Як взагалі міста можуть витрачати кошти для війська
Насамперед вони можуть просто перерахувати гроші з місцевого бюджету, як безпосередньо в державний на спеціальний рахунок для витрат на потреби нацбезпеки, так і конкретній військовій частині чи підрозділу. Тобто провести субвенцію.
Можна забезпечувати добровольчі формування територіальної громади (ДФТГ, і це не те саме, що ТрО). Також міста купують та передають військовим товари, як-от безпілотники, бронежилети, авто, рації — хоча правомірність таких витрат можуть поставити під сумнів. Адже поки що місцеве самоврядування не має прямих повноважень виділяти гроші на оборону — це депутати намагаються виправити законопроектом 9559-д.
Ще один спосіб — купити військові облігації. По суті це означає позичити грошей державному бюджету. Поки що держава витратить їх на оборону, а згодом поверне їх із відсотками до громади.
Також є варіант виплачувати кошти мобілізованим мешканцям громади. Або більш опосередковані шляхи — для прикладу, відремонтувати лікарню, де військові відновлюються після поранень, фінансувати програми підтримки ветеранських бізнесів чи психологічної реабілітації. Такі видатки ми прибирали із загальної статистики (там, де їх вдалося ідентифікувати), бо вони хоч і пов’язані з війною, але все ж стосуються тилу.
Найбільше обласні центри використовують субвенції
Ми попросили обласні центри надати дані про видатки на підтримку Сил оборони у 2023 році за різними категоріями. Тож надіслали їм таблицю, де треба було заповнити витрати, наприклад, на оптичні прилади, транспорт, одяг, медикаменти, безпілотники. Далеко не всі міста заповнили її. Деякі зробили це частково. А деякі додавали видатки, які самі вважали за потрібне, приміром, на будівництво укриттів або ліквідацію наслідків обстрілів. Такі нерелевантні дані ми не брали до порівняння, щоб воно було максимально коректним. Тож вручну з запитів виокремили те, про що власне питали. Ці дані не можна вважати ідеально точними, однак це найкраще, чого нам вдалося домогтися.
За відповідями обласних центрів, загальна сума їхніх видатків на підтримку Сил оборони в 2023 становить 18 млрд грн. Найбільше вони використовували субвенції, тобто переказів коштів в інші бюджети чи військові частини — це 48% видатків на оборону (8,6 млрд грн). Друге та третє місце приблизно порівно розділили БпЛА і засоби радіолокаційної боротьби — 14% (2,6 млрд грн), та купівля військових облігацій — 13% (2,3 млрд грн). Ще 12% видатків потрапили в категорію Інше.
Згідно з відповідями міськрад військові облігації купували тільки 6 обласних центрів: Львів, Хмельницький, Житомир, Вінниця, Чернівці, Чернігів. Далі ми ці суми не будемо згадувати в статистиці по окремих містах, оскільки позичені державі кошти повернуться в громади (а в деяких випадках — уже повернулися).
У відсотковому співвідношенні в 2023 році найбільше на фінансування сектору оборони витратили міські ради Сум — 10,1% видатків місцевого бюджету, Дніпра — 9,2%, Києва — 9%, Житомира — 8,9%, Одеси — 8,8%, Хмельницького — 8,7%, Івано-Франківська — 7,5%. Інформацію про загальні видатки бюджетів для порівняння ми взяли з ресурсу Openbudget.
В абсолютних числах найбільше на підтримку армії спрямували Київ —7,5 млрд, Дніпро —2 млрд грн, Одеса — 1,1 млрд грн, Львів — 1 млрд грн.
Також міста передавали військовим ті речі, які в них вже були на балансі. Згідно з їхніми відповідями, така допомога торік була еквівалентна приблизно 250 млн грн.
Далі розповідаємо детальніше про міста, які витратили на допомогу ЗСУ найбільше.
Київ
Відповідь Києва була чи не найбільш заплутаною: містила чимало додаткової інформації, але лише про 9 місяців року. А в графі Інше чомусь були дані за 2022-2023 роки, тож її ми не врахували в загальне число. А якщо підсумувати інші видатки з листа міськради, за 9 місяців 2023 місто спрямувало на підтримку Сил оборони 7,5 млрд грн. Це 9% від загальної суми видатків бюджету. Водночас у січні 2024 міський голова Віталій Кличко заявляв, що за рік допомога військовим становила 7 млрд грн. Як за 9 місяців витрачена сума могла перевищити річну, незрозуміло. Ми направили в міськраду лист із проханням роз’яснити цей момент, але на момент виходу матеріалу відповідь не отримали.
Згідно з офіційною відповіддю на перший запит, найбільше витрат припало на БпЛА та засоби радіолокаційної боротьби — 1,5 млрд грн, субвенції з міського бюджету — 1,4 млрд грн, ремонт та відновлення техніки — 1 млрд грн, і транспортні засоби — 900 млн грн.
До загальної суми ми не додали 395 млн грн субвенції до державного бюджету на забезпечення готовності до дій як територіальної підсистеми Києва Єдиної державної системи цивільного захисту.
Дніпро
На заходи з оборони й протистояння збройній агресії росії місто виділило 2 млрд грн. Це 9,2% від загальної суми його видатків. Так, 300 млн грн витратили як субвенцію, ще стільки ж — на придбання безпілотників та засобів радіолокаційної боротьби. На радіостанції, супутникове обладнання (телефони, рації, старлінки) пішло 70 млн грн.
У загальну суму ми не додали 448 млн грн, які за відповіддю Дніпровської міської ради, місто спрямувало на облаштування укриттів та відновлення об’єктів, які постраждали від ракетних обстрілів.
Одеса
Видатки міста на підтримку Сил оборони склали 1,1 млрд грн, що становить 8,8% від всіх видатків громади у 2023-му. Понад дві третини коштів — 800 млн грн — становлять субвенції військовим частинам. Ще 148 млн грн спрямували на транспортні засоби, серед яких були й човни, 11 млн грн — на медикаменти та медичне обладнання, 10 млн грн — на польові лазне-пральні комплекси.
Львів
У 2023 році з міського бюджету на оборону направили понад 1 млрд грн, тобто 6%. Частину коштів через субвенції місто передало військовим частинам, поліції, прикордонній службі, СБУ, ГУР. 368 млн грн місто витратило самостійно на закупівлі БПЛА, автомобілів і пального, старлінків, генераторів та інших товарів.
Також у місті зазначили, що витратили 199 млн грн на ремонти приміщень різних відділень, де проходять лікування та реабілітацію поранені, а також облаштування Центрів реабілітації військових. Для цих проєктів також залучають кошти від партнерів з закордону, міст-побратимів та фондів. Переважно внесок міста становить 20-30%. А 9,3 млн грн пішло на облаштування ЦНАПу для Ветеранів (спільний проєкт з Міністерством у справах ветеранів України). Міськрада згадувала й інші видатки, пов’язані з військом: приміром, соціальні виплати та соціально-культурну програму відновлення військових «Місто лікує».
Житомир
Місто витратило на Сили безпеки понад 480,7 млн грн — це 8,9% від його видатків торік. зокрема субвенція Силам безпеки та оборони склала майже 300 млн грн, а придбане майно — 180,8 млн грн. Серед них левову частку займають БпЛА та засоби радіолокаційної боротьби — 143 млн грн. Другим йде транспорт та допоміжне обладнання — 22,3 млн грн.
Хмельницький
Якщо звести дані з відповіді міськради до нашої класифікації, вийде 479 млн грн, тобто 8,7%. Найбільше з них припадає на субвенцію та підтримки військових частин та силових структур – 390 млн грн. А 60,5 млн грн витратили на дрони та засоби радіолокаційної боротьби.
Також місто вказало майже 400 млн грн видатків на інші заходи, не зазначені в нашій таблиці. Туди включили:
● перерахунок громади «військового ПДФО» – 237,3 млн грн
● заходи соціального спрямування – 82,6 млн грн;
● звільнення від обов’язкових платежів до бюджету громади та спрямування їх на оборонні потреби – 72,6 млн грн.
Щоправда, з відповіді незрозуміло, чому перерахунок ПДФО не зараховується як субвенція і як можна спрямувати на оборону платежі, які в громаді не зібрали.
Суми
Згідно з відповіддю на запит, у 2023-му місто спрямувало на потреби Сил оборони 372,7 млн грн. А це 10,1% від видатків міського бюджету. Найбільше припадає на допомогу членам добровольчих формувань громади та громадських невоєнізованих формувань — 199,3 млн грн. На субвенцію пішло 110,5 млн грн, а на заходи і роботи з тероборони — 62,9 млн грн.
Ще 23,1 млн грн спрямували їм же на вирішення соціально-побутових питань. Ці видатки ми виключили.
Івано-Франківськ
Місто витратило на Сил оборони 320 млн грн, що становить 7,5% всіх видатків. Зокрема субвенція військовим частинам склала 57 млн грн, витрати на безпілотники — 30 млн грн. Ще 214 млн грн місто спрямувало на інші витрати — без деталізації, на які саме.
Загалом згідно з даними, які обласні центри надали у відповідь на наш запит, торік вони витратили на підтримку Сил оборони від 1% до 11% видатків свого бюджету. Для чверті міст-лідерів цей показник становив від 6%. Але як показала відмінність відповідей на однаковий запит, орієнтуватися лише на число — не найкраща стратегія. Місцеве самоврядування громад по-різному трактує, що означає виділити кошти на допомогу ЗСУ, навіть якщо дати форму для заповнення. До того ж завжди буде спокуса включити туди дотичні видатки, щоб отримати масивнішу загальну суму. Тому мешканцям громад важливо запитувати, що саме криється за числами у звітах про підтримку військових, і чи справді ці кошти витратили, а не лише запланували.
Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”.