ГоловнаБлогиБлог Ярослава Пилипенка

Як в Україні витрачають гроші на укриття

Від 24 лютого в Україні було приблизно 17 тисяч повітряних тривог. Вони стали настільки звичним явищем, що українці далеко не завжди ходять в укриття, коли чують сирену. Однак обстріли ракетами, дронами-камікадзе та іншою зброєю повсякчас нагадують, що нехтувати небезпекою не варто. І якщо в лютому більшість укриттів відкрили чи не вперше за останнє десятиліття, то за 8 місяців повномасштабної війни принаймні частину з них мали б облаштувати.

Ми подивилися, як на це витрачали гроші в Prozorro.

Фото: Макс Требухов

Скільки укриттів облаштували

Насамперед треба відзначити, що в електронній системі ми бачимо не всі закупівлі ремонтів укриттів. Замовникам дозволили укладати договори на такі роботи напряму та звітувати про них вже після закінчення воєнного стану. Тому повну картинку ми зможемо побачити згодом. Крім цього, інколи замовники купували ремонт одразу кількох захисних споруд, а в системі ставили тільки одну адресу – тому автоматично витягнути дані про повний перелік укриттів у цьому контракті не можливо. Треба відкривати скановані pdf файли угод і перевіряти все вручну.

Утім частину ремонтів та підрядників, які їх виконують, ми можемо побачити вже зараз. За 10 місяців 2022 року на такі роботи підписали угод на 2 млрд грн. За ці кошти відремонтували мінімум 3400 укриттів. Найбільше видимих видатків у Київській області – 592 укриття на 482 млн грн, Дніпропетровській – 307 на 234 млн грн, та Львівській – 429 на 234 млн грн.

Практично 90% договорів підписали напряму, у 10% випадків замовники обирали спрощені закупівлі. Є і поодинокі випадки відкритих торгів.

993 млн грн, тобто половина витрат, пішла на поточні ремонти сховищ. Такі послуги, як правило, передбачають:

  • ремонт чи проведення інженерних мереж: водопостачання, каналізації, вентиляції, освітлення;
  • ремонт приміщення: фарбування стін, стелі, облаштування підлоги;
  • заміну дверей;
  • облаштування туалетів.

Раніше ми порахували, скільки коштів витратили на облаштування туалетів в укриттях шкіл і дитсадків.

Усі інші кошти пішли на закупівлю різних товарів, які потрібні для споруд цивільного захисту: меблів, аптечок, ліхтариків, вогнегасників, а також будівельних матеріалів, якщо комунальники робили ремонт своїми силами. Рідше для облаштування укриттів купують генератори, твердопаливні котли, холодильники.

Найбільші закупівлі

Усі три найдорожчі контракти на ремонт укриттів серед тих, які вже видно в системі, уклали в Київської області.

За 14 млн грн мають капітально відремонтувати та облаштувати найпростіше укриття в КНП «Вишгородська центральна районна лікарня». Закупівлю провели поза Prozorro, договір уклали 16 вересня. Роботи планують закінчити до 31 березня 2023 року. Крім ремонту та облаштування інженерних мереж, підрядник повинен встановити та налагодити обладнання. Однак що саме це за обладнання, в контракті не уточнюється. Роботи замовили в ТОВ «ГРІН МАЄТОК», що належить Павлу Красенку. До січня 2022 року він та Світлана Шелест володіли ТОВ «Київ Девелоп Груп».

11 млн грн спрямують на облаштування укриття в будівлі Гатненської загальноосвітньої школи. Договір уклали на спрощеній закупівлі, куди прийшов лише один учасник – ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «АЛТАНА». Імовірно, на тендер прийшли б й інші підприємці, якби там не вимагали цілу низку сертифікатів ISO, зокрема у сфері бухгалтерського обліку й аудиту. Потенційні учасники писали про недоцільність таких документів, однак замовник вирішив не змінювати умови закупівлі. Ми звернулися до нього з питаннями, щоб зрозуміти, чому так.

У 2019 році ТОВ «ІБК АЛТАНА» засвітилося в кримінальному провадженні. Тоді поліція Київщини розслідувала можливу розтрату бюджетних коштів службовцями відділу освіти Києво-Святошинської РДА. Зокрема слідчі аналізували закупівлю будівництва басейну в ліцеї у Боярці на 60 млн грн, де ТОВ «ІБК АЛТАНА» мав би бути підрядником. Однак тоді замовник розірвав договір через відсутність фінансування.

Ще в майже 11 млн грн обійдеться ремонт укриття ліцею «ІДЕАЛ» у Вишневому. Які саме роботи повинен зробити підрядник незрозуміло, оскільки в договорі вони не описані. Які саме роботи повинен зробити підрядник, в договорі вони не прописано. За словами керівника ТОВ «МЕТРА БУД» Сергія Палієнка, з яким напряму підписали контракт, замовлення передбачає заміну систем опалення й водопостачання, облаштування вентиляційної та каналізаційної систем, оновлення підлоги, тинькування стін, облаштування освітлення й аварійного освітлення, санвузлів, проведення інтернету зі встановленням WiFi-роутерів тощо. Сергій Палієнко додав, що на сьогодні виконана більшість основних робіт, окрім електромережі й санвузлів.

ТОВ «МЕТРА БУД» заснували в 2021 році, і вже через місяць після реєстрації воно почало брати участь у тендерах. Майже всі договори припадають на 2022 рік – загалом на 38 із 39 млн грн. За нашими підрахунками, саме ця компанія отримає найбільшу суму за підряди на ремонт укриттів у Київській області, 36,8 млн грн. Крім ремонту сховища ліцею «Ідеал», підприємство облаштує ще 7 захисних споруд, зокрема в ліцеї «Основа» – 8,9 млн грн та дитячому садочку «Росинка» – 8,2 млн грн.

