Отже, в школах на зараз існує дві основні течії для дітей та підлітків.
Перша – всім відома «Юнармія». Типовий путінюгенд: форма, військовий вишкіл, стройова підготовка, військові ігри. З досвіду та аналізу – тут збираються діти «неблагополучних» батьків. Типовий маргінальний зріз. Але дітей тут не витягують з маргінесу, а навпаки. Роблять стійких «олов'яних» солдатиків, які мають стати дорослими і без вагань йти влаштовувати погроми «нерусских», вирізати українців/англосаксів/піндосів та вмирати на нових м’ясних штурмах на війні. Вибачте, зрощують типове воєнізоване бидло.
Одночасно діє «Движение Первых». Ось тут збирають інтелектуальну еліту (спірно, але). Це колиска кадрів для майбутньої політичної складової руського фашистського режиму. Тут вже не автомат в руки, тут про подумати. Навіть форма та дозвілля кардинально відрізняються. Тут не бігають з грантами. Тут конференції, форуми…
Не дивно, але діти не перетинаються. Тут вже або, або. Або кроком руш в юнармію, або на форум Первых. Повна сегрегація.
Поза деталізацією поки старша та молодша ланки. Молодша – початкова школа. Тут цього року запровадили рух «Орленок». Нічого не нагадує? Чиста реінкарнація «октябрят», хіба що без портрета Леніна.
Старша – підлітки від 15-16 років та студенти. Тут домінує «Молодая гвардия» як молодіжна організація НСДРП (закреслено) КПСС (закреслено) – Єдиної Росії. Тут поки всі разом, але точно – поки що. Саме тут вже всі свідомі політичні кар’єристи без совісті. Для довідки та розуміння – основним кістяком проведення фільтрацій була Молода гвардія в Маріуполі. Хлопці та дівчата 20-25 років. Юний фашизм у всій яскравості.
Все це працює одночасно та масово. Продумано до дрібниць по кожному напрямку. Повзуча зараза фашизму, що стрибає з родини в родину. Найгірше – впевнено крокує окупованими територіями. Та якщо поки дорослих не чіпають, то дітей за півтора року окупації цілком накрило. Поки більшість опирається. Просто тому, що тут немає головного, що було в наших школах – відчуття свободи. Проте, скільки протримається психологічна оборона, вже навіть не питання, а очікування.
Та стандартне замість висновку «Карфаген має бути знищений» маємо вже працювати активно та агресивно з програмою освітньої та психологічної деокупації. Дітей в першу чергу. На часі. Тому що завтра буде не пізно, але набагато важче.