Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на четвертий день мітингів і масових заворушень звернувся до народу. Звернення транслювалося по телеканалам, які не вимкнули. Трансляцію також вело в YouTube "Настоящее время".
Токаєв заявив, що тепер буде очолювати Раду безпеки замість першого президента Нурсултана Назарбаєва. Повне усунення Назарбаєва від політики – одна з вимог протестувальників.
Президент Казахстану також сказав, що є жертви серед силовиків.
"Щоб не було, я буду в столиці. Це мій конституційний обовʼязок – буди поруч з народом. Разом ми подолаємо цю чорну смугу в історії Казахстану. Вийдемо з неї сильними. Скоро я виступлю з політичними пропозиціями щодо політичної трансформації Казахстану. Я лишаюся на своїй позиції послідовних реформ", – заявив він.
Мітингарів, які вступали в зіткнення з правоохоронцями, він назвав "войовничими угрупуваннями".
Інтернет і звʼязок тим часом у Казахстані не працюють. Протести охоплюють багато міст, серед яких найбільше – Алмати. Там штурмували міську адміністрацію та колишню резиденцію президента, обидві будівлі загорілися. Штурми акіматів пройшли і в інших населених пунктах. У чотирьох регіонах введено надзвичайний стан і комендантську годину.
Лідер руху "Демократичний вибір Мухтар Аблязов в ефірі "Настоящего времени" озвучив вимоги мітингарів. Серед економічних вимог – не лише знижена ціна на газ, а й двократне підняття зарплат, пенсій та інших виплат. Серед політичних – відхід першого президента Нурсултана Назарбаєва від політики, де він фактично лишається і при іншому президенті. Казахстанські опозиціонери кажуть, що мітингарі вимагають змінності влади, а також щоб акімів (очільників місцевих органів державної влади) обирав винятково народ, а не призначав президент. Вони стверджують, що призначення місцевої влади від Токаєва не залежить, по суті цим керує Назарбаєв.
У березні 2019 єдиний за 30 років президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив про відставку. На посаду президента вступив Токаєв, який був головою Сенату. Столицю країни – Астану – перейменували на Нурсултан на його честь.
Протести в Казахстані. Хронологія подій
Протести в Казахстані спалахнули 2 січня на тлі підвищення після Нового року ціни на зріджений газ для автомобілів. Саме це паливо використовує більшість мешканців заходу країни, де газ і видобувають. Вартість газу на АЗС підскочила удвічі – з 55-60 тенге за літр до 120 тенге (десь 7,5 грн).
Мітинги з вимогою знизити ціни почалися в кількох населених пунктах на заході Казахстану, в тому числі у місті Жанаозен, де у 2011 році поліція застосувала вогнепальну зброю для розгону акції протесту. Учасники акцій вимагали зниження вартості газу на АЗС удвічі, а також усунення дефіциту цього палива. Місцева влада заявила протестувальникам, що їхні зібрання незаконні, бо про них попередньо не повідомляли. Міненерго країни тим часом сказало, що здорожчання викликане тим, що виробники зрідженого газу перейшли на реалізацію через електронні торги, що нібито й підвищило вартість.
Протести за один день не припинилися і місцями тривали і вночі. Найбільший мітинг зібрався в Актау; за словами очевидців, вдень 3 січня там одночасно протестували кілька тисяч людей. Серед їхніх вимог з'явилися й політичні. Люди скандували "Уряд у відставку" та "Старий, іди", вимагаючи від Нурсултана Назарбаєва остаточно піти з політики.
4 січня в Актау відправили урядову комісію для "пошуку рішення проблеми в інтересах стабільності країни". Мітинги поширилися на інші населені пункти. В уряді Казахстану погодились розслідувати дії АЗС на предмет цінової змови. Ціну вирішили знизити до 50 тенге за літр. В Алмати увечері 4 січня трапилися сутички протестувальників і силовиків. Президент оголосив у місті комендантську годину та надзвичайний стан. У результаті після масових зіткнень мітингарів із силовиками уряд Казахстану пішов у відставку.
5 січня в МВД повідомили, що в Казахстані під час масових протестів за порушення громадського порядку затримали понад 200 людей. Постраждали 95 співробітників органів внутрішніх справ, ушкоджено 37 службових автомобілів.
Президент Казахстану доручив ввести держрегулювання цін на соціально значимі товари, бензин і дизель. Також він запропонував мораторій на підвищення комунальних тарифів строком до 180 днів.