Із 60 мільйонів гектарів землі всієї території України – 42 мільйони гектарів це сільськогосподарська земля. Ми говоримо про 70% території України. 40 з 42-х мільйонів гектарів знаходяться під мораторієм – коли землю не можна ні купувати, ні продавати, ні вносити в заставу в банк, ні вносити у статутний капітал підприємства. Це 66% території України – тобто ми говоримо про масштабну економічну проблему України.
У власності фізичних та юридичних осіб перебувало не більше 1,7 млн га - сільськогосподарські землі ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності юридичних осіб приблизно 1 млн. Га, у власності громадян оціночно 500 тис. га.
Земельні паї налічують 27,7 млн. га знаходяться або в особистому користуванні або здаються в оренду - основні землевласники в Україні, найбільші агрохолдинги, розпоряджаються приблизно 3 млн га землі. Також в Україні 33 тис. фермерських господарств, загальний зембанк яких 2,7 млн га. середній розмір 82 га. Майже половина з них - це господарства з площею від 20 га до 100 га. Сільськогосподарські угіддя в державній і комунальній власності - всього 10,5 млн. га. Незатребувані паї - 16 тис. Га.
Як бачимо, 68% підмораторних земель - це земельні паї, які знаходяться в приватній власності. За інформацією Госгеокадастра, станом на 01.07.2015 в Україні було укладено 4,7 млн. Договорів оренди паїв загальною площею 16,6 млн. га (середній розмір ділянки в оренду становив 3,6 га), тобто близько 54% всіх сільськогосподарських земель приватної форми власності. Тобто фактично «ринок» був, але в силу обмежень власники землі не могли отримувати з цього ринкову вигоду.
Чому в Україні взагалі ввели мораторій?
У Радянському Союзі вся земля була державна. Всередині 90-х років частину всіх сільськогосподарських земель розпаювали – роздали працівникам колгоспів та соціальної сфери на селі.
У 2001-му році прийняли Земельний кодекс і в перехідних положеннях написали, що тимчасово заборонена купівля-продаж сільськогосподарської землі. На той момент було побоювання, оскільки не було досвіду існування ринку. Тому тогочасні політики вирішили запровадити мораторій, щоб ніби то уникнути негативних ефектів на нерозвиненому ринку. Згодом питання стало дуже політичним.
Що передбачає закон:
1. З червня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі.
2. З червня 2021 до червня 2023 буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки.
3. З 2021 до 2023 року право на покупку землі буде тільки у фізичних осіб. Юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.
4. Щодо надання права іноземцям купувати землю позиція не змінилась – питання буде вирішуватись на референдумі.
5. Іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.
6. Не зможуть купувати з 2023 року українську землю компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора – Росії, що входять до терористичних організацій.
Також заборона поширюється на компанії, що знаходяться у власності іноземних держав або офшорів чи бенефіціара, яких неможливо встановити.
Купити сільськогосподарську землю також не зможуть юридичні особи з країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та компанії під санкціями.
7. Передбачене переважне право орендаря на купівлю.
Орендарі, які працюють на землі і мають право користування не пізніше ніж з 2010 року, можуть викупити землю з розстрочкою до 10 років за ціною нормативної грошової оцінки таких ділянок і без проведення земельних торгів. Право власності покупець отримує після першого платежу.
Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.
8. Банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, якщо земельна ділянка дісталась їм як заставне майно за непогашеним кредитом. Такі ділянки фінансові установи повинні продати протягом двох років після отримання права власності на земельних торгах.
9. До 2030 року мінімальна ціна становитиме не менше нормативної грошової оцінки.
10. В перші два роки буде діяти заборона на продаж державної землі.
Чи будуть проблеми з застосуванням закону? Так, будуть.
Закон передбачає, що “за будь-яких умов, у тому числі у випадку схвалення на референдумі”… забороняється придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для цілого ряду юридичних осіб та їх бенефіціарів. Таку заборону буде практично неможливо реалізувати.
У рішенні від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом статей 5, 72, 74 Конституції України «народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення через референдум, може в порядку, який має бути визначений Конституцією і законами України, приймати закони, вносити зміни до чинних законів, скасовувати їх (крім законів з питань податків, бюджету, амністії)».
Процедура підписання і оприлюднення законів, не застосовується до прийнятих референдумом законів, а рішення всеукраїнського референдуму є остаточним і не потребує затвердження або схвалення Верховною Радою України чи будь-якими іншими органами державної влади України».
Додатково, відповідно до норм прийнятого закону не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у разі відсутності у набувача документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів.
При цьому, закон жодним чином не встановлює перелік документів, які можуть підтверджувати джерела походження коштів та не вказує ким та в якому порядку приймається рішення про те, що джерела походження визнаються підтвердженими.
Крім того, законом запроваджується механізм конфіскації земельних ділянок, які не було відчужено власником протягом певного строку (як це визначено законом), та у разі перевищення граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи з виплатою колишньому власнику земельної ділянки ціни проданої на земельних торгах земельної ділянки (за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем).
Проте конфіскація, як санкція за вчинене правопорушення, має на меті не збільшення матеріального ресурсу у держави (виникнення права власності у держави у результаті конфіскації), а покарання недобросовісних осіб.
Справа в тому, що у законопроекті може йтись лише про конституційний механізм примусового відчуження об’єктів права приватної власності, за яким таке відчуження може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом.