«Щоб мене швидко винесли із двіжухи? Так не піде»
Киянин Сергій вперше захищав країну у 2015-16 роках. Тоді брав участь в АТО. Згодом був демобілізований й стояв у резерві першої черги. До вторгнення працював у невеличкому бізнесі.
«Ми привозили із Туреччини гуртові поставки шторних тканин. В нас склад був. Мій начальник і я — як закупівельник і як продажник. Така мобільна контора», — пригадує Сергій.
У 2022 році до військкомату він прийшов сам, одразу після початку російського вторгнення.
Сергій планував повернутись до своєї бригади, в якій служив раніше, проте не зміг. Його розподілили до новоствореного батальйону, який формувався 26 лютого.
На початку чоловік був у Києві — їх завданням було позмінно патрулювати на дахах багатоповерхівок. А згодом, на початку березня, їх перенаправили до Гостомеля — будувати фортифікації.
У перші дні на цьому напрямку Сергій з побратимами потрапили під артилерійський обстріл. Один зі снарядів зачепив Сергія — влучив в обличчя. Чоловік втратив око, пошкодив кісткову частину обличчя.
Його одразу доставили в Київ, в Охматдит. Й у той самий день провели комплексну операцію.
«Тоді металоостеосинтез був, з матеріалів, що в них були», — розповідає Сергій. Це сучасний метод лікування складних ушкоджень кісток і суглобів за допомогою пластин, стрижнів та спиць для зовнішньої фіксації, які закріплюються на кісткових уламках і відновлюють єдність кісток.
За два місяці чоловікові підібрали скляний очний протез і він повернувся у підрозділ.
У 2023 році, на Донеччині, Сергій отримав друге поранення. Виходячи з позиції, підірвався на ворожій міні. Каже, що пощастило — не впав на іншу міну, пошкодив лише ногу, й евакуювали швидко.
Сергієві довелось ампутувати частину стопи. Реабілітацію проходив на Тернопільщині й там йому підібрали відповідний протез.
Тіільки зараз, у 2025 році, Сергію відновлюють кістки обличчя, готують до встановлення індивідуального очного протеза. Про них ми розповідали в цьому матеріалі.
Про опцію протеза, який нагадуватиме власне око, й про лікарку Оксану Петренко, чоловік почув ще у 2022 році. Йому порадила знайома офтальмологиня.
«Тоді особливого сенсу не було на це відволікатися. Візуально так собі, звичайно», — каже Сергій.
Попри універсальний протез й операцію, деякі риси обличчя у військового деформувались — як-от вилиця та очна ямка. Проте, каже воїн, йому нагальніше було повернутись у військо. Не хотів ні брати довшу відпустку, ні списуватись.
«Навіщо було приходити, щоб так мене швидко винесли із двіжухи? Так не піде», — каже.
Повернути відчуття гідності
Сергій готується до виготовлення індивідуального очного протеза — він пасуватиме йому за формою, розміром та навіть виглядом.
Проте для встановлення такого протеза слід відновити кістку вилиці, очну ямку та зону брови.
До Києва вже вчетверте приїхала група лікарів з-за кордону. Їхній приїзд організовує БФ «Християнська медична асоціація України» в рамках місії Vision for Ukraine.
Вони роблять дещо унікальне — для своїх пацієнтів виготовляють індивідуальні протези, які замінять їм деформовані або втрачені кістки.
«Тут немає легких випадків. Кожен складний. Це складно не лише з технічної точки зору, але й тому, що пацієнти отримали не лише руйнівні травми обличчя, але й те, що ми не можемо виміряти, — травми душі. І ми тут намагаємося допомогти, повернути їм відчуття людської гідності», — розповідає окулопластичний хірург з Далласу Хорхе Корона.
Деякі пацієнти мають травми кісток на обличчі, каже він: «Багатьом зробили початкову реконструкцію, і українські лікарі на передовій чудово справляються, рятуючи солдатів. Але після того, як пацієнти проходять первинні фази меддопомоги, іноді їм роблять вторинну реконструкцію, а потім, коли вони потрапляють до нас, це схоже на третинну реконструкцію. Пробуємо трохи вдосконалити роботу», — пояснює Хорхе.
Так трапилось і з Сергієм.
«У нього вже була реконструкція, але коли ми подивились на комп'ютерну томографію, побачили кістки в майже правильному положенні, але не зовсім. Деякі імплантати були майже там, де їм потрібно було бути. Ми з командою працювали, щоб вирішити, що можна зробити краще. І вирішили вийняти старі гвинти та всі ці металеві речі, знову зламати кістки. Але, зробивши це, ми можемо забезпечити найкращу анатомічну реконструкцію», — зазначає лікар.
Всім пацієнтам, які потребують відновлення кісток обличчя, роблять комп'ютерну томографію. Її результати передають в Даллас, США, y MedCad — компанію, яка виготовляє імплантати для пацієнтів. Медики між собою називають їх PSI (Patient Specific Implant) — пацієнт-специфічними імплантами.
«Ці вироби виготовляють індивідуально для кожного пацієнта. Коли ми отримуємо КТ-скан, друкують модель черепа, і, співпрацюючи з інженерами та дизайнерами, відтворюють пластини з титану, які ми потім імплантуємо», — розповідає хірург.
Імплантати, які надає MedCab — це як хребет, структура, яка підтримує обличчя, каже Хорхе. Він порівнює людське обличчя з будівлею: «Уявіть будівлю. Ззовні вона може бути дуже гарною, але без міцного фундаменту не встоїть. Ці імпланти відновлюють внутрішню поверхню, і тоді зовнішній вигляд також стає кращим».
Випадок Сергія Хорхе називає цікавим з точки зору хірургії. Чоловікові довелось ламати кістки, виймати металеві частини, які використовували для зовнішньої фіксації при металоостеосинтезі.
За словами, Сергія у нього був відсутній сльозовий канал через травму перенісся. Лікарі відновили і його — встановили Jones tube. Це тонка скляна або пластиково-силіконова трубка, яка встановлюється хірургічно між внутрішнім кутом ока і носовою порожниною.
Імпланти, які поставили Сергію, виготовляють з титану. Такий матеріал дорогий. А для технології, яка використовується й для виготовлення імплантів, потрібні апарати за понад мільйон доларів. Якщо сумувати всі аспекти розробки, виготовлення, доставки, то вартість імпланту варіюється від 9000 до 12000 доларів. І це лише частина вартості, адже треба враховувати час операційної, лікаря, медсестер, роботу лікарні.
Проте для українських пацієнтів операції проводять безкоштовно. Все покривають партнери Християнської медасоціації.
Командна робота медиків
Олександр Васильєв – завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні. Каже, останнім часом 60% пацієнтів, яких оперують, це військові, 40% — цивільні: «Військові — це в більшості міно-вибухові або кульові поранення: травми обличчя, середньої зони обличчя, нижньої третини, вуха, очі. Є випадки, коли потрібна не тільки хірургічна операція, а ще й анапластологія, якою займається наш Дмитро Олександрович (ми розповідали про його роботу в цьому матеріалі), з виготовленням штучних силіконових вушок».
На базі відділення працюють щелепно-лицеві хірурги, офтальмопласти, лори і офтальмологи.
«Будь-які військові травми не мають якихось стандартів. Всі різні і до кожного шукаємо індивідуальний підхід. Десь пошкоджена кістка, десь м'язи, десь потрібні офтальмологи, десь нейрохірурги», — розповідає хірург.
За минулий тиждень лікарі проконсультували близько 50 пацієнтів, прооперували 20. ЗД-імпланти ставили 2 пацієнтам, а привезли всього 4 (інші 2 будуть ставити українські лікарі).
«Травма обличчя — це високоемоційна, психологічна травма, окрім фізичної, бо соромлять й бояться. Обличчя — це вхідні двері в соціум, і маємо закрити етапи відновлення командно якнайшвидше», — каже Олександр.
Результати
Операцію Сергія планували заздалегідь. Лікарі зробити йому КТ, результати відправили в США. MedGuard виготовила індивідуальні імпланти.
«Підійшли як рукавички», — пояснює Хорхе. Розповідає, що перші такі операції вони робили українським пацієнтам пів року тому. Коли команда приїхала знову в Україну, ці пацієнти завітали на повторний огляд: «Бачив пацієнта, якого оперував шість місяців тому, з титановими пластинами, виготовленими на замовлення. Він і його батько обидва задоволені. Хоча цей пацієнт не бачить, бо втратив обидва ока, відчуває, що люди навколо до нього краще ставляться».
З Сергієм лікарі зустрінуться за кілька місяці, щоб побачити кінцевий результат операції. Якщо все вдасться, скоро на чоловіка чекає індивідуальний очний протез, який підвищить якість і його життя.
