Виклик № 1. Людський капітал у сфері охорони здоров'я
Криза медичних кадрів є глобальною проблемою у світі, каже Віктор Ляшко. І якщо більш розвинені країни відчують її десь років за п’ять, то для України вона критична вже нині — через велику кількість людей пенсійного віку, які працюють у системі.
До того ж, упевнений міністр, проблема значно посилиться з набуттям членства в Європейському Союзі. Щойно відкриються кордони, у певних напрямках почнеться шалений відплив медичних сестер.
«Я розумію, що відбудеться через п’ять років після цього (вступу в ЄС. — Ред.). Я бачу, як відбувався відтік кадрів в інших країнах. Потім вони поверталися, але це те, що ми повинні спрогнозувати», — упевнений очільник Міністерства охорони здоров’я.
І поки більш розвинені країни, як Норвегія, думають, де штучний інтелект може замінити медичного працівника, МОЗ повинен вирішити, як заохотити людей іти в професію, готувати кадри, щоб закривати наявні й потенційні вакансії, а також підготуватися до ймовірного провисання через відплив кадрів.
«У Міністерстві охорони здоров'я ми розпочали певну роботу. Розробили стратегію розвитку медсестринства в Україні, яку затвердили на колегії. Нещодавно провели такий майданчик, де медсестри збиралися й обговорювали, що є мотиватором працювати у професії. І це не тільки фінансові чи економічні чинники», — розповів міністр.
При цьому Віктор Ляшко не вбачає критичного перетікання молодих кадрів з державної в систему приватної медицини. Але зазначає, що при цьому треба розрізняти підходи до лікарів і медсестер, оскільки це різні виклики.
«Якщо говорити про лікарів, про державні, комунальні і приватні заклади, не ображаючи керівників приватних, але вони сьогодні не конкурент для державної системи. Кількість, яку забирають на себе приватні заклади, навіть з урахуванням первинної ланки, це тільки про фундамент розвитку. І кількість молодих спеціалістів, яких забирає на себе приватна система охорони здоров'я, геть не критична для підготовки кадрів у країні», — зазначив міністр.
У цьому контексті він також зауважив, з 2025 року має повноцінно запрацювати система електронного розподілу на інтернатуру для тих, хто навчався на бюджеті. Робота над цим тривала три роки. Розподіл працюватиме подібно до вступу до університету після НМТ.
«Після КРОКів (єдиний державний кваліфікаційний іспит. — Ред.) і ОСКІ (об'єктивний структурований клінічний іспит. — Ред.) визначають відповідний бал, і ти обираєш собі спеціальність і місце інтернатури, забюджетоване вакантне місце, яке дозволяє тобі надалі навіть бути працевлаштованим.
Якщо там немає можливості здобути потрібні компетенції, виписується індивідуальний план з лікарнею, в якій людина буде проходити інтернатуру, і з освітнім закладом, в якому проводиться очний цикл інтернатури. І я бачу, що зараз велика кількість молодих людей вибирає прифронтові території. На запитання чому — для того, щоб навчитися робити те, що вони хочуть навчитися робити. Ймовірність отримати більшу кваліфікацію там зараз набагато вища, ніж десь у тилу», — зазначив міністр.
Виклик № 2. Економічний розвиток
«Не можна мріяти про досконалу систему охорони здоров'я, яка відповідає на всі виклики, коли вона не підкріплена фінансовим ресурсом. Це виклик, який має бути відразу проговорений, на старті», — вважає Ляшко.
Будь-які кроки зі зміни медичної системи завжди впиратимуться у фінансові спроможності, тому економіку країни треба підіймати, додає очільник МОЗу.
«Ви будете апелювати до мене щодо тарифів, ми будемо апелювати до Верховної Ради, де ті додаткові 80 млрд, які ми просили з бюджету, — вони відішлють нас до того, що 60 % зарплат платять у конвертах, — бідкається Ляшко. — …Ви не знайде того, чого я не готовий зробити для системи. Але я мушу визначати пріоритети, виходячи з того, яким ресурсом оперую».
Саме через економічний стан, зауважує міністр, в Україні наразі не ввести страхову медицину.
«Ми повинні розуміти, що відбувається з демографічною ситуацією конкретно в Україні. Хто буде наповнювати фонд медичного страхування, яким би він не був, який перекочує далі до певних організацій, які заміняють, умовно, Національну службу здоров'я України», — каже міністр.
За його словами, такий інструмент спроможний лише в країнах, де медичне страхування працює вже десятиліттями, як у Німеччині. Приклад же балканських країн, які запустили медичне страхування через внески роботодавця і робітника, показує, що сьогодні їхні фонди банкрутують і, однак, дотуються державою через погіршення демографічної ситуації, хоч вона краща за нашу.
«Ми повинні дивитися і прогнозувати, що відбудеться завтра. І для нас сьогодні оптимальною моделлю є Національна служба здоров'я України як закупівельник. Ми розуміємо, який фонд держава може виділяти в цей час. Саме це для нас повинно бути доступною доступністю, тобто економічно обґрунтованими тарифами, які ми покриваємо як держава», — переконує Віктор Ляшко.
За його словами, МОЗ пішов від зворотного: є базовий гарантований рівень надання медичної допомоги (який постійно повинен покращуватися), програма медичних гарантій, є реальна платна послуга за кодами Національної служби здоров'я України, за певними класифікаторами, а далі має розвиватися добровільне медичне страхування тих послуг, яких держава не покриває.
«Три ключові слова, які є символом мого руху вперед і моєї команди, яку я веду за собою: доступність, якість, безоплатність медичної допомоги для пацієнта. Доступність територіальна й економічно обґрунтована на цей конкретний момент часу», — відзначає міністр.
Виклик № 3. Навчитися казати правду всім учасникам системи
«Ми будуємо пацієнтоорієнтовану систему охорони здоров'я, але кожен у цій системі або щось недоговорює, або не завжди каже правду, яка спотворює певні речі, певні ініціативи — і ми не зможемо рухатись туди, куди ми хочемо», — вважає Ляшко.
Водночас він прокоментував інформацію, за якою чверть нових комп’ютерних томографів і магнітно-резонансних томографів для лікарень, закуплених на 2,3 млрд грн протягом 2023–2024 років, досі не працюють. Ці дані міністр назвав сплутаними.
«Я скажу, що 242 комп'ютерні томографи сьогодні працюють, а всі запам'ятають, що 62 закуплені не введені, і не тільки комп'ютернітомографи, а й апарати магнітно-резонансної терапії, і ніхто не подивиться контракти, коли вони були укладені, коли було фінансування, доколи їх повинні поставити. Ніхто не зрозуміє, як монтують дороговартісне обладнання. І чи однакові умови для приватного бізнесу і для державної установи. Тому що державні повинні пройти величезну купу процедур, а бізнес, розуміючи марку, модель, завтра найняв будівельника і починає будувати. Не порівнюйте ніколи терміни ведення в експлуатацію дороговартісного обладнання, яке потребує розробки проєктно-кошторисної документації», — заявив міністр.
Також він розповів, що другий рік поспіль не вдається закупити циклотрони для виробництва радіофармпрепарату, щоб запустити більшу кількість ПЕТ-КТ (сучасний метод діагностики пухлин. — Ред.) у країні.
«Увесь минулий рік бізнес дискутував на всіх можливих майданчиках, не дозволив купити. Скарги/оскарження, скарги/оскарження, кошти повернуті в державний бюджет. Частково переформатовані. Цього року аналогічна ситуація. Але ми розробляємо альтернативний варіант. Будемо виходити з цифрою, скільки послуг ПЕТ-КТ готові купити у 2026 році, а циклотрон із ПЕТ-КТ апаратами купує бізнес і виходить торгуватись. Для нас це буде, напевно, найбільш реалістична історія, як швидко запустити. Ми маємо свої певні ризики, але вже знайшли, як ці ризики подолати.
Для цього нам треба було мати в державній власності декілька циклотронів, щоб не була завищена ціна радіофармпрепарату, щоб її можна було порівнювати. Ми маємо один заклад, в якому це буде працювати, тому більш ніж впевнений, що саме так рухатиметься далі державна політика», — каже Ляшко.
Система охорони здоров'я, з жалем констатує міністр, не та система, де ухвалене сьогодні рішення завтра дає результат, який відчувають усі. На це можуть піти роки й десятиліття.
«Але ці результати ми будемо відчувати. Тому, відповідаючи на провокаційне запитання (щодо про відставку з посади міністра. — Ред.), я спокійно ставлюся до рішень, які приймають. Спокійно.
Тому що горджуся тим, що мені вдалося досягнути на посаді міністра охорони здоров'я за чотири роки. Ми можемо наводити кейси, які показують, що проблеми є. Так, я їх визнаю — вони є. Але й години дві можу говорити про речі, яких вдалося досягнути, які сьогодні дають результат. І цим треба пишатися.
Бо країна, яка не вміє находити свої результати і пишатися ними, приречена до постійної дискусії, що хтось поганий не зробив те, що, здавалося б, набагато краще в цей момент часу», — підкреслює Віктор Ляшко.
Підсумовуючи, чинний міністр окреслив, якою він бачить систему охорони здоров’я у форматі країни майбутнього: Міністерство охорони здоров’я без вакансій і з фаховими людьми, які пройшли через конкурс і можуть професійно ухвалювати потрібні для держави управлінські рішення.
Лікарське самоврядування — конкурентне для МОЗ, з професійною дискусією над кожною буквою в стандарті надання медичної допомоги.
Корупція зведена до мінімуму. Гарний рівень заробітних плат не дозволяє дивитися в той бік, а правоохоронні органи будуть пропонувати певні рішення, як запобігати таким порушенням.
Молоді кадри йдуть не у приватну, комунальну чи державну сферу, а до лідера процесу, який дозволяє вчитись і веде за собою.
«Повірте, ви не знайдете жодної людини, яка зможе змінити це самостійно. Тому, коли ми говоримо про реформи в системі охорони здоров'я, ми повинні розуміти: немає різниці, хто міністр, хто голова
комітету, — це наша з вами спільна зона відповідальності. І пацієнта, і медика, управлінця, чиновника чи законодавця. Саме в такому конгломераті ми повинні чути і реагувати на проблеми», — резюмував
Віктор Ляшко.
Цей матеріал можна прочитати англійською.
Відеоверсія дискусії: