ГоловнаСвіт

Нормандський формат: друге дихання чи агонія?

Нормандський процес «реабілітовано». Так можна підсумувати зустріч четвірки в Парижі, на якій Київ представляв керівник Офісу президента Андрій Єрмак, Москву – заступник голови адміністрації президента Дмитро Козак. Прориву, можливо, й не відбулося, але й притиснути Україну до стінки росіянам не вдалося. Європейські партнери – зовнішньополітичний радник канцлера ФРН Єнс Пльотнер і дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн, на роздратування Козака, до останнього залишилися солідарними з Києвом. При цьому, за словами Єрмака, попри його намагання, не вдалося змусити росіян детально поговорити про загрозу вторгнення і скупчення 100 тисяч російських військових поблизу українських кордонів.

Фото: elysee.fr

Нормандія мертва, нехай живе Нормандія!

Радники Нормандської четвірки розмовляли в Єлисейському палаці понад вісім годин замість запланованих трьох. Коли стрілка годинника перевалила за дев’яту вечора за Парижем, на зміну розмовам і жартам поміж журналістів, які зібрались у Посольстві України у Франції, запала напружена тиша. Було зрозуміло, що цієї миті в Єлисейському палаці відбуваються швидше не переговори, а ігри на виснаження. За нашою інформацією, увесь цей час Дмитро Козак маринував присутніх, курив і лаявся, не даючи процесу просунутися ані на міліметр. Він вимагав від української сторони піти на пряму комунікацію з російськими найманцями на Донбасі. Делегати від України не погодилися на  ультиматуми Козака. Та й представники Німеччини і Франції, на роздратування заступника глави адміністрації президента РФ, вкотре стали на бік нашої держави.

Коли після, як він сам її назвав, «змістовної і непростої розмови» Андрій Єрмак нарешті з’явився перед представниками ЗМІ, то відразу похвалився складеним чотирма сторонами комюніке – це перший документ, який вдалося узгодити з грудня 2019 року. Сам документ містить лише чотири фрази, основне послання яких у тому, що «Мінські домовленості залишаються основою роботи» і «припинення вогню має поважатися без жодних додаткових умов». Здавалося б, вісім годин переговорів на чотири фрази – чи дійсно можна назвати зустріч успішною? На думку самого керівника Офісу президента, однозначно так, адже «підтримання режиму припинення вогню – це маленький, але крок уперед». Сторони домовилися домовлятися далі, і попри абсурдність вислову, у цьому контексті це вже чудова новина для України. «Коли дипломати говорять, гармати мовчать», чи не так?

Фото: president.com.ua

У сторін залишається чимало розбіжностей щодо самого трактування низки пунктів Мінських домовленостей. Саме тому необхідна пауза на два тижні, після якої Нормандія зустрінеться знову, цього разу в Берліні на рівні радників і представників МЗС.

Водночас Дмитро Козак далі говорить – і він на цьому акцентував під час підсумкової пресконференції в Парижі, – що Україна та інші сторони Нормандської четвірки мають начебто виробити єдиний підхід до трактування виконання Мінська, а отже, як зауважив заступник глави АП Путіна, підійти до вирішення питання повноцінного особливого статусу на Донбасі. Ці слова означають одне: Росія тиснутиме далі, ба більше – переговорний процес може й не призвести до прориву через наступні два тижні. Адже помітно, що сама Москва не планує збавляти градуса напруги. Та й зрозуміло, що Україна і її ключові партнери, особливо Франція, не підуть на такі поступки. Але хоч і кволо, утім дипломатія в цій непростій ситуації працює – і це, знову скажемо, добрий знак.

Те, чого від зустрічі, напевно, чекали найбільше – обговорення загрози масштабного російського вторгнення, – не відбулося, попри пропозиції української сторони зосередитися на цій темі. Вочевидь, російській делегації була дана чітка вказівка не торкатися цього питання. «Наша дискусія була довкола війни на Донбасі, Мінських домовленостей і того, що відбувається в Нормандському форматі», – пояснив Єрмак.

Провальне дезінформаційне розхитування

За день до переговорів у Парижі відбулась дезінформаційна атака – в німецьких медіа поширили інформацію з посиланням на «джерела в Єлисейському палаці» про те, що політичні радники лідерів Нормандської четвірки планують обговорити дату прямих переговорів України з маріонетковими керівниками окупованих районів Донецької та Луганської областей. Очікувано, у команді Макрона про такі наміри не чули, і впродовж усіх перемовин європейські партнери, на велике невдоволення Козака, залишалися на боці Києва. Тим, «хто розганяв чергову зраду, ми не даємо жодного шансу», – сказав на пресконференції Єрмак.

Інший спосіб посилити переговорні позиції Росії перед зустріччю в Парижі - до Державної думи звернувся секретар генради «Єдиної Росії» Андрій Турчак з проханням надати самопроголошеним ЛНР і ДНР зброю. Дмитро Козак зімітував здивування і заявив, що почув про цю ініціативу, коли четвірка вже «сиділа за столом переговорів». Мовляв, про жодну узгоджену позицію, а тим паче провокацію, не йдеться. Раніше у схожому контексті комуністи Думи просили Путіна визнати «республіки» Донбасу. Усі ці спроби натиснути на Україну на нормандських переговорах виявилися марними.

Макрон – рятівник?

Французького президента Емманюеля Макрона успішність Нормандського формату цікавить майже так само, як самих українців.

«На жаль, результати роботи в Нормандському форматі не досягли результатів того рівня, яких ми хотіли, але це наш єдиний інструмент», – пояснив Макрон у вівторок. Якщо перекладати з дипломатичної мови на звичайну, то навіть якщо здається, що дипломатичний інструмент переживає агонію, відмовлятися від нього не варто. Особливо, якщо альтернативи немає.

Фото: EPA/UPG

Чому ж французький президент раптом так захопився долею України після тривалої мовчанки? Річ не лише у скупченні військ на кордоні. Поміж іншого, річ у тому, що з 1 січня Франція головує в Раді ЄС, паралельно із цим до президентських виборів у країні залишається менше від трьох місяців. Для французького лідера допомога Україні – це питання власної репутації і ролі Парижа як центру Європи, – амбіція, якої Макрон ніколи не приховував. І хоч свого часу французький президент казав, що НАТО «переживає смерть мозку»,  він не може допустити, щоб розмови про військову загрозу на території Європи велися лише між США та Росією, без провідної участі Парижа.

«Розмовляти з Росією завжди дуже складно, – зізнався Макрон на пресконференції з німецьким канцлером Олафом Шольцом. – Тому наш діалог має бути зрозумілим і вимогливим»

Перед тим Макрон устиг похвалити Україну за поступки, а саме – відкликання законопроєкту про перехідний період на ОРДЛО. Рішення, за словами Єрмака, не пов’язане з підготовкою до нормандських переговорів. 

«Росія – це сила дисбалансу», – ось найгостріша фраза, яку кинув у бік Москви французький президент. Щоправда, Макрон так і не зміг чітко вказати, які саме санкції чекають на Росію в разі вторгнення в Україну. Тим не менше, французький президент має провести телефонну розмову з Володимиром Путіним у п’ятницю, під час якої планує запропонувати російському президенту «шлях деескалації». 

​Марія Єщенко​Марія Єщенко, журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram