Зранку в п’ятницю прямо посеред уроків Мохаммед Могушков, колишній учень школи Гамбетта в Аррасі, пробрався до будівлі з ножем, убив 57-річного викладача мови і літератури Домініка Бернара та поранив ще трьох людей. На шкільному подвір’ї він розпитував, «де може знайти викладача історії», та погрожував іншим педагогам. Перед скоєнням теракту зловмисник прокричав «Аллах акбар». Інцидент нагадав інший випадок, який сколихнув Францію рівно три роки тому, 16 жовтня, коли інший чеченець відрізав голову вчителю історії Семюелю Паті, бо той показував на уроці про свободу слова карикатури на пророка Мухаммеда.
🚨 FRANÇA CONFIRMA: TERRORISTA MATOU PROFESSOR A FACADAS AOS GRITOS DE ALLAH AKBAR
— Tarciso Morais (@TarcisoRenova) October 13, 2023
🇫🇷 "French teacher fatally stabbed in schoolyard by radical Islamist, shouting 'Allah Akbar.'"
Dominique Bernard, professor de francês, foi brutalmente assassinado a facadas nesta sexta-feira no… pic.twitter.com/bpmlbTMEGU
Поліція заарештувала Могушкова. Він відмовляється співпрацювати зі слідством і не дає свідчень. Та французьким правоохоронцям і так багато що відомо: чоловік стояв на обліку, був у списку радикалізованих елементів. Його старший брат ув’язнений за планування теракту поблизу Єлисейського палацу, а їхнього батька депортували з Франції у 2018 році. Відомо, що за кілька днів до атаки на вчителя терорист довго спілкувався телефоном з батьком про події на Близькому Сході.
Родину терориста мали депортувати ще у 2014 році
Французькі ультраправі опозиціонери забили на сполох – виявилося, що родина Могушкова могла бути депортована з Франції ще у 2014-му. Укотре в країні набирають обертів дискусії про імміграційну політику.
Родина Могушкових приїхала до Франції 2008 року, наприкінці Другої чеченської війни. 2013-го сім’я у складі двох дорослих і п’яти дітей подала офіційне прохання на отримання статусу біженців. У цьому їм відмовили. У повторному проханні теж. Коли родину вже мали депортувати, їм на допомогу прийшли громадсько-політичні організації, наближені до Французької комуністичної партії. Основним аргументом на користь родини були вік дітей (депортація осіб, які приїхали до Франції, не досягши 13 років, неможлива), а також «несприятлива ситуація із захистом прав людини» в самій Росії.
Уже через два роки почалися перші серйозні проблеми: коли на уроці у школі обговорювали напад на редакцію сатиричного видання Charlie Hebdo, хлопці з родини Могушкових висловили відверту підтримку терористам. Коли Мохаммед Могушков узявся поширювати радикальні заклики до насильства в соцмережах, за ним почали стежити силовики, його телефон прослуховували, але, за даними слідчих, ніщо не вказувало, що він скоїть злочин.
Події в Ізраїлі та Секторі Гази спровокували теракт
Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен одразу заявив про зв’язок теракту з подіями на Близькому Сході. У соцмережах і в телефонній розмові з батьком та ув’язненим братом терорист висловлював обурення позицією Франції, яка підтримує Ізраїль.
У відповідь на удари ХАМАС по Ізраїлю та жорстокі напади на кібуци, наслідком яких стали масові вбивства мирного населення, Емманюель Макрон заявив, що «Ізраїль має право захищати себе». Щонайменше 19 громадян Франції були вбиті під час терактів ХАМАС, ще 13 вважають зниклими. І якщо солідарність з Ізраїлем поміж французького політикуму не викликає дискусій, то заборона будь-яких пропалестинських акцій у країні стала каменем спотикання між лівими та правими силами.
Кілька пропалестинських зібрань, попри заборону, таки відбулися і закінчилися сутичками з поліцією. Французька влада побоюється передусім розпалювання ворожнечі: річ у тім, що помітним елементом пропалестинських зібрань є акти антисемітизму. Зокрема й у випадку забороненої акції в Парижі у четвер. 23 людей затримали через вандалізм, зокрема – антисемітські графіті. Ще одна група молодиків навіть зайшла до ізраїльського ресторану з погрозами «вбити відвідувачів, як Ізраїль убиває палестинців».
З іншого боку, французька влада не може ігнорувати мусульманську спільноту, до якої, за останніми даними, належать 10% населення Франції. Основні імами країни тиснуть на уряд, аби той зробив офіційну заяву щодо гуманітарної ситуації в Секторі Гази. У відеозверненні до французів Емманюель Макрон традиційно оминув гострі кути – президент підтримав право Ізраїлю здійснювати «прицільні удари», уникаючи «жертв поміж цивільного населення», але не закликав до створення гуманітарного коридору в Секторі Гази, чим викликав шквал критики з боку лівої опозиції.
Попри бажання французької влади уникнути розпалення ворожнечі, градус напруження в суспільстві зростає і теракт у школі в Аррасі яскравий приклад цього. З понеділка 7 тисяч солдатів посилять поліцейську охорону громадських місць по всій Франції, зокрема, шкіл, релігійних установ і місць масових зібрань. Країна чатує на терористичну загрозу і буде готова дати відсіч.
