Перший хлопець на селі: що буде з громадами після укрупнення районів

Складний для розуміння пересічного громадянина процес децентралізації у розпалі - місцеві вибори мають пройти вже за новим адмінустроєм. І саме вибори та політична складова роблять цей процес набагато складнішим, ніж він має бути - місцеві еліти, користуючись тим, що мало хто розуміє суть децентралізації спочатку залякують своїх мешканців страшними та невигідними змінами, а потім рушають долати «дракона децентралізації» з надією отримати собі трохи політичних балів непередодні виборів. Проте насправді це агонія системи, адже на найближчих місцевих виборах буде обрано в 4 рази менше депутатів районних рад та створено в 4 рази менше районних державних адміністрацій, що зекономить для держави майже 36 млрд грн. Скорочення армії чиновників - це чи не те, чого хоче кожний виборець? Проте місцеві еліти активно переконують свій електорат, що вони хочуть чогось іншого.

Фото: РБК

Що стоїть за ОТГ?

Перший етап реформи децентралізації для України був досить важким та від цього не менш важливим як історично так і економічно. Подекуди громади не завжди розуміли нащо їм те об'єднання у ОТГ, які це може принести переваги громаді, які нові можливості відкриються, та як відділити маніпуляції місцевих еліт від реальних мінімальних ризиків реформи.

У Київській області, зокрема, лише 30% громад пройшли повний шлях добровільного об’єднання та створили нові адміністративно-територіальні одиниці без втручання органів виконавчої влади. Цікавою особливістю створення громад у Київській області була підвищена складність у об’єднанні громад, що знаходяться у зоні Київської агломерації, тобто чим ближче до столиці і чим дорожча нерухомість тим складніше громади домовлялись одна з одною. Відповідно, у заможному Києво-Святошинському районі створилось 12 громад, що становить шосту частину усіх проектних громад Київської області.

Відповідно до рішення Уряду в країні загалом створено 1470 ОТГ, які повністю покривають усю територію України. Виборні органи влади ОТГ (голови та ради ОТГ ) замінять застарілі формації з сільських, селищних та міських рад яких зараз більше 11 000. Нескладно порахувати армію депутатів, що складають ці органи місцевого самоврядування.

Після завершення реформи та місцевих виборів, що пройдуть восени 2020 таких виборних органів залишиться лише 1470 на всю країну, тобто в 7,5 разів менше. Докладніше тут.

«Смотрящі» за районами

Не менш важливим етапом є другий етап реформи щодо створення та ліквідації нових районів та затвердження нового адміністративно-територіального устрою України. Станом на сьогодні в Україні створено 490 районів та, відповідно, 490 районних державних адміністрацій. Нинішній адміністративно-територіальний поділ був затверджений ще за радянських часів та однозначно не відповідає викликам сучасного економічного розвитку України.

За планом Уряду пропонується нова концепція на 130 районів, тобто майже в 4 рази менше, облдержадміністрації за планом замінять префектури, а райдержадміністрації регіональні офіси префектур. За ідеальним таймлайном, реформи до найближчих місцевих виборів восени 2020 планувалося зовсім ліквідувати районні ради, як пережиток радянського минулого. Нажаль майже трьохмісячний карантин вніс свої корективи, тому районні ради оберуться один останній раз, щоправда уже не в 490 районах в нових укрупнених 130 районах.

Урядом уже зареєстрований проект закону 3614 яким районні ради позбавляються фінансування та більшості своїх функцій. По суті остання каденція районних рад – формальність, зумовлена браком часу для внесення змін в Конституцію України.

І тут починається найцікавіше. Нажаль, концепція нового поділу районів по суті перетворилась на політичну боротьбу районних рад, так як у ліквідованих районах районних рад не буде, а в новостворених вони оберуться останній раз. Боротьба за мандат, особливо у заможних районах, таких як пристоличні райони Київської області, сягне апогею ближче до місцевих виборів, але і зараз накал пристрастей достатній. Місцеві політики часто вдаються до маніпуляцій та підбурюють людей до протестів заради збереження району або перенесення адміністративного центру новоутвореного району з одного міста в інше. Насправді новий районний поділ жодним чином не вплине на життя пересічних громадян, а навпаки збереже їх гроші та час, витрачений на отримання адміністративних послуг. Але ми маємо низку протестів, перекриття доріг та інших політичних акцій чи не у кожному місті, який не отримав статусу районного центру.

Мери міст роздають інтерв’ю про те, чому саме їхнє місто має стати райцентром, підбурюючи місцевих мешканців тим що за кожною дрібною довідкою їм доведеться їхати за 100 кілометрів. Проте це неправда: в чому місцеві чиновники можуть полегшити собі життя районним статусом - так це в тому, що на допити в районну прокуратуру їм можна буде ходити через дорогу, а не їхати за 100 кілометрів.

Відповідно до реформи усі послуги, що можуть бути потрібні громадянам, будуть надаватись на регіональному рівні, тобто в об’єднаних територіальних громадах, що означає що в район “за довідками” не потрібно буде їхати за жодних обставин. На субрегіональному (районному) рівні залишаються такі державні сервіси як префектура, прокуратура, суд, органи податкового нагляду, казначейство.

Щодо позитивної арифметики нового районного поділу то вона дуже проста, на найближчих місцевих виборах буде обрано в 4 рази менше депутатів районних рад та створено в 4 рази менше районних державних адміністрацій. Варто зазначити що кожна створена районна державна адміністрація це приблизно 100 мільйонів гривень платників податків, які витрачаються виключно на утримання районного держапарату. 100 мільйонів які можна використати на будівництво шкіл, лікарень, дитячих садочків та стадіонів.

Євген Калінін Євген Калінін , заступник голови Київської обласної державної адміністрації
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram