Атака по Аль-Ахлі
17 жовтня сотні цивільних жителів Гази перебували в лікарні Аль-Ахлі: хтось через порання, хтось знайшов там собі тимчасовий прихисток. Ніч проти 18 жовтня в шпиталі не пережили, за оцінками палестинської сторони, пів тисячі людей. Безліч передусім жінок, дітей і старих дістали поранення різного ступеня тяжкості. Сили в Газі відразу звинуватили в усьому Ізраїль, вказавши, що це його літаки вдарили по будівлі.
Тоді як в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявили, що атаку скоїли терористи «Ісламського джихаду» – організації, яка, до слова, отримує гроші від Ірану і має певний вплив на ХАМАС. У Міноборони Ізраїлю пояснили, що це був не авіаудар, а ракетний пуск, який здійснила третя сторона. Згодом у медіа потрапило відео з камер спостереження, де був зафіксовано запуск снаряда; ізраїльська сторона продемонструвала схему польоту ракет терористів з Гази в бік Ізраїлю – частина йшла над Аль-Ахлі. Далі в ЦАХАЛ опублікували запис розмови бойовиків, які говорили про невдалий запуск.
«Увесь світ має знати: на лікарню в Секторі Гази напали варварські терористи, а не ЦАХАЛ. Ті, хто жорстоко вбивав наших дітей, убивають і своїх дітей», – написав прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу у твіттері.
В «Ісламському джихаді» відмовилися брати відповідальність за злочин, наполягають, що в усьому винен ЦАХАЛ.
Показово, що шпиталь у Газі атакували якраз під час перебування в Ізраїлі канцлера Німеччини Олафа Шольца і за кілька годин до переговорів президента США Джо Байдена з ізраїльськими колегами. І в момент непростих перемовин лідерів Європейського Союзу та Америки з главами арабських країн щодо ситуації в Газі.
Цинізм арабських держав
Уранці арабський світ охопили протести: тисячі людей вийшли на антиізраїльські демонстрації в Єгипті, Тунісі, Туреччині, Іраку, Лівані, Йорданії. Причому подекуди мітингувальники збиралися біля посольств США, Великобританії та Франції.
Лідери Йорданії, Єгипту та Палестини відмовилися від перемовин з президентом США. Хоча ще позавчора здавалося, що американцям вдасться переконати Каїр та Амман зайняти нейтральну позицію щодо протистояння Ізраїлю та ХАМАС. У Вашингтоні розраховували, що президент Ас-Сісі та король Абдалла II допоможуть протидіяти іранським проксі, погодяться на евакуацію (тимчасове переселення) жителів Гази, зокрема, за межі Ізраїлю. Схожого результату, до речі, домагався і канцлер Шольц, який після перемовин з Нетаньягу відразу полетів до Каїра.
У Єгипті на лідера ФРН чекали самі несподіванки. Президент Ас-Сісі публічно заявив, що переселення жителів Гази до Єгипту рівнозначно оголошенню війни з боку Ізраїлю. Він запропонував перемістити сотні тисяч людей на ізраїльську територію – в пустелю Негев. Тим часом пропускний пункт Рафах між Газою та Єгиптом досі зачинений – поблизу нього зібралася багатокілометрова колона біженців.
Трагедія в Аль-Ахлі вдарила відразу і по безпеці Європи: у багатьох державах підвищили рівень терористичної загрози. У численних містах Франції, Іспанії, Австрії, Німеччини й інших країн відбуваються стихійні мітинги. Повідомляють про зростання вандалізму, атак на власність євреїв. Спецслужби держав ЄС попереджають про підготовку терактів і т. д. Очевидно, лідери ЄС муситимуть зреагувати.
Тим часом президент Байден повинен обговорити з главами Єврокомісії та Європейської ради Урсулою фон дер Ляєн і Шарлем Мішелем події в Україні й Ізраїлі. Ракетна атака на шпиталь у Газі напевне позначиться на дискусії Вашингтона з Брюсселем. Варто нагадати, що Європа залежна не лише від американських, але й від близькосхідних енергоносіїв. І вона точно не хоче втрачати позицію в регіоні.
Водночас ми є свідками неабиякого цинізму арабських держав. Не заглиблюватимемося в історію, утім нагадаємо, що той-таки Єгипет роками панував у Секторі Гази і навіть не намагався створити там окрему державу. Після війни Судного дня 1973 року Каїр швидко анулював паспорти жителям Гази та влаштував їм економічну блокаду. Для довідки: громадяни Єгипту поза межами КПП "Рафах" узагалі не відрізняються від жителів Гази, які нині стоять у черзі біля кордону.
Просто декотрі лідери арабського світу вирішили пограти на нервах американців і отримати від них більше ресурсів, а дехто захотів допомогти противникам США і послабити безпекові позиції Ізраїлю.
Удар по США
Президент Байден в Ізраїлі заявив: «Зважаючи на те, що я знаю і що я бачив, Ізраїль не атакував лікарню в Секторі Гази. Це явно не ви (Ізраїль). Це інша сторона. Там, у Секторі, багато загроз, перед якими його жителі беззахисні». Водночас глава Білого дому пообіцяв і далі надавати Ізраїлю всю необхідну допомогу, вказавши, що партнер США завдає ударів по законних терористичних цілях.
Така риторика, звісно, не сподобається більшості очільників арабських країн. І на це роблять ставку противники Сполучених Штатів. Ключова мета головних антагоністів Заходу (Китаю, Росії та Ірану) – зменшити вплив американців на Близькому Сході, програма максимум – пересварити їх з усім мусульманським світом. Атака ХАМАС на Ізраїль допомагає досягти цього.
Вашингтон захищає головного союзника в регіоні поза НАТО. Він узяв відповідні зобов’язання і виконує їх (привіт тим українським експертам, які досі агітують за те, щоб Київ не погоджувався на ізраїльську модель гарантій безпеки). Однак поки США посилюватимуть Ізраїль, його супротивники битимуть по позиціях американців.
Війна проти Ізраїлю спрямована не лише проти громадян цієї держави, а й Сполучених Штатів. І Байден це знає. Тож відправляє в регіон війська, авіаносні групи – він готується до захисту не тільки Ізраїлю, а й стратегічних інтересів Америки.
