ГоловнаСвіт

«Болгарський Додон»: чому Румен Радев говорить про російський Крим

Як і слід було очікувати, чинний президент Болгарії Румен Радев легко обійшов свого суперника Анастаса Герджикова з рахунком 66,7 на 31,9 – правда, за рекордно низької явки виборців у 34 відсотка. Радев «майже переміг» у першому турі голосування, йому не вистачило буквально відсотка до успіху. І якби ці президентські вибори у Болгарії завершилися б одночасно із достроковими парламентськими, в Україні на них мало хто взагалі звернув би увагу.

Румен Радєв розмовляє зі своїми прихильниками в Хасково, 8 листопада 2021 року.
Фото: EPA/UPG
Румен Радєв розмовляє зі своїми прихильниками в Хасково, 8 листопада 2021 року.

Але між першим і другим турами відбулися дебати кандидатів, на яких Румен Радев повторив «подвиг Додона». Кандидат на посаду президента Молдови від Соціалістичної партії Ігор Додон у жовтні 2016 року під час телевізійних дебатів зі своїм конкурентом, кандидатом від Демократичної партії Маріаном Лупу, заявив, що Крим належить Росії – що призвело до фактичної відсутності контактів між Києвом і Кишиневом на рівні президентів аж до зміни влади у Молдові. Зараз на телевізійних дебатах Румен Радев – між іншим, кандидат, теж підтримуваний Соціалістичною партією – практично так саме відповів на питання про Крим. Різниця тільки в тому, що Додон на момент своєї відповіді був усього лише кандидатом на посаду глави держави, а Радев – чинний президент країни і він прекрасно усвідомлював наслідки свого вчинку. Чому ж він не був обережним?

Ігор Додон (справа) та Володимир Плахотнюк (у центрі)
Фото: gagauzyeri.md
Ігор Додон (справа) та Володимир Плахотнюк (у центрі)

Тому, що йому це зовсім не потрібно. Радев, якого обирали як президента парламентської республіки, за час свого перебування на посаді глави держави отримав набагато більшу владу і вплив, ніж міг розраховувати при обранні. І завдяки, до речі, навіть не власним якостям, а паралічу цієї самої парламентської республіки – у цьому сенсі кар'єра Радева нагадує останній період президентства того ж Додона, коли молдавський президент фактично керував урядом. Ну і політичні обставини успіху теж схожі. Додон приходив до влади на хвилі антикорупційних виступів проти тієї ж Демократичної партії і її лідера Влада Плахотнюка. І хоча самі соціалісти з їхньою проросійською позицією не підтримувалися більшістю населення, Додон сприймався як один із лідерів протестів, а Маріан Лупу, який визнав під час дебатів територіальну цілісність України, сприймався як представник корупційної партії.

От і в Болгарії Румен Радев – нехай навіть соціалісти втрачають голоси від одних виборів до інших – сприймається як сміливий генерал, який протистоїть корупційному правлінню партії ГЕРБ колишнього прем'єра Бойко Борисова. А його опонент Герджиков був підтриманий як раз цією партією. Так що, на мій превеликий жаль, «антикорупція» може бути не тільки суспільним запитом, а й технологією, яка дозволяє Кремлю допомагати своїм прихильникам посилювати вплив навіть тоді, коли їх не підтримує більшість населення. Адже прихильники Додона в Молдові не хотіли помічати, що їхній обранець також був пов'язаний із корумпованими кланами. А прихильники Радева не хочуть думати, що болгарські соціалісти, також замішані у багатьох корупційних скандалах і тісно пов'язані з Москвою, не випадково висунули генерала в президенти.

Виборчі плакати Румена Радєва в Хасково, 8 листопада 2021 року.
Фото: EPA/UPG
Виборчі плакати Румена Радєва в Хасково, 8 листопада 2021 року.

Більш того, популярністю Радева поспішають скористатися і інші політичні сили, які обіцяють зміни і боротьбу з корупцією. Його підтримали і новачки в політиці з партії «Продовжуємо зміни», – а саме вони виграли треті поспіль дострокові вибори, і недавні новачки з партії «Є такий народ», які вигравали попередні вибори.

Втім, всім цим новим партіям не вдасться сформувати уряд без підтримки все тих же соціалістів – прихильників Радева і спадкоємців Болгарської компартії товариша Тодора Живкова. І без підтримки Радева, вплив якого зріс настільки, що у Болгарії почали вже говорити про президентську республіку. А якщо партії не домовляться, Радев сформує тимчасовий уряд, як це вже було.

Так чому він повинен соромитися у виразах і думати про реакцію Києва? Йому якраз потрібно продемонструвати свої політичні пріоритети – тим більше, що вплив Москви на Балканах посилюється. Радев же не тільки про російський Крим говорив, але і про безглуздість санкцій проти Росії. Його відповідь на дебатах була справжнім маніфестом політика, який зацікавлений в тому, щоб ці слова помітили.

Румен Радєв перед теледебатами, Софія, 18 листопада 2021 року.
Фото: EPA/UPG
Румен Радєв перед теледебатами, Софія, 18 листопада 2021 року.

Але не у Києві, а у Москві.

Чи означає все це, що не потрібно боротися з корупцією? Ні, звичайно – без перемоги над нею навряд чи можливий нормальний розвиток таких країн, як Болгарія, Молдова або Україна. Просто потрібно знати, що технологія «антикорупції» давно вже стала важливим інструментом політичного впливу чекістів. І так, під прапором боротьби з «баригами» і корупціонерами владу будуть втрачати їхні опоненти, зате до влади будуть приходити «антикорупціонери» – у Софії, Кишиневі, Києві і так далі. І переобрати їх потім буде не так-то й просто – Додона ось вдалося, бо була Мая Санду з кращою репутацією, а Радеву на других виборах взагалі не було альтернативи. І з Зеленським ми попрощаємося тільки завдяки його власній некомпетентності і ненаситності, а не через народне прозріння.

Так, і при всьому при тому при всіх цих «антикорупціонерах» та їхніх перемогах рівень корупції буде просто зашкалювати. Ну це ви і самі знаєте. Для цього до Софії їхати не треба, ні.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram