак сподівається, що більша частина все ж пройде перевірку. А щодо тих, хто знаходиться за кордоном, чи кого батьки верифікувати не хочуть, вважаючи, що держава їм і так має гарантувати медичну послугу, ведеться комунікація, тому ще це, «безумовно, буде викликом для медичних працівників».
Одним з підходів, за словами Гусак, може стати співпраця з Міністерством соціальної політики, яке також розпочало верифікацію соціальних виплат.
«В них теж є свій механізм призупинення соціальних виплат для осіб, які навіть фізично не прийшли до Пенсійного фонду і не змогли верифікувати свою персону. Я думаю, що це теж може бути одним з таких рішень, які ми зараз напрацьовуємо спільно з експертним середовищем», — розповіла очільниця НСЗУ.
Які ще зміни чекають на систему охорони здоров’я
Метою Національної служби здоров’я, нагадує Наталія Гусак, є створення цивілізованого ринку медичних послуг. Але на сьогодні, визнає вона, виглядає так, що попит на послуги задовольняється гіпердіагностикою задля створення оплат. Відповідно, ця ситуація потребує регулювання.
Читайте також“Ми переплачуємо сотні мільйонів гривень там, де може бути хірургія одного дня” - Гусак
Водночас у 5-10-річній перспективі, передрікає керівниця НСЗУ, ринок медичних послуг зазнає переформатування: якісь сегменти втратять свою актуальність, якісь — навпаки з’являться. Наприклад, через війну зростає кількість хронічних захворювань. А демографічна ситуація призведе до того, що виникне потреба у послугах сестринського догляду і загалом у лікарнях сестринського догляду, яких медична система наразі майже не має.
«Ми маємо також прототип обов'язкового медичного страхування у вигляді закупівельника, у вигляді програм медичних гарантій, але й маємо певні інструменти закупівлі медичних послуг, які ще не всі реалізували з нашого сегмента і які ми можемо використовувати.
На одній з нарад ми розглядали високоспеціалізовані медичні послуги, кардіохірургічні, до прикладу. …Національна служба здоров'я України готується закуповувати медичні послуги не виключно за рахунок селективного контрактування і концентрації послуг, а також шляхом нормування кількості послуг. Це теж дасть поштовх розвитку ринку. Ми починаємо потрішки це використовувати. Наприклад, у дев'ятому пакеті в амбулаторній допомозі у 2025 році», — розповіла Наталя Гусак.
Загалом, припустила вона, НСЗУ закуповуватиме не всі, а лише пріоритетні для держави послуги. «І на восьмому році реформи ми вже можемо вимірювати, що отримуємо відповідно від таких закупівель у вигляді здоров'я населення», — зауважила Наталія Гусак.
Цей матеріал можна прочитати англійською.
Відеоверсія розмови: