Азербайджан наближається до мирної угоди з Вірменією, пише The Guardian з посиланням на азербайджанських посадовців.
26 грудня президент Азербайджану Ільхам Алієв зустрівся з вірменським прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном для двосторонніх переговорів у Санкт-Петербурзі.
Наразі сторони обмінялися сімома проєктами потенційної мирної угоди. Ельчин Амірбеков, спеціальний посол президента Азербайджану, сказав, що зараз країна чекає відповіді Вірменії на її коментарі щодо останніх проєктів пропозицій.
За словами Амірбекова, проєкт містить п'ять принципів:
- взаємна повага до територіальної цілісності один одного, суверенітету та непорушності міжнародно визнаних кордонів,
- відмова від будь-яких територіальних претензій один до одного, зараз і в майбутньому,
- відмова від будь-яких дій, які суперечать до статуту ООН, як-от застосування сили чи загрози застосування сили,
- делімітація кордону між Вірменією та Азербайджаном, що ніколи не було зроблено.
“І, останнє, але не менш важливе, відкриття комунікаційних шляхів і зв’язків між Вірменією та Азербайджаном, тому що ми були без зв’язку через конфлікт протягом 30 років”, − зазначив посол.
Видання зазначає, що насправді питання демаркації кордону можна вирішити на пізнішому етапі, оскільки переговори вважаються дуже складними.
Баку також хоче створити механізм вирішення суперечок за згодою. “Ми воліли б укласти мирні угоди. Угода про двосторонню комісію, яку необхідно створити для усунення всіх цих непорозумінь чи відмінностей у тлумаченнях між нами”, − зазначила азербайджанська сторона.
Одним із невирішених питань є зв'язок між основною частиною Азербайджану та його ексклавом Нахічевань. У рамках угоди про припинення вогню, підписаної у листопаді 2020 року після конфлікту між двома країнами, Пашинян погодився відкрити наземне транспортне сполучення через територію Вірменії, ймовірно, старою радянською залізницею.
“Зв'язок між Азербайджаном і Нахічеванем між двома частинами Азербайджану має вирішальне значення для нас щодо національної безпеки, а також забезпечення альтернативного маршруту для середнього коридору”, − сказав Амірбеков.
Guardian зазначає, що ще багато чого може піти не так. 26 вересня лідер вірменських сепаратистів у Карабасі Самвел Шахраманян скасував свій указ про розпуск сепаратистських установ з 1 січня. Переміщені етнічні вірмени-сепаратисти тепер говорять про формування уряду у вигнанні, а Азербайджан наполягає на тому, що якщо етнічні вірмени, переміщені у вересні, матимуть право на повернення, то азербайджанці, яких раніше виселили зі своїх домівок у Карабасі, повинні мати права на визнання.
Крім того, свій вплив намагається відновити Росія, яка Пашиняна надто проєвропейським, зокрема після того, як він відмовився брати участь у низці нещодавніх засідань регіональних органів, які очолює Росія. “Але Росія не відмовилася від своєї ролі, і було важливо, що два лідери зустрілися на російській землі, враховуючи велику кількість країн, які пропонують себе посередниками”, − пише видання.
- 13 грудня Азербайджан і Вірменія обмінялися військовополоненими. Єреван звільнив двох азербайджанських військових Гусейна Ахундова та Агшина Бабірова. Баку, зі свого боку, передав 32 полонених.
- Після того, як у вересні цього року Азербайджан розпочав “антитерористичну операцію” проти вірмен у Нагірному Карабасі, стосунки з Вірменією дуже погіршилися. Держдеп США попереджав навіть про можливе вторгнення Азербайджану у Вірменію.
- Однак після низки переговорів за участі європейських держав (зокрема, зустріч у Гранаді президента Європейської ради Шарля Мішеля, президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Олафа Шольца з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном) Пашинян заявив про дорожню карту миру та нормалізацію відносин з Азербайджаном.
- Минулого місяця з'явилася заява від Баку, що Азербайджан готовий до прямих переговорів з Вірменією на двосторонній основі для якнайшвидшого завершення мирної угоди.