Зупинки-укриття і підземні коворкінги

Крім укриттів у підвалах, в Україні почали з’являтися захищені зупинки. Першу таку відкрили в Харкові 19 серпня. Харківський міський голова Ігор Терехов зазначив, що «зупинка оснащена прямим зв'язком з диспетчером, безкоштовним Wi-Fi, а також екраном, за допомогою якого пасажири зможуть побачити громадський транспорт, що під'їжджає. В укритті можуть розміститися близько 30 людей. Однак воно має модульну конструкцію, тому залежно від району та пасажиропотоку розміри укриття можуть змінюватися».

Фото: EPA/UPG

Згідно з інформацією на Prozorro, таких зупинок-укриттів наразі планується 5. Їх мають встановити до 21 листопада. Чотири зупинки коштували по 783 тис. грн кожна, ще одна – 1 млн грн.

Зупинки-укриття замовили в харківського ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ». Наразі директором фірми є Вадим Сінгуцький. За інформацією «Наших Грошей», він очолював компанію, яка заробляла на ремонті трамвайних переїздів у Харкові.

Загальна сума підрядів ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ» становить 171 млн грн. Усі ці договори укладені лише з двома харківськими замовниками: Департамент інфраструктури Харківської міської ради – 136,3 млн грн, та КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» – 34,7 млн грн.

Також зупинка-укриття у вересні з'явилася в Миколаєві. Це подарунок від одеського бізнесмена Анатолія Редера. Сховище виготовили за ізраїльським зразком з армованого бетону, воно розраховане на 24 людини. Як повідомляють ЗМІ, вартість такої споруди становить 400 тис. грн.

Фото: Федір Бондар

Згодом до облаштування укриттів на зупинках долучився Кропивницький. Тут воно – на 3 метри під землею, розраховане на 12-15 людей. У Кропивницькому захисне приміщення також профінансували приватні інвестори.

Фото: facebook.com/UCZ.ODA.KR

Ще одне місто, в якому вже працюють над зупинками-укриттям – Дніпро. Тут хочуть зробити 28 таких захисних конструкцій на 28 людей кожна, зі світлом і лавками. Їх роблять бюджетним коштом, однак поки що інформації про ціну в Prozorro немає. Встановлює такі укриття ТОВ «Автомагістраль 2016».

Фото: Суспільне Дніпро

Ще одне незвичне укриття з’явилося на Львівщині, однак уже не на зупинці, а в дитсадку. Там встановили модульне сховище з бетону, який використовують для будівництва бункерів. А саме укриття не вкопують повністю під землю — його опустили на 1 метр, і згори зробили насип на ще 2 з хвостиком метри. Технологію розробили місцеві компанії «Індустрія ЛВ» та «Хоббіт Хаус». Укриття розраховане на 25 місць, громаді воно коштувало 201 тис. грн.

Схожу споруду встановили і на території школи. Однак там може вміститися вже 100 осіб. На це укриття на Prozorro поки що є угода тільки на 89 тис. грн. Третє укриття зробили біля місцевої школи мистецтв.

Підрядники-фігуранти кримінальних справ

Інколи прямі договори на облаштування укриттів підписуються з компаніями, що фігурують у кримінальних провадженнях. З одного боку, це не заборонено, адже вину бізнесу ще не довели. З іншого – виникає питання до замовників, чи не було можливості укласти контракти з компаніями без сумнівного минулого.

Наприклад, у Черкасах підряд на ремонт укриття в школі отримав підприємець, якого обвинувачують у привласненні металу на 800 тис. грн під час реконструкції приміщення для Апеляційного суду.

Така сама ситуація з укриттями в закладах освіти Одещини — там фігуранти отримали підряди щонайменше в 4-х громадах. І більшість запитань місцевої журналістки до замовників залишилися без відповіді.

Хто відповідає за те, щоб укриття було в придатному стані

За даними «Слово і діло», на початок року в Україні нараховували 5 704 сховища (герметичні споруди для тривалого перебування), 15 393 протирадіаційні укриття. Для захисту людей також можна використовувати найпростіші укриття — різноманітні підземні приміщення.

За їхній стан відповідають ті, у кого вони на балансі. Наприклад, у багатоквартирному будинку це може бути ОСББ чи керуюча компанія. 

Тому якщо найближче до вас укриття – у непридатному для перебування стані, а закупівлю ремонту на Prozorro ви не знайшли, зверніться із запитом до балансоутримувача. Ви можете дізнатися, чи укладали прямий контракт на облаштування приміщення, скільки коштів закладено на його утримання, а також стимулювати замовника покращити умови, якщо він цим не займався.

Також доступ до укриття не можуть обмежувати. Так, у Києві місцева влада повідомила, що рятувальники будуть зрізати замки з укриттів, якщо їх не відкриватимуть під час повітряної тривоги.

У липні депутати ухвалили закон, який визначає, що містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо укриттів. Якщо його не буде – затверджувати відповідні документи заборонено. Також споруду не можна буде ввести в експлуатацію, якщо в ній немає укриття. У Львові нові стандарти будівництва для житлових комплексів і не тільки ухвалили ще в травні. Згідно із ними, у всіх будівлях має бути підземний паркінг, частина якого буде облаштована для комфортного перебування упродовж тривалого періоду.

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”.

Ярослав Пилипенко Ярослав Пилипенко , аналітик Transparency International Ukraine
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram