ГоловнаБлогиБлог Тараса Кременя

Чим запамʼятається Чистий четвер? 

На моїй памʼяті декілька історичних подій, які, відбувшись на Чистий четвер, увійшли до літопису новітньої історії. Саме вони стали актами духовного самоствердження нації. Так, зокрема, у 2015 році Верховна Рада України ухвалила декомунізаційний пакет законів. Це був тектонічний розрив з імперським минулим, демонтаж колоніальної свідомості, сміливий крок до повернення історичної правди. Звісно, це не про памʼятники, а про відновлення справедливості. Чого тільки варта боротьба за Дніпро та Кропивницький, нові назви вулиць у Харкові, Одесі та Ужгороді, демонтаж памʼятників катам і вбивцям, увічнення імен національних героїв. Подальша деколонізація, яка ще торкнеться Первомайська, абрикосових вулиць і центральних проспектів, масштабувала украй важливі процеси. 

Фото: Макс Требухов

У 2019 році наше VIII скликання ухвалило ще один Закон України: «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який став символом зміцнення національних інтересів держави. Відтоді українська мова, яку продовжуємо захищати та утверджувати чи не єдиними в ЄС мовними інституціями, гарантовано лунає в усіх сферах суспільного життя на території України, а також у світі. Бо вона – наша зброя. Душа і сила. Оберіг та гарантія поступу, єдності, боротьби.

В цьому контексті важлива не лише суть рішень, а й момент їхнього ухвалення. Бо сучасна політика — це теж мова дій, жестів і символів, а не тільки мемів, іронії, жартів, якими засмічують медіа. Тож коли рішення про очищення країни від тоталітарної спадщини та утвердження української мови ухвалюються в Чистий четвер, це звучить як наша відповідь історії. Такі дати ніколи не були випадковими, а, навпаки, доленосними. 

Чи був саботаж, спекуляції та спроби заблокувати таке очищення України? Безперечно, адже численні спроби зупинити процеси часто маскувалися під «турботу про права», «економічну доцільність», «місцеву специфіку» та «захист російськомовних». Нагадаю, що біди йшли не тільки з боку перевертнів – «пʼятої колони», яка писала доноси до Конституційного Суду України. Облізла кремлівська публіка через медіа, соцмережі та «експертні середовища» системно дискредитувала ідею декомунізації та мовної політики як нібито «розколюючої» чи «не на часі». Зрештою, окупацію України вони досі пояснюють у тому ж орвелівському тоні: злочинному і кривавому. Попри цей шалений спротив держава вистояла. Українська мова зміцнилася як фундамент національної ідентичності, а декомунізація стала процесом історичної справедливості.

Чим запамʼятається нинішній парламентський день, поки що сказати важко. Проте головне джерело кристалізації національної свідомості, гарант очищення країни від російських злочинців, міць і зброя на континенті – це Сили безпеки та оборони України. Тож допоки наші війська знищують ворога, відбивають його атаки на небі та на землі, смажать його критично важливі тилові обʼєкти, Україна повинна очищуватися, як би не було важко, і надалі. 

Чистий четвер – це не про щорічні ритуали, а про щоденну гідність, національну свідомість та відповідальність перед майбутнім. Бо очищення – це, в першу чергу, шлях до свободи та відродження.

Тарас Кремінь Тарас Кремінь , Уповноважений із захисту державної мови (2020-2025), народний депутат України VIII скликання